Рішення

від 14.06.2018 по справі 817/704/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 червня 2018 року м. Рівне №817/704/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Ковальчук Г.М.; представника позивача - адвоката ОСОБА_1 (ордер серії РН-610 №18); представника відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 13 лютого 2018 року); розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги.

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі іменується - позивач) до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення від 19.02.2018 №0002301305, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в розмірі 2123 грн. 27 коп.; податкове повідомлення-рішення від 19.02.2018 №0002291305, відповідно до якого застосовано штрафні (фінансові) санкції по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 510 грн. 00 коп.; податкове повідомлення-рішення від 19.02.2018 №0002311305, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 24349 грн. 82 коп.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.02.2018 №Ф-14 про сплату недоїмки єдиного внеску в розмірі 24381 грн. 98 коп.; рішення №0001041305 від 19.02.2018 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, відповідно до якого застосовано штрафні санкції в розмірі 12190 грн. 99 коп.

Ухвалою суду від 21.03.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 21.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Заявлені позовні вимог обґрунтовані тим, що відповідачем проведено документальну виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, за результатами якої складно Акт. Перевіркою встановлено порушення позивачем законодавства щодо не оформлення трудових договорів з продавцями магазину Мандарин . Проте, як зазначає позивач, такі висновки фіскального органу базуються виключно на отриманій від правоохоронного органу інформації, зібраної в ході досудового розслідування. Під час самої перевірки такі обставини фіскальним органом не встановлювалися. Підставою, якою позивач обґрунтовує свою правову позицію щодо предмета спору, являється те, що в Акті перевірки фіскальним органом відображена обставина, що у позивача в магазині Мандарин по вул. Пушкіна, 26 в смт Рокитне працювали наймані особи: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з якими не були укладені трудові договори; проте, вказана обставина саме в ході перевірки не встановлювалася; такі висновки фіскальний орган сформував лише на підставі документів, які надійшли від правоохоронного органу. Проте, такі обставини підлягали встановленню фіскальним органом самостійно.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що Головним управлінням ДФС у Рівненській області проведена документальна позапланова перевірка фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_3, з питань дотримання законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.12.2014 р. по 31.12.2017 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з виплачених (нарахованих) найманим особам доходів за період з 01.01.2011 року по 31.12.2017 рік, за наслідками якої складено акт від 24.01.2018 №131/17-00-13-05/НОМЕР_1. В ході перевірки встановлено, що у магазині Мандарин , в якому позивач здійснює господарську діяльність, працювали продавцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без укладання трудових договорів. Відповідач вказує, що в основу висновків про порушення позивачем норм законодавства покладено, зокрема, документи (матеріали), що надійшли з Рокитнівського відділення Сарненського відділу ГУ НП в Рівненській області в рамках досудового розслідування №12017180190000327. Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України матеріалами, які є підставами для висновків під час проведення перевірок для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи. Даними документами підтверджено факт роботи продавців магазину без оформлення трудових договорів, що є порушенням норм законодавства, а відтак платник податків зобов'язаний сплатити усі належні податки та збори.

У відповіді на відзив позивач вказав, що оскаржувані рішення, які є предметом позову, винесені на підставі проведеної виїзної документальної перевірки, за результатами якої складено Акт. Проте, в ході перевірки не встановлено, не виявлено та не могло бути виявлено фактичного допуску працівників до роботи без укладання з ними трудових договорів. Позивач вказує, що документи, надані фіскальному органу Рокитнівським відділенням Сарненського відділу ГУ НП в Рівненській області не покладені в основу і не вказані як підстава для прийняття оскаржуваних рішень, вони не є доказами в розумінні вимог процесуального закону, оскільки самі є предметом оцінки судом в порядку здійснення в кримінальному процесі. Позивач вказує, що проведення досудового розслідування не звільняє від обов'язку доказування тих обставин, які були предметом такого розслідування, а у даному випадку самі по собі обставини не були встановлені в ході перевірки, акт про проведення якої став підставою винесення оскаржуваних рішень.

У запереченнях на відповідь на відзив фіскальний орган зазначив, що контролюючим органом підтверджено належними доказами (супровідний лист Рокитнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області) факт отримання в порядку та у спосіб, передбачений чинним законодавством інформації щодо досудового розслідування. Така інформація є підставою для висновків контролюючого органу, відображених в Акті перевірки. Відповідач зазначив, що безпідставним та таким, що суперечить фактичним обставинам справи є твердження позивача, що контролюючий орган не покликався на докази долучені до матеріалів справи та, що вони не були покладені в основу оскаржуваного рішення. Відповідно до ст. 58, 86 Податкового кодексу України висновки акту перевірки є підставою для винесення податкових повідомлень-рішень. В свою чергу, Акт перевірки містить покликання на долучені до відзиву докази, а тому твердження про те, що вищевказані докази не були покладені в основу оскаржуваного рішення не відповідає дійсності.

У судове засідання прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

До суду також прибув представник відповідача, заперечив проти позову та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 14.06.2018.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

На підставі наказу від 11.01.2018 №38, фахівцями Головного управління ДФС у Рівненській області проведено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, за результатами якої складено Акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.12.2014 по 31.12.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з виплачених (нарахованих) найманим особам доходів за період з 01.01.2011 по 31.12.2017 від 24.01.2018 №131/17-00-13-05/НОМЕР_1 (далі іменується - Акт перевірки) (а.с. 16-24).

Платником податків подані письмові заперечення на Акт перевірки від 05.02.2018 (а.с. 26).

Фіскальним органом сформована Відповідь на заперечення до Акта перевірки від 14.02.2018, відповідно до якої позивача повідомлено про залишення висновків Акта перевірки без змін (а.с. 28).

На підставі Акта перевірки фіскальним органом винесені: податкові повідомлення-рішення від 19.02.2018 №0002301305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в розмірі 2123 грн. 27 коп., №0002311305, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 24349 грн. 82 коп.; №0002291305, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 510 грн. 00 коп.; вимога про сплату боргу (недоїмки) від 19.02.2018 №Ф-14 про сплату недоїмки єдиного внеску в розмірі 24381 грн. 98 коп.; рішення №0001041305 від 19.02.2018 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, відповідно до якого застосовано штрафні санкції в розмірі 12190 грн. 99 коп. (а.с. 11-15).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем: п.51.1 ст.51, пп. б п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (далі іменується - ПК України), п.3.1, п.3.2, п.3.3, п.3.4, п.3.5 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за № 111/26556) (далі іменується - Порядок №4), по яких встановлено подання до фіскального органу в неповному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками податковий розрахунок форми 1-ДФ за 1-4 кв. 2015 р., 1-4 кв. 2016 р., 1-2 кв. 2017 р.; пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, пп.51.1 ст.51, п.163.1 ст.163 пп.164.2.1 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171, абз. а , абз. б п.176.2 ст.176 ПК України: не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб всього у сумі 12546,24 грн., в т.ч за грудень 2014 р. - 176,12 грн., за 2015 р. - 2136,58 грн., за 2016 р.- 4830,66 грн., за 2017 р. - 5402,88 грн.; пп.1.1, пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4, пп.1.5, пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України: не утриманий і не перерахований до бюджету військовий збір розмірі 1092,71 грн., в т.ч. за грудень 2014 р. в сумі 18,27 грн., за 2015 р. в сумі 221,64 грн., за 2016 р. в сумі 402,56 грн., за 2017 р. в сумі 450,24 грн.; п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №2464-VI від 08.07.2010 (далі іменується - Закон України №2464-VI), в результаті чого платником податків не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету єдиний внесок всього в сумі 24381,98 грн., в т.ч. за 2014 рік в сумі 5904,84 грн., за 2015 рік в сумі 5969,48 грн., за 2016 рік в сумі 5904,14 грн., за січень-травень 2017 р. в сумі 6603,52 грн.

Єдиною підставою, якою позивач обґрунтовує свою правову позицію щодо предмета спору, являється те, що в Акті перевірки фіскальним органом відображена обставина, що у позивача в магазині Мандарин по вул. Пушкіна, 26 в смт Рокитне працювали наймані особи: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з якими не були укладені трудові договори; проте, вказана обставина саме в ході перевірки не встановлювалася; такі висновки фіскальний орган сформував лише на підставі документів, які надійшли від правоохоронного органу.

Суд критично оцінює такі доводи позивача та зазначає наступне.

Так, на адресу фіскального органу надійшли матеріали Рокитнівського відділення Сарненського відділу ГУ НП в Рівненській області щодо досудового розслідування (№12017180190000327): супровідний лист від 11.07.2017 (а.с. 59), заява особи-підприємця ОСОБА_3 про залучення до провадження як потерпілого від 23.06.2017, заява особи-підприємця ОСОБА_3 про прийняття мір до продавців магазину від 01.06.2017, витяг з кримінального провадження (№12017180190000327), Протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 22.06.2017, Протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 23.06.2017 (а.с. 59-66).

У Витягу з кримінального провадження (№12017180190000327) зазначено: дата надходження заяви - 01.06.2017; заявник або потерпілий - ОСОБА_3; правова кваліфікація - стаття 191 частина 1 КК України; фабула - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, працюючи продавцями в магазині Мандарин , що по вул. Пушкіна, 26 в смт Рокитне Рівненської області, будучи особами, яким ввірено чуже майно, допустили розтрату матеріальних цінностей, належних фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 на загальну суму 27776 грн., чим спричинили останній матеріальних збитків.

У заяві фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 01.06.2017, адресованій начальнику Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області вказано: прошу Вас прийняти міри до продавців, які працювали в магазині Мандарин , що знаходиться в смт Рокитне, вул. Пушкіна, 26 ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 які допустили розтрату в розмірі 27776 грн.; зі змістом статті 383 КК України ознайомлена.

Слідчим СВ Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області оформлено Протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 22.06.2017, в якому остання зазначила: з приводу письмового звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в Рокитнівське ВП 01.06.2017 щодо розтрати матеріальних цінностей в магазині Мандарин можу повідомити наступне, що я особисто з 2012 по травень 2017 року працювала продавцем у вищевказаному магазині; в мої обов'язки входило прийом товарів в магазині, їх облік, реалізація товарів, прибирання приміщень магазину, проведення опалювання приміщення в зимовий період; при працевлаштуванні на роботу продавцем між мною та ФОП ОСОБА_3 не було укладено трудового договору про найм на роботу; також не було укладено договору про повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених мені матеріальних цінностей (товару) у вищевказаному магазині; інвентаризація матеріальних цінностей в магазині проходила у визначений термін ФОП ОСОБА_3, як правило один раз на три місяці, інколи частіше, інколи рідше; результати проведеної інвентаризації фіксувалися в двох ідентичних зошитах, один з яких зберігався в магазині, другий у бухгалтера ФОП ОСОБА_3; підпису в двох зошитах не ставила; при встановленні недостачі ФОП ОСОБА_3 вираховувала кошти із моєї заробітної плати, яка становила в місяць 600-800-1000 грн.

Також, слідчим Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області оформлено Протокол допиту потерпілого від 23.06.2017 - ОСОБА_3, де зазначено: з 20 серпня 1998 року по даний час офіційно зареєстрована як фізична особа - підприємець та відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку здійснюю вид діяльності, пов'язаний з роздрібною торгівлею продуктами харчування та непродовольчими товарами в неспеціалізованих місцях; місцем здійснення моєї підприємницької діяльності є магазин Мандарин , що знаходиться по вул. Пушкіна, 26 в смт Рокитне Рівненської області, який я згідно договору оренди приблизно з 2012 року по даний час орендую; у вказаному магазині знаходяться належні мені матеріальні цінності, а саме продукти харчування, товари повсякденного побуту, алкогольні напої та тютюнові вироби, інші цінності; з 2014 року по травень 2017 року ОСОБА_4 працювала в мене як фізичної особи підприємця продавцем в магазині Мандарин всіх наявних матеріальних цінностей; між мною та ОСОБА_4 не було укладено трудового договору, договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність матеріальних цінностей в магазині Мандарин ; один раз в три-чотири місяці я ініціювала проведення інвентаризації матеріальних цінностей в магазині; в склад інвентаризаційної комісії входили: я як ФОП, бухгалтер ОСОБА_6, продавці магазину ОСОБА_4, ОСОБА_5; 30.05.2017 було проведено інвентаризацію в магазині, в ході якої мною було встановлено факт недостачі цінностей за період з 15.06.2016 по 12.05.2017 на загальну суму 27776 грн.; після виявлення недостачі ОСОБА_5 добровільно написала мені розписку про зобов'язання повернути мені кошти по недостачі; з 15.06.2016 по 12.05.2017 ОСОБА_5 працювала в мене продавцем в магазині Мандарин всіх матеріальних цінностей; між мною та ОСОБА_5 не було укладено трудового договору, договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність ввірених матеріальних цінностей в магазині Мандарин .

Також, в матеріалах справи наявна копія постанови про закриття кримінального провадження від 23.06.2017, в якій зазначено, що в ході досудового розслідування кримінального провадження за вказаним фактом було встановлено, що наведені в заяві обставини документальною бухгалтерією ПП ОСОБА_3 ніяким чином не документувалися, трудових договорів та договорів про повну матеріальну індивідуальну відповідальність працівників не укладалися; факти розтрати товарно-матеріальних цінностей в магазині ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не підтверджені; документально встановити причини утворення нестачі неможливо; відносини, що склалися між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та ПП ОСОБА_3 носять цивільно-правовий характер, не містять ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 191 КК України (а.с. 106).

Вказані вище документи та обставини були описані в Акті перевірки: До Головного управління ДФС у Рівненській області надійшла від Рокитнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області інформація та завірені копії матеріалів досудового розслідування за письмовою заявою фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 за фактом розтрати продавцями магазину Мандарин ОСОБА_4 та ОСОБА_5 матеріальних цінностей, належних ФОП ОСОБА_3 Згідно завірених копій заяви до начальника Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області від 01.06.2017р. та заяви про залучення до провадження як потерпілого ФОП ОСОБА_3 просить прийняти міри до продавців, які працювали в магазині Мандарин , що знаходиться в смт.Рокитне, вул. Пушкіна, 26, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за допущену розтрату належних ФОП ОСОБА_3 матеріальних цінностей. ФОП ОСОБА_3 в протоколі допиту як потерпілої від 23.06.2017р. стверджує, що в неї, як фізичної особи-підприємця в магазині Мандарин , на вул. Пушкіна, 26 в смт. Рокитне працювали наймані особи ОСОБА_4 з 2014р. по травень 2017р. та ОСОБА_5 з 15.06.2016р. по 15.05.2017р. з якими не були укладені трудові договори. Громадянка ОСОБА_4 в протоколі допиту свідка від 22.06.2017р. стверджує, що особисто працювала продавцем в магазині Мандарин з 2012р. по травень 2017р. по змінно, графіка виходу на роботу не було При працевлаштуванні на роботу продавцем між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 не було укладено трудового договору про найм на роботу. Громадянка ОСОБА_5 в протоколі допиту свідка від 22.06.2017р. стверджує, що особисто працювала продавцем в магазині Мандарин з червня 2016р. по травень 2017р. по змінно з ОСОБА_4 , графіка виходу на роботу не було При працевлаштуванні на роботу продавцем між ОСОБА_5. та ФОП ОСОБА_3 не було укладено трудового договору про найм на роботу. Документів, що підтверджують нарахування та виплату заробітної плати для громадянок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для перевірки не надано .

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 73 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

В ході розгляду справи, судом досліджені оригінали документів, що надійшли фіскальному органу від Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області, в результаті чого суд дійшов висновку про їх належність та допустимість, оскільки останні одержані у спосіб та в порядку, встановленому нормами чинного законодавства, наявні в матеріалах справи копії документів за змістом на формою відповідають оглянутим оригіналам.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З даного приводу суд зазначає, що відповідачем надано суду копії документів, які у повній мірі описані та відображені в Акті перевірки.

Суд також зазначає, що в Протоколі допиту потерпілого ОСОБА_3 від 23.06.2017 останню попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 384 КК України: Завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, - караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років .

В протоколі міститься напис, вчинений позивачем, що протокол допиту потерпілого прочитано з його слів, записано вірно.

Тобто, позивач, будучи попередженим про кримінальну відповідальність, надав свідчення про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 працювали в його магазині Мандарин без укладення трудового договору.

Відповідно до пункту 83.1 статті 83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Судом встановлено та відображено в Акті перевірки, що підставою для висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства, слугували, зокрема, матеріали, що надійшли від правоохоронного органу. Відтак, посилання фіскальним органом на такі документи (інформацію) та відображення їх в Акті перевірки є обґрунтованим та правомірним.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що фіскальному органу було достатньо одержаної від правоохоронного органу інформації для висновків про перебування позивача з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в трудових відносинах без оформлення трудового договору. Натомість, під час проведення перевірки відповідачу не могло бути надано платником податків інших документів на спростування чи підтвердження такої інформації, оскільки документів щодо працевлаштування продавців не було, про що позивач також вказав у Протоколі допиту потерпілого.

Оскільки, предметом доказування у даній справі є факт наявності неоформлених відповідно до норм чинного законодавства працівників та виплата вищевказаним особам заробітної плати без утримання обов'язкових податків та зборів, то матеріали правоохоронного органу з даного питання є належним та допустимим доказами в адміністративній справі.

По суті виявленого порушення суд зазначає наступне.

Під трудовим договором в Кодексі законів про працю України (КЗпП) розуміється угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначеною цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноваженим ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Законом України Про оплату праці від 24.03.1995 №108/95-ВР (далі іменується - Закон України №108/95-ВР) термін заробітна плата визначений як винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану їм роботу.

Відповідно до статті 95 КЗпП та статті 3 Закону України №108/95-ВР мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з пп. 52 п. 5 ст. 38 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про державний бюджет на відповідний рік.

В Акті перевірки заведені узагальнені відомості про осіб, праця яких використовувалася без належного оформлення трудових відносин: ОСОБА_4 (періоди: 12.2014 р., 01-11.2015 р., 12.2015 р., 01-04.2016 р., 05-11.2016 р., 12.2016 р., 01-05.2017 р.) - загальна сума доходу - 49256 грн.; ОСОБА_5 (періоди: 15.06.16-30.11.2016 р., 12.2016 р., 01-04.2017 р., 01.05.17-12.05.17 р.) - загальна сума доходу - 23591 грн.; разом - 72847 грн.

Наказом Міністерства доходів і зборів України, від 21.01.2014 №49 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2014 р. за №228/25005, Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556 та ПК України передбачено обов'язок подачі до податкових органів податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку по формі 1 ДФ.

Пунктом 51.1 статті 51 ПК України визначено, що платники податків, у тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Відповідно до вимог пп. б п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Пунктом 3.1 розділу ІІІ Порядку № 4 передбачено, що у графі 2 Податковий номер або серія та номер паспорта відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку.

Пунктами 3.2, 3.3 розділу ІІІ Порядку №4 передбачено, що у графі 3а Сума нарахованого доходу відображається (за звітний квартал) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку, у графі 3 Сума виплаченого доходу відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

У графі 4а Сума нарахованого податку відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством, у графі 4 Сума перерахованого податку відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету (пункти 3.4, 3.5 розділу ІІІ Порядку №4).

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено пп. б п.176.2 ст.176 ПК України, п.3.1, п.3.2, п.3.3, п.3.4, п.3.5 розділу ІІІ Порядку №4, в результаті чого платником подано до податкового органу розрахунок форми 1-ДФ в неповному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками, а саме: в податкових розрахунках по формі 1-ДФ за 4 квартал 2014 р., 1-4 квартали 2015р., 1 квартал 2016 р. не відображено суми доходу (заробітної плати), нарахованої (сплаченої) на користь ОСОБА_4 і сум утриманого з них податку; в податкових розрахунках по формі 1-ДФ за 2-4 квартали 2016 р., 1-2 квартали 2017 р. не відображено суми доходу (заробітної плати), нарахованої (сплаченої) на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і сум утриманого з них податку.

Перевіркою правильності визначення бази оподаткування при нарахуванні доходів платникам податків у вигляді заробітної плати, винагород за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) встановлено порушення пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, пп.51.1 ст.51, п.163.1 ст.163 пп.164.2.1 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171, абз. а , абз. б п.176.2 ст.176 ПК України а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб всього у сумі 12546,24 грн. у випадку, коли працівникам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підприємцем виплачена заробітна плата відповідно за період з грудня 2014 р. по травень 2017 р. в розмірі 49256 грн. та за період з 15.06.2016 р. по 12.05.2017 р. в розмірі 23591 грн.

Згідно із пп.163.1 ст.163 розділу ІV ПК України, об'єктом оподаткування платника податку (як резидента так і нерезидента) є загальний місячний (річний) оподаткований дохід, який складається з оподатковуваних доходів , нарахованих (виплачених, наданих) протягом звітного податкового місяця.

Відповідно до пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий агент зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

Згідно вимог пп.162.1.3 п.162.1 ст.162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору (пп.164.2.1 п.164.2 ст. 164 ПК України).

Згідно з вимогами пп. а п.176.2 ст.176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

У даному випадку податковим агентом є позивач. Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у статті 167 ПК України. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Підпунктом 168.1.1 та 168.1.2 статті 168 ПК України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Згідно з вимогами пп. а п.176.2 ст.176 ПК України податкові агенти зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Отже, позивач повинен оподаткувати доходи по працівниках ОСОБА_4 та ОСОБА_5, праця яких була використана у господарській діяльності без укладання трудового договору, у порядку, визначеному ПК України.

Перевіркою повноти відображення у звітності сум нарахованої заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок встановлено, що позивачем не в повному обсязі відображено у звітності суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі за період з 01.01.2014 р. по 31.05.2017 р.

Згідно п.1, п.2 ст.4 Закону України №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці , зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах , передбачених законодавством про працю та працівники - громадяни України , іноземці та особи без громадянства, які працюють у фізичних осіб - підприємців на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством..

Згідно п.1 ст.7 Закону України №2464-VI для фізичних осіб - підприємців, які використовують працю інших осіб , базою нарахування єдиного внеску є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат , які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі , що визначається відповідно до Закону України Про оплату праці .

Згідно п.5, 7 ст.8 Закону України №2464-VI єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, які використовують працю інших осіб встановлюється у відсотках до визначеної бази нарахування відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску , з урахуванням видів їх економічної діяльності: клас професійного ризику виробництва 5- розмір єдиного внеску 36,8 %, для працівників - у розмірі 3,6 % бази нарахування єдиного внеску у період з 01.01.2011р. по 31.12.2015року та у розмірі 22% з 01.01.2016 року.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

В порушення п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України №2464-VI позивачем не нараховано єдиний внесок на суму отриманого доходу за фактично відпрацьований час найманими працівниками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за період з 2014 р. по травень 2017 р. та не утримано єдиного внеску із такого доходу. Всього сума не нарахованого, неутриманого та не сплаченого єдиного внеску становить 24381,98 грн., в тому числі: сума не нарахованого на дохід та не сплаченого єдиного внеску становить 23323,82 грн., сума не утриманого із доходів та не сплаченого єдиного внеску становить 1058,16 грн.

Відповідно до пп. 1.2 п. 161 Підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України об'єктом оподаткування військовим збором є доходи визначені статтею 163 ПК України

Підпунктом 1.3 п. 161 Підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України встановлено, що ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування.

Згідно підпункту 1.4 п. 161 Підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України, нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу.

Підпунктом 1.6 п. 161 Підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України передбачено, що Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 ПК України (пп. 1.5 п. 16 підрозділу 10 Розділу XX ПК України).

Згідно з п. 171.1 ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету військового збору з доходів у вигляді заробітної плати, є: роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку; податковий агент з інших доходів, визначених п.п. 1.2 п. 16 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, які є об'єктом оподаткування військовим збором.

В ході проведення перевірки встановлено, що підприємцем ОСОБА_3 використовувалась праця неоформлених найманих працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які виконували обов'язки продавців в магазині Мандарин , що розташований по вул. Пушкіна, 26 в смт Рокитне. ОСОБА_4 виконувала обов'язки продавця з 2014 р. по травень 2017 р. ОСОБА_5 виконувала обов'язки продавця з 15.06.2016 р. по 12.05.2017 р.

З виплачених даним продавцям доходів за виконану роботу підприємцем військового збору не утримано та до бюджету не перераховано всього в розмірі 1092,71 грн., в т.ч. за грудень 2014 р. в сумі 18,27 грн., за 2015 р. в сумі 221,64 грн., за 2016 р. в сумі 402,56 грн., за 2017 р. в сумі 450,24 грн., чим порушено пп.1.1, пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4, пп.1.5, пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Таким чином, фіскальним органом у повній мірі досліджено питання щодо не оформлення трудових відносин позивача з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а відтак позивач, як податковий агент, зобов'язаний сплатити усі належні податки та збори за даними відносинами.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваних рішень в порядку статті 77 КАС України, а відтак заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (місце проживання: 34208, Рівненська область, Рокитнівський район, село Рокитне, вулиця Перемоги, 32; РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Рівненській області (місцезнаходження: 33023, місто Рівне, вулиця Відінська, 12; код ЄДРПОУ 39394217) про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19 червня 2018 року.

Суддя Недашківська К.М.