Постанова

від 19.06.2018 по справі 916/343/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/343/18

м. Одеса, просп. Шевченка, 29 .

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Головея В.М.,Савицького Я.Ф.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірми „Ясень»

на рішення господарського суду Одеської області від „05» квітня 2018 року

у справі № 916/343/18

за позовом Одеської міської ради

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірми „Ясень»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департамент комунальної власності Одеської міської ради

про стягнення збитків на суму 55 251,31 грн. з підстав порушення земельного законодавства України

головуючий суддя - Демешин О.А.

місце ухвалення ухвали: Господарський суд Одеської області

Справа розглянута без повідомлення учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження.

В С Т А Н О В И В :

23.02.2018 року Одеська міська рада (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірми „Ясень» (далі - Відповідач) про стягнення збитків на суму 55251,31 грн., з підстав порушення земельного законодавства України та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неправомірним використанням відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів, що призвело до неотримання Одеською міською радою доходу від орендної плати за період з 01.09.2014 по 31.12.2016 року.

26.02.2018 року ухвалою Господарського суду Одеської області залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.04.2018 (суддя Демешин О.А.) позов задоволений у повному обсязі. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ясень» збитки у сумі 55 251 гривню 31 коп. на користь Одеської міської ради та 1762 гривень судового збору.

Такий висновок суду мотивований тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідач своїми діями порушив вимоги земельного законодавства України, а саме протягом періоду з 01.09.2014 - по 31.12.2016 року використовував земельну ділянку без належних правових підстав, що призвело до понесення позивачем збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі неодержаної плати за оренду землі.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області від 05.04.2018 року, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірми „Ясень» звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, відповідно до якої просило апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати у повному обсязі, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Одеської міської ради відмовити у повному обсязі.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, у зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на наступне:

- нерухоме майно, загальною площею 112 кв.м., яке розташовано за адресою: м.Одеса, вул. Центральна, 1 належить на праві власності приватній особі ОСОБА_2, а тому право користування земельною ділянкою не може бути обмежене як власника нерухомого майна на користування зазначеним майном, земельною ділянкою на якій воно знаходиться;

-ТОВ Фірма Ясень перебуває на обліку платників плати на землю у ДПІ Суворовському районі м. Одеси та сплачує земельний податок за земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Центральна, 1, для експлуатації будівлі магазину та підсобних приміщень згідно рішення ОМР від 09.10.2008 р. № 3643-V Про надання згоди ТОВ Фірми Ясень на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянка площею 227,5 кв.м. або 0,0228 га, а не 620 кв.м., як зазначено Одеською міською радою;

- ТОВ фірма Ясень протягом 2014-2017 року та до теперішнього часу сплачує земельний податок, що підтверджується платіжним дорученням.

19.06.2018 року через відділ діловодства суду від представника Одеської міської ради, надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ Фірма Ясень без задоволення.

З 15 грудня 2017 року набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - ГПК України).

Відповідно до пп. 9 п. 1 розділу XI „Перехідні положення" ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Частинами 1, 3 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

З огляду на вказані норми процесуального законодавства, розгляд справ судом апеляційної інстанції здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, тобто без проведення підготовчого засідання.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено в ході апеляційного провадження, рішенням Одеської міської ради від 09.10.2008 р. № 3643-V «Про надання згоди ТОВ фірмі «Ясень» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0620 га, за адресою: м. Одеса, вул. Центральна, 1, вирішено надати згоду ТОВ фірми Ясень на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної вище земельної ділянки в оренду

Відповідно до довідки про нормативну грошову оцінку 1 кв. м. земельної ділянки від 21.02.2011 р. № 2806, нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Центральна, 1, що використовує ТОВ фірма «Ясень» , складає 622,94 грн.

03.11.2016 року Головне управління Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси направило першому заступнику директора Департаменту комунальної власності ОМР лист № 7862/9/15-54-12-02 про розгляд запиту щодо площ земельних ділянок та сплачених сум, у якому зазначено, що ТОВ фірма Ясень , код ЄДРПОУ - 19046737, перебуває на обліку платників плати за землю у ДПІ у Суворовському районі м. Одеси та сплачує земельний податок за земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Центральна, для експлуатації будівлі магазину та підсобну, згідно рішення ОМР від 09.10.2008 № 3643-V Про надання згоди ТОВ фірми Ясень на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, 0,0620 га . Також зазначено, фактично у користуванні підприємства, за період з 01.04.2014 по 01.10.2016 року, перебувала земельні ділянки площею 227,5 кв.м. або 0,0228 га. Зазначене підприємство є платником єдиного податку з 01.01.2014 року (а.с.27).

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.07.2017 року №281 зі змінами від 04.10.2017 за № 363 затверджено акти комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 27.04.2017 року, відповідно до якого у переліку суб'єктів господарювання ТОВ фірма Ясінь , експлуатація будівлі магазину та підсобних приміщень за адресою: м. Одеса, вул. Центральна, 1, нарахована сума збитків - 55 251,31 грн. за період з 01.09.2014 - по 31.12.2016 року (а.с.30).

Таким чином, за твердженням позивача ТОВ фірма Ясень використовувало земельну ділянку площе. 620 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Центральна, 1 без документів, які посвідчують право власності або користування, без оформлення відповідачем договору оренди земельної ділянки, що призвело до понесення позивачем збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі неодержаної плати за оренду у сумі 55 251,231 грн.

04.08.2017 року голова комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власника землі та землекористувачам направило на адресу ТОВ фірма Ясень лист, яким повідомило про необхідність товариства сплатити збитки, у вигляді упущеної вигоди у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки, визначені актом, у місячний термін після прийняття рішення. Також повідомлено, що у разі несплати збитків у розмір 55 251,31 грн., юридичний департамент Одеської міської ради буде змушений звернутись до суду за захистом порушеного права (а.с.39-40). Враховуючи вищевикладене, і стало підставою для звернення Одеської міської ради до суду з відповідним позовом.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог Одеської міської ради та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ТОВ фірма Ясень викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 20 Господарського суду України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Одеської міської ради про стягнення збитків, у зв'язку з неправомірним використанням відповідачем земельної ділянки, що призвело до неотриманням позивачем доходу від орендної плати.

Положеннями статей 224, 225 ГК, за змістом яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.

Згідно зі статтею 211 ЗК за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

За змістом статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до статті 152 ЗК держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, як на правову підставу своїх вимог, Одеська міська рада посилається на положення статей 224, 225 ГК, статей 22, 1166 ЦК, обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення збитків зазначила, що внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, без правовстановлюючих документів, позивач не отримав дохід, у вигляді орендної плати. Розрахунок неодержаного доходу (упущеної вигоди) додано позивачем до позовної заяви, а саме згідно з актом комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 27.04.2017 року, розмір збитків складає 55 251,31 грн. за період з 01.09.2014 - по 31.12.2016 року.

Так, ТОВ фірма Ясень не були вчинені дії щодо оформлення Договору оренди земельної ділянки, загальною площею 0,0620 га та безоплатно використовувало земельну ділянку.

Крім того, як було зазначено вище, 09.10.2008 року рішенням Одеської міської ради було надано згоду ТОВ фірмі Ясень на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 0,0620 га за адресою: м. Одеса, вул. Центральна, 1. Однак жодних дій на виконання зазначеного рішення Одеської міської ради, відповідачем не було викинено.

Відповідно до ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, що є підставою для відшкодування збитків Одеській міській раді.

Згідно зі ст.157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії (бездіяльність) щодо відповідних земельних ділянок за процедурою, визначеною Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії (п. 2 Порядку).

Нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Центральна, 1, що використовує ТОВ фірма «Ясень» , складає 622,94 грн., відповідно до довідки про нормативно-грошову оцінку землі.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. 14.1.136. ст. 14 Податкового кодексу України).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, про стягнення з відповідача збитків, у вигляді упущеної вигоди, саме плати за оренду земельної ділянки та порушення прав Одеської міської ради, як власника землі.

В апеляційній скарзі представник ТОВ фірма Ясень посилається на те, що право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Центральна, 1 нерозривно пов'язане із земельною ділянкою, в результатів чого право користування земельною ділянкою виникає одночасно з реєстрацією права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України набуттю права користування та права оренди передує волевиявлення особи, яка виявила бажання набути таке право, і лише після цього здійснюється волевиявлення відповідного органу місцевого самоврядування.

Статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Враховуючи зазначені положення, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки. Вказані права потребують відповідного оформлення.

Відносно посилань відповідача на сплату земельного податку за період з 2014-2017 роки, що підтверджується платіжними дорученнями, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 287.1 Податкового кодексу передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Право власності на земельну ділянку, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України). У разі переходу права власності на нерухоме майно податок за земельні ділянки, на яких таке майно розташоване, сплачується з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ПК України).

Обов'язок сплати земельного податку для його платника - власника земельної ділянки або землекористувача - виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею та триває до моменту припинення (переходу) цього права. До нового власника об'єкта нерухомості переходить також встановлений податковим законом обов'язок щодо сплати податку за земельну ділянку, на якій розташоване набуте ним майно.

Крім того колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що належних та допустимих доказів на підтвердження правової позиції відповідача відносно площі використання земельної ділянки, яка за твердженням товариства складає 227,5 кв.м., надано не було.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 05.04.2018 відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, зміні або скасуванню не підлягає, а відтак, залишається без змін на підставі ст.276 ГПК України.

Відповідно до п. «в» ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на ТОВ фірма Ясень , оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись статтями 269, 270, 275,276, 282

Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірми „Ясень»

залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „05» квітня 2018 року у справі № 916/343/18 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Верховного суду, у відповідності до п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови

складено „19» червня 2018 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя В.М. Головей

Суддя Я.Ф. Савицький