УХВАЛА
18 червня 2018 року
Київ
справа №808/3023/17
адміністративне провадження №К/9901/52560/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2018 року у справі № 808/3023/17 за позовом Приватного підприємства Південьпром Груп до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
04.06.2018 Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (згідно зі штампом на поштовому конверті) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2018 року у справі № 808/3023/17.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2018 суддею-доповідачем Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в провадженні К/9901/52560/18 визначено Васильєву І.А.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2018 року адміністративний позов ПП Південьпром Груп до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області щодо невиконання умов Договору №290720153 від 29.07.2015, відключення ПП Південьпром Груп від системи електронного документообігу. Вважати прийнятими і зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою їх фактичного отримання ДФС, сформовані ПП Південьпром Груп і надіслані засобами телекомунаційного зв'язку податкові накладні: податкову накладну № 28 від 15.03.2017; податкову накладну № 29 від 16.03.2017; податкову накладну № 30 від 16.03.2017; податкову накладну № 31 від 17.03.2017; податкову накладну № 32 від 17.03.2017; податкову накладну № 33 від 20.03.2017 року; податкову накладну № 34 від 20.03.2017; податкову накладну № 36 від 21.03.2017; податкову накладну № 37 від 27.03.2017; податкову накладну № 38 від 27.03.2017; податкову накладну № 39 від 27.03.2017; податкову накладну № 40 від 28.03.2017; податкову накладну № 41 від 28.03.2017; податкову накладну № 42 від 28.03.2017; податкову накладну № 43 від 28.03.2017; податкову накладну № 44 від 29.03.2017; податкову накладну № 45 від 29.03.2017; податкову накладну № 46 від 29.03.2017; податкову накладну № 47 від 27.03.2017; податкову накладну № 48 від 31.03.2017, податкову накладну № 1 від 03.04.2017; податкову накладну № 2 від 03.04.2017; податкову накладну № 3 від 04.04.2017 року; податкову накладну № 4 від 04.04.2017; податкову накладну № 5 від 05.04.2017; податкову накладну № 34 від 05.04.2017; податкову накладну № 6 від 06.04.2017; податкову накладну № 7 від 07.04.2017; податкову накладну № 8 від 07.04.2017; податкову накладну № 9 від 07.04.2017; податкову накладну № 10 від 12.04.2017; податкову накладну № 11 від 12.04.2017; податкову накладну № 12 від 14.04.2017 року; податкову накладну № 13 від 13.04.2017; податкову накладну № 14 від 14.04.2017; податкову накладну № 15 від 14.04.2017; податкову накладну № 16 від 14.04.2017; податкову накладну № 17 від 21.04.2017; податкову накладну № 18 від 22.04.2017; податкову накладну № 19 від 25.04.2017; податкову накладну № 20 від 25.04.2017; податкову накладну № 21 від 26.04.2017; податкову накладну № 22 від 27.04.2017; податкову накладну № 23 від 28.04.2017, датами їх первинного подання (надсилання). В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції Запорізька ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2018 року у справі № 808/3023/17 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і надалі - в новій редакції від 03 жовтня 2017 року) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа), відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме:
- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
- щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, у даній справі оскаржуються дії Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області та Державної фіскальної служби України по невиконанню умов Договору № 290720153 від 29.07.2015 року та Договору № 100720171 від 10.07.2017 року про визнання електронних документів та відключенні ПП ПІВДЕНЬПРОМ ГРУП від системи електронного документообігу , а також відмова у прийнятті та відмова реєстрації податкових накладних сформованих ПП ПІВДЕНЬПРОМ ГРУП та надісланих засобами телекомунаційного зв'язку.
Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет позову, зважаючи на значення справи для сторін, її категорію та складність і обраний позивачем спосіб захисту, а також приймаючи до уваги відсутність даних про те, що розгляд справи становить значний суспільний інтерес, Верховний Суд приходить до висновку про наявність законних підстав вважати дану справу такою, що є незначної складності.
Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 КАС України у касаційній скарзі не містяться. Крім того, доводи касаційної скарги не містять переліку обставин за наявності яких підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності (перелічені в пункті 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України ).
Отже, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2018 року, ухвалену за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції від 03 жовтня 2017 року, за результатами апеляційного перегляду рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року у спорі про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, не підлягає касаційному оскарженню.
Колегія суддів звертає увагу, що правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 К/9901/5050/17, від 31.01.2018 К/9901/1984/17.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2018 року у справі № 808/3023/17.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2018 |
Оприлюднено | 21.06.2018 |
Номер документу | 74785138 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Шальєва В.А.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Шальєва В.А.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Лазаренко Максим Сергійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Лазаренко Максим Сергійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні