Ухвала

від 18.06.2018 по справі 813/457/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/457/18

У Х В А Л А

про визнання поважними причин пропуску строку

звернення до суду та відмову в залишенні позовної заяви без розгляду

18 червня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові клопотання представника позивача про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство - Розліт Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство - Розліт звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень (ВП№54151709 від 16.06.2017, ВП№54151760 від 16.06.2017, ВП№54151807 від 16.06.2017, ВП№54151853 від 16.06.2017, ВП№54151881 від 16.06.2017, ВП№54151903 від 16.06.2017, ВП№54151931 від 16.06.2017, ВП№54151941 від 16.06.2017, ВП№54151951 від 16.06.2017, ВП№54151959 від 16.06.2017, ВП№54151967 від 16.06.2017, ВП№54151976 від 16.06.2017, ВП№5415І982 від 16.06.2017, ВП №54151996 від 16.06.2017, ВП№54152005 від 16.06.2017, ВП№54152013 віл 16.06.2017, ВП№54150846 від 16.06.2017, ВП№54150930 від 16.06.2017, ВП№54150706 від 16.06.2017, ВП№54151008 від 16.06.2017, ВП№54151067 від 16.06.2017. ВП№54151149 від 16.06.2017, ВП№54151221 від 16.06.2017. ВП№54151315 від 16.06.2017, ВП№54151421 від 16.06.2017, ВП№54151506 від 16.06.2017, ВП№54151602 від 16.06.2017, ВП№54151670 від 16.06.2017, ВП№54150287 від 15.06.2017, які об'єднанні у зведене ВП №54182461 від 21.06.2017.

Представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Водночас, у судовому засіданні представником відповідача - керівником Миколаївського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 подано клопотання про залишення без розгляду позовної заяви у зв'язку з пропущенням строку позовної давності.

Зокрема, відповідач зазначив, що ТзОВ НВП-Розліт вважається ознайомленим з постановами про відкриття виконавчих проваджень від 15-16.06.2017, оскільки такі постанови були скеровані на адресу боржника рекомендованою кореспонденцією при цьому додано копію конверту. Також відповідач вважає, що представнику позивача було відомо про факт винесення постанов про відкриття виконавчих провадження після 02.06.2017, що підтверджується адвокатським запитом від 25.10.2017.

Представник позивача з даним клопотанням не погодився та зазначив, що зі змісту даного клопотання з'ясовано, що ТзОВ НВП-Розліт вважається ознайомленим з постановами про відкриття виконавчих проваджень від 15-16.06.2017, оскільки такі постанови були скеровані на адресу боржника рекомендованою кореспонденцією та додано копію конверту, який підтверджує те, що ТзОВ НВП-Розліт не отримувало вказаних постанов, а останні в даному поштовому відправленні були повернуті до Миколаївського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області.

Відповідно до ч.1 ст.28 ЗУ Про виконавче провадження боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Тобто скерування постанов про відкриття виконавчих проваджень рекомендованою кореспонденцією надає право державному виконавцю проводити примусове виконання виконавчого провадження, однак не може вважатись таким, що боржник отримав постанови про відкриття виконавчих проваджень. Таким чином, в своєму клопотанні відповідач трактує на свій лад ст. 28 ЗУ Про виконавче провадження , що ще раз підтверджує неправильне розуміння та застосування ним норм законодавства.

Стосовно адвокатського запиту від 25.10.2017, відповідач повідомив, що 02.06.2017 начальник Миколаївського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області виніс постанову про проведення перевірки виконавчих проваджень в порядку ст.74 Закону України Про виконавче провадження №б/н від 02.06.2017 року, якою скасував постанови про закінчення виконавчих проваджень: ВП№ 50991773, ВП№ 50991836, ВП№50497468, ВП№50094652, ВП№50094739, ВП№50094852, ВП№50094806, ВП№49565285, ВП№49565232, ВП№49478700, ВП№50496545, ВП№48987125, ВП№45452152, ВП№45452019, ВП№48986810, ВП№42267787, ВП№40352315, ВП№40727939, ВП№40352272, ВП№40352233, ВП№40352060, ВП№40352189, ВП№40351872, ВП№40352127, ВП№40352000, ВП№40351935, ВП№40351433, ВП№40351275, ВП№50991635, ВП№50497604 винесені 30.06.2016 державним виконавцем Миколаївського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_3 та зобов'язав державного виконавця винести постанови про повернення виконавчих документів відповідно до п.3 ч.1.ст.37 Закону України Про виконавче провадження у виконавчих провадженнях ВП№ 50991773, ВП№ 50991836, ВП№50497468, ВП№50094652, ВП№50094739, ВП№50094852, ВП№50094806, ВП№49565285, ВП№49565232, ВП№49478700, ВП№50496545, ВП№48987125, ВП№45452152, ВП№45452019, ВП№48986810, ВП№42267787, ВП№40352315, ВП№40727939, ВП№40352272, ВП№40352233, ВП№40352060, ВП№40352189, ВП№40351872, ВП№40352127, ВП№40352000, ВП№40351935, ВП№40351433, ВП№40351275, ВП№50991635, ВП№50497604.

20.06.2017 відповідачем скеровано на адресу Миколаївського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області клопотання, яким доведено до відома, те що ним оскаржується постанова ОСОБА_4 №б/н від 02.06.2017 та наголошено, що у випадку вчинення будь-яких дій за наслідками постанови №б/н від 02.06.2017 (винесення постанов про повернення виконавчого документа стягувачеві, повторне відкриття виконавчих проваджень тощо) буде незаконним та розцінюватиметься як перевищення влади та свого посадового становища.

Також відповідач зазначає, що ст.2 ЗУ Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, зокрема як верховенства права, справедливості, неупередженості та об'єктивності, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, а також забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців, про що повторно було зазначено в клопотанні від 04.08.2017.

В обох клопотаннях відповідач просив взяти їх до уваги, і не вчиняти жодних дій відносно виконання постанови №б/н від 02.06.2017 до вирішення Львівський окружним адміністративним судом судового спору по суті.

28.09.2017 постановою Львівського апеляційного адміністративного суду по справі №813/2212/17, яка набрала законної сили, визнано протиправною та скасовано постанову начальника Миколаївського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_5 №б/н від 02.06.2017.

Однак, 25.10.2017 представником позивача в Єдиному Державному реєстрі боржників виявлено, що на примусовому виконанні в Миколаївському РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області перебувають незавершені виконавчі провадження, боржником згідно яких є ТзОВ НВП-Розліт . Розуміючи, що за наслідком розгляду справи Львівського окружного адміністративного суду №813/1078/17 (постанова від від 30.05.2017) та справи Львівського апеляційного адміністративного суду №813/2212/17 (постанова від 28.09.2017) жодних незавершених виконавчих проваджень боржником згідно яких є ТзОВ НВП-Розліт на примусовому виконанні не повинно було б бути, представник позивача звернувся з адвокатським запитом, в якому зазначив, чому продовжують перебувати на виконанні виконавчі провадження. Тому вважає, що твердження відповідача про те, що представник позивача був ознайомлений з постановами про відкриття виконавчих проваджень, що є предметом спору, не відповідає дійсності.

Поряд з цим, 13.11.2017 представником позивача під час особистого прийому громадян у Миколаївському районному відділі державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області було ознайомлено з матеріалами виконавчих проваджень, боржником згідно з якими виступає ТОВ Науково-виробниче підприємство - Розліт та останньому вручено копії постанов про відкриття виконавчих проваджень (ВП№54151709 від 16.06.2017, ВП№54151760 від 16.06.2017, ВП№54151807 від 16.06.2017, ВП№54151853 від 16.06.2017, ВП№54151881 від 16.06.2017, ВП№54151903 від 16.06.2017, ВП№54151931 від 16.06.2017, ВП№54151941 від 16.06.2017, ВП№54151951 від 16.06.2017, ВП№54151959 від 16.06.2017, ВП№54151967 від 16.06.2017, ВП№54151976 від 16.06.2017, ВП№54151982 від 16.06.2017, ВП№54151996 від 16.06.2017, ВП№54152005 від 16.06.2017, ВП№54152013 від 16.06.2017, ВП№54150846 від 16.06.2017, ВП№54150930 від 16.06.2017, ВП№54150706 від 16.06.2017, ВП№54151008 від 16.06.2017, ВП№54151067 від 16.06.2017, ВП№54151149 від 16.06.2017, ВП№54151221 від 16.06.2017, ВП№54151315 від 16.06.2017, ВП№54151421 від 16.06.2017, ВП№54151506 від 16.06.2017, ВП№54151602 від 16.06.2017, ВП№54151670 від 16.06.2017, ВП№54150287 від 15.06.2017), які в подальшому були об'єднанні у зведене ВП №54182461 від 21.06.2017, з примусового виконання постанов про стягнення з боржника виконавчого збору, а саме з ТОВ НВП-Розліт , про що підтвердив представник відповідача в судовому засіданні.

Ознайомившись із постановами про відкриття виконавчих провадження позивач отримав можливість їх оскаржити. 21.11.2017 позивачем подано до Львівського окружного адміністративного суду подано адміністративний позов про визнання їх протиправними та скасування (про що свідчить квитанція про відправку), тобто в десятиденний строк.

27.11.2017 ухвалою Львівського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху до 08.12.2017 для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині ухвали.

08.12.2017 на виконання вимог зазначеної ухвали, представником позивача скеровано до Львівського окружного адміністративного суду заяву з відповідними документами для долучення їх до позовної заяви, в тому числі квитанцію про сплату судового збору в розмірі 4775,32 грн. та заяву про уточнення позовних вимог, якою збільшено позовні вимоги немайнового характеру, а саме скасування постанови про арешт коштів боржника ВП№54152013 від 21.06.2017, постанови про арешт майна боржника ВП№54152013 від 21.06.2017.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 продовжено процесуальний строк залишення позовної заяви без руху та зобов'язано долучити до матеріалів позовної заяви документ про сплату судового збору в розмірі, встановленому ч.2 ст.4 закону України Про судовий збір за дві вимоги немайнового характеру.

На виконання вимог зазначеної ухвали представником позивача скеровано на адресу Львівського окружного адміністративного суду заяву з оригіналом квитанції про оплату судового збору в розмірі 1600 грн., як за позовну вимогу немайнового характеру для долучення її до позовної заяви, вважаючи що за дві інші позовні вимоги немайнового характеру було сплачено раніше.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.01.2018 повернуто позовну заяву у зв'язку з не усуненням недоліків, а саме у зв'язку із сплатою судового збору лише за одну вимогу немайнового характеру.

Позивач про повернення позовної заяви дізнався 23.01.2018, про що свідчить відомості з офіційного інтернет сайту УКРПОШТА .

Оскільки, ухвала від 04.01.2018 Львівського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду 01.02.2018 позивачем повторно подано позов в межах 10-го терміну з 23.01.2018, до якого долучено заяву про поновлення строків звернення до адміністративного суду.

Крім того, представник позивача просить взяти до уваги практику Верховного суду України за участю тих же самих сторін судового процесу у справі №813/2212/17, у якій ВСУ винесено ухвалу №К/9901/2675/17 від 28.12.2017, якою касаційну скаргу Миколаївського РВДВС ГТУЮ у Львівській області повернуто скаржнику, оскільки скаржником ухвала суду про залишення без руху не виконана в повному обсязі, а саме судовий збір сплачено в меншому розмірі ніж визначений законом України Про судовий збір . Однак, в подальшому Миколаївський РВДВС ГТУЮ у Львівській області повторно звернувся із касаційною скаргою та ухвалою ВСУ №К/9901/7017/18 від 24.01.2018 касаційну скаргу залишено без руху з метою усунення недоліків, а саме доплати судового збору, а ухвалою ВСУ №К/9901/7017/18 від 14.02.2018 задоволено заяву Миколаївського РВДВС ГТУЮ у Львівській області про поновлення строку на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження.

У відповідності до вказаної ухвали суд встановив, що первинно відповідач звернувся з касаційною скаргою з дотриманням встановленого строку, проте касаційна скарга була повернута скаржнику з підстав неповної сплати судового збору. І тому повторне звернення з касаційною скаргою суд визнав, що строк пропущено з поважних причин, оскільки суд врахував первинне звернення, яке було подане у встановлений законом термін. Аналогічна ситуація відображається у даній справі.

При розгляді клопотання суд керувався наступним.

Згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Водночас, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Тобто, виходячи із зазначених норм процесуального закону розпочинати рахувати строк звернення до суду можна лише з того моменту, коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення свого права. При цьому необхідно встановити чи дійсно особа знала або могла дізнатись про порушення свого права та підтвердити факт цієї можливості відповідними доказами або обставинами.

В контексті вказаного слід зазначити, що поважними причинами пропущення строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.

Дотримання строку звернення з позовом є однією з умов для реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.

Так, частиною 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" правило встановлення обмежень доступу до суду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду належить задовольнити, визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду, у клопотанні представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 121, 248, 250,256 Кодексу адміністративного судочинства України,суд -

у х в а л и в :

1. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

2. Клопотання представника позивача - задовольнити.

3. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство - Розліт до Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов.

4. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство - Розліт строк звернення до адміністративного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.06.2018 року.