АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 640/9785/18 Головуючий першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/790/936/18 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , представника власника майна ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали даного провадження за апеляційною скаргою власника майна на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04.06.2018 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді вищевказаного суду від 04.06.2018 року задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №12018220000000227 від 02.03.2018 року, а саме на документи вилучені під час обшуків 22.05.2018 року в адміністративному вагончику КП «Солоницівська селищна ритуальна служба» та за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_8 (індивідуальні особливості яких докладно зазначені у клопотанні слідчого та в ухвалі суду першої інстанції від 04.06.2018 року).
На ухвалу слідчого судді, ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій просить про її скасування та постановлення нової ухвали, якою у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку 22.05.2018 року відмовити.
Суть його апеляційної скарги з процесуально-правової точки зору стосовно оскаржуваної ухвали слідчого судді зводиться до наступного: оскільки з клопотанням про арешт майна, вилученого 22.05.2018 року слідчий звернувся з пропуском процесуального строку, то вилучене майно мало бути негайно повернуто особі, в якої воно було вилучене, на що слідчий суддя не звернув уваги.
Крім того, вказує, що при винесенні оскаржуваної ухвали, слідчим суддею не було враховано правових підстав для арешту майна, які на думку апелянта відсутні.
Заслухавши доповідь судді, доводи представника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 , який просив про задоволення апеляційної скарги, думку прокурора, про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали судової справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, СУ ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018220000000227 від 02.03.2018 року за ч.3 ст.191 КК України за фактом привласнення ОСОБА_8 у групі з іншими особами грошових коштів КП «Солоницівська селищна ритуальна служба», шляхом неперерахування або частковим перерахуванням на розрахунковий рахунок КП «Солоницівська селищна ритуальна служба» грошових коштів, які надаються ОСОБА_8 родичами померлих за здійснювані обов`язкові послуги за поховання, а саме викопування могили, опускання труни, закопування могили та інше, яке крім того, здійснювалося за допомогою офіційно не оформлених працівників за грошову винагороду.
Приймаючи рішення про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12018220000000227 від 02.03.2018 року, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, слідчий суддя прийшов до висновку, що вилучене майно може містити відомості про факти чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому є таким, що відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України.
У розумінні положень ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який застосовується з метою дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
На думку судової колегії, слідчим доведено, що арешт вказаного майна застосований з метою забезпечення доказової бази по кримінальному провадженню, так як вказане майно відноситься до предметів, що відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Так, при вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею дотримані положення ч.2,4 ст.173 КПК України, зміст ухвали слідчого судді відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України.
Колегія суддів підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження не вбачає, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою попередження відчуження (знищення) майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.
Як вбачається з матеріалів справи, клопотання слідчого про арешт майна дійсно було направлено після спливу строку. Проте, враховуючи, що сплив строку є незначним, а саме менший ніж півтори години та беручи до уваги великий об`єм вилучених документів, слідчим суддею відповідно до вимог чинного законодавства поновлено слідчому строк на подачу клопотання про арешт майна, тому ці доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та вважає, що матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, в тому числі і втрати вищевказаного майна.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги, не вбачає.
Керуючись ч.6ст.9,ст.7,ст.ст.392,404,405,ч.3ст.407,418,419,422,423,424КПК України,колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04.06.2018 року про задоволення клопотання слідчого по кримінальному провадженню №12018220000000227 від 02.03.2018 року за ч.3 ст.191 КК України про накладення арешту на майно, а саме на тимчасово вилучене майно у вигляді документів, які були вилучені під час проведення обшуку від 22.05.2018 року:
- в адміністративному вагончику КП «Солоницівська селищна ритуальна служба»;
- за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 ,
(перелік і індивідуальні особливості яких докладно зазначені у клопотанні слідчого та в ухвалі суду першої інстанції), - залишити без змін.
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.4 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено.
Головуючий: Судді :
Суд | Апеляційний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2018 |
Оприлюднено | 22.02.2023 |
Номер документу | 74804668 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Яковлєва Світлана Володимирівна
Кримінальне
Апеляційний суд Харківської області
Курило О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні