Рішення

від 19.06.2018 по справі 826/4980/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 19 червня 2018 року                      № 826/4980/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланта-Р» до                  Державної фіскальної служби України про                визнання протиправним та скасування рішення ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить суд: - скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 19.12.2017р. № 439790/39804274; - зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати розрахунок коригування № 23 від 08.11.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства України при прийнятті оскаржуваного рішення. Відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не надав, хоча ухвала суду про відкриття провадження у справі була отримана останнім 04.04.2018р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно з частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків. Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2017р. між ТОВ «Ланта-Р» та ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» було укладено Договір поставки №20170301/01, відповідно до умов якого ТОВ «Ланта-Р» зобов'язалась передати у власність ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» (Покупець) товар (побутова техніка), а Покупець оплатити товар на умовах вказаного договору. В рамках вказаного договору, відповідно до видаткової накладної № 2055 від 01.03.2017р. на суму 180 600, 00 грн., ТОВ «Ланта-Р» було поставлено відповідний товар, а саме телевізори марки Sony, Samsung та LG. На виконання пункту 201.1 статті 201 ПК України позивачем було складено податкову накладну № 13 від 06.11.2017р. на загальну суму 180   600,00 грн. (у тому числі ПДВ 30   100,00 грн.) та  направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до Квитанції № 1 документ прийнято. В подальшому, у зв'язку з виниклою господарською необхідністю, товар було повернуто Продавцю, в зв'язку з чим було видано накладну на повернення товару №132226611 від 08.11.2017 па суму 99   000,00 грн. з ПДВ., відповідно до якої ТОВ «Ланта-Р» було повернуто покупцем рідкористалічний телевізор Sony/ На виконання пункту 201.1 статті 201 ПК України позивачем було складено розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 23 від 08.11.2017р. до податкової накладної № 13 від 06.11.2017р., та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. 27.11.2017 року позивач отримав від автоматизованої системи «Єдине вікно електронних документів» відповідача квитанцію про зупинення реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 23 від 08.11.2017р. до податкової накладної № 13 від 06.11.2017р. в зв'язку із виявленням помилки: відповідно до п. 201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПНУРК зупинена, оскільки ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації РК/ПН в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р № 567. Відповідно до п. 201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація РК зупинена. РК відповідає критеріям оцінки ризиків, визначеним п.п. 3 пункту 6 Критеріїв оцінки ризиків, достатніх для зупинення реєстрації РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017р № 567. Товариству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПК/РК в ЄРПН відповідно до п. в) пп.201.16.1. п. 201.16. ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017р. № 567 та/або Таблицею даних платника податків, яка передбачена п.4 цього наказу. У відповідності до п.п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПК України позивачем було направлено на адресу ДФС повідомлення від 13.12.2017р. № 1 щодо подачі документів про підтвердження реальності та обсягів здійснення операцій по відмовленим ПН/РК з доданими до нього платіжні доручення, видаткову накладну, товаро-транспортну накладну, накладну на повернення, додаток до договору поставки, договір поставки від 01.03.2017р. №20170301/01 укладений між ТОВ «Ланта-Р» та ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН». Однак за результатами розгляду наданих пояснень та документів, комісія ДФС рішенням від 19.12.2017р. № 439790/39804274 відмовила у реєстрації розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних з підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС. Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач і звернувся з даним позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне. Відповідно до положень п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПК України), якщо після постачання товарів  здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, у тому числі при поверненні постачальником суми попередньої оплати послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування, складений постачальником послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. Як передбачено пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної. Так, стаття 192 ПК України не містить будь-яких строків чи обмежень на здійснення реєстрації розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, а визначає випадки, за яких необхідно здійснити коригування, та особу, яка зобов'язана провести реєстрацію розрахунку коригування. Таким чином, відповідно до Податкового кодексу для коригування сум податкових зобов'язань постачальника послуг у зв'язку із поверненням попередньої передоплати отримувачу, платник податку - постачальник зобов'язаний: 1) скласти розрахунок коригування до податкових накладних, які були оформлені в момент отримання попередньої оплати від отримувача; 2) направити такі розрахунки коригування отримувачу для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних; 3) зменшити суму податкових зобов'язань у податковому (звітному) періоді, коли був проведений такий перерахунок шляхом відображення у декларації з ПДВ. Форма розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної і порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної». Як передбачено абз. 1 п. 21 зазначеного Порядку, заповнення податкової накладної, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Абзац третій п. 21 нього ж Порядку визначає чітке правило про те, що Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком. Дотримуючись загальних правил складання податкових накладних та особливих умов, що визначені Порядком заповнення податкової накладної, позивач до податкової накладної № 13 від 06.11.2017р. склав 08.11.2017р. розрахунок коригування № 23, що мав бути направлений на реєстрацію платником податків-отримувачем, оскільки коригування податкових зобов'язань передбачало зменшенням суми компенсації вартості товарів їх постачальнику. Як видно з відповідної квитанції, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 08.11.2017р. № 23 до податкової накладної від 06.11.2017р. № 13  було доставлено до центрального рівня ДФС України 27.11.2017р., однак його не було прийнято для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з виявленням помилки: «відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567». Відповідно до пункту 22 Порядку заповнення податкової накладної розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю). З цією метою постачальник (продавець) складає у загальному порядку розрахунок коригування, у верхній лівій частині якого робить відповідну помітку "X", та надсилає його отримувачу (покупцю). Накладання електронних цифрових підписів посадових осіб постачальника (продавця) та отримувача (покупця) на такий розрахунок коригування здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Відповідно до пунктів 23-27 наведеного Порядку реєстрація розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) здійснюється на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у пункті 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України або обчислену відповідно до пункту 200-1.9 статті 200-1 Податкового кодексу України. У разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань за операціями з постачання товарів/послуг у графі 4.1 розрахунку коригування вказується код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД або у графі 4.3 - код таких послуг згідно з ДКПП. Показники у графах 3, 4.1, 4.2, 4.3, 5, 6, 8, 9, 11-14 розрахунку коригування заповнюються в аналогічному порядку, передбаченому для податкових накладних. У графі 8 вказується фактична ціна без врахування податку на додану вартість, за якою раніше було здійснено постачання. У графі 9 вказується сума різниці між ціною домовленості без податку на додану вартість та фактичною ціною без податку на додану вартість, за якою здійснено постачання. Жодних застережень щодо порушення позивачем порядку складання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від  17.11.2017р. № 29 до податкової накладної від 26.04.2017р. №9 відповідачем наведено не було. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу. 201.16.1. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. 201.16.2. Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі по тексту – Порядок). Так, пунктом 8 вказаного Порядку зазначено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі. У свою чергу, пунктом 9 Порядку встановлено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до п. 200-1.3  ст. 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); 5) порушення вимог, установлених п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 ПК України. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. Отже, податковим законодавством визначено обов'язок контролюючого органу щодо прийняття для реєстрації розрахунків коригування та визначений конкретний перелік підстав для відмови у реєстрації таких розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, згідно з п. 10. Порядку, датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. №567 (далі Критерії оцінки ступеня ризиків). Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Критеріїв оцінки ступеня ризиків оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг). Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС). Платник податку має право подати до ДФС інформацію за встановленою формою щодо: видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010); кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку; кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку. Інформація за встановленою формою подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Інформація за встановленою формою із поясненням розглядається ДФС протягом п'яти робочих днів, що настають за днем її отримання. Згідно з пунктом 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями, зокрема підпункт 3 - розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів). У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу. Аналіз вказаних норм свідчить, що контролюючий орган після надходження податкової накладної / розрахунку коригування до ДФС для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в автоматизованому режимі здійснює їх розшифрування та проводить відповідну перевірку, зокрема щодо відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення її реєстрації. Моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється відповідно до трьох ознак, передбачених п.6 Критеріїв. У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, зокрема що розрахунок коригування відповідає вимогам пп.3 п.6 Критеріїв, то реєстрація такого розрахунку коригування зупиняється, про що платнику протягом операційного дня надсилається відповідна квитанція. У квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування контролюючий орган зобов'язаний зокрема зазначити критерій оцінки ступеня ризиків, передбачений у п.6 Критеріїв, на підставі якого було здійснено зупинення реєстрації розрахунку коригування, та запропонувати платнику надати пояснення та/або копії документів, передбачених у Переліку відповідно до визначеного критерію, навівши їх вичерпний перелік. Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація розрахунку коригування була зупинена відповідачем на підставі пп.3 пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567, відповідно до якого моніторинг розрахунку коригування проводиться, якщо такий розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів). Однак, розрахунок коригування №23 від 08.11.2017 року не містить передбачених цим підпунктом зміни вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміни номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів). Тобто, відповідач зупинив реєстрацію розрахунку коригування без передбачених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567 підстав. Відповідачем документально не доведена відповідність податкової накладної позивача критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Як свідчать матеріали справи, позивач, як належний платник податків, після отримання рішення відповідача про відмову у реєстрації розрахунку коригування, подав відповідачу в електронній формі пояснення та копії документів, якими підтверджується реальність здійснення операцій по розрахунку кількісних і вартісних показників № 23 від 08.11.2017р. до податкової накладної № 13 від 06.11.2017p. В свою чергу, відповідач необґрунтовано та безпідставно відхилив зазначені пояснення не здійснюючи реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 23 від 08.11.2017р. ТОВ «Ланта-Р» до податкової накладної № 13 від 06.11.2017р. Вказані дії відповідача фактично унеможливили реєстрацію в ЄРПН розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 23 від 08.11.2017р. до податкової накладної № 13 від 06.11.2017р. та позбавляють контрагентів позивача законного права на отримання податкового кредиту. У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до частини другої   статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України   в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Керуючись статтями 77,  139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ВИРІШИВ:            1. Позов  задовольнити повністю.            2. Скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 19 грудня 2017 року № 439790/39804274.            3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 23 від 08 листопада 2017 року до податкової накладної № 13 від 06.11.2017р., поданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Ланта-Р» (03058, м. Київ, вул. Мащинобудівна буд. 8, офіс 150, код ЄДРПОУ 39804274) за датою його подання.            4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланта-Р» (03058, м. Київ, вул. Мащинобудівна буд. 8, офіс 150, код ЄДРПОУ 39804274) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197). Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України. Суддя                                                                                                О.В. Патратій