Ухвала

від 20.06.2018 по справі 910/4243/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.06.2018Справа № 910/4243/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Супермаш» про вжиття заходів забезпечення позову у справі №910/4243/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Супермаш» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Косметичне об'єднання «Свобода-Україна» про стягнення 1295744,22 грн., без виклику сторін,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Супермаш» звернулося до господарського суду міста Києва із позовом, пославшись на те, що останнє на виконання умов укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Супермаш» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Косметичне об'єднання «Свобода-Україна» Договорів поставки №421.01.-731-134 від 23.06.2017 та №421.01.-731-137 від 07.07.2017 поставило відповідачу товар, обумовлений вказаними Договорами. В той же час відповідач, прийнявши товар, не виконав взятих на себе зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 884877,62 грн. за Договором поставки №421.01.-731-134 від 23.06.2017 та 302643,60 грн. за Договором поставки №421.01.-731-137 від 07.07.2017. Крім того позивачем нараховано до стягнення з відповідача за спірними Договорами пеню в розмірі 73169,14 грн. та 35053,86 грн. відповідно.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2018 відкрито провадження у справі №910/4243/18 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

19.06.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Супермаш» надійшла заява про забезпечення позову в якій заявник просить суд накласти арешт на кошти в межах ціни позову в розмірі 1243142,22 грн. заборгованості та 19436,16 грн. судового збору які обліковуються на рахунках відповідача.

Заява обґрунтована тим, що на думку позивача існує реальна загроза невиконання відповідачем рішення суду у разі задоволення позову зі стягнення з відповідача заборгованості, оскільки відповідач почав здійснювати часткові розрахунки з позивачем лише після подання до суду позову, проте зазначені часткові оплати є невеликими в порівнянні з загальною сумою боргу.

На підставі викладеного заявник вважає, що існує реальна загроза невиконання відповідачем рішення суду у разі задоволення позову та просить задовольнити заяву та вжити заходи забезпечення позову, визначені у поданій заяві.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Супермаш» про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається, зокрема, після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України).

Так, обґрунтовуючи подану заяву заявник посилається на те, що на думку останнього існує реальна загроза того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Косметичне об'єднання «Свобода-Україна» будуть вжиті заходи щодо невиконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість зникнення/знищення певних доказів або імовірність порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Судом зазначається, що в поданій заяві, міститься лише посилання на потенційне порушення прав заявника, при цьому в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність термінового забезпечення позову.

Крім того, судом враховано той факт, що у зв'язку із частковою сплатою відповідачем заборгованості, позивачем 14.05.2018 та 24.05.2018 було подано заяви про зменшення розміру позовних вимог, що в свою чергу спростовує доводи позивача стосовно небажання відповідача оплатити існуючу заборгованість.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви.

Відповідно до ч.6 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Супермаш».

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Супермаш» в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дата підписання: 20.06.2018.

Суддя                     Я.В. Маринченко