Постанова

від 19.06.2018 по справі 826/1421/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1421/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року, суддя Скочок Т.О., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.А. КАРТ" до Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа: Головне управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.10.2017 року №0054741409,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "О.С.А. КАРТ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа: Головне управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.10.2017 року №0054741409.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволення з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Головного управління ДФС у Волинській області на підставі наказу від 29.09.2017 року №2853 та направлень на перевірку від 29.09.2017 року №№002960, 002961 і 002962 була проведена фактична перевірка господарської одиниці - автозаправної станції за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Варшавська, буд. 1, що нібито належить ТОВ "О.С.А. КАРТ".

Копія наказу на проведення перевірки отримано під розписку та направлення на перевірку пред'явлено особі, яка фактично проводила розрахункову операцію з продажу пального на АЗС, - оператору, комірнику ОСОБА_2

Проведення даної фактичної перевірки було ініційовано на підставі звернення громадянина ОСОБА_3 (вх. №Г/140 від 05.09.2017 року), яке надійшло до Головного управління ДФС у Волинській області з питання реалізації паливо-мастильних речовин без застосування реєстратора розрахункових операцій та видачі відповідного розрахункового документу на невідомій АЗС, та функціонування мережі незаконних АЗС за вказаними у заяві адресами. Копія такого звернення ОСОБА_3 від 04.09.2017 року надана до суду разом з поясненнями на позов.

В ході проведеної перевірки встановлено проведення операції з продажу 22 літрів дизельного пального за ціною 22,50 грн. за літр, всього на суму 450 грн., без застосування реєстратора розрахункових операцій та порушення порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на загальну суму 111 375 грн. (дизельного пального в кількості 4950 літрів) згідно з відомістю товарно-матеріальних цінностей, яка є додатком до акта перевірки.

Згідно пояснень ОСОБА_2 реалізація пального не була проведена через реєстратор розрахункових операцій з причини відсутності касового апарату. Накладні на дизельне пальне на момент перевірки відсутні, оскільки знаходяться у головному офісі.

За результатами такої фактичної проведення перевірки складено акт від 10.10.2017 року №11056/03/20/14-05/40285497, відповідно до висновків якого зафіксовано порушення ТОВ "О.А.С. КАРТ" п.п. 1, 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Копія такого акта перевірки належної якості з усіма додатками до нього відповідачем всупереч вимог ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2018 року до суду надані не були.

24.10.2017 року ГУ ДФС у м. Києві (за місцем податкового обліку ТОВ "О.А.С. КАРТ") на підставі цього акта перевірки від 10.10.2017 року та відповідно до п. 1 ст. 17, ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" прийняла податкове повідомлення-рішення №0054741409, яким застосувало до позивача штрафні санкції у розмірі 222 751 грн., в т.ч.:

- 1 грн. - за фактом не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій;

- 222 750 грн. (111 375 грн.х2) - за фактом порушення порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

За наслідками процедури адміністративного оскарження в порядку, визначеному ст. 56 Податкового кодексу України, вказане податкове повідомлення-рішення від 24.10.2017 залишено без змін згідно рішення Державної фіскальної служби України від 28.12.2017 року №32010/6/99-99-11-03-01-25.

Вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм податкового законодавства, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI, Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Пунктом 7 та 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Суб'єкти господарювання, які використовують такі реєстратори розрахункових операцій, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам'яті зазначених реєстраторів розрахункових операцій.

Порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку встановлюється органами доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Крім того, суб'єкти господарювання повинні щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Згідно з вимогами п. 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

За приписами статті 20 Закону № 265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20 травня 2008 р. та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496 (надалі за текстом - Інструкція ).

Розділ 3 Інструкції визначає облік нафти і нафтопродуктів як операцію, яка проводиться на підприємстві під час технологічного процесу і яка полягає у визначенні об'єму і маси нафти або нафтопродуктів для подальших облікових операцій.

За змістом підпункту 4.2.1 пункту 4.2 Розділу 4 Інструкції облік нафти і нафтопродуктів на АЗС ведеться в одиницях об'єму. Для визначення маси та об'єму нафти і нафтопродуктів можуть використовуватися об'ємно-масовий статичний, об'ємно-масовий динамічний, прямий масовий (статичне зважування та зважування під час руху) і об'ємний методи вимірювань відповідно до вимог ГОСТ 26976.

Підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 Розділу 4 Інструкції визначено, що об'єм та маса нафти і нафтопродуктів визначаються у стаціонарних резервуарах, залізничних цистернах, танках суден, мірах повної місткості та технологічних трубопроводах, градуйованих відповідно до вимог чинних нормативних документів Держспоживстандарту України, та/або за допомогою об'ємних та масових лічильників.

Згідно пункту 13.3 Розділу 13 Інструкції основною метою інвентаризації є, зокрема, виявлення фактичної наявності нафти та нафтопродуктів за марками і видами, а також суми готівки на АЗС.

Пунктом 13.13 Розділу 13 Інструкції передбачено, що під час здійснення інвентаризації нафти та/або нафтопродуктів необхідно: перевірити наявність готівки, талонів, торгових карток і відомостей на АЗС; визначити придатність до застосування ЗВТ та градуювальних таблиць. ЗВТ, що використовуються під час інвентаризації (у тому числі резервуари), мають бути повірені або пройти державну метрологічну атестацію; визначити об'єм і масу нафти та/або нафтопродуктів за марками і видами в резервуарах, технологічних трубопроводах, залізничних цистернах, танках наливного судна в порядку, установленому цією Інструкцією.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що суб'єкти підприємницької діяльності несуть відповідальність за реалізацію товарів, які не були ними обліковані належним чином.

Колегія суддів звертає увагу на те, що стверджуючи про наявність у позивача палива, яке не обліковане у встановленому порядку, відповідач не надає доказів того, що позивачем здійснювалася реалізація саме такого палива.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно з ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) здійснюється у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 751/4044, придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю.

Порядок обліку руху нафти і нафтопродуктів передбачено п. 14 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі - Інструкція), зокрема п.п. 14.3 передбачено, що облік нафти і нафтопродуктів у фізичних величинах (за об'ємом, масою) ведеться безпосередньо матеріально відповідальними особами, а бухгалтерська служба підприємства здійснює їх кількісно-грошовий облік.

Відповідно до п. 14.4 Інструкції, матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою № 31-НП (додаток 34), у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня.

Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою № 6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою № 7-НП.

Відповідно до п.п. 10.2.1, 10.2.8, 10.2.10, 10.3.1.3, 10.3.2.1, 10.3.2.2, 10.3.3.2, 10.3.4.2, 10.4.1, 10.4.3 Інструкції, приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.

У разі відсутності розходження між фактично прийнятою кількістю нафтопродукту і кількістю, зазначеною у ТТН, оператор проставляє час надходження автоцистерни на АЗС і власним підписом в накладній засвідчує її приймання. Один примірник ТТН залишається на АЗС, а два - повертаються водієві, який поставляв нафтопродукт.

На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП (додаток 14).

Облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.

Відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою № 16-НП (додаток 16)

Відпуск дизельного палива за відомостями відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП за марками та видами.

Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.

Відпуск нафтопродуктів за платіжними картками відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.

На АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС N 17-НП.

Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою N 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.

Пунктом 16.1 "Облік нафтопродуктів на АЗС" згаданої Інструкції передбачено, що матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою № 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Згідно з п. 16.2 Інструкції бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі № 17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що облік руху нафтопродуктів за марками і видами ведуть матеріально відповідальні особи АЗС, відповідно первинні документи знаходяться на зберіганні у таких осіб, а також у бухгалтерських службах підприємства.

При цьому, слід відмітити, що у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Інструкції, а ні Х-звіт, а ні змінний звіт за формою 17-НП не є первинними документами, що слугують підставою для облікування товарних запасів підприємств, а також документами, які можуть підтверджувати наявність не облікованого товару за місцем реалізації, оскільки до вказані документи відображають виключно здійснені облікові операції.

Відповідно до п. 13.3 Інструкції основною метою інвентаризації є: виявлення фактичної наявності нафти та нафтопродуктів за марками і видами, а також суми готівки на АЗС; зіставлення фактичної наявності нафти та нафтопродуктів за марками і видами з даними бухгалтерського обліку &?н;…&?о;

Колегія суддів зазначає, що у розділі V Закону № 265/95-ВР передбачена відповідальність за порушення вимог лише цього Закону.

Зокрема, фінансова санкція, встановлена статтею 20 зазначеного Закону, може бути застосована до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Таким чином виявлення не облікованих нафтопродуктів можливе лише за результатами проведення інвентаризації.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, ТОВ "О.А.С. КАРТ" (код ЄДРПОУ 40285497) зареєстроване як платник акцизного податку з реалізації пального у відповідному Реєстрі за №3843.

Згідно наявних у справі копій протоколу №1 Загальних зборів Учасників ТОВ "О.А.С. КАРТ" від 17.02.2016 року, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.02.2016 року та відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) станом на 22.02.2016 року товариство здійснює наступні види господарської діяльності: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний вид), неспеціалізована оптова торгівля, вантажний автомобільний транспорт, діяльність у сфері права, консультування з питань комерційної діяльності й керування.

ТОВ "О.А.С. КАРТ" здійснює оптовий продаж придбаного ним палива шляхом укладання договорів поставок з покупцями-суб'єктами господарювання, що відповідно до норм Закону № 265/95-ВР не вимагає застосування реєстратора розрахункових операцій.

Відповідальне зберігання палива позивача забезпечує ТОВ "СТАЙТ ГРУП" на підставі договору зберігання №2 від 01.06.2016 року. Зокрема, за умовами п.п. 1, 2 цього договору поклажодавець (ТОВ "О.А.С. КАРТ") передає, а зберігач (ТОВ "СТАЙТ ГРУП") приймає на відповідальне зберігання нафтопродукті (далі - товар ). Товар, який передається поклажедавцем на відповідальне зберігання, протягом ді договору є власністю поклажодавця та зберігач не вправі користуватися товаром, який передається йому на відповідальне зберігання.

Товар передається поклажодавцем на зберігання на склади зберігача, адреси яких зазначаються в актах прийому-передачі та/або ТТН. Загальний перелік складів зберігання міститься і додатку № 1 до договору. Зберігання товару здійснюється як в наземних, так і підземних резервуарах. Факт передачі товару на зберігання із зазначенням кількісно-якісних характеристик фіксується у ТТН та/або актах прийому-передачі, які підписується уповноваженими представниками сторін. Транспортування Товару здійснюється автотранспортом та за рахунок поклажодавця. Товар передається зберігачем поклажодавцю зі складу зберігання згідно довірчих документів.

Так, придбана позивачем у постачальника ПП "ІНТЕКС КОМ" партія дизельного пального ДТ-Л-К5 у кількості 10180 літрів вартістю 153 514,40 грн., крім того ПДВ - 30 702,88 грн. була передана 23.08.2017 року на відповідальне зберігання ТОВ "СТАЙТ ГРУП" на склад за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Варшавська, буд. 1.

В подальшому в місті Києві ТОВ "О.А.С. КАРТ" на підставі договорів поставок №СК-0207-16/6 від 02.07.2016 року і №СК-3005-17/2 від 30.05.2017 реалізувало покупцям - ТОВ "ОСТ ЄВРО ТРАНС" і МПП "Пролісок" партії дизельного пального у кількостях 4 820 літрів та 4047 літрів відповідно. Як пояснив позивач, за умовами цих договорів поставок передбачено передоплатну форму відпуску товарів. Постачання товару здійснюється безпосередньо на адресу визначену покупцем або отримується останнім зі складів та самостійно вивозиться покупцем.

Відповідні партії дизельного пального були отримані названими покупцями зі складу, розташованого за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Варшавська, буд. 1, що підтверджується оформленими видатковими накладними від 31.08.2017 року №1157 і від 31.08.2017 року №1159.

На підтвердження наведених обставин позивачем у суді першої інстанції були додані копії: видаткової накладної ПП "ІНТЕКС КОМ" №РН-0004702 від 23.08.2017 року на поставку дизельного пального ДТ-Л-К5 у кількості 10180 літрів на адресу ТОВ "О.А.С. КАРТ", товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №23/1 від 28.03.2017 року (форми №1-ТТН), договору зберігання №2 від 01.06.2016 року з додатком №1 - переліком складів зберігання, акта приймання-передачі від 23.08.2017 до договору зберігання №2 від 01.06.2016 року, підписаного директорами ТОВ "О.А.С. КАРТ" і ТОВ "СТАЙТ ГРУП" за наслідками передачі партії дизельного пального ДТ-Л-К5 у кількості 10180 літрів на відповідальне зберігання, видаткових накладних від 31.08.2017 рокуза №1157 і №1159.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що засвідчують факти розміщення ТОВ "О.А.С. КАРТ" автозаправної станції за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Варшавська, буд. 1, ведення ним роздрібної торгівлі пальним на такій АЗС та порушення обліку товарно-матеріальних цінностей (нафтопродуктів) на АЗС.

Доводи апелянта, що дана автозаправна станція за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Варшавська, буд. 1 належить ТОВ "О.А.С. КАРТ" та оператор ОСОБА_2, який є працівником позивача, реалізовував пальне без РРО, не підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, в ході апеляційного розгляду справи представники апелянта та Головного управління ДФС у м. Києві не надали документального підтвердження належності саме позивачу АЗС на якій було проведено продаж палива без застосування застосування реєстратора розрахункових операцій або розрахункової книжки, пояснивши, що такі документи відсутні.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки у даній справі не доведено факту порушення ТОВ "О.С.А. КАРТ" порядку обліку товарних запасів, так і самого факту реалізації не облікованих товарів.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 20 червня 2018 року.