Постанова

від 19.06.2018 по справі 803/573/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2018 року

Київ

справа №803/573/17

адміністративне провадження №К/9901/37661/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року (суддя Плахтій Н.Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року (головуючий суддя Нос С.П., судді: Іщук Л.П., Кухтей Р.В.) за заявою Житлово-експлуатаційної контори №3" Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради про розстрочення виконання судового рішення у справі за позовом Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до "Житлово-експлуатаційної контори №3" Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2017 року Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ОДПІ) звернулась з адміністративним позовом до Житлово-експлуатаційної контори №3 Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради (далі - ЖЕК №3) про стягнення податкового боргу в сумі 81572,84 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року позов задоволено та стягнуто з рахунків ЖЕК №3 на користь держави податковий борг в загальній сумі 81572,84 грн.

24 липня 2017 року (згідно дати штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті) ЖЕК №3 звернулась до суду із заявою, в якій просила розстрочити сплату податкового боргу на 18 місяців шляхом здійснення щомісячних платежів до 25 числа кожного місяця з серпня 2017 року по січень 2019 року.

Вказана заява обґрунтована скрутним фінансовим становищем, в якому перебуває підприємство, оскільки отримує дохід виключно за рахунок надходжень плати за житлово-комунальні послуги, а також несплатою державою належних сум відшкодування наданих населенню субсидій; крім того, на даний момент загальна заборгованість місцевого бюджету та мешканців за житлово-комунальні послуги перед заявником не зменшується в динаміці, а тільки зростає, що, в свою чергу, унеможливлює виконання відповідачем рішення суду та в подальшому призведе до застосування штрафних санкцій, які спричинять ще більшу заборгованість по сплаті податків; водночас, фактично всі грошові надходження, сплачені населенням за надані йому послуги, ЖЕК №3 витрачає на виплату заробітної плати та сплату супутніх до неї зборів, а решту - на забезпечення роботи підприємства й надання ним якісних послуг, а також оплату необхідних платежів для проведення банківських операцій; ще однією з підстав для розстрочення виконання судового рішення є недостатність у відповідача майна, необхідного для погашення податкового боргу, враховуючи, що його статутний капітал складає всього 27000,00 грн.; при цьому, заявник має інші розстрочені боргові зобов'язання, які виконує своєчасно та в повному обсязі.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, заяву ЖЕК№3 про розстрочення виконання судового рішення задоволено; розстрочено виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року в адміністративній справі за позовом Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Житлово-експлуатаційної контори №3 Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради про стягнення податкового боргу в сумі 81572,84 грн. на вісімнадцять календарних місяців шляхом сплати відповідачем - Житлово-експлуатаційною конторою №3 Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради до 25 числа кожного місяця щомісячних платежів, починаючи з серпня 2017 року по грудень 2018 року включно в розмірі 4531,83 грн., а у січні 2019 року - 4531,73 грн.

Постановляючи зазначені ухвали, суди прийшли до висновку про доведеність відповідачем обставин, що перешкоджають належному виконанню ним судового рішення у даній справі та, як наслідок, наявність підстав для розстрочення йому виконання таких зобов'язань на певний строк.

Не погоджуючись з постановленими судами попередніх інстанцій ухвалами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив вказані рішення судів скасувати та відмовити в задоволенні заяви відповідача про розстрочення податкового боргу.

В касаційній скарзі позивач зазначав, що складне фінансове становище боржника, яким останній обґрунтовував винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та викликають необхідність розстрочення сплати податкового боргу, не є безумовною підставою для задоволення такої його заяви, оскільки повинна носити тривалий характер та бути підтвердженою належними доказами, натомість, як зазначав сам відповідач, ним періодично погашаються поточні платежі; до того ж, господарська діяльність кожним підприємством здійснюється на власний ризик й надання розстрочення сплати боргу не повинно бути направлене на ухилення від належного виконання зобов'язань.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відповідач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

В подальшому, справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Аналогічні положення закріплені й в частині 2 статті 14 та частині 1 статті 255 КАС України, за змістом яких постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Розстрочення виконання судового рішення про стягнення податкового боргу як винятковий інститут, який передбачає поступове погашення такого боргу частинами, а не повну сплату, можливе лише за умови встановлення конкретних обставин, підтверджених відповідними доказами.

Підставою для розстрочення виконання рішення є звернення особи до суду із відповідною заявою, обумовленою наявністю виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до звіту про фінансовий стан на 01 липня 2017 року у ЖЕК №3 наявна дебіторська заборгованість, а згідно з бухгалтерською довідкою від 17 липня 2017 року №477 та актом взаєморозрахунків з Управлінням праці та соціального захисту населення станом на 01 липня 2017 року перед відповідачем існує заборгованість по відшкодуванню наданих мешканцям субсидій; бухгалтерськими ж довідками від 17 липня 2017 року №474 та №475 підтверджено, що дохід за червень 2017 року витрачено на виплату заробітної плати та на сплату супутніх до неї зборів й, виходячи з наявних у справі банківських виписок по рахунках та довідки ЖЕК №3 від 17 липня 2017 року №476, наявні на рахунках підприємства кошти є недостатніми для повного погашення суми боргу одним платежем.

Відтак, відповідачем документально підтверджено в повній мірі скрутний фінансовий стан підприємства та наявність обставин, що ускладнюють виконання ним судового рішення у даній справі.

Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для розстрочення ЖЕК №3 виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року.

Доводи ж касаційної скарги таких висновків суду не спростовують.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на відсутність підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права при ухваленні судових рішень, підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду