Рішення

від 14.06.2018 по справі 821/678/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/678/18 11 год. 40 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кованій В.А.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3, до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (далі-позивачі) звернулись до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі-відповідач), у якому просять:

- визнати протиправною відмову відповідача, оформлену листом від 06.03.2018р. №29-1304/0-679/0/95-18 у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність загальною площею 10,0000 га (по 2,0000 га кожному) із земель запасу сільськогосподарського призначення Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області та наданні їх у власність для ведення особистого селянського господарства позивачами;

- зобов'язати відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність загальною площею 10,0000 га (по 2,0000 га кожному) із земель запасу сільськогосподарського призначення Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області та надання їх у власність для ведення особистого селянського господарства позивачами.

Крім того, позивачі просять стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь кожного позивача судові витрати за надання правничої допомоги адвокатом в сумі по 7256,30 грн. та додатковий гонорар (премію), який сплачується позивачем адвокату в разі задоволення позову по 5000,00 грн. на користь кожного позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.02.2018р. позивачі звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області із заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення кожному із них у власність земельної ділянки площею 2,0 га (загальною площею 10,000 га), розташованої на території Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області. За розглядом даної заяви, листом від 06.03.2018р. №29-1304/0-679/0/95-18, позивачам було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, мотивуючи відмову закінченням терміну дії висновку про погодження документації із землеустрою від 22.07.2014р. №598/01-16. Позивачі вважають необґрунтованою таку відмову, що і стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 11.04.18 відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.05.18 о 11:00 год.

02 травня 2018р. у підготовчому провадженні оголошено перерву до 23.05.2018р. для надання представнику позивача часу надати відповідь на відзив.

Ухвалою від 23.05.2018р. закрите підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 30.05.2018р. В судовому засіданні 30.05.2018р. оголошено перерву до 13.06.2018р.

13 червня 2018р. суд видалився до нарадчої кімнати до 14.06.2018р. для прийняття рішення у справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, відповідачем зазначено, що з проекту землеустрою позивачів вбачається, що в матеріалах проекту наявний лише один кваліфікаційний сертифікат інженера-землеворядника, замість двох, тому повторно розглядаючи заяву позивачів відповідачем було правомірно відмовлено. Крім того, представник відповідача посилається на дискреційність повноважень. На підставі викладеного відповідач вважає дії та рішення ГУ Держземагентства у Херсонській області правомірними.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши норми законодавства, суд встановив наступне.

06 вересня 2012 року позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 звернулися із заявами до Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області про відведення їм земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність для ведення особистого селянського господарства із земель запасу, що розташовані в адміністративних границях Бехтерської сільської ради за межами населених пунктів по 2,0 гектарів кожному.

За результатами розгляду вищевказаних заяв позивачів 02 листопада 2012 року головою Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області ОСОБА_8 прийняте розпорядження №920, яким надано дозвіл кожному з позивачів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистих селянських господарств на території Бехтерської сільської ради до 2,0 гектарів кожному.

28 травня 2014 року позивачі звернулися до приватного підприємства «Аркада - Югстрой» із заявою про розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність загальною площею 10,0000 га (по 2,0000 га кожному) і затвердили завдання на виконання робіт. Приватне підприємство «Аркада - Югстрой» виготовило у 2014 році проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність загальною площею 10,0000 га (по 2,0000 га кожному) із земель запасу сільськогосподарського призначення Бехтерської сільської ради.

22.07.2014 року відділ Держземагентства у Голопристанському районі Херсонської області Висновком №598/01-16 погодив Проект землеустрою.

06.08.2014 року Відділ Держземагентства у Голопристанському районі Херсонської області присвоїв земельним ділянкам позивачів кадастрові номери, а саме: ОСОБА_3 (ОСОБА_4 на той час) Ю.М. 6522380500:03:001:0151; ОСОБА_5 6522380500:03:001:0152; ОСОБА_6 6522380500:03:001:0153; ОСОБА_4 6522380500:03:001:0243; ОСОБА_9 6522380500:03:001:0151, та зареєстрував у Державному земельному кадастрі земельні ділянки, відведені у власність ОСОБА_3 (ОСОБА_4 на той час) Ю.М., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, про що свідчать відповідні Витяги з ДЗК №6500848212014, 6500848182014, 6500848132014, 6500848092014,6500848822014,датовані 06.08.2014 року.

Позивачі 07.09.2017 року звернулися із заявами до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про затвердження Проекту землеустрою та надання земельних ділянок у власність. Разом із заявами були надані Проект землеустрою та Витяги з ДЗК.

Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області листом від 15.09.2017 року №Г-10990/0-3551/6-17 відмовило у затвердженні Проекту землеустрою та передачу земельних ділянок у власність, мотивуючи відмову тим, що в управління відсутні правові підстави для затвердження Проекту землеустрою та надання земельних ділянок у власність, оскільки управління не надавало позивачам дозвіл на розроблення документації із землеустрою.

Позивачі вважаючи таку відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у затвердженні Проекту землеустрою та наданні земельних ділянок у власність безпідставною, оскаржили її до Херсонського окружного адміністративного суду.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17.01.208р. у справі №821/1783/17 частково задоволено позов позивачів, відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельних ділянок у власність визнано протиправною та зобов'язано ГУ Держгеокадастр повторно розглянути заяви позивачів про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх у власність.

Вказане рішення суду набрало законної сили 22.02.2018р.

28 лютого 2018 року представник позивачів звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, у якій просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передати кожному позивачу у власність по 2,0 гектарів для ведення особистого селянського господарства.

На виконання вказаного вище рішення Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянуло заяви позивачів про затвердження проекту землеустрою та передачу земельних ділянок у власність.

Листом від 06.03.2018 року №29-1304/0-679/0/95-18 відповідач відмовив у затвердженні проекту землеустрою та передачі позивачам земельних ділянок у власність, мотивуючи відмову закінченням терміну дії висновку про погодження документації із землеустрою від 22.07.2014 року №598/01-16.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивачі звернулися до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних обставин та приписів законодавства.

Закон України «Про землеустрій» визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 19 ЗК України землі сільськогосподарського призначення визначені як окрема категорія земель.

Відповідно до частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Частиною 1 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно положень ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_1 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_10 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

10. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Статтею 186-1 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Судом встановлено, що процедуру набуття права у приватну власність шляхом безоплатної приватизації земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства загальною площею 10,000 га із земель запасу Бехтерської сільської ради за межами населених пунктів до позивачами дотримано в повному обсязі.

При цьому позивачам відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність на підставі закінчення строку дії висновку про погодження документації із землеустрою від 22.07.2014р. №598/01-16.

З приводу вказаного суд звертає увагу, що Законом України від 02.06.2015, № 497-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою" внесено зміни до Земельного кодексу України, а саме до ст. 186. Так, відповідно до ч.16 ст. 186 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Верховна ОСОБА_10 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені цією статтею, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії цих висновків є необмеженим.

З наведеного вбачається, що відмова у погоджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на підставі закінчення строку дії висновку про погодження документації із землеустрою від 22.07.2014р. №598/01-16 є протиправною.

Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, стосовно того, що з проекту землеустрою позивачів вбачається, що в матеріалах проекту наявний лише один кваліфікаційний сертифікат інженера-землеворядника, замість двох, тому повторно розглядаючи заяву позивачів відповідачем правомірно було відмовлено, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, враховуючи, що відсутність в оригіналі проекту землеустрою другого кваліфікованого сертифікату інженера-землевпорядника не було покладено в основу оскаржуваного рішення про відмову у погодженні проекту землеустрою, суд не приймає вказані доводи до уваги.

З приводу доводів відповідача про неможливість задоволення позову у спосіб зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою, оскільки таким чином відбудеться втручання суду у дискреційні повноваження відповідача, суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом.

Також поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету ОСОБА_11 Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом ОСОБА_11 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

До такого висновку дійшов ОСОБА_10 Суд у постанові від 27.02.2018 року у справі №816/591/15-а.

Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Беручи до уваги ту обставину, що у листі-відмові від 06.03.2018 року відповідач не навів законодавчо обґрунтованих підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, суд вважає, що у Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області відсутнє право адміністративного розсуду, відтак належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача затвердити вищезазначений проект.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною відмову відповідача, оформлену листом від 06.03.2018р. №29-1304/0-679/0/95-18 у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність загальною площею 10,0000 га (по 2,0000 га кожному) із земель запасу сільськогосподарського призначення Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області та наданні їх у власність для ведення особистого селянського господарства позивачами та щодо зобов'язання відповідача затвердити вказаний проект землеустрою.

Щодо вимоги позивачів про стягнення судових витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно положень ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Аналогічна позиція викладена Верховним судом в постанові від 03.05.2018р. у справі №372/1010/16-ц.

Отже з наданих представником позивачів доказів судом встановлено, що витрати на правничу допомогу адвоката підлягають частковому задоволенню.

Зокрема, суд не вбачає підстав у задоволенні вимоги щодо стягнення додаткового гонорару (премію), який сплачується позивачем адвокату в разі задоволення позову по 5000,00 грн. на користь кожного позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Чинне законодавство визначає гонорар як єдину форму винагороди за виконані адвокатом дії по наданню правової допомоги. При цьому в законодавстві не передбачено таке поняття, як премія адвоката.

Враховуючи викладене суд відмовляє у стягненні на користь позивачів додатковий гонорар (премію) адвокату в розмірі по 5000,00 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 134 КАС Укарїни для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З наданого представником позивачів детального опису робіт виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, суд приймає до уваги наступні складові: підготовка позовної заяви, виготовлення копій документів, засвідчення копій письмових доказів, підготовка заяви про витребування доказів (289 хв.); підготовка відповіді на відзив (65 хв.); підготовка та участь у підготовчому судовому засіданні (87 хв.); участь у судовому засіданні (66 хв.); надіслання копії відповіді на відзив поштою відповідачу та подання відзиву до суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що представником позивачів на виконання договору про надання правничої допомоги витрачено 598 хв., тому стягненню підлягає гонорар за фактично виконану роботу в загальній сумі 5980,00 грн., тобто по 1196,00 грн. на користь кожного позивача.

Щодо суми, яку позивачі просять стягнути в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги суд зазначає, що до суду не надано жодного доказу на підтвердження вказаних витрат. Тому в цій частині суд відмовляє в задоволенні відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 12, 14, 77, 90, 143, 94, 241-247, 250, 254, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, оформлену листом від 06.03.2018р. №29-1304/0-679/0/95-18 у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок кожна площею 2,0000 га (кадастрові номери 6522380500:03:001:0151, 6522380500:03:001:0152, 6522380500:03:001:0153, 6522380500:03:001:0154, 6522380500:03:001:0155) із земель запасу Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області та наданні у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області 73036, м. Херсон, вулиця Університетська, будинок 136-а, код ЄДРПОУ 39766281) прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок кожна площею 2,0000 га (кадастрові номери 6522380500:03:001:0151, 6522380500:03:001:0152, 6522380500:03:001:0153, 6522380500:03:001:0154, 6522380500:03:001:0155) із земель запасу Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області та наданні у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 (75650, Херсонська область, Голопристанський район, село Бехтери, вулиця Молодіжна, будинок 44, рнокпп НОМЕР_1), ОСОБА_5 (75650, Херсонська область, Голопристанський район, село Бехтери, рнокпп НОМЕР_2), ОСОБА_6 (75650, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_3), ОСОБА_4 (75650, Херсонська область, Голопристанський район, село Бехтери, рнокпп НОМЕР_4), ОСОБА_7 (81657, Львівська область, Миколаївський район, село Берездівці, рнокпп НОМЕР_5).

Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області подати у тридцятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м. Херсон, вулиця Університетська, будинок 136-а, код ЄДРПОУ 39766281) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (75650, Херсонська область, Голопристанський район, село Бехтери, вулиця Молодіжна, будинок 44, рнокпп НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у сумі 1409,60 та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 1196 грн.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м. Херсон, вулиця Університетська, будинок 136-а, код ЄДРПОУ 39766281) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_5 (75650, Херсонська область, Голопристанський район, село Бехтери, рнокпп НОМЕР_2) витрати по сплаті судового збору у сумі 1409,60 та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 1196 грн.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м. Херсон, вулиця Університетська, будинок 136-а, код ЄДРПОУ 39766281) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_6 (75650, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_3) витрати по сплаті судового збору у сумі 1409,60 та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 1196 грн.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м. Херсон, вулиця Університетська, будинок 136-а, код ЄДРПОУ 39766281) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_4 (75650, Херсонська область, Голопристанський район, село Бехтери, рнокпп НОМЕР_4) витрати по сплаті судового збору у у сумі 1409,60 та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 1196 грн.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м. Херсон, вулиця Університетська, будинок 136-а, код ЄДРПОУ 39766281) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_7 (81657, Львівська область, Миколаївський район, село Берездівці, рнокпп НОМЕР_5) витрати по сплаті судового збору у сумі 1409,60 та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 1196 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19 червня 2018 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 6.2.1