Рішення

від 19.06.2018 по справі 922/717/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2018 р.Справа № 922/717/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Тацій О.В.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домусгруп" (80410, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с. Старий Добротвір, вул. Івана Франка, буд. 36, код ЄДРПОУ 40317240) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандюрбуд" (61000, м. Харків, Моковський проспект, буд. 142, код ЄДРПОУ 38627208) про стягнення 429292,84 грн. за участю :

представники сторін - не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Домусгруп" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандюрбуд", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандюрбуд" сплачену суму попередньої оплати за непоставлений навантажувач фронтальний марка JCB модель 3 СХ в розмірі 334897,10 грн., пеню в розмірі 89759,74 грн., проценти у розмірі 4636,00 грн.

Судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 6439,40 грн. просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки позивачу механізму (товару), а саме: навантажувача фронтального марки JCB модель 3 СХ згідно із договором № 12/01-29 від 29.12.2016, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Домусгруп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грандюрбуд".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №922/717/18 з повідомленням учасників справи, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 24.04.2018.

Ухвалою суду від 17.04.2018 відмовлено в задоволенні клопотання позивача (вх. № 9809) про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції через відсутність технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції на дату, визначену ухвалою суду від 27.03.2018.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.04.2018 відкладено підготовче засідання до 15.05.2018.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.05.2018 забезпечено участь представника ТОВ "Домусгруп" у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції на 15.05.2018.

15 травня 2018 у зв'язку з хворобою судді було здійснено повідомлення про перенесення судового засідання у справі № 922/717/18 на 23.05.2018.

Ухвалою суду від 21.05.2018 відмовлено в задоволенні клопотання позивача (вх. № 14550) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції через відсутність технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції на дату 23.05.2018.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 07.06.2018.

31 травня 2018 електронною поштою позивач надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції. Одночасно відповідні клопотання були направлені поштою та надійшли до канцелярії суду 04.06.2018 за вх. № 16062.

Ухвалою суду від 01.06.2018 відмовлено в задоволенні клопотання позивача (вх. № 1233) про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції через відсутність технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції на дату 07.06.2018.

07 червня 2018 року ухвалою суду розгляд справи по суті було відкладено на 19 червня 2018 року.

18 червня 2018 року позивачем до суду надано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника (вх. № 17513).

Представники сторін у призначене судове засідання 19 червня 2018 року не з'явились.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання позивача.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 19 червня 2018 року відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом підписано рішення без його проголошення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Домусгруп" (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грандюрбуд" (відповідач по справі), було укладено Договір № 12/01-29 (далі - Договір), за яким відповідач згідно із п.п. 1.1, 1.2 зобов'язувався продати механізми (товар) в кількості 4 штуки на загальну суму 1735000,00 грн., а саме: асфальтоукладач марка DEMAG модель DF110P вартістю 950000,00 грн.; грейдер марка BAUKEMA модель SHM4-120 вартістю 198000,00 грн.; коток марка STAVOSTROI модель STA-102 вартістю 210000,00 грн.; навантажувач фронтальний марка JCB модель 3 СХ вартістю 377000,00 грн.

Згідно із п. 2.3 Договору передбачено, що позивач зобов'язується оплатити аванс в розмірі 30% від загальної суми договору, яка вказана в п. 1.2, а решту оплатити після отримання товару, але не пізніше 3-х банківських днів.

Відповідно до пункту 2.2 Договору відповідач зобов'язаний передати позивачу товар протягом 20 днів з моменту здійснення передоплати згідно п. 2.3. Договору, доставка товару у місце передачі здійснюється позивачем його силами та за його рахунок, і вартість доставки не включається до вартості товару та окремо позивачем не відшкодовується.

Як вбачається з наданих суду доказів, станом на 02 березня 2017 року позивачем сумарно здійснено відповідачу оплату на його банківський рахунок на виконання Договору у сумі 932500,40 грн., що є більшим суми авансу визначеного у Договорі. Тобто, відповідач повинен був передати увесь товар позивачу до 23 березня 2017 року.

Однак, асфальтоукладач марка DEMAG модель DF110P вартістю 950000,00 грн. був переданий позивачу 29.03.2017 року на підставі видаткової накладної № 03291; грейдер марка BAUKEMA модель SHM4-120 вартістю 198000,00 грн. - 29.05.2017 на підставі видаткової накладної № 5291; коток марка STAVOSTROI модель STA-102 вартістю 210000,00 грн. - 16.10.2017 на підставі видаткової накладної № 10161.

В цілому позивач виконав свої обов'язки стосовно передоплати за товар на загальну суму 1692897,10 грн., в тому числі оплатив за навантажувач фронтальний марка JCB модель 3 СХ суму 334897,10 грн. відповідно до п. 1.2 Договору. Останній платіж відбувся 22 червня 2017 року, що підтверджено платіжними дорученнями, які містяться у матеріалах справи.

Відповідач не поставив позивачу навантажувач фронтальний марка JCB модель 3 СХ, однак відповідно до п. 2.2 Договору повинен був поставити його не пізніше 23.03.2017 року.

Як вказує позивач у позовній заяві за час прострочення поставки товару позивач знайшов інший аналогічний товар, тому відпала необхідність у поставці відповідачем товару. Виходячи з положень ч. 2 ст. 693 та ст. 16 Цивільного кодексу України позивач просить повернути суму попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 334897,10 грн. А також стягнути з відповідача пеню в розмірі 89759,74 грн. та 3% річних як процентів на попередню оплату у розмірі 4636,00 грн.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення попередньої оплати за непоставлений навантажувач фронтальний марка JCB модель 3 СХ в розмірі 334897,10 грн., пені в розмірі 89759,74 грн., 3% річних як процентів на попередню оплату у розмірі 4636,00 грн., суд визнав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 525, ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 5.2 Договору у разі затримки поставки товару відповідач за вимогою позивача сплачує останньому пеню, що нараховується на суму товару непоставленого своєчасно за кожний день прострочення поставки товару за подвійною обліковою ставкою НБУ, яка діє в період такого прострочення.

Частиною 3 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч.ч. 1, 2 ст. 536 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за наявності встановленого факту несвоєчасної поставки відповідачем товару, суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам діючого законодавства, є правомірним, а тому, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 89759,74 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних як процентів на попередню оплату у розмірі 4636,00 грн., суд, перевіривши розрахунок позивача про стягнення з відповідача 3% річних як процентів на попередню оплату у розмірі 4636,00 грн., дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3% річних як процентів на попередню оплату в сумі 4636,00 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судового збору. Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандюрбуд" (61000, м. Харків, Моковський проспект, буд. 142, код ЄДРПОУ 38627208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Домусгруп" (80410, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с. Старий Добротвір, вул. Івана Франка, буд. 36, код ЄДРПОУ 40317240) - суму попередньої оплати за непоставлений навантажувач фронтальний марка JCB модель 3 СХ в розмірі 334897,10 грн., пені в розмірі 89759,74 грн., 3% річних в розмірі 4636,00 грн. та 6439,40 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення до Харківського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Домусгруп" (80410, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с. Старий Добротвір, вул. Івана Франка, буд. 36, код ЄДРПОУ 40317240).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандюрбуд" (61000, м. Харків, Моковський проспект, буд. 142, код ЄДРПОУ 38627208).

Повне рішення складено 19.06.2018 р.

Суддя ОСОБА_1