Постанова

від 19.06.2018 по справі 813/3229/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2018 року

Київ

справа №813/3229/16

адміністративне провадження №К/9901/38923/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року (головуючий суддя - Хобор Р.Б.)

у справі №813/3229/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтермет Україна

до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року позивач звернувся в Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року позов задоволено:

визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №00036402 та №0003631402 від 20.09.2016;

стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтермет Україна судовий збір у сумі 5 945 грн. 03 коп.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу.

При прийнятті апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції встановлено, що остання не відповідає вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику в 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги.

Копію зазначеної ухвали відповідач отримав 25 січня 2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 225).

На виконання вимог зазначеної ухвали, 07 лютого 2017 року скаржником подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги до 01.03.2017.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2016 повернуто особі, яка її подала. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем не виконано вимог ухвали суду від 18 січня 2017 року.

В подальшому, відповідач вдруге звернувся з апеляційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2016.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність вимогам ст. 186 КАС України (в редакції, що була чинною до 15.12.2016) та встановлено скаржнику тридцяти денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з відповідними доказами.

16 січня 2017 року відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому він просив його поновити та зазначив, що останній був пропущений ним з поважних причин, а саме у зв'язку з відсутністю у податкового органу коштів для сплати судового збору.

Проте у зв'язку з визнанням наведених позивачем судом причин пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено.

В обґрунтування ухвали суд апеляційної інстанції зазначив про неповажність наведених позивачем причин пропуску строку апеляційного оскарження, з огляду на те, що з другою апеляційною скаргою апелянт звернувся більш ніж через 8 місяців після сплати судового збору.

15 березня 2018 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, спросить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018, а справу направити Львівського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 186 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана постанова Львівського окружного адміністративного суду ухвалена 28 грудня 2016 року, в той час як з апеляційною скаргою останній звернувся лише 23 листопада 2017 року, тобто поза межами десятиденного строку, встановленого ст. 186 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та зазначає, що у податкового органу були відсутні кошти для сплати судового збору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки скаржником не надано належних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору в межах встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження.

Крім того, до апеляційної скарги скаржником додано платіжне доручення про сплату судового збору від 15 березня 2017 року, при цьому з апеляційною скаргою повторно скаржник звернувся лише у листопаді 2017 року, тобто більш ніж через 8 місяців з дня сплати судового збору.

Між тим, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Пунктом 4 ч. 1 статті 299 КАС України, яка кореспондується з нормами абз. 2 ч. 4 статті 189 КАС України (в редакції, що була чинною до 15.12.2017) встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено Головному управлінню Державної фіскальної служби у Львівській області у відкритті апеляційного провадження, оскільки наведені податковим органом причини пропуску строку апеляційного оскарження не є поважними.

Пунктом 3 частини 1 статті 345 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених у касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області - залишити без задоволення, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова