Постанова

від 19.06.2018 по справі 826/1795/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1795/17 Суддя першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Кузьмишина О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю:

позивача: - ОСОБА_1,

представника позивача: - ОСОБА_2,

представника відповідача: - Галицької Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФАСОНІК до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2017 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЬФАСОНІК звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо невнесення змін до Реєстру платників податків податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФАСОНІК ;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України внести зміни до Реєстру платників податку на додану вартість щодо скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФАСОНІК згідно вимог пункту 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року, на підставі судових рішень що вступили в законну силу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невнесення Державною фіскальною службою України (на підставі постанови Окружного адміністративного суду від 11.02.2016 року, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016 року) до Реєстру інформації про скасування анулювання реєстрації платником податку на додану вартість істотно порушило права та законні інтереси позивача, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції правомірним з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 02.09.2015 року №356/26-50-11-01-27 анульовано реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість у зв'язку з наявністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу від 01.09.2015 року №10681440010026792.

Постановою Окружного адміністративного суду від 11.02.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016 року, скасовано рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість від 02.09.2015 року за № 356/26-50-11-01-27.

Крім того, цією постановою визнано протиправними дії державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району Реєстраційної служби Головного територіального управління у м. Києві Новік Н.Ю. по внесенню до Єдиного державного реєстру запису: Внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу від 01.09.2015 року №10681440010026792 та скасовано вказаний запис.

У відповідь на заяви позивача від 20.05.2016 року та 25.05.2016 року від ДПІ у Голосіївському районі надійшов лист від 30.06.2016 року, в якому останній вказав на те, що Державною податковою інспекцію у Голосіївському районі 14.06.2016 року направлено лист до ГУ ДФС у м.Києві з відповідними судовими рішеннями для вирішення питання по суті та подальшого направлення даних документів до Державної фіскальної служби України з метою виконання вимог пункту 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року №1130.

Позивачем також направлено до Державної фіскальної служби України заяви від 18.07.2016 року, 10.08.2016 року та 16.08.2016 року з проханням про внесення змін до реєстру платників податку на додану вартість на підставі вказаних судових рішень. Разом з заявою від 16.08.2016 року були направлені належно завірені постанова Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду.

На заяву від 18.07.2016 року позивачу Держаною фіскальною службою України надіслано лист-відповідь від 17.08.2016 року № 17943/6/99-99-08-02-01-15 в якому вказано, що виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2016 pоку, що набрала законної сили, здійснюється у порядку, визначеному статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

На заяву позивача від 16.08.2016 року ДФС України надіслало лист-відповідь, з якого вбачається, що заяву аналогічного змісту від 18.07.2016 pоку, доповнення до вказаної заяви від 10.08.2016 року, розглянуто та надано відповідь листом від 17.08.2016 року № 17943/6/99-99-08-02-01-15.

Враховуючи, що на неодноразові звернення позивача до контролюючого органу з проханням про внесення змін до Реєстру платників податку на додану вартість останнім не внесено зміни до Реєстру платників податку на додану вартість про скасування анулювання реєстрації ТОВ АЛЬФАСОНІК як платника податку на додану вартість, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок реєстрації особи як платника податку на додану вартість регулюється статтями 180-183 розділу V Податкового кодексу України та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року №1130 й зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 року за №1456/26233 (далі - Положення).

Згідно з пунктом 2.3 та пунктом 2.6 Положення формування та ведення Реєстру платників податку на додану вартість здійснює Державна фіскальна служба України. Контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків у Реєстрі, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Державні податкові інспекції здійснюють: приймання заяв, контроль за повнотою даних щодо відповідності нормативним документам; обробку даних заяв та документів щодо реєстрації (у тому числі як суб'єкта спеціального режиму оподаткування), перереєстрації, анулювання реєстрації платників податку на додану вартість, виключення із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування; реєстрацію (у тому числі як суб'єкта спеціального режиму оподаткування), перереєстрацію, анулювання реєстрації платників податку на додану вартість, виключення із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування; формування і надання витягів з Реєстру; підготовку та обробку документів щодо відміни анулювання реєстрації; моніторинг платників податку на додану вартість, включених до Реєстру.

Крім того, процедура скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість здійснюється також відповідно до Положення.

Відповідно до вимог пункту 5.10 вказаного Положення Державна фіскальна служба України зобов'язана на підставі рішення суду, що набрало законної сили, внести зміни до Реєстру щодо скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, що відбулось за ініціативою контролюючого органу.

Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру.

Таким чином, податковим законодавством встановлено обов'язок забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень, зокрема, забезпечувати достовірність даних про платників податків у Реєстрі платників ПДВ та здійснювати приймання заяв, контроль за повнотою даних щодо відповідності нормативним документам, а також здійснювати обробку даних заяв і документів щодо реєстрації платників ПДВ та безпосередньо саму реєстрацію, в тому числі і щодо скасувань анулювання реєстрації.

Крім того, 21 травня 2014 року Кабінетом Міністрів України затверджено постанову № 236 Про Державну фіскальну службу України (далі - Постанова).

Відповідно до пунктів 1, 2 Постанови, Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Державна фіскальна служба України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що належним чином завірену, відповідно до Інструкції з діловодства у апеляційних та місцевих адміністративних судах, яку затверджено наказом Державної судової адміністрації України від 05 грудня 2006 року № 155, копію постанови суду, яка набрала законної сили, направлено позивачу.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент ухвалення рішення) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відтак, слід зазначити, що саме невнесення відповідачем (на підставі постанови Окружного адміністративного суду від 11.02.2016 року, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016 року) до Реєстру інформації про скасування анулювання реєстрації платником податку на додану вартість істотно порушило права та законні інтереси позивача.

З моменту анулювання реєстрації позивача платником податку сплинуло більше 2 років. Тобто, невжиття відповідачем заходів, спрямованих на поновлення реєстрації платником податку на додану вартість (шляхом внесення відповідного запису до Реєстру), зумовило для позивача ряд негативних наслідків, серед яких - неможливість впродовж тривалого часу здійснювати господарську діяльність та необхідність відновлювати свої права в судовому порядку.

При цьому, одним із способів захисту прав та інтересів особи є відновлення порушеного права, яке в даному випадку полягає у відновленні правового становища позивача шляхом внесення до реєстру платників податку на додану вартість відповідної інформації.

Однак, визнання бездіяльності відповідача протиправною не зумовлює автоматичного поновлення прав позивача шляхом включення відповідної інформації до Реєстру та не в повній мірі відновлює порушене право, а є лише одним з елементів його поновлення, оскільки для поновлення позивачу статусу платника податку на додану вартість вимагається від відповідача вчинення відповідних дій, а саме внесення до Реєстру запису про скасування рішення про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість та про поновлення реєстрації позивача платником податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що вимога позивача про зобов'язання відповідача внести зміни до Реєстру платників податку на додану вартість щодо скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФАСОНІК згідно вимог пункту 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року, також підлягає задоволенню.

Варто також звернути увагу, що відповідачем, в обґрунтуванні апеляційної скарги не зазначено жодного доводу щодо правомірності своїх дій (бездіяльності), натомість останній описує підстави та процедуру анулювання свідоцтва платника податку, що не є предметом спору в даній справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

О.М.Кузьмишина

Повний текст виготовлено 19 червня 2018 року.