Ухвала

від 15.06.2018 по справі 17/234-41/361

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про розстрочку виконання рішення

м. Київ

15.06.2018Справа № 17/234-41/361

За позовом Прокурора міста Києва в інтересах Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Київського регіонального відділення

до Інституту сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України

про стягнення 660 000,00 грн.

Щодо розгляду заяви б/н від 01.06.2018 року «Про розстрочку виконання судового рішення» Інституту сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України

Суддя Котков О.В.

Представники сторін:

від прокуратури не з"явились

від позивача ОСОБА_1 (представник за довіреністю)

від відповідача (заявника) ОСОБА_2, ОСОБА_3 (представники за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Арбітражного суду м. Києва від 30.09.1997 року у справі №17/234 з Інституту сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України стягнуто на користь Київського міського відділення державного інноваційного фонду України 400 000,00 грн. основного боргу та 6657,47 грн. пені.

Ухвалою Арбітражного суду м. Києва від 20.06.1998 року у справі №17/234 змінено спосіб виконання рішення та звернуто стягнення на майно Інституту сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України і видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2004 року замінено позивача у справі - Київське міське відділення Державного інноваційного фонду України на правонаступника - Українську державну інноваційну компанію в особі Київського регіонального відділення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2011 року у справі №17/234- 41/361 було замінено позивача - Українську державну інноваційну компанію на Державну інноваційну фінансово-кредитну установу в особі Київського регіонального відділення, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 року № 1007 Українську державну інноваційну компанію перейменовано в Державну інноваційну фінансово-кредитну установу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2011 року у справі №17/234- 41/361 змінено спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.1997 року у справі №17/234 встановлений ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.06.1998 року та ухвалено видати наказ про стягнення з Інституту сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Київського регіонального відділення 298 607,79 грн.

01.06.2018 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Інституту сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України надійшла заява б/н від 01.06.2018 року «Про розстрочку виконання судового рішення» у справі № 17/234-40/361, в якій заявник просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.1997 року на залишкову суму боргу у розмірі 298 607,79 грн. строком на 12 місяців згідно із наступним графіком сплати заборгованості:

- до 30.06.2018 - 74 652,00 грн.;

- до 30.09.2018 - 74 652,00 грн.;

- до 31.12.2018 - 74 652,00 грн.;

- до 31.03.2019 - 74 651,79 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.06.2018 року заяву б/н від 01.06.2018 року «Про розстрочку виконання судового рішення» передано на розгляд судді Копитовій О.С.

Розпорядженням керівника апарату № 05-23/837 від 01.06.2018 року призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи, у зв'язку із звільненням судді Копитової О.С.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2018 року заяву б/н від 01.06.2018 року «Про розстрочку виконання судового рішення» передано на розгляд судді Коткова О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2018 року розгляд заяви б/н від 01.06.2018 року «Про розстрочку виконання судового рішення» Інституту сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України у справі № 17/234-40/361 призначено на 15.06.2018 року.

12.06.2018 року через канцелярію суду від Державної інноваційної фінансово-кредитної установи надійшли письмові пояснення № 07-267/18 від 12.06.2018 року.

В судовому засіданні 15.06.2018 року представник відповідача (заявника) надав усні пояснення щодо поданої заяви про розстрочку виконання судового рішення заяви та просив суд її задовольнити. Представник позивача проти задоволення заяви не заперечував.

Розглянувши відповідну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про задоволення заяви б/н від 01.06.2018 року «Про розстрочку виконання судового рішення» Інституту сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Як на підставу для розстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідач (заявник) вказує на те, що відповідач є бюджетною державною неприбутковою установою, а тому виконання ним рішення суду у даній справі залежить від виділення Інституту бюджетних коштів та отримання ним власних надходжень, що в свою чергу ускладнює виконання рішення суду.

У підпункті 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 визначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Зі змісту вищезазначених норм вбачається, що розстрочка це виконання рішення частками з певним інтервалом у часі.

Так, в ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 30.06.2016 р. у справі № 908/4247/14.

Тобто, судом прийнято до уваги, що матеріальний інтерес відповідача полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило одночасно не збанкрутувати та продовжити господарську діяльність, а матеріальний інтерес позивача, натомість, полягає у виконанні рішень суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши подані матеріали та докази в їх сукупності та враховуючи, посилання заявника на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, з огляду на те, що представник позивача проти розстрочки виконання рішення суду строком на 12 місяців не заперечує, суд дійшов висновку про задоволення заяви б/н від 01.06.2018 року «Про розстрочку виконання судового рішення» Інституту сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України у справі № 17/234-40/361.

Керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву б/н від 01.06.2018 року «Про розстрочку виконання судового рішення» Інституту сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України у справі № 17/234-40/361 - задовольнити.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.1997 року у справі № 17/234-40/361 на залишкову суму боргу у розмірі 298 607,79 грн. строком на 12 місяців згідно із наступним графіком сплати заборгованості:

- до 30.06.2018 - 74 652,00 грн.;

- до 30.09.2018 - 74 652,00 грн.;

- до 31.12.2018 - 74 652,00 грн.;

- до 31.03.2019 - 74 651,79 грн.

Ухвала набирає законної сили 15 червня 2018 року.

Дата підписання: 20 червня 2018 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В.Котков