Рішення

від 30.05.2018 по справі 569/17519/17

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/17519/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 року Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Смолій Л.Д.

при секретарі Моргун А.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за позовом ТОВ ОСОБА_3 груп до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся з позовом до ОСОБА_2 посилаючись на те, що 06 квітня 2017 року між ТОВ ОСОБА_4 Груп та ОСОБА_2 укладено Договір про надання послуг №85. Згідно із зазначеним договором Відповідачу було надано комплекс послуг інформаційно - консультативного характеру пов'язаних з пошуком об'єкту нерухомого майна, з метою його подальшого придбання, та супроводження операції укладення попереднього договору забезпеченого завдатком. Сторони досягли домовленості про розмір договірної ціни за виконані послуги становить 8400 гривень. Відповідач зобов язаний був здійснити оплату за надані послуги в день укладення договору про завдаток та підписання акту здачі-приймання виконаних робіт 06 квітня 2017 року. Послуги станом на день розгляду справи оплачені частково, на суму 100 доларів США, що еквівалентно 2663 гривні. Зменшивши свої позовні вимоги, просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість в сумі 22 892,90 гривень, з яких 5737 гривень основного боргу, 12 737,14 гривень неустойки, 418,8 гривень інфляційних збитків та 4000 гривень витрат на правову допомогу.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримала, та проси їх задовільнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти стягнення з нього в рахунок погашення боргу перед ТОВ ОСОБА_3 Идеал-Груп 5737 гривень основного боргу та 4000 гривень витрат, понесених позивачем на правову допомогу. Просив зменшити розмір неустойки, оскільки її розмір перевищує суму боргу.

Суд, заслухавши пояснення сторін, повно і всебічно з'ясувавши обставини цієї справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог за наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 06 квітня 2017 року між ТОВ ОСОБА_4 Груп (надалі - Позивач) та ОСОБА_2 (надалі - Відповідач) укладено Договір про надання послуг №85 (надалі - договір). Згідно із зазначеним договором Відповідачу було надано комплекс послуг інформаційно - консультативного характеру пов'язаних з пошуком об'єкту нерухомого майна, з метою його подальшого придбання, та супроводження операції укладення попереднього договору забезпеченого завдатком.

Взяті на себе зобов'язання Позивач виконав в повному обсязі, про іцо свідчить укладений Відповідачем попередній договір забезпечений завдатком та підписаний акт здачі- прийняття робіт (наданих послуг).

З пояснень позивача вбачається , що відповідно до Акту здачі-прийняття робіт сторони досягли згоди про розмір договірної ціни за виконані послуги. Замовник (Відповідач) отримав повний спектр послуг на суму 8400,00 грн., всі послуги виконані якісно, в строк та в повному обсязі, підлягають оплаті, претензій між сторонами не має.

Відповідно до п. 4.3. Договору Відповідач зобов'язаний був здійснити оплату послуг Позивача в день укладення договору про завдаток (попереднього договору забезпеченого завдатком) та підписання акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) 06 квітня 2017 року. Відповідач за безпосередньою допомогою Позивача уклав договір про завдаток з ОСОБА_5 відповідно до якого Відповідач взяв на себе зобов'язання придбати квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1.

Проте у вказаний у договорі строк відповідач не оплатив надані позивачем послуги.

02 листопада 2017 року позивач звернувся до відповідача з вимогою, відповідно до якої просив відповідача оплатити існуючу заборгованість та цим самим врегулювати даний спір у досудовому порядку. Вимогу відповідач отримав 07.11.2017 року (а.с.13), однак відповіді на дану вимогу не надав, як і не оплатив існуючої заборгованості.

Відповідно до п. 5.3. Договору, сторони несуть матеріальну відповідальність за несвоєчасність та неповноту розрахунків однин з одним шляхом сплати винною стороною пені в розмірі один відсоток від простроченої суми за кожен день прострочення.

Таким чином невиконання зобов'язання визначеного п. 4.3. є підставою для застосування до винної сторони неустойки у вигляді пені в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Стаття 525 Цивільного кодексу України вказує, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 546. Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст.509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

З урахуванням ст.2 ЦПК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч.4 ст.12 ЦПК України відносно обов'язку суду сприяти сторонам в здійсненні їхніх прав, застосовуючи положення ч.3 ст.551 ЦК України суд вправі зменшити розмір неустойки (пені) як цивільно-правової відповідальності боржника за умови, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, на чому також акцентує увагу Верховний Суд України в постанові від 03.09.2014 року у справі №6-100цс14.

В розумінні ч.3 ст.551 ЦК України істотними обставинами можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

В ході судового розгляду, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, встановлено, що розмір основного боргу позивача становить 5737 гривень, в той час як нарахована відповідачем пеня складає 12737,14 грн. згідно розрахунку.

Таким чином, очевидним є те, що заявлений позивачем розмір пені є неспівмірним з розміром основного збитку, завданого відповідачем і не відповідає визначеним п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.509, ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам конституційного принципу верховенства права (абз.2 п.3.2 Рішення КСУ від 11.07.2013 року у справі №7-рп/13).

Враховуючи встановлену неспівмірність, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення ч.3 ст.551 ЦК України та зменшити розмір пені до 1000 грн., що кореспондується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 04.11.2015 року у справі № 6-1120цс15, від 03.09.2014 року у справі № 6-100цс14.

Право на правову допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 12 ЦПК України. За приписами ст. 79, 84 ЦПК України, витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Крім того, ч.2. ст. 84 ЦПК України визначає, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах , розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Визначення окремим процесуальним діям наведеним у вищевказаному Законі за які відшкодовуються витрати на правову допомогу у Цивільному процесі дав ВССУ у своїй постанові №10 від 17.10.14 р.

Відповідно до п.48 Постанови пленуму ВССУ №10 від 17.10.14р., витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов 'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Враховуючи те, що позивачем надані суду належні докази понесених позивачем витрат на правову допомогу, вони підлягають відшкодуванню, шляхом стягнення їх з відповідача.

Аналізуючи викладене, оцінюючи наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ ОСОБА_3 Груп заборгованості за договором про надання послуг в розмірі 5737 гривень, 1000 гривень неустойки за прострочення виконання зобов язання, 418 гривень інфляційних втрат, та 4000 гривень витрат, понесених позивачем на правову допомогу.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526,527,551 ЦК України, ст. ст.3, 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ТОВ ОСОБА_3 груп до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 Груп 5737 гривень основного боргу за договором про надання послуг № 85, 1000 гривень пені, 418 гривень 80 копійок інфляційних збитків, 4000 гривень витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 Груп судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 гривень.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 Груп , м.Костопіль, вул.. Сонячна, 53, ЄДРПОУ 36950879.

ОСОБА_2, 33027, АДРЕСА_2

Суддя -