Рішення

від 14.06.2018 по справі 910/5110/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.06.2018Справа № 910/5110/18

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Мазур В.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/5110/18

за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави

в особі 1) Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації;

2) Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації;

до товариства з обмеженою відповідальністю Освітні курси Саксес оф Ф'юче ;

про розірвання договору оренди, повернення комунального майна

та стягнення 5014,91 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Седлецька А.О., посвідчення № 038919 від 12.01.2016р.;

від позивача-1: Волошенюк О.М., довіреність №102101 / 11-650 від 24.01.2018р.;

від позивача-2: Мединська-Мищишин Л.О., довіреність № 34-2283;

від відповідача: Півкач І.О., керівник.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 3 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі: 1) Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації; 2) Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю "Освітні курси "Саксес оф Ф'юче" про розірвання договору оренди, повернення комунального майна та стягнення 5014,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем умов Договору № 697 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.03.2016р. щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з травня 2017 року по квітень 2018 року у сумі 4 643,02 грн., за прострочення сплати якої нарахована пеня в сумі 371,89 грн. Отже, у зв'язку з істотним порушенням його умов відповідачем щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів, прокурор просить розірвати договір № 697 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.03.2016р. та зобов'язати відповідача звільнити нежитлове приміщення площею 30,00 кв. м за адресою: м. Київ, пр. Лісовий, 19-а, ДНЗ № 509, повернувши вказане приміщення Управлінню освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації за актом прийому-передачі.

Крім того, своє право звернення до суду з даним позовом прокурор обґрунтовує тим, що невиконання відповідачем вимог законодавства про оренду комунального майна, яким є майно дошкільного навчального закладу порушує економічні інтереси держави в особі позивачів, які, в даному випадку, незаконно позбавлені можливості ефективно здійснювати управління та використовувати майно для забезпечення розвитку мережі навчальних закладів та задоволення інтересів дітей. Поряд з цим, прокуратурою було неналежне виконання позивачами повноважень щодо контролю за використанням комунального майна - спірним приміщенням ДНЗ № 509, що свідчить про бездіяльність останніх, у зв'язку з чим місцевою прокуратурою пред'явлено позов в інтересах держави.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.04.2018р. відкрито провадження у справі №910/5110/18 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання. Судове засідання по справі призначено на 24.05.2018р. При цьому, суд зобов'язав відповідача у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, але не пізніше 22.05.2018р., подати до суду відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог прокурора та позивача з посиланням на діюче законодавство; письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; докази направлення відзиву всім учасникам справи.

14.05.2018р. через загальний відділ господарського суду від позивача-1 надійшло клопотання про розгляд справи без представника позивача, а від позивача-2 - письмові пояснення по справі.

Присутні в судовому засіданні 24.05.2018р. представники прокуратури та позивача-2 позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог в частині стягнення заборгованості, проте ухвалу суду від 26.04.2018р. про відкриття провадження у справі №910/5110/18 не виконав та письмовий відзив на позовну заяву з відповідними доказами, які підтверджують заперечення проти позову, у встановлений судом строк не подав.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.05.2018р. розгляд справи було відкладено на 14.06.2018р.

08.06.2018р. через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшов відзив і на позовну заяву. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що нарахування орендної плати, в тому числі за спірний період, мало здійснюватись у порядку, встановленому додатковою угодою №1 від 17.08.216р., про що ТОВ Освітні курси Саксес оф Ф'юче неодноразово зверталося до позивачів з листами. Також, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки він не використовував об'єкт у спірний період та звертався з вимогами до позивачів розірвати договір. У відзиві викладені також заперечення щодо нарахування комунальних послуг у спірний період.

12.06.2018р. через загальний відділ господарського суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив.

Присутні у судовому засіданні 14.06.2018р. прокурор та представники позивачів підтримали заявлені позовні вимоги, з посиланням на правові підстави та докази, зазначені у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 14.06.2018р., відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2016р. між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією (далі - орендодавець), товариством з обмеженою відповідальністю "Освітні курси "Саксес оф Ф'юче" (далі - орендар) та Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - підприємство-балансоутримувач) укладено договір № 697 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, умовами якого передбачено, що орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради питань власності від 09.02.2016р. № 8 та розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.03.2016р. № 113 передає, а орендар приймає в погодинну (6 годин на тиждень) оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Лісовий, 19-А (ДНЗ № 509), для іншого використання нерухомого майна (здійснення освітньої діяльності - курси іноземних мов).

