Постанова

від 06.06.2018 по справі 808/3759/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"06" червня 2018 р. справа №808/3759/16 м. Дніпро

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.11.2017 р. (суддя Прасов О.О., м. Запоріжжя)

у справі №808/3759/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД СХІД-КАПІТАЛ"

до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У грудні 2016 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001578291402 від 27.09.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 83 094,00 грн. та №0001588291402 від 27.09.2016 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 57 199,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.11.2017 р. позов задоволено. Постанова мотивована тим, що податкові повідомлення-рішення від 27.09.2016 р. №0001578291402, №0001588291402 прийняті відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є неправомірними і підлягають скасуванню.

Не погодившись постановою суду першої інстанції, скаржник оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано інформацію щодо постачальника ПП "Фірма Сокай", ТОВ "Інвестпромтехсервіс". Позивачем не підтверджено факт надання постачальником ПП "Фірма Сокай" в оренду ТОВ "ТД Схід-Калітал" екскаватора ROBEX 210 та екскаватора ROBEX 250 LC-7A.

Таким чином, в первинних документах, виписаних ПП "Фірма Сокай", зазначені господарські операції, які фактично не відбувались, у зв'язку з чим такі документи не мають юридичної сили. Отже, ТОВ "ТД Схід-Калітал" неправомірно формувало регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів.

Судом не прийнято до уваги наявні кримінальні провадження №32015100090000184 від 14.12.2015 р., №42016000000000493 від 17.02.2016 р., №42016101040000068 від 26.04.2016 р., №12015000000000474 від 07.08.2015 р., а також те, що відповідно до постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.06.2017 р. по справі № 335/5819/17 ОСОБА_1, директора ТОВ "ТД Схід-Калітал", визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності. В постанові зазначено, що доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами: адміністративним протоколом №125 від 10.05.2017р., який підписаний директором ТОВ "ТД Схід-Калітал"; витягом з акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТД Схід-Калітал" №157/08-01-14-03/35842735 від 27.03.2017 р. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2016 р., відповідно до висновків якого підприємством порушено вимоги Податкового кодексу України.

При проведенні перевірки було встановлено відсутність фактичного постачання товару (рейок) від ТОВ "Інвестпромтехсервіс" на адресу позивача за квітень 2016р. на суму ПДВ 157343,00 грн. та не підтверджено факт отримання ТОВ "ТД Схід-Калітал" від ПП "Фірма Сокай" орендованих екскаваторів на загальну суму 621600 грн., в тому числі ПДВ 103600 грн. за серпень 2015 р.

Частиною ч. 4 ст. 72 КАС України передбачено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Всі первинні бухгалтерські документи, що стосуються ТОВ "ТД Схід-Капітал" по взаємовідносинам з постачальниками: ПП "Фірма Сокай" за серпень 2015 р., ТОВ "Інвеспромтехсервіс" за квітень 2016 р., складені з порушенням вимог ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не мають юридичної сили, не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток підприємства та ПДВ.

Судом першої інстанцій порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, який розкритий в частинах 4 та 5 ст. 11 КАС України та який зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Судом не надано належної оцінки доводам відповідача, не досліджено первинних документів, що призвело до порушення норм процесуального права.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував, надав суду письмові пояснення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що у період з 26.08.2016 р. по 01.09.2016 р. Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ТД Схід-Калітал " з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій, їх реальності та відображення в обліку по взаємовідносинам ТОВ "ТД Схід-Калітал " з ПП "Фірма Сокай" за серпень 2015 року, ТОВ "Укр-техГруп" за вересень 2015 року, з ТОВ "Інвестпромтехсервіс" за квітень 2016 року, за результатами якої складено акт №78/08-29-14-02/35842735 від 08.09.2016 р.

У висновку акта № 78/08-29-14-02/35842735 від 08.09.2016 зазначено, що перевіркою встановлено, серед іншого, порушення пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, пп. 14.1.231, п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України - ТОВ "ТД Схід-Калітал " завищено податковий кредит на суму 103600 грн. 00 коп. за серпень 2015 року, що сформований від ПП "Фірма Сокай", та сформований від ТОВ "Інвеспромтехсервіс" за квітень 2016 року на суму 8995 грн., що призвело до:

- завищення від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24) за серпень 2015 року на суму 48204 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р.19) за квітень 2016 року на суму 8995 грн.;

- заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р.25 податкової Декларації з ПДВ) за серпень 2015 року на суму 55396 грн.

Результатом розгляду відповідачем акта перевірки № 78/08-29-14-02/35842735 від 08.09.2016 р. стало прийняття 27.09.2016 р. щодо ТОВ "ТД Схід-Калітал " податкових повідомлень-рішень:

1) № 0001578291402, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 83094 грн., у тому числі: 55396 грн. - за податковим зобов'язанням (по податковій декларації з податку на додану вартість №9193668531 від 18.09.2015 за серпень 2015 року по операціям з ПП "Фірма Сокай"); 27698 грн. - за штрафною (фінансовою) санкцією;

2) № 0001588291402, яким позивачу зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі 57199 грн., з них: 48204 грн. - по податковій декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_1 від 18.09.2015 за серпень 2015 року по операціям з ПП "Фірма Сокай"; 8995 грн. - по податковій декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_2 від 17.05.2016 за квітень 2016 року по операціям з ТОВ "Інвеспромтехсервіс".

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, оскільки:

- відповідачем не надано до суду жодного доказу повторного (протягом 1095 днів) вчинення ТОВ "ТД Схід-Калітал " дій, передбачених п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, стосовно сплати податку на додану вартість. Отже, застосування ГУ ДФС у Запорізькій області штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання є неправомірним;

- між сторонами відсутній спір щодо числових показників та калькуляцій за відповідні податкові періоди;

- доказів звернення до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України та її територіальних органів щодо перевірки реєстрації та належності екскаваторів, які надавались в оренду позивачу, відповідачем до суду не надано;

- постанова Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 14.06.2017 р. у справі №335/5819/17 не містить у собі відомостей про надання оцінки господарської діяльності ТОВ "ТД Схід-Калітал " та конкретним операціям позивача, оподаткування яких становить предмет спору;

- виконання робіт ПП "Фірма Сокай " підтверджується довідками про виконані роботи (послуги) типової форми № ЕБМ-7, підписаними директором ПП "Фірма Сокай " ОСОБА_2;

- фактичне використання орендованих ТОВ "ТД Схід-Калітал " екскаваторів RОВЕХ 210 за період з 16.08.2015 по 31.08.2015 та RОВЕХ 250 LС-7А за період з 16.08.2015 по 31.08.2015 підтверджується реалізацією правовідносин, які виникли між ТОВ "ТД Схід-Калітал " (підрядник), ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" (замовник) та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг";

- відповідачем не надано до суду об'єктивних, достовірних доказів неможливості виписки ПП "Фірма Сокай" та ТОВ "Інвестпромтехсервіс" вказаних податкових накладних (доказів анулювання Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, припинення юридичної особи тощо);

- відповідачем не зазначено та до суду не надано доказів наявності невідповідностей (дефектності) у досліджених податкових накладних, виписаних ПП "Фірма Сокай" та ТОВ "Інвестпромтехсервіс " ;

- відповідачем не надано до суду доказів визнання судом недійсним правочину, укладеного позивачем з ПП "Фірма Сокай" та з ТОВ "Інвестпромтехсервіс"; реалізації відповідачем повноважень, передбачених пп. 20.1.30 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України щодо визнання договорів позивача з ПП "Фірма Сокай" та з ТОВ "Інвестпромтехсервіс" недійсними; притягнення службових осіб позивача до кримінальної (адміністративної) відповідальності за здійснення операцій з ПП "Фірма Сокай" та з ТОВ "Інвестпромтехсервіс", викладених в акті перевірки №78/08-29-14-02/35842735 від 08.09.2016 р.; направлення до відповідного органу Державної фіскальної служби України запитів про проведення зустрічної звірки з ПП "Фірма Сокай" та з ТОВ "Інвестпромтехсервіс" в порядку п. 73.3, п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, "Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок", затверджених 27.12.2010 р. постановою Кабінету Міністрів України № 1232, для з'ясування обставин здійснення господарських операцій з постачання товарів/послуг;

- позивач не повинен нести відповідальність за протиправні дії свого контрагента при відсутності у нього умислу на вчинення таких дій. Наявність у позивача умислу на вчинення протиправних дій при здійсненні операцій з ПП "Фірма Сокай" та з ТОВ "Інвестпромтехсервіс" відповідачем не доведено. Аналогічна правова позиція викладена і у п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі "Інтерсплав проти України";

- наявність кримінальних проваджень № 32015100090000184 стосовно господарської діяльності ПП "Фірма Сокай" та № 42016000000000493 з обставин здійснення господарської діяльності ТОВ "Інвестпромтехсервіс" не є беззаперечним аргументом для визнання операцій з ПП "Фірма Сокай" та з ТОВ "Інвестпромтехсервіс" фіктивними, а лише потребує додаткової перевірки наявності чи відсутності дефектності (з правової точки зору) наданих позивачем документів на підтвердження чи спростування відповідних фактів;

- окремі недоліки первинних документів не можуть свідчити про нереальність господарських операцій, в той час, коли позивачем надані до суду документи, які підтверджують зміни у складі його активів внаслідок вчинення операцій.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення 27.09.2016 р. №0001578291402 та №0001588291402 стосуються господарських операцій позивача з ПП "Фірма Сокай " та ТОВ "Інвестпромтехсервіс " .

Відповідно до акта перевірки №78/08-29-14-02/35842735 від 08.09.2016 р. та зазначених податкових повідомлень-рішень відповідач дійшов до висновку про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 83094 грн. (55396 грн.- за податковим зобов'язанням по операціям з ПП "Фірма Сокай", 27698 грн. - штрафна (фінансова) санкція) та зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 57199 грн. (48204 грн. - по операціям з ПП "Фірма Сокай " ; 8995 грн. - по операціям з ТОВ "Інвеспромтехсервіс"), оскільки господарські операції ПП "Фірма Сокай" та ТОВ "Інвестпромтехсервіс" не мали реального характеру та первинні документи щодо надання послуг, робіт та товарів на адресу "ТД Схід-Калітал " не підлягали врахуванню в податковому обліку. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, виписаних ПП "Фірма Сокай" за серпень 2015 р., ТОВ "Інвеспромтехсервіс" за квітень 2016 р. на адресу ТОВ "ТД Схід-Калітал " , за змістом та по суті пункту 44.1 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як встановлено п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому з урахуванням норм ст. 61 та ст. 44 ПК України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

З огляду на діюче податкове законодавство про відсутність реального характеру господарських операцій можуть свідчити наступні обставини: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Позивачем з ПП "Сокай " укладено договір найму транспортних засобів № 07/07-15 від 07.07.2015 р., відповідно до якого ПП "Сокай " (Орендодавець) надає ТОВ "ТД Схід-Калітал " (Орендар) транспортні засоби та навісне обладнання для використання (цільове призначення) - будівельні роботи на об'єкті строком на 2 місяця. Об'єкт розташований за адресою: м. Кривий ріг, ПАТ "АрселорМітал Кривий Ріг " . Сторони досягли згоди, що сплата орендного платежу відповідно до п. 3.1 договору № 07/07-15 від 07.07.2015р. буде обчислюватися в залежності від кожної переданої одиниці техніки. Орендна плата для екскаватора ROBEX 210 становить 9600 гривень за зміну (24 години) або 400 грн. за годину.

Відповідно до додаткової угоди до договору № 07/07-15 від 17.08.2015р. сторони досягли згоди, що сплата орендного платежу, відповідно до п.3.1 договору, буде обчислюватися в залежності від кожної переданої одиниці техніки. Орендна плата для екскаватора ROBEX 250 становить 24000 грн. за зміну (24 години) або 1000 грн. за годину.

Розрахунки з ПП "Фірма Сокай " за вказаним договором підтверджуються банківськими виписками та оборотно-сальдовими відомостями.

Проте, на думку колегії суддів надані позивачем до суду первинні документи не свідчать про фактичну передачу та використання позивачем екскаваторів саме від ПП "Фірма Сокай " з огляду на таке.

Так, у договорі найму транспортних засобів № 0707/15 від 07.07.2015 р. відсутні ідентифікаційні дані щодо екскаваторів ROBEX 250 та ROBEX 210, на підставі яких було б можливо встановити транспортні засоби та їх власників. Такі відомості відсутні також і в акті передачі техніки з оренди від 31.08.2015 р.

Відповідно до акта перевірки № 78/08-29-14-02/35842735 від 08.09.2016 р. відповідачем було встановлено, що у власності ПП "Фірма Сокай " немає екскаваторів ROBEX 250 LC-7A та ROBEX 210.

Доказів, що спростовують ці обставини позивач суду не надав.

Позивач не заперечує, що свідоцтво про реєстрацію великовантажного транспортного засобу або іншого технологічного транспортного засобу серії АЕ №103628 від 07.11.2013 р. на екскаватор RОВЕХ 250 LС-7А, держ. № Т05500 АЕ, видано ОСОБА_3, а не ПП "Фірма Сокай " .

Будь-які відомості, що свідчать про правовий зв'язок ОСОБА_3 та ПП "Фірма Сокай " позивачем суду не надано.

Крім того, акти надання послуг, талони замовника, довідки про надання послуг датовані 31.08.2015 р. або більш ранньою датою, тобто на час або до дати, коли вказані екскаватори мали бути передані у користування позивачу відповідно до акту передачі техніки з оренди від 31.08.2015 р.

Слід також зазначити, що оформлення актів наданих послуг, талонів замовника суперечать змісту такої господарської операції, як оренда транспортного засобу.

Посилання суду першої інстанції на те, що ТОВ "ТД Схід-Калітал " використовувало екскаватор RОВЕХ 210 за період з 16.08.2015 по 31.08.2015 та екскаватор RОВЕХ 250 LС-7А за період з 16.08.2015 по 31.08.2015 за договором підряду №05 від 05.05.2015 щодо виконання підрядником власними силами будівельно-монтажних робіт на об'єкті "КХВ. Комплекс реконструкції коксових батарей № 5, 6. Демонтажні роботи ПУ-5а; галереї У-17а" не дає підстави для висновку про те, що ці екскаватори фактично надавалися позивачу в оренду саме ПП "Фірма Сокай".

Отже, вказані обставини, з урахуванням помилок в оформленні первинних документів, свідчать про фактичну відсутність господарський операцій з надання ПП "Фірма Сокай" позивачу в оренду екскаваторів ROBEX 250 LC-7A та ROBEX 210, у зв'язку з чим первинні документи за договором найму транспортних засобів №07/07-15 під 07.07.2015 р. не підлягають врахуванню в податковому обліку.

Щодо застосування штрафних санкцій у розмірі 50 % податковим повідомленням-рішенням від 08.09.2016 року № 0001578291402 колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідачем податкове повідомлення-рішення від 27.09.2016 р. №0001578291402 в частині нарахування штрафу у розмірі 50 % прийнято з урахуванням акта перевірки №6.3/08-29-14-00/35842735 від 08.08.2016 року та винесеного на його підставі податкового повідомлення-рішення №0001238291400 від 06.09.2016 р.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Жодних доводів стосовно розміру штрафних санкцій позивачем не наводилось в позовній заяві, тому суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог без урахування цих обставин.

Отже, податкові повідомлення-рішення 27.09.2016 р. №0001578291402 та №0001588291402 в частині про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 83094 грн. та зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 48204 грн. були прийняті відповідачем правомірно.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Інвестпромтехсервіс" колегія суддів зазначає наступне.

За договором поставки № 0104/16-1 від 01.04.2016, укладеного між ТОВ "ТД Схід-Калітал " (Покупець) та ТОВ "Інвестпромтехсервіс " (Продавець), продавець зобов'язується передати у власність покупця матеріали верхньої будови колії, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до акта перевірки №78/08-29-14-02/35842735 від 08.09.2016 р., за висновком відповідача, в первинних документах, виписаних постачальником ТОВ "Інвестпромтехсервіс " , зазначені господарські операції, які фактично не відбувались, у зв'язку з чим ці документи не мають юридичної сили первинних документів. Внаслідок цього, ТОВ "ТД Схід-Калітал " неправомірно формував регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів.

Зазначений висновок мотивований тим, що:

- додаток AM до податкової декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2016 року не наданий, що свідчить про відсутність будь-яких основних фондів, транспортних засобів, обладнання, устаткування та іншого майна, які необхідні для здійснення основного виду діяльності, а саме: реалізації "ОСОБА_2 РАЗ " у кількості 44,75 т. за період з 01.04.2016 р. по 30.04.2016 р.;

- відсутні необхідні трудові ресурси, технічний та кваліфікований персонал, що необхідний для здійснення основного виду діяльності для здійснення основного виду діяльності в значних обсягах, а саме звіт 1 ДФ за 1, 2 квартал 2015 року не наданий;

- у звіті 1 ДФ за 3 квартал 2015 року кількість працюючих на підприємстві ТОВ "Інвестпромтехсервіс " не вказана;

- відповідно до специфікації № 2 до договору поставки № 0104/16-1 від 01.04.2016 року, укладеного з ТОВ "Інвестпромтехсервіс " , умови поставки: Склад Продавця смт. Радушне, Криворізький район, але Додаток AM підприємством ТОВ "Інвестпромтехсервіс " податкової декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2016 року не надано, що свідчить про відсутність будь-яких основних фондів, транспортних засобів, обладнання, устаткування та іншого майна.

Також відповідач в акті перевірки вказав, що в ході проведеного детального аналізу отриманих та виданих податкових накладних постачальника ТОВ "Інвестпромтехсервіс " - ТОВ "Сонкей", яке зареєстроване в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлено повне пересортування, у зв'язку з тим, що підприємство придбає одну групу товарів, а реалізує іншу групу товарів, чим маніпулює податковою звітністю.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності врахування позивачем первинних документів, виписаних постачальником ТОВ "Інвестпромтехсервіс " , в податковому обліку.

Так, позивачем надано до суду документи щодо поставки товару до ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля " (рахунки на оплату, видаткові накладні, товарно-транспортну накладну, наряд на отримання ТМЦ та інші документи) (а.с.155-165 т.1).

Також судом досліджена податкова звітність ТОВ "ТД Схід-Калітал " з податку на додану вартість за відповідні періоди, оподаткування яких становить предмет спору у справі (а.с.210-215 т.1; а.с.2-3 т.2).

До суду позивачем надані податкові накладні, застосовані ним для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідні періоди (а.с.47-50 т.1).

В товарно-транспортній накладній (ТТН) № 1 від 01.04.2016 р. (22,755 т.) та ТТН № 6 від 07.04.2016 р. (22,200 т.) пунктом навантаження вказано Криворізький район, смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, 5.

Відповідачем не заперечується, що за вказаною адресою знаходиться склад (металобаза). Відсутність у ЄРПН даних податкової звітності, відомостей про взаємовідносини ТОВ "Інвестпромтехсервіс " з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, власниками цього складу, не спростовує факту здійснення господарської операції та відвантаження товару позивачу.

Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 р. N363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила №363), які визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Відповідно до п. 1 Правил №363 товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, транспортною документацією підтверджується здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару. Наявність ознак фіктивності правочину є лише підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.

Таким чином, відповідач не довів суду, що господарські операції позивача з ТОВ "Інвестпромтехсервіс " за договором поставки № 0104/16-1 від 01.04.2016 р. фактично не відбулись.

Також чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Наведений висновок Європейського суду з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Рішення Європейського суду з прав людини відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведеного вбачається, що податкове повідомлення-рішення № 0001588291402 від 27.09.2016 р. є необґрунтованим та підлягає скасуванню в частині зменшення суми розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8 995,00 грн. по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Інвестпромтехсервіс".

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови з прийняттям нової- про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.11.2017 р. у справі №808/3759/16 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В4" №0001588291402 від 27.09.2016 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 8 995,00 грн. по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвеспромтехсервіс " .

В решті позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 12.06.2018 року.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: В.Є. Чередниченко