Рішення

від 20.06.2018 по справі 904/1342/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2018м. ДніпроСправа № 904/1342/18

за позовом Дочірнього підприємства "Телеком - Пневматик", м. Київ

до Акціонерного товариства "Дніпроазот" (Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот"), м. Кам'янське

про стягнення заборгованості у розмірі 27 469,23грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство "Телеком - Пневматик" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 27 469,23 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 22 098,00 грн., штрафні санкції у розмірі 2 721,68 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 649,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язання за договором поставки №769687 від 20.10.16 щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Зважаючи на те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи приписи ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч. 7 ст. 250 ГПК України, ухвалою суду від 23.04.2018 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

14.05.2018 року Відповідач подав відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечував проти заявлених вимог, з підстав невиконання Позивачем умов договору в частині передачі Відповідачеві всіх документів, які підлягають переданню разом з товаром, у зв'язку із чим, вважає, що строк здійснення оплати товару є таким, що не настав.

Крім того, заперечуючи проти позову, Відповідач посилається на порушення Позивачем умов п. 2.4., 9.15. Договору щодо обов'язку постачальника надати покупцю довідку про відсутність податкового боргу, а також про те, що продукція та інше майно постачальника не перебуває в податковій заставі. Як стверджує Відповідача, зазначені документи були надані постачальником лише 12.06.2017 року, що на його думку свідчить про наявність прострочення кредитора.

Заперечення проти позову в частині нарахування штрафних санкцій, Відповідач обґрунтовує відсутністю факту прострочення оплати, та відповідно відсутністю підстав для здійснення нарахувань,. Крім того, Відповідачем складено контррозрахунок інфляційних втрат, згідно якого розмір нарахувань склав суму 2 649,48 грн., що на 0,07 грн. менше від заявленої позивачем суми.

Позивач представив суду відповідь на відзив, за змістом якої стверджував, що всі передбачені договором документи, були надані Відповідачу в повному обсязі, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі продукції за кількістю та якістю від 24.03.2017 року.

07.06.2018 року Відповідач подав заяву, в якій повідомив про прийняття загальними зборами акціонерів рішення щодо зміни найменування підприємства на Акціонерне товариство Дніпроазот .

Враховуючи те, що зміна найменування Відповідача не мала наслідком зміну організаційно-правової форми товариства, підстави для здійснення процесуального правонаступництва у суду відсутні. Водночас, враховуючи відповідні зміни, суд вважає за необхідне змінити найменування учасника справи - Публічне акціонерне товариство "Дніпроазот" на Акціонерне товариство "Дніпроазот".

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2016 року між Позивачем (Постачальником) та Відповідачем (Покупцем) укладено договір поставки № 769687 (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) Відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення у відповідності до специфікацій (додатків) до цього Договору, а Відповідач - прийняти поставлену продукцію та оплатити її вартість в порядку та в строки, передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування продукції, кількість, асортимент, характеристики та інші вимоги до продукції, яка підлягає поставці за цим Договором, узгоджуються Сторонами в специфікаціях на поставку продукції.

Постачальник разом з продукцією передає Покупцеві наступний комплект документації на продукцію: видаткову накладну на продукцію, акт приймання-передачі продукції, рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну за формою № 1-ТН, яка наведена в додатку № 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363, сертифікат (паспорт) якості заводу-виробника з відповідною відміткою відділу технічного контролю (ВТК) та сертифікат відповідності, виданий уповноваженим органом сертифікації України, якщо продукція підлягає обов'язковій сертифікації згідно наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 № 28 (Пунктом п. 1.3 Договору).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що оплата поставленої продукції здійснюється Покупцем у безготівковій формі, в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, на підставі виставленого Постачальником рахунку на оплату двома платежами в наступному порядку:

- перший платіж у розмірі 50% вартості продукції - здійснюється у вигляді попередньої оплати (пп. 2.3.1 п. 2.3 Договору);

- остаточна оплата вартості поставленої продукції - здійснюється Покупцем у безготівковій формі, в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості поставленої продукції на поточний рахунок Постачальника по факту поставки продукції, але не раніше моменту отримання Покупцем від Позивача всіх документів, які підлягають переданню Покупцю в обов'язковому порядку відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства України (пп. 2.3.2 п. 2.3 Договору).

Згідно з п. 4.2 Договору Постачальник підтверджує якість та комплектність продукції сертифікатом (паспортом) якості заводу-виробника з відповідною відміткою відділу технічного контролю (ВТК) та іншими документами, необхідними відповідно до стандартів, правил, вимог чинного законодавства України чи які додатково узгоджені Сторонами. Документи, що засвідчують якість та комплектність продукції, передаються Постачальником Покупцеві разом з продукцією.