Відповідно до п. 2.1. договору, об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 30,00 кв.м, у т.ч. на 2 поверсі - 30,00 кв.м, згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.

Згідно п. 2.2. договору, вартість об'єкта згідно із затвердженим висновком про вартість майна станом на 31.08.2015р. становить без ПДВ: 1 кв.м. 14 929,00 грн., всього 447 870,00 грн.

Пунктом 3.1. договору визначено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015р. № 415/1280. Стартова орендна плата складає 11,66 грн. за 1 год. без ПДВ.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п. 3.2. договору).

За умовами п. 3.5. договору, додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

У відповідності до п. 3.6. договору, орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

Згідно п. 3.7. договору, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 3.12 договору, у разі припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує оренду плату до дня повернення об'єкта за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, підприємству-балансоутримувачу.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що орендар зобов'язаний, зокрема своєчасно і в повному обсязі сплачувати оренду плату та інші платежі (4.2.3.); після припинення дії цього договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об'єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати (4.2.20.).

За несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості. У випадку примусового стягнення орендної плати та інших платежів у порядку, встановленому законодавством України, з орендаря також стягуються у повному обсязі втрати, пов'язані з таким стягненням (п. 6.2. договору).

Відповідно до п. 7.5. договору, у разі закінчення/припинення дії цього договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об'єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Даний договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 10.03.2016р. до 08.03.201р. У разі, якщо законом передбачене нотаріальне посвідчення і державна реєстрація, цей договір є укладеним з моменту державної реєстрації (п. 9.1. договору).

Згідно п. 9.6. договору, на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

10.03.2016р. Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією, товариством з обмеженою відповідальністю "Освітні курси "Саксес оф Ф'юче" та Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації складено та підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв згідно з договором оренди від 10.03.2016 № 697 нежитлове приміщення, що перебуває на балансі Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, загальною площею 30,00 кв.м, розташоване за адресою: просп. Лісовий, 19-А (ДНЗ № 509).

Як вбачається матеріалів справи, сторони погодили розрахунок стартової погодинної орендної плати по нежитловому приміщенню (споруді) площею 1990,10 кв.м за адресою: 02217, м. Київ, просп. Лісовий, 19-А, ДНЗ № 509, що є додатком до договору № 697 від 10.03.2016р.

Також, сторони погодили розрахунок стартової погодинної орендної плати по нежитловому приміщенню (споруді) площею 1990,10 кв.м за адресою: 02166, м. Київ, просп. Лісовий, 19-А, ДНЗ № 509 згідно пункту 11 рішення Київської міської ради від 21.04.2015р. № 415/1280 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва", який діє з 01.10.2015р. по 14.07.201р. , що є додатком до договору № 697 від 10.03.2016р.

Крім того, сторони погодили графік роботи Товариства з обмеженою відповідальністю "Освітні курси "Саксес оф Ф'юче" за адресою: м. Київ, просп. Лісовий, 19-А (ДНЗ № 509).

17.08.2016р. між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією, товариством з обмеженою відповідальністю "Освітні курси "Саксес оф Ф'юче" та Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації укладено додаткову угоду №1 до договору № 697 від 10.03.2016р. про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до якої сторони домовились внести зміни до договору, а саме доповнити договір новим додатком "Розрахунок погодинної орендної плати по нежитловому приміщенню площею 30,00 кв.м за адресою: 02166, м. Київ, просп. Лісовий, 19-А (ДНЗ № 509), на період з 01.06.2016р. по 31.08.2016р.".

Сторонами погоджено розрахунок погодинної орендної плати по нежитловому приміщенню площею 30,00 кв.м за адресою: 002166, м. Київ, просп. Лісовий, 19-А (ДНЗ № 509), на період з 01.06.2016р. по 31.08.2016р. (згідно протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 05.07.2016р. № 19 та розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.07.2016р. № 440).

Листом 01/11 від 05.07.2017р. відповідач просив Деснянську районну у місті Києві державну адміністрацію не нараховувати орендну плату за період з 25.05.2016р. по 01.09.2017р. згідно рішення постійної комісії з питань власності Київської міської ради VIII скликання від 22.07.2016р. №08/283-693.

У відповідь на вказаний лист, Деснянська районна у місті Києві державна адміністрація повідомила відповідача листом №34-2426 від 01.08.2017р. про відсутність правових підстав не нараховувати йому орендну плату за користування нежитловими приміщенням за період з 25.05.2016р. по 01.09.2017р..

Листом 01/11 від 03.11.2017р. відповідач повідомив Деснянську районну у місті Києві державну адміністрацію про те, що не використовує з 01.05.2017р. по 03.11.2017р. орендоване приміщення, зокрема, за договором про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду № 697 від 10.03.2016р.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 18.12.2017р. № 34-4300 Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації звернулось до відповідача, в якому вимагало негайно погасити заборгованість по орендній платі, зокрема, за договором оренди № 697 від 10.03.2016р., яка станом на 01.01.2018р. складала 3 238,61 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку від 20.12.2017р.

Листом 02/01 від 15.01.2018р. відповідач звернувся до Управління освіти Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації з проханням надати акти звірки взаєморозрахунків за період з 10.03.2016р. по 15.01.2018р. по орендній платі, зокрема, згідно договору про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду № 697 від 10.03.2016р.

Листом 34-229 від 18.01.2018р. Управління освіти Деснянської районної у місті до Києві державної адміністрації направило відповідачу акти звірки взаєморозрахунків за період з 10.03.2016р. по 15.01.2018р. по орендній платі, зокрема, згідно договору про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду № 697 від 10.03.2016р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку від 22.01.2018р.

Відповідач звернувся з листом № 29/03/05 від 29.03.2018р. до Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, в якому просив розірвати договір № 697 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.03.2016р.

Листом №34-3871 від 20.11.2017 року Управління освіти Деснянської районної у місті до Києві державної адміністрації повідомило, що не заперечує проти розірвання, зокрема, договору № 697 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.03.2016р. за умови погашення заборгованості по даному договору.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачі зазначають, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором № 697 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.03.2016р., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість по сплаті орендної плати за період з травня 2017 року по квітень 2018 у розмірі 4 643,02 грн., за прострочення якої нараховано 371,89 грн. пені.

Також, внаслідок невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині сплати орендних платежів, позивачі просять суд розірвати договір про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду № 697 від 10.03.2016р. та зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Освітні курси "Саксес оф Ф'юче" звільнити нежитлове приміщення площею 30,00 кв.м за адресою: м. Київ, Лісовий, 19-А, ДНЗ № 509, повернувши вказане приміщення Управлінню освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 Цивільного кодексу України).

За ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріали справи, а саме підписаним представниками сторін та скріпленим печатками підприємств актом прийому-передачі нерухомого майна від 10.03.2016р., підтверджено, що позивачі на виконання умов договору передали відповідачу в орендне користування нежитлове приміщення, що перебуває на балансі Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, загальною площею 30,00 кв.м, розташоване за адресою: просп. Лісовий, 19-Ав, ДНЗ № 509.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" закріплено обов'язок орендаря сплачувати орендну плату своєчасно та в повному обсязі (далі -Закон).

Статтею 29 Закону, передбачена відповідальність сторін за невиконання зобов'язань за договором оренди, відповідно до законодавчих актів України.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренди та орендна плата з урахуванням індексації є істотними умовами договору оренди.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Судом встановлено, що в порушення умов п.п. 3.7. та 4.2. договору, товариство з обмеженою відповідальністю "Освітні курси "Саксес оф Ф'юче" не сплачувало своєчасно та у повному обсязі орендні платежі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість по сплаті орендної плати за період з травня 2017 року по квітень 2018 року у розмірі 4 643,02 грн.

При цьому,посилання відповідача, що нарахування орендної плати мало здійснюватись у порядку, встановленому додатковою угодою №1 від 17.08.2016р., є необґрунтованими.

Так, судом встановлено, що згідно протоколу №19 засідання постійної комісії Київради з питань власності від 05.07.2016р., ухвалено рішення про погодження ТОВ Освітні курси Саксес оф Ф'юче визначення орендної ставки у розмірі 1 % на час літніх канікул у 2016 році.

На підставі зазначеного протоколу постійної комісії укладено додаткову угоду №1 від 17.08.2016р.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 від 17.08.2016р., сторони домовились внести зміни до Договору, а саме доповнити Договір новим додатком Розрахунок погодинної орендної плати по нежитловому приміщенню площею 30,0 кв.м за адресою: 02166, м. Київ, прт. Лісовий, 19-а. (ДНЗ № 509) на період з 01.06.2016 по 31.08.2016 .

Отже, додатковою угодою №1 від 17.08.2016р. сторони погодили розрахунок погодинної орендної плати виключно на період з 01.06.2016р. по 31.08.2016р., а позовні вимоги у даній справі заявлені за період з травня 2017 року по квітень 2018 року, тобто період на який не поширюється вказана додаткова угода.

Також, суд не приймає до уваги твердження відповідача, що він не використовував об'єкт у спірний період та звертався з вимогами розірвати договір.

