Постанова

від 19.06.2018 по справі 803/2018/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3419/18

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Сапіги В.П., Довгої О.І.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участі представника відповідача: Карпенюк В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Нововолинського міського центру зайнятості на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 року (рішення ухвалене о у м. Луцьк судом у складі головуючого судді Валюха В.М.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Нововолинського міського центру зайнятості про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Нововолинського міського центру зайнятості про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити дії.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що 31.05.2016 позивач на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України був звільнений з ДП Шахта № 1 Нововолинська . 22.06.2016 ОСОБА_2 звернувся до Нововолинського МЦЗ за сприянням у працевлаштуванні, де йому було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю, яка виплачувалася в період з 01.07.2016 по 26.06.2017. 15.12.2017 позивач звернувся до Нововолинського МЦЗ з вимогою переглянути розмір допомоги по безробіттю та доплатити вказану допомогу за період з 01.07.2016 по 26.06.2017 відповідно до частини першої статті 23 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття . Однак, листом від 18.12.2017 відповідач повідомив, що допомога по безробіттю була призначена у мінімальному розмірі 544,00 грн. та відмовив позивачу у перерахунку зазначеної допомоги, оскільки страховий стаж позивача протягом 12 місяців, які передують реєстрації в центрі зайнятості, становить 0 місяців, у зв'язку з тим, що ДП Шахта № 1 Нововолинська не сплачено страхові внески за позивача за період червень 2015 року по травень 2016 року включно, що є розрахунковим періодом для обчислення страхового стажу. Вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки він є застрахованою особою на випадок безробіття, перебував у трудових відносинах, має загальний трудовий стаж на день звільнення більше 20 років. Просив позов задоволити.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Нововолинського міського центру зайнятості щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку та виплаті допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 23 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 01 липня 2016 року по 26 червня 2017 року. Зобов'язано Нововолинський міський центр зайнятості провести перерахунок і виплату ОСОБА_2 допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 23 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 01 липня 2016 року по 26 червня 2017 року, з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду першої інстанції оскаржив Нововолинський міський центр зайнятості. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.05.2016 ОСОБА_2 було звільнено з роботи з ДП Шахта № 1 Нововолинська відповідно до частини третьої статті 38 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку, що підтверджується записом № 14 у трудовій книжці БТ-ІІ № 5912147.

22.06.2016 позивач звернувся до Нововолинського МЦЗ із заявою про призначення (поновлення) виплати по безробіттю, на підставі якої ОСОБА_2 відповідно до наказу від 22.06.2016 № НТ160622 надано статус безробітного.

29.06.2016 Нововолинський МЦЗ наказом № НТ160629 призначив позивачу, як застрахованій особі без урахування страхового стажу, відповідно до частини другої статті 22, частини третьої статті 23 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття допомогу по безробіттю протягом 360 календарних днів з 29.06.2016 по 23.06.2017, виплата якої була відкладена, у зв'язку з наданням особі вихідної допомоги або інших виплат при звільненні з підприємств, установ і організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку, з 29.06.2016 по 30.06.2016.

Виплата допомоги про безробіттю ОСОБА_2 була розпочата Нововолинським МЦЗ з 01.07.2016 згідно з наказом від 01.07.2016 № НТ160701 та припинена з 26.06.2017 згідно з наказом від 27.06.2017 № НТ170627.

Наказом від 04.07.2017 № НТ170704 припинено реєстрацію безробітного у зв'язку із працевлаштуванням.

15.12.2017 позивач звернувся до Нововолинського МЦЗ із заявою, у якій просив провести перерахунок допомоги по безробіттю за період з 01.07.2016 по 25.06.2017 відповідно до частини першої статті 23 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Листом від 18.12.2017 № 1804/08-15 Нововолинський МЦЗ повідомив позивача про відсутність правових підстав для перерахунку розміру виплаченої допомоги по безробіттю, яка призначена відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 613 у мінімальному розмірі - 544,00 грн., оскільки за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страховий стаж позивача протягом 12 місяців, які передують реєстрації в центрі зайнятості, становить 0 місяців.

Згідно відомостей Державного реєстру ДП Шахта № 1 Нововолинська не сплачено страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за період червень 2015 року - травень 2016 року, що є розрахунковим періодом для обчислення страхового стажу позивача.

Частиною 1 ст. 4 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття встановлено, що страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, цивільно-правового договору чи на інших підставах, передбачених законом, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) та інші особи, які проходять службу та отримують грошове забезпечення (далі - військовослужбовці), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичні особи - підприємці, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно ч. 2 ст. 22 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, особи, зазначені в абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб , мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати )доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платник єдиного внеску зобов'язаний пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі.

Частинами 7, 8, 10, 11 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно із ч. 6 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до з п.п. 1, 9 розділу II Порядку № 613 допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку. Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу. Якщо на восьмий день з дати реєстрації безробітного, що є застрахованою особою, відсутні дані в повному обсязі для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), допомога по безробіттю призначається в мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду. Після надходження уточнених даних про застраховану особу з Державного реєстру, для військовослужбовців - після подання особою документів з військового комісаріату, де така особа перебувала на обліку, військової частини або органів, де проходила службу, здійснюється перерахунок виплати допомоги по безробіттю з дня її призначення. У разі припинення реєстрації безробітного перерахунок може здійснюватися за заявою особи або за рішенням суду.

Згідно п. 3 розділу ІІ Положення № 10-1 дані до реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них вносяться на підставі, зокрема, звітності, що подається страхувальниками до органів доходів і зборів та передається до Пенсійного фонду України в порядку міжвідомчого обміну інформацією.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що позивачу за період роботи з 02.06.2015 по 31.05.2016 була нарахована та виплачена заробітна плата, що підтверджується довідками ДП Шахта № 1 Нововолинська № 967/14 від 19.12.2017, № 287/14 від 14.03.2018, № 286 від 15.03.2018), а ОСОБА_2 за період з червня 2015 року по травень 2016 року був включений до поданої ДП Шахта № 1 Нововолинська звітності Про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , про що зазначено у відзиві Володимир-Волинської ОДПІ.

Разом з тим, відсутність за даними системи персоніфікованого обліку відомостей про сплату страхових внесків обумовлена тим, що у ДП Шахта № 1 Нововолинська була наявна заборгованість по сплаті страхових внесків, тому зарахування поточних платежів відбувалося в рахунок погашення заборгованості, яка виникла у 2015 - 2017 роках.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця роботодавцем сплачені страхові внески.

При цьому, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, а у разі їх наявності - сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Нововолинського міського центру зайнятості залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 року у справі №803/2018/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді В. П. Сапіга О. І. Довга Повне судове рішення складено 20.06.2018 року