Ухвала

від 20.06.2018 по справі 195/905/18

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

195/905/18

У Х В А Л А

іменем України

20.06.2018 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю прокурора Томаківського відділу Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 розглянувши в приміщенні суду в с-щі Томаківка Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ Томаківського відділення поліції Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №42018041490000094 від 21.05.2018 року про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

20.06.2018 року слідчий СВ Томаківського відділення поліції Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з повноважним прокурором, у якому просить накласти арешт на майно, яке визнане речовими доказами відповідно до постанови слідчого від 18.06.2018 року.

Необхідність накладення арешту обґрунтовує тим, що слідчим відділенням Томаківського ВП Нікопольського ВП Г`УНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018041490000094 від 21.05.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що під час досудового розслідування, 17.05.2018 слідчим СВ Томаківського ВП НВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 проведено огляд місця події території ділянки місцевості (ріллі), розташованої на південний-схід від центру с. Вищетарасівка, Томаківського району в місці з географічними координатами:

поле №1: 47°33'27.5"N 34°54'25.5"E, площею 3,2 га (за межами н/п)

Під час досудового розслідування, 08.06.2018 прокурором у кримінальному провадженні проведено огляд місця події (об`єкт №13) території 2 ділянок місцевості (ріллі), розташованих:

поле 2: 47°36'13.5"N 34°41'54.7"E, площею 6,44 га

поле 1: 47°36'36.3"N 34°42'33.4"E, орієнтовною площею 3,02 га.

В результаті проведення огляду за участю спеціаліста та використанням засобів вимірювальної техніки слідчим виявлено:

-1 земельну ділянку площею 6,44 га сільськогосподарську культуру озима пшениця (стадія дозрівання), сліди руху техніки невстановленої моделі, огорожу навколо земельної ділянки;

-1 земельну ділянку орієнтовною площею 3,02 га на якій наявні сліди культивації ґрунту, сільськогосподарські культури відсутні.

Під час проведення огляду слідчим вилучено:

1)1 зразок сільськогосподарської культури «озима пшениця».

Рішення про тимчасове вилучення речей, щодо яких, відповідно ст. 167 КПК України встановлено достатні підстави вважати, що вони підшукані, використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі сліди кримінального правопорушення (п.1 ч.1 ст.167 КПК України) прийнято слідчим законно та обґрунтовано.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, обґрунтовуючи тим, що накладення арешту необхідне для збереження речових доказів.

Суд, заслухавши прокурора, розглянувши матеріали справи прийшов до наступного.

Судом встановлено, що Томаківським ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018041490000094 від 21.05.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Відповідно до постанови слідчого Томаківським ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області 18.06.2018 року в якості речових залучено - земельну ділянку площею 6,44 га, що розташована в місці з географічними координатами :47°36'13.5"N 34°41'54.7"E; рослини сільськогосподарської культури "озима пшениця", яка вирощується в межах земельної ділянки зі складу земель запасу площею 6.44 га, що розташована в місці з географічними координатами :7°36'13.5"N 34°41'54.7"E; зразок рослини - озимої пшениці, вилучений під час проведення огляду від 01.06.2018 .

Під час проведення огляду слідчим вилучено: 1 зразок сільськогосподарської культури «озима пшениця».

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, на час проведення огляду місця події користувач земельних ділянок відсутній, оглянуті земельні ділянки відносяться до земель запасу, у власність чи користування не передані.

На підставі відповіді Томаківського відділу Держгеокадастру в Дніпропетровській області встановлено, що вказані у запиті від 06.06.2018 земельні ділянки (умовно об`єкт №13) орієнтовною площею 9,27 га на території Новокиївської сільської ради віднесені до категорії земель запасу, призначення пасовища державної власності, відомості про використання або передачу у власність вказаних земель не надано.

Відповідно до даних Публічної кадастрової карти, а також матеріалів землевпорядних робіт проведених Дніпропетровським науково-дослідним інститутом при проведенні паювання сільськогосподарських земель в 1991-2002 роках, на вищевказану земельну ділянку право власності, користування за будь-якими особами не зареєстровано, майновий сертифікат не виданий, до невитребуваних паїв не належить. Земельна ділянка знаходиться за межами с.Добра Надія.

Досудовим розслідуванням встановлено факт використання вищезазначеної земельної ділянки за цільовим призначенням ведення селянського господарства з метою вирощування сільськогосподарської культури озима пшениця, встановлено ймовірну причетність місцевих мешканців до вказаних дій.

Так, статтею 14Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частини 3 статті 79 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно до частини 1 статті 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо земельної ділянки.

Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 112 Земельного кодексу України, охоронні зони створюються уздовж ліній зв`язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об`єктів, для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти.

Відповідно до положень «Правил охорони електричних мереж» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 р. N 209 Правила охорони електричних мереж (далі - Правила) запроваджуються з метою забезпечення збереження електричних мереж, створення належних умов їх експлуатації та запобігання нещасним випадкам від впливу електричного струму і використовуються у разі проектування, будівництва та експлуатації електричних мереж, а також під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж.

Таким чином, має місце ситуація, в якій, внаслідок відсутності належної охорони земельної ділянки та стану використання земель запасу, на її територію здійснюється безконтрольний доступ транспортних засобів та сторонніх осіб та операції суб`єктів сільськогосподарського виробництва, що підпадають під дію Закону України Закон України «Про фермерське господарство», Закон України «Про особисте селянське господарство».

Відповідно до статті 90 Земельно кодексу України, власники земельних ділянок мають, зокрема право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Питання щодо права власності на отриманий в результаті користування земельними ділянками врожай врегульовано статтею 95 глави 15 «Право користування землею» Земельного кодексу України, відповідно до п. «б» ч. 1 якої землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію. Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право отримувати продукцію і доходи.

Відповідно до вимог Закону України від 06 вересня 2012 року № 5245- VI (далі Закон 5245- VI) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», який набрав чинності з 01 січня 2013 року, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Пунктом 6 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» визначено, що у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються: у межах населених пунктів сільськими, селищними, міськими радами; за межами населених пунктів органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.

За результатами здійснення моніторингу даних супутникових фотознімків інтернет-ресурсу Google Earth встановлено обставини, що свідчать про використання земельної ділянки в період з 04.08.2009 по 13.10.2014, що в свою чергу вказує на наявність у недобросовісних землекористувачів достатнього часу для вирішення питання про набуття права користування даною земельною ділянкою у встановленому законом порядку.

На даний час, представник контролюючого органу Держгеокадастру виїзд на місце проведення огляду здійснив, документи складені за результатами перевірки перебувають на реєстрації у Управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, в розпорядження органу досудового розслідування не надані. В разі не накладення арешту на майно, спеціаліст залучений для проведення перевірки буде поставлений у складні для дослідження умови (постійна зміна обстановки в місці вчинення злочину), неможливість дослідження знаряддя вчинення злочину та слідів, які воно зберігає.

Під час досудового розслідування землекористувач вказаних земельних ділянок не встановлений, встановлено сукупність обставин, що дають підстави зробити висновок про достовірність факту самовільного зайняття земель запасу, що належать державі Україна.

Під час досудового розслідування, 18.06.2016 слідчим прийнято рішення про визнання речовими доказами наступних матеріальних об`єктів:

1)земельної ділянки (умовно об`єкт №13 поле 2) зі складу земель запасу площею 6,44 га, що розташована в місці з географічними координатами: 47°36'13.5"N 34°41'54.7"E та сільськогосподарська культура «озима пшениця», яка вирощується в межах цієї земельної ділянки;

2)1 зразку рослини озимої пшениці, вилучені під час проведення огляду.

Вищевказане майно, є об`єктами матеріального світу, що відповідають критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а саме були знаряддям вчинення кримінального правопорушення (озима пшениця), зберегли на собі його сліди (земельна ділянка), можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. В зв`язку з цим, 18.06.2018 слідчим винесено постанову про визнання їх речовими доказами вказаного майна.

Обставини встановлені під час досудового розслідування вказують на те, що існують підстави вважати, що незастосування заборони користування вказаним майном призведе до його приховування (нелегальний збір врожаю), пошкодження, псування, продовження використання їх у протиправний спосіб.

В загальному підсумку, реалізація ризиків вказаних дій призведе до зміни слідової картини, яку зберігає на собі вищезазначене майно, визнане речовими доказами по справі, неможливості досягнення мети кримінального провадження в наступному.

Внаслідок вжиття такого заходу забезпечення буде досягнуто мети його застосування, а саме запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, що матимуть на меті ухилення від притягнення до визначеної законом відповідальності.

Правова підстава арешту майна (ч.2 ст. 170 КПК України): збереження речових доказів.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи переважання інтересів суспільства у розкритті кримінального правопорушення над негативними наслідками арешту майна для інших осіб, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тимчасово вилученого майна та іншого майна визнаного речовим доказом, право на відчуження, розпорядження та користування вищезазначеним майном підлягає тимчасовому обмеженню а (ч.2 ст. 170 КПК України): збереження речових доказів.

На підставі наведеного , керуючись ст.ст. 36, 131-132, 170-171 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Томаківського відділення поліції Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про накладення арешту на майно - задовольнити.

Накласти арешт на майно визнане речовими доказами відповідно постанови слідчого від 18.06.2018, а саме:

земельної ділянки (умовно об`єкт №13 поле 2) зі складу земель запасу площею 6,44 га, що розташована в місці з географічними координатами: 47°36'13.5"N 34°41'54.7"E та сільськогосподарська культура «озима пшениця», яка вирощується в межах цієї земельної ділянки;

1 зразку рослини озимої пшениці, вилучені під час проведення огляду.

Заборонити будь-яким фізичним особам розпоряджатися та користуватися майном:

1)земельної ділянки (умовно об`єкт №13 поле 2) зі складу земель запасу площею 6,44 га, що розташована в місці з географічними координатами: 47°36'13.5"N 34°41'54.7"E та сільськогосподарська культура «озима пшениця», яка вирощується в межах цієї земельної ділянки;

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вжити заходів для недопущення безконтрольного доступу на територію вищевказаних ділянок місцевості будь-яких осіб та транспортних засобів за відсутності для того правових підстав.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`яти діб з дня її винесення.

Суддя: ОСОБА_1