Постанова

від 14.06.2018 по справі 813/4458/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/2675/18

головуючого судді: Носа С.П.,

суддів: Попка Я.С., Кухтея Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,

представника позивача Пащинської А.О.,

представника відповідача Сахмана П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року у справі № 813/4458/17 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будполімет" до офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення (рішення постановлене суддею Коморним О.І. у м. Львові Львівської області згідно даних журналу судового засідання в 14 год. 34 хв., повний текст рішення складено 05.03.2018 року), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будполімет (далі - ТзОВ Будполімет , Позивач) звернулось з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0013204806 від 16.11.2017 р.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0013204806 від 16.11.2017 року.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що вказане рішення є незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних ТзОВ "Будполімет" (код ЄДРПОУ 39699467) протягом серпня 2017 року виписано податкові накладні, які складено на ТзОВ "Компанія "Енергопромгруп" (код ЄДРПОУ 34668455) на суму ПДВ 381866,37 грн., та на ТзОВ "БК "Буревій" (код ЄДРПОУ 39345463) на суму ПДВ 21468,41 грн. Згідно поданого Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2017 року ГзОВ "Будполімет" (код ЄДРПОУ 39699467) сформовано податкові зобов'язання по податкових накладних виписаних на ТзОВ "Компанія "Енергопромгруп" (код ЄДРПОУ 34668455) на суму ПДВ 104 486,97 грн., та сформовано податкові зобов'язання по податкових накладних виписаних на ТзОВ '"БК "Буревій" (код ЄДРПОУ 39345463) на суму ПДВ 0.00 грн. ТзОВ ''Будполімет" (код ЄДРПОУ 39699467) завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у податковій звітності з ПДВ за серпень 2017 року на суму ПДВ 403 334.78 грн. Отже, ТзОВ "Будполімет" (код ЄДРПОУ 39699467) в порушення норм п.п.14.1.179 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.201.1, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 (із змінами та доповненнями) завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у податковій звітності з ПДВ за серпень 2017 року на суму ПДВ в розмірі 403 334,78 грн..

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України 20.10.2017 року проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТзОВ Будполімет , про що 20.10.2017 р. складено акт №317/28-10-48-06/39699467.

За наслідками проведеної перевірки та на підставі складеного акта відповідачем 16.11.2017р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0013204806, яким визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 403334,78 грн.

Податкове повідомлення рішення прийнято згідно з викладеними у акті камеральної перевірки висновками про порушення позивачем норм п.п. 14.1.179 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п. 187.1 ст.187, п.201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19), суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21) у податковій звітності з ПДВ за серпень 2017 року на суму ПДВ в розмірі 403 334,78 грн.

Порушення полягають у тому, що згідно поданого Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2017 року ТзОВ "Будполімет" (код ЄДРПОУ 39699467) сформовано податкові зобов'язання по податкових накладних виписаних на ТзОВ "Компанія "Енергопромгруп" (код ЄДРПОУ 34668455) на суму ПДВ 104 486,97 грн., та сформовано податкові зобов'язання по податкових накладних виписаних на ТзОВ "БК "Буревій" (код ЄДРПОУ 39І45463) на суму ПДВ 0,00грн. Відтак ТзОВ "Будполімет" (код ЄДРПОУ 39699467) завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19), суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21) у податковій звітності з ПДВ за серпень 2017 року на суму ПДВ 403 334,78 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відвантаження товару, виконання робіт/послуг як підстави для виникнення податкових зобов'язань по контрагентах ТОВ Буревій , ТОВ Компанія Енергопромгруп не відбулося (оборотно-сальдові відомості по рахунку № 361), у позивача не було зобов'язання щодо відображення податкових зобов'язань по податкових накладних, які виписані помилково за відсутності підстав для виникнення податкових зобов'язань.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Пунктом 86.2 статті 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків відповідно до пп. 75.1.2 п 75.1 статті 75 ПК України є предметом документальної перевірки.

Особливості проведення перевірок з податку на додану вартість врегульовані розділом 5 Податкового кодексу України. Зокрема, відповідно до ст. 201.10 Податкового кодексу України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг, за наслідками проведення якої і вирішується питання щодо донарахування грошових зобов'язань з ПДВ.

Наказом міністерства доходів і зборів України Наказом №165 від 14.06.2013 року затверджено Методичні рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 3.1.3.6. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, камеральна (електронна) перевірка уточнюючого розрахунку проводиться протягом 30 днів, наступних за днем фактичного його подання.

Згідно з пункту 50.1 статті 50 Кодексу якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за чинною на час подання уточнюючого розрахунку формою.

Крім того, апеляційний суд акцентує увагу на наступному:

строк позовної давності подання уточнюючих розрахунків визначається не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше - за днем фактичного подання;

платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку;

платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом;

якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період;

у разі подання платником уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на додану вартість, відповідно до яких змінюються показники розрахунків з контрагентами, необхідно перевірити:

а) дати виписки податкових накладних (з метою недопущення включення до податкового зобов'язання та/або податкового кредиту податкових накладних з датою виписки раніше ніж 365 календарних днів (пункт 198.6 статті 198 Кодексу));

б) відповідність уточнених показників податкових зобов'язань та/або податкового кредиту платника показникам, задекларованим контрагентом у відповідному звітному періоді. Оскільки наслідком декларування платником в уточнюючому розрахунку збільшення суми податкового кредиту (за відсутності інформації щодо декларування контрагентом відповідної суми податкового зобов'язання) є виникнення нових сум розбіжностей, сума такого уточнення підлягає зменшенню шляхом відпрацювання виїзною/невиїзною документальною плановою/позаплановою перевіркою;

Відповідно до п. 79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відтак, висновки акту камеральної перевірки щодо виявлених розбіжностей між задекларованими податковими зобов'язаннями з ПДВ та Реєстром виданих, отриманих податкових накладних є підставою для призначення позапланової перевірки, за результатами проведення якої можуть бути зроблені висновки про заниження або завищення податкового зобов'язання з ПДВ та донарахування податку до бюджету.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Податкові зобов'язання формуються в порядку встановленому п. 187.1 ст. 187 ПК України.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового Кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

П.201.7 ст.201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

З матеріалів справи встановлено, що у ТОВ Будполімет є відмінність між виписаними податковими накладними та включеними до складу "податкових зобов'язань , власне із-за помилково виписаних податкових накладних, оскільки господарські операції між позивачем і ТзОВ "Компанія "Енергопромгруп" та ТзОВ "БК "Буревій" не відбувалися.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів , витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п.44.1 ст.44 Кодексу.

З огляду на зазначене, обсяги поставки та суми ПДВ по помилково сформованих податкових накладних позивачем не були включені до податкових зобов'язань декларації з ПДВ за серпень 2017 року.

Податкове законодавство містить положення щодо усунення виявлених недоліків, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Зокрема, Податковим кодексом передбачено, що платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням визначених термінів реєстрації. При цьому, платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. Зазначена норма передбачена п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Проте реєстрація виписаних помилково позивачем податкових накладних зупинена, а отже розрахунок коригування до неї може бути прийнятий лише після її розблокування.

Відповідно до п.п. 201.16.4 ПК України і п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрація яких призупинена, реєструються (у разі позитивного результату) в день прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної. Тобто датою реєстрації податкової накладної буде дата прийняття комісією ДФСУ рішення про її реєстрацію.

Про дотримання порядку відображення даних щодо господарських операцій в податковій звітності та усунення помилок, вказує і ДФС України в листі від 08.11.2017 р. №2557/6/99-95-42-03-15/ІПК Про відображення помилково складеної податкової накладної у податковій декларації з ПДВ , обґрунтовуючи свою позицію тим, що до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний період без наростаючого підсумку( абзац другий п. 1 розд. ІІІ Порядку). Дані звітності мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший п.6 розд. ІІІ Порядку). При цьому ДФС України наголошує, що обсяги постачання товарів та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій податковій накладній і розрахунку коригування до неї не підлягають відображенню в декларації.

Враховуючи те, що визначений законом термін виписування розрахунку коригування сум ПДВ ще не минув, а до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані, які мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший п. 6 розд. III Порядку), обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій (другій) податковій накладній, не підлягають відображенню в декларації.

Аналогічна позиція викладена ДФС України в листі ДФС України від 08.11.2017 р. №2557/6/99-95-42-03-15/ІПК Про відображення помилково складеної податкової накладної у податковій декларації з ПДВ .

Дані щодо обсягів здійснюваних господарських операцій, та суми податку на додану вартість, відображені позивачем в податковій звітності за серпень 2017 року відповідають даним податкового та бухгалтерського обліку.

З'ясування податковим органом під час податкової перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки, не можна визнати діями суб'єкта владних повноважень, що відповідають вимогам податкового законодавства, а тому інформація, зібрана інспекцією відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю, не відноситься до предмета перевірки та не може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Спірні правовідносини зумовлені помилковим виписуванням податкових накладних по 2- х контрагентах. ТзОВ Будполімет у встановлений законодавством термін надав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань, а відтак не допустив порушення податкового законодавства0.

Розділом IV Внесення змін до податкової звітності Порядку Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

За змістом ст. 198 ПК України, якою встановлено порядок формування податкового кредиту, та згідно п. 198.6 якої, у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, набрали чинності з 1 січня 2011 року згідно п. 1 розділу XIX Прикінцеві та перехідні положення ПК України та не мають зворотної дії в часі.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

Платник податків, у разі підтвердженого податковою накладною придбання товарів/послуг, має право віднести податок на додану вартість з такого придбання до податкового кредиту у податковому періоді, коли відбулось таке придбання. У разі, коли податковий кредит платника податку на додану вартість не перекривається зобов'язаннями з податком на додану вартість цього платника податку, - від'ємне значення з податку на додану вартість при умові фактичної його сплати постачальникам або до Державного бюджету може бути заявлене до бюджетного відшкодування у наступних податкових періодах.

Пунктом 50.1 статті 50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Таким чином, законодавством передбачено право платників податків на самостійне виправлення виявленої помилки, що містяться у раніше поданій податковій декларації, шляхом надіслання уточнюючого розрахунку, протягом 1095 днів.

ТзОВ Будполімет подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, де податковий кредит по декільком контрагентам по обсягам постачання зазначені із знаком - .

Згідно з Уточнюючим розрахунком, сума податкових зобов'язань збільшена, відповідно заниження суми, що підлягала сплаті до бюджету за серпень 2017 року, не відбулося.

Таким чином, від дати подачі декларації до часу проведення перевірки податкові зобов'язання у розмірі 403 334, 78 грн. за помилковими п/н, які були відображені в ЄРПН, рахувалися у складі податкових зобов'язань у податковій декларації та незважаючи на помилковість їх виписки не призвели в кінцевому результаті до заниження податкових зобов'язань з ПДВ, які підлягали декларуванню у загальному підсумку за результатами всієї діяльності позивача.

Згідно з п. 50.3 ст. 53 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Відповідно до п.1 розділу III Наказу Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 р. №21 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі Наказ №21) в податкову декларацію з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

В податковій декларації з ПДВ платником податку вказується лише дані, вказані у складених на підставі первинних документів податкових накладних. Враховуючи відсутність поставки товарів/послуг, суми ПДВ, включені в помилкову податкову накладну не належать до відображення у податковій декларації з ПДВ.

У випадку помилкового складання податкової накладної по операціях з поставки товарів/послуг та реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних платник податків з метою виправлення помилки має право відповідно до п.192.1 ст.192 ПК України скласти та направити розрахунок корегування до помилкової податкової накладної. Такий розрахунок коригування належить реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товару/послуги із дотриманням відповідних строків реєстрації.

Згідно з розділом IV Наказу №21, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 ПК України) платник податків самостійно виявляє помилки, які містяться у раніше поданій ним декларації він зобов'язаний направити уточнюючий розрахунок до такої декларації по формі, встановленій на дату подання уточнюючого розрахунку. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійно виявленої помилки здійснюється в порядку, визначеному ст.50 ПК України.

Оскільки жодної події, вказаних у п.187.1 ст.187 ПК України, а саме відвантаження товару, виконання робіт/послуг як підстави для виникнення податкових зобов'язань по контрагентах ТОВ Буревій , ТОВ Компанія Енергопромгруп не відбулося (оборотно-сальдові відомості по рахунку № 361) апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у позивача не було зобов'язання щодо відображення податкових зобов'язань по податкових накладних, які виписані помилково за відсутності підстав для виникнення податкових зобов'язань.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання про те, що податкове повідомлення-рішення № 0013204806 від 16.11.2017 р. прийняте протиправно, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року у справі № 813/4458/17 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Я. С. Попко Р. В. Кухтей Повне судове рішення складено 20 червня 2018 року.