Рішення

від 14.06.2018 по справі 911/822/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2018 р. м. Київ Справа № 911/822/18

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., при секретарі судового засідання Брунько А.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дормех-ПЗТБ" до Приватного акціонерного товариства "Березанський завод залізобетонних виробів" про стягнення 55852,22 грн

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - договір №02/04-1 від 02.04.2018;

від відповідача: не прибув.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дормех-ПЗТБ" (далі - позивач) подало до суду позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Березанський завод залізобетонних виробів" (далі - відповідач) 55852,22 грн, з яких: 40884,54 грн основної заборгованості, 2804,29 грн 3% річних та 12163,39 грн інфляційних втрат.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання щебневої продукції та піску № 22 від 03.09.2012 в частині несвоєчасної сплати боргу за поставлену продукцію.

Ухвалою від 24.04.2018 господарський суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання для її розгляду на 24.05.2018.

Ухвалою від 24.05.2018 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 14.06.2018.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, доказом чого є поштове повідомлення про вручення судової кореспонденції.

Правом на подачу відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши повідомлені обставини, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дормех-ПЗТБ" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Березанський завод залізобетонних виробів" (покупець) був укладений договір № 22 постачання щебневої продукції та піску (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується постачати покупцю щебінь фракцій 5-20 мм. (10-20 мм), відсів гранітний та пісок річковий (далі продукція), а покупець зобов'язується приймати та здійснювати її оплату на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору асортимент і кількість продукції, що підлягає поставці визначається в окремих специфікаціях до даного договору, і є його невід'ємною частиною.

За умовами п. 3.1 договору покупець оплачує поставлену постачальником продукцію за договірною ціною, передбаченою у специфікаціях додатків до даного договору.

У відповідності до п. 3.3 договору оплата за продукцію здійснюється покупцем в національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника на умовах 50% передоплати за товар та залізничний тариф відповідно рахунку-фактури, яку виставляє постачальник. Решта коштів сплачується на протязі 3-5 днів після прибуття та прийому продукції за місцем призначення.

Додатковими угодами від 31.12.2014 та від 31.12.2015 до вказаного договору сторони продовжили термін його дії до 31.12.2016.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов вищевказаного договору, 11.02.2016 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар згідно з видаткової накладної № РН-0000001 на суму 48684,54 грн.

Як передбачено ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд встановив, що відповідач на підставі виставленого позивачем рахунку-фактури, свої зобов'язання щодо здійснення розрахунків за товар у порядку та строки, визначені п. 3.3 договору, належним чином не виконав.

У зв'язку з вказаним та з метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено відповідачу претензію від 06.07.2016 вих. № 06/07-16 про сплачу боргу на суму 48684,54 грн.

У відповідь на претензію відповідач частково розрахувався з позивачем, сплативши на його рахунок лише частину боргу у сумі 5700,00 грн, що підтверджено банківськими виписками за 20.07.2016 (сума 2200,00 грн), за 10.08.2016 (сума 1200,00 грн), за 18.08.2016 (сума 1100,00 грн), за 30.09.2016 (сума 1200,00 грн).

22.03.2017 відповідач надіслав позивачу листа за вих. № 105, в якому повідомив, що у зв'язку з тяжким фінансовим становищем та відсутністю замовлень у зимовий період, не може розрахуватися за існуючий борг, який зобов'язується погасити по мірі покращення фінансового стану підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що 22.12.2017 відповідачем було перераховано на рахунок позивача додатково 2100,00 грн. Разом з тим, доказів проведення інших оплат в рахунок погашення боргу перед позивачем, що виник по поставці товару за видатковою накладною № РН-0000001 від 11.02.2016, відповідачем до суду надано не було.

Таким чином, суд вказує, що станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом, борг відповідача перед позивачем за отриману згідно з умов договору № 22 від 03.09.2012 продукцію склав 40884,54 грн (48684,54 грн - 5700,00 грн - 2100,00 грн).

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту міститься в ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, суд зазначає про обґрунтованість доводів позивача про стягнення з відповідача на його користь 40884,54 грн основної заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, визначених умовами договору № 22 від 03.09.2012.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, за ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наявного у позовній заяві розрахунку ціни позову, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого товару, позивач нарахував до стягнення з відповідача 12163,39 грн інфляційних втрат за період з 17.02.2016 по 03.04.2018 включно, а також 2804,29 грн 3 % річних за аналогічний період.

Перевіривши проведені позивачем нарахування інфляційних та річних, господарський суд встановив, що їх суми обгрунтовані та вірні.

Відповідно до ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів сплати заборгованості та/або інших доказів на спростування позовних вимог суду не надав, заборгованість перед позивачем визнав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню на суму 55852,22 грн, з яких: 40884,54 грн основної заборгованості, 2804,29 грн 3% річних та 12163,39 грн інфляційних нарахувань.

З огляду на задоволення позову, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Що стосується відшкодування інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс з огляду на укладений з адвокатським бюро договір про надання правової (правничої) допомоги № 02/04-1 від 02.04.2018, то господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, але не виключно, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 4 вищезазначеної статті ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід зазначити, що на обґрунтування відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката при підготовці даного позову до суду, позивачем було надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 02/04-1 від 02.04.2018, копію рахунку-фактури № 01/04-1 від 03.04.2018, копію акту приймання-передачі надання правової допомоги від 04.04.2018, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 29.03.2011 № 4440, копію ордеру серії КВ № 711028 на ведення справи та копію платіжного доручення № 45 від 03.04.2018.

Оглянувши матеріали справи та оцінивши обсяг послуг, що були надані адвокатом позивачу при підготовці ним позову до суду та представленні інтересів позивача під час розгляду даної справи, зважаючи, що відповідачем не було подано до суду обгрунтованого клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката у розмірі суми, що є меншею від заявленої позивачем до відшкодування, господарський суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн по даній справі є обґрунтованими та співрозмірними об'єму наданих і отриманих позивачем юридичних послуг, тому керуючись ч. 4 ст. 129 ГПК України та зважаючи на задоволення позову, господарський суд дійшов висновку, що останні підлягають відшкодуванню позивачу у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Березанський завод залізобетонних виробів" (07541, Київська обл., місто Березань, вул. Маяковського, будинок 40, код ЄДРПОУ 01033473) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дормех-ПЗТБ" (02002, м.Київ, вул. Марини Раскової, будинок 4-А, код ЄДРПОУ 24580321): 40884 (сорок тисяч вісімсот вісімдесят чотири) гривні 54 копійки основної заборгованості, 2804 (дві тисячі вісімсот чотири) гривні 29 копійок 3% річних, 12163 (дванадцять тисяч сто шістдесят три) гривні 39 копійок інфляційних нарахувань, 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок судового збору та 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).

Повне рішення складено: 21.06.2018.

Суддя В.М. Антонова

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам - рек. з повід.