Рішення

від 05.07.2018 по справі 910/4243/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.07.2018Справа № 910/4243/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Супермаш

до Товариства з обмеженою відповідальністю Косметичне об'єднання Свобода-Україна

про стягнення 1243142,22 грн.

за участі представників :

від позивача - Задорожна І.М. (представник за довіреністю);

від відповідача - Хрячкова І.Л. (керівник).

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю Супермаш звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Косметичне об'єднання Свобода-Україна про стягнення 1295744,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати вартості товару за Договорами поставки №421.01.-731-134 від 23.06.2017 та №421.01.-731-137 від 07.07.2017, внаслідок чого, за ним утворилась заборгованість в розмірі 1187521,22 грн.

Крім того, позивач просить стягнути нараховану на вказану заборгованість пеню в розмірі 108223 грн. за порушення відповідачем грошового зобов'язання.

Разом з тим, в ході розгляду справи, 14.05.2018 та 24.05.2018 позивачем було подано заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до яких позивач, у зв'язку з частковими оплатами відповідачем заборгованості за Договором поставки №421.01.-731-137 від 07.07.2017, зменшив заявлені позовні вимоги та просив стягнути на свою користь 1134919,22 грн. основної заборгованості за договорами та 108086,37 грн. пені.

Вказані заяви про зменшення розміру позовних вимог прийняті судом до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач протягом усього часу розгляду справи відзиву на позов на подав,разом з тим, в судовому засіданні представник позивача вказав, що заборгованість наявна, відповідачем визнається, виникла внаслідок порушень строків розрахунків з боку контрагентів відповідача, внаслідок чого у відповідача відсутні грошові кошти для погашення боргу перед позивачем. Проте, відповідач по мірі надходження грошових коштів здійснює погашення наявного боргу та має намір повністю його погасити.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Супермаш (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Косметичне об'єднання Свобода-Україна (відповідач, покупець) укладено Договір поставки №421.01.-731-134, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити узгодженими партіями покупцеві вироблені ним косметичні засоби (товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, асортимент, кількість товару, його ціна та загальна вартість партії товару зазначаються у видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару, які є його невід'ємною частиною.

Підставою для здійснення поставки є заявка покупця на кожну окрему партію товару. Заявка може бути подана покупцем в усній або письмовій формі, шляхом надіслання її електронною поштою або по факсу (п.1.3 Договору).

Згідно з п.2.1 Договору, кількість товару в окремій партії зазначається у видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що постачальник відпускає товар покупцю протягом 7 робочих днів з моменту отримання від покупця 30% передоплати за партію товару. Поставка постачальником на умовах EXW - склад постачальника за адресою: м. Київ, вул. Амурська, 8 (відповідно до Інкотермс 2010).

Перехід права власності і ризиків на товар з постачальника на покупця відбувається після відвантаження товару на складі постачальника. Датою поставки є дата підписання сторонами видаткової накладної (п.3.3 Договору).

За умовами п.3.4 Договору, товар вважається прийнятим по кількості відповідно до товарно-транспортних документів.

Згідно з п.4.1 Договору, вартість товару зазначається в рахунках-фактурах на окрему партію товару та встановлюється на умовах EXW - склад постачальника.

Загальна суми даного договору складається із сумарної ціни товару поставленого на протязі дії цього договору (п.4.2 Договору).

У відповідності до п.5.1. Договору, розрахунки за товар здійснюються покупцем шляхом перерахування постачальнику 30% передоплати від вартості погодженої до поставки партії товару протягом 3-х банківських днів з моменту надання постачальником рахунку-фактури; остаточний розрахунок за поставлену партію товару здійснюється покупцем не пізніше 90 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до п.5.2 Договору, оплата здійснюється на підставі рахунку-фактури постачальника шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 7.3 Договору визначено, що покупець за прострочення сплати вартості товару сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з п.8.3 Договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2018, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. За згодою сторін договір може бути пролонгований шляхом підписання додаткової угоди.

Разом з тим, судом встановлено, що 07.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Супермаш (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Косметичне об'єднання Свобода-Україна (покупець) укладено Договір поставки №421.01.-731-137, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити узгодженими партіями покупцеві вироблену ним парфюмерно-косметичну продукцію та товари побутової хімії (товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, асортимент, кількість товару, його ціна та загальна вартість партії товару зазначаються у видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару, які є його невід'ємною частиною.

Підставою для здійснення поставки є заявка покупця на кожну окрему партію товару. Заявка може бути подана покупцем в усній або письмовій формі, шляхом надіслання її електронною поштою або по факсу (п.1.3 Договору).

Згідно з п.2.1 Договору, кількість товару в окремій партії зазначається у видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що постачальник відпускає товар покупцю протягом 3 календарних днів з моменту погодження сторонами асортименту, ціни та кількості товару в кожній партії.

Відповідно до п.3.2 Договору, поставка товару проводиться на умовах DDP - склад покупця (відповідно до Інкотермс 2010).

Перехід права власності і ризиків на товар з постачальника на покупця відбувається після відвантаження товару на складі покупця. Датою поставки є дата підписання сторонами видаткової накладної (п.3.3 Договору).

За умовами п.3.4 Договору, товар вважається прийнятим по кількості відповідно до товарно-транспортних документів.

Згідно з п.4.1 Договору, вартість товару зазначається в рахунках-фактурах на окрему партію товару та встановлюється на умовах DDP - склад покупця.

Загальна сума даного договору складається із сумарної ціни товару поставленого на протязі дії цього договору (п.4.2 Договору).

У відповідності до п.5.1. Договору, розрахунки здійснюються на умовах відстрочки платежу протягом 21 банківського дня з моменту поставки партії товару.

Відповідно до п.5.2 оплата здійснюється на підставі рахунку-фактури постачальника шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 7.3 Договору визначено, що покупець за прострочення сплати вартості товару сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з п.8.2 Договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії договору не заявить про його розірвання або перегляд, то договір буде вважатись пролонгованим на кожен наступний рік.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору №421.01.-731-134 у період з 31.08.2017 по 05.10.2017 передав відповідачеві товар, обумовлений договором на загальну суму 1230662,04 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №1175 від 31.08.2017, №1169 від 31.08.2017, №1301 від 27.09.2017 та №1350 від 05.10.2017. Вказані видаткові накладні підписані уповноваженим представниками обох сторін. Доказів щодо наявності спорів стосовно якості або кількості поставленого позивачем товару матеріали справи не містять.

Пороте, відповідачем проведено розрахунки за поставлений товару про вказаному договору лише часткового, на загальну суму 345784,42 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок по рахунку позивача за вказаний період. Таким чином за відповідачем рахується заборгованість за Договором №421.01.-731-134 в розмірі 884877,62 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов Договору №421.01.-731-137 у період з 10.07.2017 по 06.11.2017 передав відповідачеві товар, обумовлений договором на загальну суму 302643,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №1329 від 02.10.2017, №1351 від 05.10.2017 та №1501 від 01.11.2017. Вказані видаткові накладні також підписані уповноваженим представниками обох сторін. Доказів щодо наявності спорів стосовно якості або кількості поставленого позивачем товару матеріали справи не містять.

Пороте, відповідачем не проведено розрахунки за поставлений товару про вказаному договору у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість за Договором №421.01.-731-137 в розмірі 302643,60 грн.

Доказів здійснення відповідачем інших оплат за поставлений товар матеріали справи не містять.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу положень ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань з оплати вартості поставленого товару, за Договором №421.01.-731-134 від 23.06.2017, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 884877,62 грн. належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

Разом з тим, щодо наявної у відповідача заборгованості за поставлений товар за договором №421.01.-731-137 від 07.07.2017, судом встановлено, що на момент звернення позивача із розглядуваним позовом до суду, заборгованість відповідача становила 302643,60 грн.

В той же час, судом встановлено, що в ході розгляду справи відповідачем було частково сплачено на користь позивача заборгованість за вказаним договором в розмірі 52602 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних платіжних доручень, долучених позивачем до заяв про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд 1. Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору в частині стягнення основної суми заборгованості з Договором №421.01.-731-137 від 07.07.2017 в сумі 52602 грн. та необхідність закриття провадження у справі у вказаній частині.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за Договором №421.01.-731-134 від 23.06.2017, в розмірі 884877,62 грн. та заборгованості за Договором №421.01.-731-137 від 07.07.2017 в сумі 250041,60 грн., що в загальному розмірі складає 1134919,22 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 7.3 Договору №421.01.-731-134, визначено, що покупець за прострочення сплати вартості товару сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Аналогічні положення містяться у Договорі №421.01.-731-137.

Разом з тим, відповідно до ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за Договором №421.01.-731-134, відповідно до якого сума пені становить 73169,14 грн., судом встановлено, що вказане нарахування проведено позивачем у відповідності до норм чинного законодавства та положень укладеного між сторонами договору, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, з перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за Договором 421.01.-731-137, відповідно до якого сума пені становить 35053,86 грн., судом встановлено, що позивачем при здійсненні вказаного нарахування допущено арифметичні помилки, таким чином здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення суми за визначені позивачем періоди, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення заявленої позовної вимоги та стягнення з відповідача пені в розмірі 34917,23 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеня в загальному розмірі 108086,37 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Разом з тим, щодо розподілу судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних.

Відповідно до ст.8 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762 грн.

Враховуючи, що позивачем в ході розгляду справи було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1243142,22 грн., за подання до суду даної позовної заяви, позивачем мав бути сплачений судовий збір в розмірі 18647,13 грн.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору в сумі 18647,13 грн. покладаються сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що пунктом 1 ч.1, ч.2 ст.7 Закону України Про судовий збір передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Косметичне об'єднання Свобода-Україна (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кім. 414; ідентифікаційний код 35121340) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Супермаш (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 30-А; ідентифікаційний код 14295447) 1134919 (один мільйон сто тридцять чотири тисячi дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 22 коп. заборгованості, 108086 (сто вісім тисяч вісімдесят шість) грн. 37 коп. пені, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 18645 (вісімнадцять тисяч шістсот сорок п'ять) грн. 08 коп.

Провадження у справі №910/4243/18 в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості в розмірі 52602 (п'ятдесят двi тисячi шістсот дві) грн. закрити.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 11.07.2018

Суддя Я.В. Маринченко