Постанова

від 14.06.2018 по справі 816/1213/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1213/16

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі:

головуючого судді: Присяжнюк О.В.

суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Олійник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 р. (прийняту суддею Канигіною Т.С., повний текст якої складено 11.12.2018 р.) по справі № 816/1213/16 за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод" про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (в подальшому - ДПІ у м. Полтаві) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод" (в подальшому - ТОВ "ТРЗ"), в якому просила стягнути з відповідача податковий борг з платежу мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 182 902, 43 гривні та з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів у сумі 633 404, 10 гривні, а всього 816 306, 53 гривень.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідач надав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судове засідання учасники справи не з'явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "ТРЗ" зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку у ДПІ в м. Полтаві.

Судовим розглядом встановлено, що ДФС у Полтавській області проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "ТРЗ" з питань дотримання законодавства державної митної справи у частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів, за результатами якої складено акт від 18.05.2015 р. № 0002/16-31-22-05-08/НОМЕР_1, висновками якого встановлено, що ТОВ "ТРЗ" порушено ч. 1 ст. 148, ч. 1 ст. 151, ч. 1 ст. 160 Митного кодексу України, у зв'язку з чим несплачено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та мито в розмірі 653 045, 26 гривень.

На підставі висновків вказаного акту позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 29.05.2015 р., яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 182902, 43 гривень, а саме: за основним платежем - 146 321, 94 гривня та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 36580, 49 гривень, та податкове повідомлення-рішення №0000022205 від 29.05.2015 р., яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів у сумі 633 404, 10 гривні, а саме: за основним платежем - 506 723,32 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 126 680,78 гривень.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2015 р. у справі № 816/4311/15, яка залишена без змін ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2016 р., відмовлено в задоволенні позову ТОВ "ТРЗ" до ГУ ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 29.05.2015 р.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.03.2016 р. у справі № 816/4819/15, яка набрала законної сили 29.03.2016 р., адміністративний позов ТОВ "ТРЗ" до ГУ ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 29.05.2015 р., залишено без розгляду.

Згідно із розрахунком сум заборгованості по ТОВ "ТРЗ", складеного ДПІ у м. Полтаві, відповідач має податковий борг в розмірі 816 306, 53 гривень, який ним не сплачений, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковий борг у розмірі 816 306, 53 гривень у відповідача відсутній.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пп. 14.1.175 п.14.1 ст. 175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. б абз 3 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу.

Судовим розглядом встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 р. у справі № 816/411/17, яка залишена без змін ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 р., адміністративний позов ТОВ "ТРЗ" до ДПІ у м. Полтаві, Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області зобов'язано ДПІ у м. Полтаві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування суми від'ємного значення з податку на додану вартість за лютий - квітень 2016 року в рахунок сплати грошових зобов'язань ТОВ "ТРЗ" з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів (код бюджетної класифікації 14070100) в сумі 633404,00 гривні та податкового боргу по платежу мито на товари, що ввозяться СПД (код бюджетної класифікації 15010100) в сумі 182 903 гривні.

Вищевказаною постановою також встановлено, що ТОВ "ТРЗ" до контролюючого органу подано: 23.03.2016 р. уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2016 року, згідно з яким задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету (рядок 20.2.2 декларації) у розмірі 475 259 гривень; 25.04.2016 р. уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2016 року, згідно з яким задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету (рядок 20.2.2 декларації) у розмірі 473 208 гривень; 17.05.2016 р. податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2016 року, згідно з якої задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету (рядок 20.2.2 декларації) у розмірі 343099 гривень.

До вищевказаних уточнюючих розрахунків та декларації товариством додані заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4), згідно з якими кошти у загальному розмірі 816 307 гривень (473208 гривнь + 343 099 гривень) товариство просило врахувати в рахунок сплати його грошових зобов'язань з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів (код бюджетної класифікації 14070100, в сумі 633404 гривень) та податкового боргу по платежу мито на товари, що ввозяться СПД (код бюджетної класифікації 15010100, у сумі 182 903 гривень).

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для стягнення з відповідача податковий борг у розмірі 816 306, 53 гривень, оскільки ТОВ "ТРЗ" шляхом коригування від'ємного значення за лютий - квітень 2016 року погашено заборгованість з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів у розмірі 633 404, 10 гривні та борг по митному платежу на товари, що ввозяться СПД в сумі 182 902, 43 гривень.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно правовим обґрунтуванням.

Керуючись ст. ст. 77, 243, 271, 283, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 по справі № 816/1213/16 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови складено 18.06.2018 р.