На виконання умов договору та специфікації № 2 від 23.11.2016 року, Позивач поставив Відповідачу 2-х канальний електроаспіратор АSА-2М у кількості 2 шт. загальною вартістю 44 196,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 17-32 від 24.03.2017 року довіреністю на отримання матеріальних цінностей А3/352 від 24.03.2017 та актом приймання-передачі від 24.03.2017 року. (а.с.13-15), які підписані Відповідачем 29.03.2017 року без жодних зауважень.

Згідно наданих у справу доказів (а.с. 16-18), оплату вартості зазначеної продукції Відповідач здійснив частково, шляхом перерахування суми попередньої оплати у розмірі 22 098,00 грн. з ПДВ.

Остаточний розрахунок за придбану продукцію в розмірі 22 098,00 грн. Відповідач не здійснив, що стало причиною виникнення даного спору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на те, що з огляду на положення п.п. 2.3. договору строк оплати поставленого товару є таким, що настав, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 22 098,00 грн. обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню..

Крім суми основного боргу, Позивач просить суд стягнути з Відповідача штрафні санкції з урахуванням облікової ставки НБУ, за користування чужими грошовими коштами за період з 30.03.2017 року по 28.02.2018 року в розмірі 2 721 грн. 68 коп. (а.с. 2).

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Оскільки законом для спірних правовідносин не встановлено розміру штрафних санкцій, застосуванню підлягають санкції, передбачені договором.

Як убачається зі змісту договору поставки № 769687 від 20.10.2016 року, пункт 6 та інші умови даного правочину, не встановлюють розміру відповідальності покупця за несвоєчасну оплату поставленого товару.

Таким чином, зважаючи на те, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено розміру відповідальності за порушення строків розрахунків за поставлений товар, заявлена позивачем до стягнення сума штрафних санкцій, задоволенню не підлягає.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивач вимагає стягнення суми боргу з урахуванням інфляційних втрат, розмір яких за період з 01.04.2017 по 28.02.2018 становить 2 649 грн. 55 коп.

Здійснивши перевірку наданого розрахунку інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що під час здійснення підрахунку, Позивач невірно визначив сукупний індекс інфляції за спірний період, внаслідок чого, невірно розрахував суму інфляційних втрат.

За підрахунками суду, розмір сукупного індексу інфляції спірного періоду (01.04.2017 - 28.02.2018) становить 111,98966927%, отже, розмір нарахувань складає 2 649,48 грн. (22098,00 х 111,98966927 % - 22098,00 = 2 649,48).

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 24 747 грн. 48 коп., з яких: 22 098,00 грн. - сума основного боргу, 2 649,48 грн. - інфляційні втрати. В решті позову слід відмовити.

Доводи Відповідача з посиланням на невиконання Позивачем зобов'язань щодо передачі разом з продукцією всіх документів, які підлягають переданню згідно п. 1.3. Договору, суд вважає безпідставними й такими, що спростовуються наданим у справу актом приймання-передачі від 24.03.2017 року, згідно якого, разом із продукцією Відповідачу були надані рахунок-фактури, видаткова накладна, свідоцтво про державну повірку (а.с. 15).

Крім того, суд звертає увагу, на положення ст. 666 ЦК України, згідно якої, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідач не надав суду доказів звернення до Позивача з вимогою про надання документів передбачених договором зі встановленням строку для їх передання. Крім того, Відповідач не скористався своїм правом та не повернув Позивачу отриману продукцію виробничо-технічного призначення, як то передбачено ч. 2 ст. 666 ЦК України.

Зазначені обставини в сукупності спростовують доводи Відповідача відносно невиконання Позивачем умов п. 1.3 Договору та вказують на дотримання з боку Постачальника умов поставки.

Суд не приймає до уваги доводи Відповідача з посилається на порушення Позивачем строків надання довідки про відсутність податкового боргу та інформації про відсутності податкової заяви, адже виходячи з умов договору, виконання Покупцем обов'язку щодо здійснення оплати поставленого товару не обумовлене виконанням Постачальником умов п. 2.4., 9.15. Договору, тобто, зазначені зобов'язання не є зустрічними в розумінні ст. 538 ЦК України, що відповідно виключає наявність прострочення кредитора.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 129, 233, 236-241, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Замінити найменування відповідача у справі - Публічне акціонерне товариство "Дніпроазот" на - Акціонерне товариство "Дніпроазот".

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. С.Х. Горобця, 1 код ЄДРПОУ 05761620) на користь Дочірнього підприємства "Телеком - Пневматик" (04073, м. Київ, пр. Московський, 6, код ЄДРПОУ 25591738) 22 098,00 грн. основного боргу, 2 649,48 грн. інфляційних втрат, 1587,41 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.06.2018

Суддя ОСОБА_1