УХВАЛА
18 червня 2018 року
Київ
справа №808/293/16
касаційне провадження №К/9901/49745/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. розглянув матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018 у справі №808/293/16 за адміністративним позовом Міського комунального підприємства "Основаніє" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Міське комунальне підприємство "Основаніє" у січні 2016 року звернулося до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.08.2015 №0000024110 та №0000034110.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 28.11.2017 позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення - рішення №0000024110 від 12.08.2015 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 852600грн., в тому числі основного платежу - 568400грн., штрафних санкцій - 282200грн., №0000034110 від 12.08.2017 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 681 104,25грн., в тому числі основного платежу - 544 883,40грн. та штрафних санкцій - 136 220,85грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 28.03.2018 залишив постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2017 без змін.
Офіс великих платників податків ДФС звернувся 27.04.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018.
Верховний Суд ухвалою від 14.05.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на ненадання документу про сплату судового збору, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.
Вказана ухвала Верховного Суду від 14.05.2018 була отримана відповідачем 29.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102923684260.
На адресу Верховного Суду надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги щодо надання документу про сплату судового збору за подання касаційної скарги.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на те що, податковим органом вжито заходів щодо виправлення недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 14.05.2018.
У підтвердження зазначено податковим органом надано копію доповідної записки, адресованої начальнику Офісу великих платників податків ДФС - Бамбізову Є.Є. від 03.04.2018 з вимогою сплати судового збір у справі №808/293/16, копії листів Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі щодо зупинення операцій з бюджетними коштами за всіма рахунками, кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених.
Утім, копія доповідної записки від 03.04.2018 не свідчить про вчинення дій з метою виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, датованої 14.05.2018.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Як зазначено вище, частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України однією з вимог касаційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.
Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
На момент постановлення цієї ухвали вимоги ухвали від 14.05.2018 про залишення касаційної скарги без руху щодо надання документу про сплату судового збору не виконано.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, пунктом 1 частини четвертої якої передбачено повернення позовної заяви, якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунуто у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтями 121, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В :
1. Відмовити Офісу великих платників податків ДФС в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018 у справі №808/293/16.
2. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018 у справі №808/293/16 за адміністративним позовом Міського комунального підприємства "Основаніє" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути.
3. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М.Шипуліна
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2018 |
Оприлюднено | 22.06.2018 |
Номер документу | 74820973 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шипуліна Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні