Рішення

від 11.06.2018 по справі 922/526/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2018 р.Справа № 922/526/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Пожтехніка", м. Харків

про стягнення 708137,74 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 (дов. № 08-21/50/2-18 від 04.01.2018)

відповідача - ОСОБА_3 (дов. від 02.04.2018)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада, 07.03.18 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Пожтехніка", про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, сума яких після прийняття судом заяви про збільшення розміру позовних вимог становить 816370,86 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги вмотивовано відсутністю реєстрації речових прав на земельну ділянку, яка розташована за адресою: вул. Пушкінській, 104-Д у м. Харкові, на якій розміщено об'єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі літ. "Ж-1" площею 433,0 кв.м., літ. "З-2" площею 1377,0 кв.м., літ. "М-1" площею 123,6 кв.м., літ. "Ч-1" площею 7,1 кв.м., літ. "Ц-2" площею 1076,8 кв.м. що є приватною власністю ТОВ "Технопарк Пожтехніка"; користуванням відповідачем земельною ділянкою в період з 01.02.2015 року по 31.01.2018 року без оплати за користування землею у встановленому законодавчими актами розмірі; збереженням відповідачем коштів через несплату орендної плати за користування земельною ділянкою за відсутністю укладеного договору, чим фактично відповідачем збільшено вартість власного майна, а позивачем втрачається належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається безпідставне збереження коштів відповідачем у розмірі орендної плати за рахунок позивача (неодержані грошові кошти у розмірі орендної плати за землю) та нормами ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 14 (п.п. 14.1.125, 14.1.136, 14.1.72), ст. 288.5 Податкового кодексу України, ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 березня 2018 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/526/18, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, у справі розпочате підготовче провадження, яке триває з 12.03.2018.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 квітня 2018 року було прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду (вх. 10865); продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до 10.06.2018 р. включно та відкладено підготовче засідання на "16" травня 2018 р. о 10:30 за клопотанням представників сторін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 травня 2018 року було прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду, визначено предмет і ціну позову з її урахуванням, а саме розглядається вимога про стягнення з відповідача безпідставно збережених грошових коштів у розмірі 708137,74 грн., пов'язаних з користуванням відповідачем земельною ділянкою, розташованою у м. Харкові по вул. Пушкінській, 104-Д, в період з 01.02.2015 року по 31.01.2018 року без оплати за користування землею у встановленому законодавчими актами розмірі. Цією ж ухвалою було відкладено підготовче засідання на "06" червня 2018 р. об 11:30 за клопотанням представника відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.06.2018, після вчинення всіх необхідних дій для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи, передбачених ст. 182 ГПК України, вирішено закрити підготовче провадження у справі № 922/526/18 та призначити справу до судового розгляду по суті на 11.06.2018 о 12:00.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та просить суд задовольнити їх, вказуючи на порушення прав позивача з боку відповідача, яке полягає у користуванні відповідачем земельною ділянкою в період з 01.02.2015 по 31.01.2018 без оплати за користування землею у встановленому законодавчими актами розмірі. Крім того, представник позивача, посилаючись на приписи п. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", просить суд повернути позивачу різницю між сплаченою сумою судового збору у розмірі 12055,21 грн. та тією сумою судового збору, яка підлягає сплаті із урахування зменшення розміру позовних вимог, різниця між якими складає 1433,14 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні та у наданих до суду заявах по суті справи, зазначав, що згідно пункту 5 рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 22.02.2017 р. № 559/17 кінцевий термін, відведений на оформлення договору оренди земельної ділянки між позивачем та відповідачем складає 4 місяці з дня прийняття зазначеного рішення, тобто визначений датою 22.06.2017 р., у зв'язку з чим відповідачем надано контррозрахунок розміру орендної плати за період з 22.06.2017 р. (кінцевий термін строку, відведеного позивачем на оформлення договору оренди землі) по 31.01.2018 р. у розмірі 160709,61 грн. При цьому відповідач наголошує з посиланням на ст. 120 ЗУ України та ст. 377 ЦК України, що земельна ділянка кадастровий номер 6310136600:05:024:0006 не є безпідставно набутим відповідачем майном в розумінні ст. 1212 ЦК України та саме через затримку в оформленні договору оренди з боку позивача користування відповідачем спірною земельною ділянкою не оформлено належним чином, оскільки Харківською міською радою лише станом на 20.04.2018 року підготовлено проект договору оренди землі, тобто допущено порушення нормативних термінів, відведених чинним Порядком оформлення договорів оренди землі у м. Харкові, на оформлення договору оренди між сторонами справи. На думку відповідача, також не відповідають дійсності посилання позивача на те, що з 01.02.2015 року і по 31 січня 2018 року відповідач зберіг у себе майно у вигляді грошових коштів, оскільки відповідач правомірно, відповідно до п. 287.6 ст. 287 ПК України, з 28.01.2014 року з дати набуття права власності на нерухоме майно, мав статус платника земельного податку та при цьому вчасно та у повному обсязі здійснював декларування податкових зобов'язань з плати за землю у формі земельного податку та вчасно і в повному обсязі здійснювало сплату самостійно визначених податкових зобов'язань із земельного податку.

Розглянувши у судовому засіданні справу, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників сторін у судових дебатах, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, згідно з інформацією з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.02.2018 № 112852289 право власності на нежитлові будівлі літ. Ж-1 площею 433,0 кв.м., літ. 3-2 площею 1377,0 кв.м., літ. М-1 площею 123,6 кв.м., літ., 4-1 площею 7,1 кв.м., літ. Ц-2 площею 1076,8 кв.м., по вул. Пушкінській, 104-Д зареєстровано за ТОВ "Технопарк Пожтехніка" на підставі договору купівлі-продажу від 28.01.2014 № 312.

Рішенням Харківської міської ради від 26.02.2014 № 1472/4 ТОВ "Технопарк Пожтехніка" було надано дозвіл на розробку технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,5427 га для експлуатації та обслуговування виробничих будівель по вул. Пушкінській, 104-Д; а також припинено право користування СП "Технопарк-Пожетехніка" земельною ділянкою загальною за його добровільною відмовою.

Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 22.02.2017 № 559/17 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування виробничих будівель, та надано ТОВ "Технопарк Пожтехніка" в оренду строком до 01.03.2022 року земельну ділянку площею 0,5427 га (кадастрові номери 6310136600:05:024:0006) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для експлуатації та обслуговування виробничих будівель по вул. Пушкінській, 104-Д.

Як зазначає відповідач, ним вчинено всі дії, необхідні для оформлення в порядку ст. 124 Земельного кодексу України права користування по вул. Пушкінській, 104-Д у місті Харкові та укладення договору оренди землі, що вказує на відсутність вини відповідача у використанні земельної ділянки без договору оренди, однак, станом на момент винесення даного судового рішення, договір оренди зазначених земельних ділянок між ТОВ "Технопарк Пожтехніка" та Харківською міською радою не укладено.

Одночасно, провідним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_1, за участю інженера-геодезиста ОСОБА_4 05.02.2018 здійснено обстеження земельної ділянки по вул. Пушкінській, 104-Д у місті Харкові, за результатами якого складено відповідний акт.

В даному акті зазначено, що ТОВ "Технопарк Пожтехніка" з 29.01.2014 по теперішній час використовує земельну ділянку загальною площею 0,4376 га (по вул. Пушкінській, 104-Д у місті Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. Ж-1 , З-2 , М-1 , Ч-1 , Ц-1 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації прав на неї.

У подальшому позивачем було уточнено розмір земельної ділянки, яку використовує відповідач та який дорівнює 0,5427 га, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:05:024:0006 по вул. Пушкінській, 104-Д у місті Харкові була сформована саме з площею 0.5427 га та внесена відповідна інформація до Державного земельного кадастру.

Відповідно до листа ГУ ДФС у Харківській області від 11.04.2018 № 14961/10/20-40-12-03-21 ТОВ "Технопарк Пожтехніка" є платником земельного податку по вул. Пушкінській, 104-Д у місті Харкові та сплатило: за 2015 рік 63895 грн., тобто в місяць 5324,58 грн., що за 9 місяців становить 47921,25 грн.; за 2016 рік - 82117,00 грн.; за 2017 рік - 88414,62 грн.; станом на 31.03.2018 - 22173,82 грн.

З посиланням на зазначені обставини, Харківська міська рада вказує, що ТОВ "Технопарк Пожтехніка" набувши право власності на нежитлові будівлі за адресою вул. Пушкінській, 104-Д у місті Харкові з урахуванням вимог ст. ст. 120, 125 ЗК України мав укласти з Харківською міською радою договір оренди земельної ділянки з метою обслуговування зазначених будівель. Проте оскільки такий договір не було укладено, Харківська міська рада вважає, що ТОВ "Технопарк Пожтехніка" зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, тим самим збільшує вартість власного майна, а Харківська міська рада втрачає належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження коштів у розмірі орендної плати ТОВ "Технопарк Пожтехніка" за рахунок Харківської міської ради. Згідно з наданими Харківською міською радою розрахунками, розмір збережених ТОВ "Технопарк Пожтехніка" коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню останнім за період користування земельними ділянками з 01.02.2015 по 31.01.2018, з урахуванням сплаченого відповідачем земельного податку, становить 708137,74 грн.

Враховуючи зазначені обставини, та з посиланням на ст. ст. 1212-1214 ЦК України, Харківською міською радою заявлено до стягнення з ТОВ "Технопарк Пожтехніка" 708137,74 грн. безпідставно збережених коштів у формі орендної плати за період користування земельними ділянками за адресою вул. Пушкінська, 104-Д у місті Харкові з 01.02.2015 по 31.01.2018.

Надаючи правову кваліфікацію існуючим між сторонами правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається із положень статті 120 ЗК України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на ці положення, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Однак, ТОВ "Технопарк Пожтехніка" набувши право власності на нежитлові будівлі за адресою вул. Пушкінська, 104-Д у м. Харкові, належним чином не оформив право користування земельною ділянкою на якій перебувають зазначені будівлі, та станом на час розгляду справи договір оренди з Харківською міською радою не укладений.

Відповідно до статті 206 ЗК використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

ТОВ "Технопарк Пожтехніка" не є ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки за адресою вул. Пушкінська, 104-Д у м. Харкові, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 ПК України).

У справі яка розглядається, Харківська міська рада звертаючись до суду з відповідним позовом, як на правову підставу своїх вимог посилається на положення статей 1212-1214 ЦК, а обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення 708137,74 грн., зауважує, що ця сума є сумою несплаченої ТОВ "Технопарк Пожтехніка" орендної плати за використання земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди за період з 01.02.2015 по 31.01.2018 за вирахуванням сплаченого відповідачем податку, внаслідок чого Харківська міська рада була позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Стаття 1212 ЦК досить широко визначає підстави виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Втім, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Cуд зазначає, що підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а не сам факт посилання на норми матеріального права.

Згідно зі ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Як свідчать матеріали справи, розмір доходу ТОВ "Технопарк Пожтехніка" у період із 01.02.2015 по 31.01.2018 року розраховано Харківською міською радою як розмір плати за земельні ділянки комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Саме цю суму не отримала Харківська міська рада, але могла б отримати у разі укладення між нею і ТОВ "Технопарк Пожтехніка" договору оренди.

Підстави та порядок стягнення коштів, які особа мала б отримати за звичайних умов, втім не отримала, визначено також статтею 22 ЦК та частиною 2 статті 224, статтею 225 ГК, за змістом яких упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, ЗК України.

За змістом статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас відповідно до статті 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Розмір збережених відповідачем коштів у період з 01.02.2015 по 31.01.2018 в сумі 708137,74 грн. було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Суд погоджується з вказаним розрахунком, оскільки він здійснений на підставі Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13; Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08; Рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013".

Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за період із 01.02.2015 по 31.01.2018 року у розмірі орендної плати у сумі 708137,74 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд при прийнятті даного судового рішення також враховує правову позицію Верховного Суду України викладену при розгляді справ з подібних правовідносин, зокрема в постановах від 28.01.2015 року у справі № 3-210гс14, від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15.

Натомість, заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві, спростовуються вищевикладеним, а також наступним.

Твердження відповідача про відсутність його вини у неукладенні договору оренди спірної земельної ділянки судом відхиляються, оскільки відповідно до частини 2 статті 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у даному випадку обов'язок відповідача сплатити суму безпідставно збережених коштів виникає в силу самого користування ним спірною земельною ділянкою без сплати орендної плати, і не залежить від того чи сталося це внаслідок поведінки набувача, потерпілого чи інших осіб, або сталось поза їх волею.

При цьому суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як фактичний добросовісний землекористувач.

Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов'язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

До того ж, відповідачем не надано доказів звернення до суду з відповідним позовом через допущені позивачем зволікання в укладенні договору оренди землі.

Також, як вже зазначалось вище, суд не погоджується з посиланнями відповідача на те, що останній правомірно сплачує земельний податок, виходячи з наступного.

Згідно статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. При цьому, згідно пунктів 287.1 та 287.6 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не оформив жодним чином своє право користування земельною ділянкою, зокрема, шляхом укладення відповідного договору оренди, та не зареєстрував право користування земельною ділянкою у встановленому законодавством порядку. За таких обставин, відповідач не може вважатися платником земельного податку, який би включався до складу єдиного податку.

Керуючись статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у розмір 10622,07 грн. судового збору покладаються на відповідача.

Разом з тим, відповідно до ст.238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності, у резолютивній частині рішення також вказується про повернення судового збору.

Зменшення розміру позовних вимог, згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", є підставою для повернення відповідної суми судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила.

Частинами 2 та 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Як вбачається з матеріалів справи, під час звернення позивача з позовом до суду розмір позовних вимог складав 803680,89 грн. і сплачений згідно платіжного доручення № 277 від 16.02.2018 сума судового збору становила 12055,21 грн. (1,5% від суми позову).

Під час підготовчого провадження позивачем зменшено, а судом прийнято зменшення розміру позовних вимог до 708137,74 грн., відповідно, сума судового збору з урахуванням зменшення становить 10622,07 грн. (1,5% від суми позову).

Таким чином, враховуючи викладене, приймаючи подане позивачем клопотання (т.1 арк.с. 81), суд дійшов висновку про те, що надмірно сплачений позивачем при поданні позовної заяви до господарського суду Харківської області судовий збір в розмірі 1433,14 грн. згідно платіжного доручення № 277 від 16.02.2018 підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 13, 73-74, 76-80, 129, 233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Пожтехніка" (61023, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 104-Д; ідентифікаційний код 39054748) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; ідентифікаційний код 04059243, р/р 31419611700002, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 708 137,74 грн.; витрати з оплати судового збору в розмірі 10622,07 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Харківській міській раді (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; ідентифікаційний код 04059243, р/р 31419611700002, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) з Державного бюджету України частину судового збору в розмірі 1433,14 грн., сплаченого на підставі платіжного доручення № 277 від 16.02.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 20.06.2018 р.

Суддя ОСОБА_5