Постанова

від 12.06.2018 по справі 522/6201/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/4208/18

Номер справи місцевого суду: 522/6201/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

ОСОБА_2,

за участю:

секретаря Цихиселі Л.Р.,

представника ТОВ АБС-Білд - адвоката ОСОБА_3,

представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АВС-БІЛД на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2017 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю АВС-БІЛД про стягнення коштів ,

встановив:

31 березня 2017 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АВС-БІЛД (далі - ТОВ АВС-БІЛД ) на його користь суму попередньої оплати за договором № 15/2016 купівлі-продажу майнових прав від 07 квітня 2016 року в розмірі 261 000 грн., пені в розмірі 477 630 грн., інфляційних нарахувань 5 507,1 грн. та трьох процентів річних 1 415,84 грн., збитків в розмірі 30 000 грн., а всього 775 562,94 грн., та стягнути з ТОВ АВС-БІЛД на його користь суму судового збору.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_4 обґрунтовував тим, що відповідач в строк та на умовах вищезазначеного договору свої зобов'язання не виконав, що стало підставою звернення до суду для захисту прав.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2017 року стягнуто з ТОВ АВС-БІЛД (ЄДРПОУ 35362244, місцезнаходження: м. Київ, вул. Марини Раскової, 19, п/р № 26009052741313 в Печерській філії ПАТ КБ Приватбанк , МФО 300711) на користь ОСОБА_4 суму попередньої оплати за договором № 15/2016 купівлі-продажу майнових прав від 07 квітня 2016 року в розмірі 261 000 грн., пені в розмірі 477 630 грн., інфляційних нарахувань 5 507,1 грн. та трьох процентів річних 1 415,84 грн., збитків в розмірі 30 000 грн., а всього 775 562,94 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2018 року у задоволенні зави ТОВ АВС-БІЛД про перегляд заочного рішення було відмовлено (т.2, а.с.с.40-42).

В апеляційній скарзі ТОВ АВС-БІЛД ставить питання щодо скасування заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2017 року та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви, 07.04.2016 року між ТОВ АВС-БІЛД та ОСОБА_4 був укладений договір № 15/2016 купівлі-продажу майнових прав, згідно п. 2.1 якого ТОВ продавець АВС-БІЛД продав, а покупець ОСОБА_4 купив майнові права на об'єкт нерухомості, який розташований на ОСОБА_6 капітального будівництва та має наступні характеристики: № 24, загальна проектна площа - 32,96 кв.м., в порядку та на умовах, передбачених цим договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору ОСОБА_6 нерухомості - це складова та невід'ємна частина ОСОБА_6 капітального будівництва, яка виражена у вигляді частини площі ОСОБА_6 капітального будівництва, спорудження якої здійснює Продавець. ОСОБА_6 капітального будівництва - це зблокований житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що буде розташований за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Гвардійська, 74.

У відповідності до п. 1.2. Договору майнові права - це всі права на ОСОБА_6 нерухомості, які належать ТОВ АВС-БІЛД . Майнові права відчужуються Покупцю, який у зв'язку з цим набуває у майбутньому право власності на ОСОБА_6 нерухомості.

Пунктом 2.5. Договору визначено, що запланований термін введення в експлуатацію ОСОБА_6 капітального будівництва - 4 квартал 2016 року.

Звертаючись до суду з позовом, позивач ОСОБА_4 посилався на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами Договору № 15/2016 купівлі-продажу майнових прав від 07.04.2016 року.

В якості такого порушення позивач зазначив ту обставину, що строк виконання Договору сплив 31.12.2016 року, проте, станом на день подання позову, ОСОБА_6 капітального будівництва не збудовано, не здано в експлуатацію та об'єкт нерухомості позивачу не переданий.

Виходячи з цих обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки відповідно до умов Договору вищевказаний об'єкт нерухомості не переданий покупцю до 31.12.2016 року, то маються всі підстави для задоволення позовних вимог.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступних підстав.

Так, у відповідності до п. 3.2. Договору після отримання (реєстрації) Продавцем декларації на ОСОБА_6 капітального будівництва, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, Продавець надсилає Покупцю повідомлення із зазначенням дати (протягом 10 календарних днів з дня відправлення відповідного повідомлення), коли Покупець повинен з'явитись та фізичноприйняти закінчений будівництвом ОСОБА_6 нерухомості, підписавши ОСОБА_1 прийому-передачі ОСОБА_6 нерухомості та договір на утримання та обслуговування ОСОБА_6 нерухомості.

Таким чином, умовами укладеного між сторонами Договору було встановлено обов'язок відповідача повідомити Покупця про необхідність фізично прийняти ОСОБА_6 нерухомості лише після отримання (реєстрації) Продавцем декларації на ОСОБА_6 капітального будівництва, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

Тобто терміну, в який відповідач зобов'язався передати покупцю ОСОБА_6 нерухомості, договором не встановлено.

Пункт 2.5. Договору, на який посилається позивач у своєму позові, містить лише запланований термін введення в експлуатацію ОСОБА_6 капітального будівництва та не містить у собі обов'язку відповідача передати у цей термін позивачу ОСОБА_6 нерухомості.

Зазначені обставини свідчать про те, що запланований термін - це орієнтовний (не остаточний) термін, який в залежності від фактичних обставин будівництва може збільшуватися або зменшуватися.

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів.

За змістом ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про те, що відповідач мав передати позивачу ОСОБА_6 нерухомості до 31.12.2016 року, є хибним, не відповідає дійсності та умовам укладеного між сторонами Договору.

Крім того, з посиланням на п. 5.3.2. Договору, суд помилково зазначив, що позивач ОСОБА_4 має право на дострокове одностороннє розірвання Договору без сплати винагороди відповідачу, що абсолютно не відповідає змісту цього пункту Договору.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 5.3.2. Договору Покупець має право до запланованої дати введення ОСОБА_6 капітального будівництва в експлуатацію, за умови отримання письмової згоди Продавця та спати винагороди Продавцеві, відмовитися від цього Договору шляхом дострокового розірвання.

Більш того, згідно п. 8.7. Договору його розірвання з ініціативи Покупця оформлюється шляхом підписання Угоди про його розірвання.

Однак, матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем будь-якої заяви від позивача про розірвання Договору, за адресою для листування, яка вказана в Договорі, а саме: 03040, м. Київ, вул. Деміївська, 41, офіс 2 (т.1, а.с.30).

Крім того, відповідач своєї письмової згоди на розірвання Договору, як то передбачено п. 8.7. Договору, не надавав, а тому ніякого розірвання (припинення) Договору не відбулося.

Що стосується заяви ОСОБА_4 про розірвання Договору та проект Угоди про розірвання Договору, на які ОСОБА_4 посилається як на підставу того, що Договір між сторонами розірваний (т.2, а.с.113, 114), то колегія суддів зазначає, що по-перше: вказана заява і проект Угоди направлені не за адресою листування, яка вказана в Договорі, по-друге: відповідач - ТОВ АВС-БІЛД вказаних документів не отримував і по-третє: вказана Угода не підписана ТОВ АВС-БІЛД , що виключає можливість вважати Договір розірваним.

Більш того, у відповідності до п. 6.1. Договору у випадку його розірвання з ініціативи Покупця на умовах, викладених у цьому Договорі, Продавець протягом 30 банківських днів після реалізації Майнових прав, що є предметом цього Договору на користь третьої особи, повертає сплачені Покупцем кошти у гривні без індексації, з утриманням винагороди Продавця у розмірі, зазначеному в цьому розділі.

За змістом п. 6.7. Договору для отримання коштів, зазначених у п. 6.1. цього Договору, Покупець письмово повідомляє Продавця про реквізити свого банківського рахунку або надає інші дані (реквізити), що дозволяють Продавцю перерахувати Покупцю кошти в безготівковій формі.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, жодної з вищевказаних умов розірвання Договору та повернення сплачених грошових коштів сторонами Договору дотримано не було.

Більш того, позивач не ставить перед судом питання про розірвання Договору, що в свою чергу виключає повернення позивачу сплачених за Договором грошових коштів у сумі 261 000 грн., оскільки за змістом ст. 6 Договору повернення сплачених грошових коштів можливе лише у разі його розірвання.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, за змістом п. 3.1. Договору факт передачі майнових прав Покупцю на ОСОБА_6 нерухомості за цим Договором має підтверджуватись Довідкою про оплату 100% майнових прав . Довідка підписується Продавцем не пізніше 3-х робочих днів з дати здійснення Покупцем 100% оплати вартості майнових прав , що зазначена у п. 4.2. цього Договору.

Згідно п. 4.2. Договору орієнтовна загальна вартість майнових прав на ОСОБА_6 нерухомості в день укладення цього Договору складає 601 322,24 грн.

У відповідності до п. 5.2.1. Договору Продавець бронює за Покупцем ОСОБА_6 нерухомості в момент підписання Сторонами цього Договору (за умови оплати Покупцем повної вартості майнових прав за цим Договором) на строк до передачі Продавцем Покупцю ОСОБА_6 нерухомості за актом приймання-передачі. Після виконання Покупцем п. 4.3. Договору Продавець передає Покупцю майнові права на ОСОБА_6 нерухомості.

Таким чином, враховуючи, що позивач сплатив відповідачу за Договором лише частину вказаної суми, а саме 261 000 грн., то він взагалі ще не набув майнові права на ОСОБА_6 нерухомості за договором.

У відповідності до п. 5.2.3. Договору Продавець зобов'язаний після здійснення Покупцем оплати 100% Майнових прав на ОСОБА_6 нерухомості направити Покупцю повідомлення про необхідність з'явитися та отримати довідку про оплату 100% майнових прав.

Пунктом 5.4.2 Договору передбачено, що Покупець зобов'язаний з'явитися у необхідний строк для оформлення та отримання довідки про оплату 100% майнових прав на ОСОБА_6 нерухомості, а також для підписання ОСОБА_1 прийому-передачі ОСОБА_6 нерухомості.

Тобто, право позивача та, відповідно, обов'язок відповідача передати позивачу ОСОБА_6 нерухомості виникає, крім іншого, за умови оплати позивачем 100% вартості майнових прав, що позивачем зроблено не було.

Враховуючи, що позивачем не сплачено 100% вартості майнових прав за Договором (в числі інших умов), то і обов'язок відповідача передати позивачу ОСОБА_6 нерухомості не настав, а тому позивач не набув права вимагати від відповідача виконання такого обов'язку.

Зазначених обставин не було враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення, що призвело до того, що суд безпідставно стягнув з відповідача на користь позивача грошові кошти, сплачені за Договором в розмірі 261 000 грн, а також пені в розмірі 477 630 грн., інфляційних нарахувань 5 507,1 грн., трьох процентів річних 1 415,84 грн., а також збитків в розмірі 30 000 грн., а всього 775 562,94 грн.

Крім того, судом першої інстанції не було враховано, що оскільки ТОВ АВС- БІЛД не допустив порушень своїх зобов'язань за Договором, то ст.ст. 525, 612, 615 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін.

Також суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні безпідставно посилається на ст.ст. 901, 903 ЦК України, які регулюють правовідносини за договором про надання послуг, оскільки між сторонами був укладений Договір купівлі-продажу майнових прав, відносини за яким регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж, визначеними ЦК України (про що зазначено у Договорі), а не про договір про надання послуг.

Колегія суддів також зазначає, що суд безпідставно стягнув з ТОВ АВС-БІЛД на користь позивача суму пені в розмірі 477 630 грн., посилаючись на ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів , оскільки сторони Договору визначили, що він регулюється Цивільним кодексом України, у зв'язку з чим норми Закону України Про захист прав споживачів на зазначені правовідносини не розповсюджується.

Колегія суддів також не погоджується з висновком суду першої інстанції, який обгрунтовуючи застосування до спірних правовідносин Закону України Про захист прав споживачів , посилався на постанову Верховного Суду України від 21.11.2012р. у справі № 6-101 цс 12.

Такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з того, що правовий висновок, який міститься у вказаній Постанові, стосується участі особи у будівництві багатоквартирного будинку з метою набуття права власності на квартиру, тобто мова йде не про інвестицію в розумінні Закону України Про інвестиційну діяльність , а тому у разі виникнення спору щодо виконання зобов'язань за договором про такуучасть у будівництві, зазначений Закон не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, оскільки у вказаній Постанові не міститься жодного посилання на Закон України Про захист прав споживачів , то застосування до спірних правовідносин вказаного закону не може бути обумовлене посиланням на висновок ВСУ у постанові від 21.11.2012р. у справі № 6-101 цс 12.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача пені, то колегія суддів зазначає, що оскільки ТОВ АВС-БІЛД свого зобов'язання за Договором не порушило, то право на стягнення пені з відповідача у позивача за вказаних обставин не виникло .

Так, згідно ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів , на яку послався суд при задоволенні вимог позивача про стягнення пені в розмірі 477 630 грн., у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Однак, як вбачається із вказаного Договору, відповідач ніяких послуг (робіт) позивачу не зобов'язувався надавати (здійснювати), а зобов'язався продати позивачу майнові права на об'єкт нерухомості, тобто на вказаний Договір, як вже зазначалося раніше, розповсюджуються положення про купівлю-продаж згідно ЦК України та не розповсюджуються положення ЗУ Про захист прав споживачів .

З урахуванням наведеного, висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з відповідача пені в сумі 477 630 грн., є безпідставними та необгрунтованими.

Таких висновків колегія суддів дійшла також і стосовно безпідставного стягнення з ТОВ АВС-БІЛД на користь позивача інфляційних нарахувань в сумі 5 507,10 грн. та 3 процентів річних в сумі 1 308,57 грн., нарахування яких передбачено ст. 625 ЦК України.

Так, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, із зазначеної норми матеріального права вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних настає у боржника за невиконання (прострочення) грошового зобов'язання.

Однак, ніякого грошового зобов'язання у ТОВ АВС-БІЛД перед позивачем за Договором не було, а тому застосування до спірних правовідносин ст. 625 ЦК України є безпідставним.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача збитків в сумі 30 000 грн., то колегія суддів погоджується із заявником апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не тільки не встановлено правову природу заявлених позивачем збитків та праву підставу їх стягнення з відповідача, а взагалі жодним чином не зазначено, про які збитки йде мова і при яких обставинах вони були завдані.

Так, в обґрунтування розміру понесених реальних збитків, позивачем ОСОБА_4 зазначено, що він був змушений продовжувати орендувати квартиру та платити оренду плату за січень, лютий та березень 2017 року в розмірі 10 000 грн., що разом складає 30 000 грн.

Однак, жодного доказу на підтвердження вказаних обставин, в порушення ст. 57- 60 ЦПК України, в редакції, яка була чинною на час розгляду справи, позивачем, суду не надано.

Більше того, матеріали справи та не містять доказів і об'єктивних даних про те, що за найм квартири позивачем ОСОБА_4 у січні-березні 2017 року, витрати має сплачувати відповідач - ТОВ АВС-БІЛД .

Не містить таких даних і вищевказаний Договір, оскільки згідно умов останнього ТОВ АВС-БІЛД не зобов'язувалось до кінця 2016 року надати позивачу ОСОБА_4 квартиру.

З огляду на викладене, слід дійти висновку про те, що позивачем не доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки відповідача, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, вини відповідача.У зв'язку з цим, зазначені обставини виключають можливість стягнення з відповідача заявлених позивачем збитків у розмірі 30 000 грн., та робить вказані вимоги необгрунтованими та безпідставними.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ст. 376 ЦК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1)неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3)невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4)порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, судом не були повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, не враховано недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;суд допустив невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи;суд допустив порушення норм процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги його спростовують, оскільки рішення ухвалено не у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржуване рішення суду скасувати і прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ТОВ АВС-БІЛД про стягнення коштів , відмовити у повному обсязі.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, колегія суддів також вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ АВС-БІЛД сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 11 633, 61 грн., оскільки спір в апеляційній інстанції вирішений на користь скаржника - ТОВ АВС-БІЛД .

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.1-4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АВС-БІЛД задовольнити.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2017 року скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю АВС-БІЛД про стягнення коштів , відмовити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВС-БІЛД (ЄДРПОУ 35362244, місцезнаходження: м. Київ, вул. Марини Раскової, 19, п/р № 26009052741313 в Печерській філії ПАТ КБ Приватбанк , МФО 300711) сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 11 633,61 грн. (одинадцять тисяч шістсот тридцять три гривні 61 копійка).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.06.2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

ОСОБА_7

ОСОБА_2