Ухвала

від 20.06.2018 по справі 804/8197/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 червня 2018 рокусправа № 804/8197/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів: Іванова С.М. Панченко О.М.

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року у справі №804/8197/17 за позовом приватного підприємства СВІТЕКС до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання дії протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року адміністративний позов приватного підприємства СВІТЕКС до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання дії протиправними задоволено повністю.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, після отримання 02 лютого 2018 року його копії, 24 травня 2018 року звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Враховуючи те, що первинноподана апеляційна скарга, була повернута ухвалою суду від 26 квітня 2018 року у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги, до повторної апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2018 року визнано неповажними підстави наведені скаржником щодо поновлення строку на подання апеляційної скарги по вказаній справі, оскільки ним фактично зазначено про обставини попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою та як наслідок незгодою з ухвалою суду про повернення попередньоподаної апеляційної скарги.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2018 року скаржник отримав 05 червня 2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

14 червня 2018 року скаржник звернувся до суду клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Клопотання обгрунтовано тим, що скаржник сплатив судовий збір та повторно подав апеляційну скаргу. Зазначає про практику Верховного Суду щодо поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення в аналогічних відносинах.

Суд апеляційної інстанції не може визнати поважними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження наведені скаржником у вищезазначеному клопотанні, виходячи з наступного.

Статтею 44 КАС України (в редакції чинній з 15.12.2017 року), яка кореспондується із положеннями частини 2 статті 49 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, в тому числі надання суду документу, який підтверджує факт сплати судового збору.

Враховуючи невиконання податковим органом вимог ст. 296 КАС України щодо додання до апеляційного суду документу про сплату судового збору у визначеному законом розмірі за подання апеляційної скарги, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року скаржнику надано можливість у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто надати документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі (а.с.128).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року скаржнику було надано десятиденний строк для надання до суду саме документу, який підтверджує факт сплати судового збору.

При цьому, обов'язковість та можливість сплати судового збору у разі прийняття рішення про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у скаржника, відповідно до ст. 296 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, тобто з дати отримання копії рішення суду, що оскаржується - 02.02.2018 року, та на час сплати судового збору - 12.04.2018 року складає більше двох місяців, і це є більш ніж достатній строк для здійснення сплати судового збору.

Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору податковим органом, не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Отже, твердження скаржника про те, що він не міг сплатити судовий збір у встановлений судом десятиденний строк, враховуючи раніше викладене, є безпідставним, а отже не може бути підставою для поновленню йому строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що у разі незгоди з мотивацією рішення суду апеляційної інстанції особа, яка бере участь у справі, має право оскаржити прийняте рішення в касаційному порядку відповідно до правил КАС України, однак позивач зазначаючи про незгоду з постановленою судом ухвалою про поверненням йому попередньоподаної апеляційної скарги не скористався своїм правом на оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року.

24 травня 2018 року відповідач повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року в адміністративній справі №804/8197/17.

Враховуючи те, що первинна апеляційна скарга, повернута ухвалою суду від 26 квітня 2018 року, яка набрала статсу остаточної та оскаржена не була, до повторної апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України як до нової апеляційної скарги.

Так, у пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності» .

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (« Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» № 11681/85).

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, зумовлених особливими і непереборними обставинами, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Слід зазначити й те, що практика Верховного Суду щодо поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення під час повного звернення до суду з касаційною скаргою не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі №804/8197/17, оскільки наявність чи відсутність підстав для поновлення такого строку належить виключно до оцінки судом обставин, які стали підставою для пропуску такого строку.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 15.12.2017 року) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приймаючи до уваги те, що підстави наведені скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарження є не поважними, суд вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року у справі №804/8197/17.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено та підписано суддями 20 червня 2018 року.

ОСОБА_3 ОСОБА_1

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко