Ухвала
від 14.01.2019 по справі 808/3759/16
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 січня 2019 року

Київ

справа №808/3759/16

касаційне провадження №К/9901/135/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.

розглянув матеріали касаційної скарги Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 у справі №808/3759/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТД СХІД-КАПІТАЛ до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТД СХІД-КАПІТАЛ звернулося до суду з позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.09.2016 №0001578291402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 83094грн., у тому числі, за основним платежем у сумі 55396грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 27698грн. та податкове повідомлення-рішення від 27.09.2016 №0001588291402, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 57199грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.11.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.11.2017 скасовано та прийнято нове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.09.2016 №0001588291402 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 8995грн. по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Інвеспромтехсервіс . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області 28.12.2018 звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просила скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 в частині задоволених позовних вимог та у цій частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 198 Податкового кодексу України, статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа Зубац проти Хорватії (Zubac v.Croatia), №40160/12) вказав на обмеженість доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. Станєв проти Болгарії (Stanev v. Bulgaria) [ВП], № 36760/06, п. 230, ЄСПЛ 2012). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (див. згадане вище рішення у справі Леваж Престасьон Сервіс проти Франції , п. 45; згадане вище рішення у справі Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії , п. 37; та Козліца проти Хорватії (Kozlica v. Croatia), № 29182/03, п. 32, від 2 листопада 2006 року; див. також Шамоян проти Вірменії (Shamoyan v. Armenia), № 18499/08, п. 29, від 7 липня 2015 року). 83.

Застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (див. згадане вище рішення у справі Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії , п. 36; згадане вище рішення у справі Козліца проти Хорватії , п. 33; згадане вище рішення у справі Булфрахт Лтд проти Хорватії , п. 34, Добріч проти Сербії (Dobriж ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ (ZUBAC v. CROATIA) - РІШЕННЯ 35 v. Serbia), №№ 2611/07 та 15276/07, п. 54, від 21 червня 2011 року; та Йовановіч проти Сербії (Jovanoviж v. Serbia), 32299/08, п. 48, від 2 жовтня 2012 року). 84.

При цьому, саме національний верховний суд, якщо цього вимагає національне законодавство, повинен оцінювати те, чи досягнуто передбачений законодавством поріг ratione valoris для подання скарги саме до цього суду. Відповідно, в ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять до нього, верховний суд не може бути зв'язаний або обмежений помилками в оцінюванні зазначеного порогу, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього (згадане вище рішення у справі Добріч проти Сербії , п. 54).

Отже, за прецедентною практикою Європейського суду з прав людини обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством порогу ratione valoris для скарг, що подаються на розгляд Верховного Суду, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що предметом позову у справі №808/3759/16 є вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2016 №0001578291402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 83094грн., у тому числі, за основним платежем у сумі 55396грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 27698грн. та податкового повідомлення-рішення від 27.09.2016 №0001588291402, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 57199грн.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентами ПП Фірма СОКАЙ та ТОВ Інвеспромтехсервіс не були спрямовані на настання реальних правових наслідків; первинні документи складені за результатами таких операцій носять суто формальний характер.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції в оскаржуваній частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем та ТОВ Інвеспромтехсервіс за договором поставки №0104/16-1 від 01.04.2016 носили реальний (товарний) характер, що підтверджується документально та не спростовано податковим органом.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Отже, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20.11.2017 у справі щодо скасування податкових повідомлень-рішень, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Запорізькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 у справі №808/3759/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТД СХІД-КАПІТАЛ до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.П.Юрченко

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення14.01.2019
Оприлюднено29.01.2019
Номер документу79445575
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —808/3759/16

Ухвала від 14.01.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 17.09.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 06.08.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 06.08.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шипуліна Т.М.

Постанова від 06.06.2018

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Панченко О.М.

Ухвала від 02.04.2018

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Панченко О.М.

Ухвала від 12.03.2018

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Панченко О.М.

Ухвала від 05.02.2018

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Панченко О.М.

Постанова від 20.11.2017

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Прасов Олександр Олександрович

Постанова від 20.11.2017

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Прасов Олександр Олександрович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні