Рішення

від 18.06.2018 по справі 915/76/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року Справа № 915/76/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: ОСОБА_2 - голова, наказ №1 від 05.10.1999;

представника відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Об'єднання фермерських господарств «Прогрес»

(55480, Миколаївська обл., Братський р-н, с.Новоолександрівка; код ЄДРПОУ 30646181),

до відповідача : Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області

(54034, м.Миколаїв, пр.Миру, 34; код ЄДРПОУ 39825404),

про: визнання договору оренди землі поновленим та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі у редакції позивача, -

01.02.2018 Об'єднання фермерських господарств «Прогрес» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 26.01.2018, в якій просить суд визнати поновленим договір оренди землі від 16.03.2011, укладений між Братською райдержадміністрацією Миколаївської області та Об'єднанням фермерських господарств «Прогрес» , зареєстрований у відділі Держкомзему у Братському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.04.2012 за №482440004002235, а також визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 16.03.2011, укладеного між Братською райдержадміністрацією Миколаївської області та Об'єднанням фермерських господарств «Прогрес» , щодо земельної ділянки загальною площею 4,00 га, кадастровий номер 4821483000:01:000:0011, розташованої на території Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області у редакції наданою позивачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Об'єднання фермерських господарств «Прогрес» мало переважне право на поновлення договору оренди землі від 16.03.2011, укладеного між Братською райдержадміністрацією Миколаївської області та Об'єднанням фермерських господарств «Прогрес» , зареєстрованого у відділі Держкомзему у Братському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.04.2012 за №482440004002235. У визначений законом строк позивач не зміг звернутися до відповідача з заявою про поновлення договору оренди землі з поважних причин (перебування голови об'єднання фермерських господарств на лікарняному) та звернувся з такою заявою разом з проектом додаткової угоди вже після закінчення строку дії договору. Після закінчення строку дії договору позивач продовжував користуватись земельною ділянкою та заборгованості по орендній платі не має. З часу закінчення дії договору оренди від відповідача листів-повідомлень про заперечення у поновленні договору оренди землі не надходило. Натомість, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області на звернення Об'єднання фермерських господарств «Прогрес» щодо поновлення договору оренди відмовило останньому в поновленні строку дії договору з посиланням на пропущений строк, що слугувало підставою для звернення з даним позовом до суду для поновлення договору оренди землі з підстав передбачених ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі .

28.02.2018 від відповідача на адресу суду надійшов відзив (а.с.43-47), в якому він проти позовних вимог заперечує, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазнає наступне:

- строк дії спірного договору закінчився 09.04.2017, а відтак лист-повідомлення позивача повинен був надійти до відповідача не пізніше 09.03.2017, про що і було зазначено відповідачем у листі 04.09.2017 №Н-9959/6-17-СГ складеного за результатами розгляду заяви позивача про поновлення договору оренди. Однак лист-повідомлення позивача датується лише 22.08.2017. Окрім цього позивачем, в порушення вимог ч.3 ст.33 Закону України Про оренду землі , не було додано до такого листа проект додаткової угоди до договору оренди. Відповідач вважає, що позивач недобросовісно поставився до реалізації наданого йому ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі);

- згідно ч.2 ст.33 цього ж Закону орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Аналіз наведеної правової норми свідчить, що згаданий місячний строк є крайнім терміном, однак законодавцем не встановлено жодних часових обмежень для звернення орендаря із відповідним листом-повідомленням до орендодавця задовго до визначеного законодавцем строку. При цьому посилання позивача щодо перебування його протягом тривалого часу на лікуванні, як на поважну причину пропуску строку, встановленого ч.2 ст.33 Закону України Про оренду землі , є необґрунтованим та таким, що не заслуговує на увагу суду;

- плата, яку позивач вносив після викладеної відповідачем у листі 04.09.2017 №Н-9965/6-17-СГ відмови у поновленні спірного договору з підстав визначених у ч.ч.1-5 ст.33 цього ж Закону, та зобов'язання позивача повернути орендовану земельну ділянку, є не що інше як плата за фактичне користування земельною ділянкою без належних правових підстав;

- захист порушених, на думку позивача, прав не може здійснюватися за ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки відповідачем було відмовлено у поновленні спірного договору з підстав визначених саме у ч.ч.1-5 ст.33 цього ж Закону, та зобов'язано позивача повернути орендовану земельну ділянку, за таких умов є неможливим існування всієї сукупності необхідних юридичних фактів, які приводять у дію ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі .

13.03.2018 судом оголошувалась перерва в підготовчому судовому засіданні.

12.04.2018 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

15.05.2018 та 12.06.2018 судом відкладалось судове засідання.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позові та відзиві.

Судом у судовому засіданні 18.06.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Братська районна державна адміністрація Миколаївської області (орендодавець) та Об'єднання фермерських господарств «Прогрес» (орендар, позивач) 16.03.2011 уклали договір оренди землі (надалі договір).

Пунктами 1, 2 договору встановлено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,00 га, в тому числі рілля 4,00 га із чорноземами звичайними середньо гумусними легкоглинистими на лесах та чорноземами звичайними неглибокими мало гумусними слабо змитими легкоглинистими на лесах.

Відповідно до п.8 договору договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Братському районі Миколаївської області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09 квітня 2012 року за №482140004002235.

Факт передачі орендарю обумовленої договором земельної ділянки сторонами не заперечується.

Позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням від 22.08.2017 про поновлення договору оренди землі, що відповідачем не заперечується та підтверджується у відзиві.

У відповіді відповідач (лист №Н-9959/6-17-СГ від 04.09.2017) повідомив позивача про те, що ним пропущено строк подання заяви на поновлення (продовження) договору оренди землі та до листа-повідомлення не додано проект додаткової угоди, в зв'язку з чим позивачу відповідач відмовляє в поновленні спірного договору.

Оскільки вирішити питання щодо продовження договору оренди землі за взаємною згодою сторонам у справі не вдалося, позивач передав даний спір на вирішення господарському суду.

Оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин у справі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.

З 01.01.2013 набрав чинності Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012 №5245-17, відповідно до якого райдержадміністрації не наділені повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Миколаївської області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Миколаївській області.

Наказом від 25.01.2013 №40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з п.4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Відповідно до п.2 та п.5 ч.1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінет Міністрів України від 14.01.2015 №5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Миколаївській області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру

Згідно розпорядження КМУ від 31 березня 2015 №294-р питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв'язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

За таких обставин з набранням чинності зазначеного вище закону розпорядником земель за договором оренди землі від 16.03.2011 слід вважати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статей 18, 20 Закону України Про оренду землі договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Положеннями ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи позивач та орендодавець дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди земельної ділянки, скріпивши 16.03.2011 року договір своїми підписами, що і є моментом укладення договорів.

З урахуванням п.8 договору, положень Закону України Про оренду землі та Цивільного кодексу України, з дати державної реєстрації у відділі Держкомзему у Братському районі Миколаївської області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09 квітня 2012 року слід вважати, що договір набув чинності з 09.04.2012 строком на п'ять років, тобто до 09.04.2017.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі визначає підстави для пролонгації договору оренди землі.

Так, у ч.ч. 1-5 ст.33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування ч.1 ст.33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Відповідно до п.8 спірного договору після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Строк дії спірного договору оренди землі встановлено до 09.04.2017.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Миколаївській області із листом-повідомленням про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки 22.08.2017, тобто з пропуском встановлено законом і договором строку.

Відповідач, відповідно, виклав свою відмову в поновленні спірного договору, також поза межами строків, встановлених договором та 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у листі №Н-9959/6-17-СГ від 04.09.2017).

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що орендарем та орендодавцем не було дотримано порядку укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, визначеного частин 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

В той же час, ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Як вже зазначалось вище, строк дії спірного договору оренди земельної ділянки від 16.03.2011 закінчився 09.04.2017.

На думку позивача, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки та сплатою останнім орендної плати, спірний договір оренди землі було поновлено на підставі ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто на 5 років.

Матеріали справи містять довідку Виконкому Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області від 14.12.2017 №451 (а.с.35), якою підтверджено належне та своєчасне виконання позивачем зобов'язань щодо внесення орендних платежів за землю, а саме відсутність заборгованості з орендної плати, а також платіжне доручення №1 від 22.03.2018 про сплату 8416,50 грн. орендних платежів.

Відповідач доказів протиправної поведінки позивача під час дії договору оренди землі від 16.03.2011, в тому числі і щодо не виконання позивачем зобов'язань щодо внесення орендних платежів за землю, неналежного використання земельних ресурсів суду не надав; позицію позивача щодо добросовісного виконання зобов'язань за договором не спростував.

Крім того, довідкою Виконкому Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області від 14.12.2017 №451 підтверджується й те, що позивач після закінчення дії договору оренди продовжує користуватися спірною земельною ділянкою, що відповідачем не заперечується.

З огляду на викладене слідує, що позивач належним чином, як то вимагає Закон та умови спірного договору, виконував свої зобов'язання землекористувача за договором оренди від 16.03.2011 та, як наслідок, у нього виникло переважне право на продовження дії договору оренди землі.

Натомість, відповідачем не було надано суду доказів повідомлення позивача про наявність заперечень у поновленні спірного договору оренди землі протягом одного місяця після закінчення строку його дії , такі заперечення були надані відповідачем лише 04.09.2017 у відповідь на лист позивача від 22.08.2017, тобто вже після спливу майже п'яти місяців після закінчення дії спірного договору оренди землі.

Тобто, судом встановлено, що орендар продовжує користуватись спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі від 16.03.2011, а Головне управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області не повідомляло орендаря про наявність заперечень у поновленні договору оренди землі протягом одного місяця після закінчення строку його дії.

Крім того, вирішуючи даний спір суд виходить з тієї позиції, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права або інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу, а обмеження матеріального права суперечить цим положенням, порушення цивільного права чи інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема, ст.16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. За таких обставин, суд вважає, що позивач має право вимагати визнання Договору оренди землі поновленим на той самий строк, оскільки, по суті, це є способом захисту порушених прав та законних інтересів позивача шляхом встановлення (поновлення) правовідносин.

Статтею 17 Закону України "Про визнання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За ст. 13 Конвенції кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.03 у справі "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

Господарський суд при винесенні рішення по даному спору враховує також правову позицію, яка міститься у рішенні Європейського суду з прав людини по справі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" в якій він постановив, що ст.1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Згідно зі ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом як підстави відмови у позові.

За таких обставин, враховуючи користування Об'єднанням фермерських господарств «Прогрес» земельною ділянкою, що є об'єктом оренди договору оренди від 16.03.2011 після закінчення строку дії договору, належне виконання орендарем своїх обов'язків за договором, відсутність письмового повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди протягом місяця після закінчення його строку, суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог та поновлення договору оренди землі від 16.03.2011 на п'ять років в редакції додаткової угоди.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 233, 238, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати поновленим договір оренди землі від 16.03.2011 року, укладений між Братською районною державною адміністрацією Миколаївської області та Об'єднанням фермерських господарств "Прогрес", зареєстрований у відділі Держкомзему у Братському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09 квітня 2012 року за №482440004002235.

3. Визнати укладеною додаткову угоду до Договору оренди землі від 16.03.2011 pоку, укладеного між Братською районною державною адміністрацією Миколаївської області та Об'єднанням фермерських господарств "Прогрес", щодо земельної ділянки загальною площею 4,00 га, кадастровий номер 4821483000:01:000:0011, розташованої на території Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області, у наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі від 16.03.2011 року

Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, іменований як Орендодавець, з однієї сторони та Об'єднання фермерських господарств "Прогрес" в особі голови ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту, іменоване як Орендар, з іншої сторони, уклали дану угоду про наступне:

1) Поновити договір оренди землі площею 4,00 га, яка знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області, кадастровий номер 4821483000:01:000:0011, укладеного між Об'єднанням фермерських господарств "Прогрес" і Братською районною державною адміністрацією Братського району Миколаївської області, зареєстрований у відділі Держкомзему у Братському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09 квітня 2012 року за №48214840004002235, на той самий строк п'ять років (з 09 квітня 2017 року до 09 квітня 2022 року) і на тих самих умовах.

2) Інші умови договору оренди землі від 16 березня 2011року, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Братському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09 квітня 2012 року за №48214840004002235, залишаються незмінними.

Орендодавець:

Головне управління Держгеокадастру

у Миколаївській області

код ЄДРПОУ 39825404

просп.Миру, 34, м.Миколаїв, 54034

Орендар:

Об'єднання фермерських господарств "Прогрес"

в особі голови ОСОБА_2,

що діє на підставі Статуту, код ЄДРПОУ 30646181

с.Новоолександрівка, Братського району,

Миколаївської області, 55480

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 18 червня 2018 року.

Суддя М.В. Мавродієва