Так, згідно ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір можна розірвати лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом або умовами договору.

Умовами договору № 697 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.03.2016р. право орендаря в односторонньому порядку розірвати договір не встановлено.

Доказів досягнення сторонами згоди розірвати договору № 697 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.03.2016р. матеріали справи не містять, як і розірвання його за рішенням суду на підставі звернення відповідача.

Таким чином, у спірний період з травня 2017 року по квітень 2018 року договір № 697 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.03.2016р. був чинний, а отже його умови були обов'язковими для сторін, в тому числі щодо сплати орендної плати, та мали виконуватись останніми.

Заперечення щодо нарахування комунальних послуг також не приймаються судом до уваги, оскільки вони не включені до суми боргу, заявленої до стягнення у даній справі.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене та умови п. 3.7. договору, строк оплати орендних платежів з травня 2017 року по квітень 2018 року є таким, що настав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, позовна вимога в частині стягнення з відповідача 4 643,02 грн. боргу зі сплати орендної плати обґрунтована та підлягає задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання зі сплати орендних платежів.

У зв'язку із порушенням відповідачем зобов'язання за договором зі сплати орендних платежів, позивачами заявлено до стягнення з останнього 371,89 грн. пені.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на доведеність факту порушенням відповідачем умов договору № 697 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.03.2016р., існують підстави для застосування відповідальності відповідно до умов пункту 6.2. договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи викладене, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені, визнав його обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення 371,89 грн. пені підлягають задоволенню.

Частинами 1, 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Зазначеною правовою нормою законодавець поділяє підстави для розірвання договору у судовому порядку на законні та договірні. Так, підставами для розірвання договору, що випливають зі змісту закону є істотне порушення договору винною стороною та інші випадки, передбачені законом.

Отже, приписи ст. 651 Цивільного кодексу України пов'язують можливість розірвання договору у зв'язку з порушенням стороною його умов лише у разі, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотність порушення договору визначається за об'єктивними ознаками та обставинами, що вказують на значну міру позбавлення того на, що особа розраховувала при укладенні договору.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Вищого господарського суду України від 01.04.2013р. у справі № 5002-21/2895-2012 та від 18.04.2013р. у справі № 5023/4499/12.

З огляду на правову природу відносин оренди, суд зазначає, що при укладанні договору оренди орендодавець, перш за все, має на меті отримання орендної плати.

Поряд із цим, відповідно до ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець (орендодавець) має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна роз'яснено, що вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке.

Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Як встановлено судом, у відповідача наявна заборгованість зі сплати орендних платежів згідно договору № 697 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.03.2016р. за період з травня 2017 року по квітень 2018 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що невиконання відповідачем зобов'язання з внесення орендної плати за договором протягом дванадцяти місяців підряд (з 2017 року по квітень 2018 року), свідчить про невиконання ТОВ "Освітні курси "Саксес оф Ф'юче" своїх договірних зобов'язань, істотне порушення товариством умов договору та позбавлення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації того, на що вони розраховували при укладенні вказаного договору.

Відтак, враховуючи наведені норми законодавства, суд вважає, що наявні підстав для розірвання договору № 697 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.03.2016р., а відповідні вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення та повернути його Управлінню освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації за актом приймання передачі також підлягають задоволенню.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язань за договором № 697 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.03.2016р. належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір № 697 про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду від 10.03.2016р., укладений між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією, Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та товариством з обмеженою відповідальністю Освітні курси Саксес оф Ф'юче .

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю Освітні курси Саксес оф Ф'юче (03035, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 1, ідентифікаційний код 38792415) звільнити нежитлове приміщення площею 30,00 кв.м, за адресою: м. Київ, проспект Лісовий, 19-А (ДНЗ № 509), та повернути за актом приймання-передачі Управлінню освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 15-А, ідентифікаційний код 37501684).

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Освітні курси Саксес оф Ф'юче (03035, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 1, ідентифікаційний код 38792415) на користь Управління освіти Деснянської районної в місті Києві (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 15-А, ідентифікаційний код 37501684) заборгованість в сумі 4 643 грн. 02 коп., пеню в сумі 371 грн. 89 коп.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Освітні курси Саксес оф Ф'юче (03035, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 1, ідентифікаційний код 38792415) на користь Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9, ідентифікаційний код 02910019, ДКСУ м. Києва, МФО 820172, рахунок - 35215057011062) 5 286,00 грн. судового збору.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 19.06.2018р.

СуддяА.І. Привалов