Постанова

від 19.06.2018 по справі 810/3650/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2018 року

Київ

справа №810/3650/16

адміністративне провадження №К/9901/46433/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, третя особа - Фермерське господарство Бджолине про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Карпушової О.В., Аліменка В.О., Епель О.В. від 28 лютого 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернулась до адміністративного суду з позовом до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, у якому просила визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію від 12 листопада 2015 року № 18841050010002280, здійснену державним реєстратором сектору з питань державної реєстрації Обухівської районної Державної адміністрації Київської області Кульбачною Ю.М. по реєстрації нової редакції Статуту ФГ Бджолине .

Позов обґрунтовано тим, що при розгляді іншої справи № 372/4516/15 позивач дізналась про реєстрацію державним реєстратором Обухівської районної державної адміністрації нової редакції Статуту ФГ Бджолине відповідно до якого до складу земель вказаного товариство була включена земельна ділянка, яка належить позивачу на праві власності, і, оскільки позивач не є учасником ФГ Бджолине , реєстраційні дії вважає протиправними.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що державним реєстратором під час проведення 12 листопада 2015 року реєстрації нової редакції Статуту ФГ Бджолине не було належним чином перевірено подані заявником документи на відповідність їх вимогам чинного законодавства.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_4 (особи, яка не приймала участь у справі, але стосовно прав та обов'язків якої вирішено питання у судовому рішенні), постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що у відповідача не було законних підстав для прийняття рішення про відмову у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, оскільки перелік підстав для відмови є вичерпним, а відмова у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів з інших підстав не допускається. Крім того, апеляційним судом встановлено, що спірна земельна ділянка на момент виникнення спірних правовідносин не належала позивачу, оскільки договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, визнаний недійсним рішенням Обухівського районного суду у справі № 372/4516/15-ц від 31 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27 вересня 2016 року.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернулась із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити у силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції у силу положень частини другої статті 77 КАС України не мав права використовувати у якості доказу рішення Обухівського районного суду у справі № 372/4516/15-ц від 31 травня 2016 року, оскільки це рішення не було підставою прийняття оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень. Крім того, скаржник зауважує, що суд апеляційної інстанції дійшов до неправильного висновку про те, що документи, подані ФГ Бджолине для реєстрації змін до Статуту, відповідають вимогам законодавства, оскільки, зокрема, установчі документи не містять відомостей, передбачених частиною третьою статті 8 Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , вони не пронумеровані та не прошиті.

Від учасників справи відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_2 не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ФГ Бджолине є юридичною особою, зареєстрованою Обухівською державною адміністрацією Київської області 08 грудня 2003 року, єдиним засновником якого є ОСОБА_5, який є головою фермерського господарства.

10 листопада 2015 року ФГ Бджолине подано реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, а саме: зміна скороченого найменування юридичної особи та зміна складу засновників, учасників юридичної особи, і подано перелік документів з описом, документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи .

Рішенням засновника та голови ФГ Бджолине ОСОБА_5 за погодженням з членами господарства № 5 від 05 листопада 2015 року вирішено виключення зі складу членів фермерського господарства ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у зв'язку зі смертю та ОСОБА_8 на підставі поданої ним заяви, затвердити Статут ФГ Бджолине у новій редакції з урахуванням змін до складу членів господарства .

12 листопада 2015 року державним реєстратором сектору з питань державної реєстрації Обухівської районної Державної адміністрації Київської області Кульбачною Ю.М. вчинено реєстраційну дію № 18841050010002280 щодо реєстрації нової редакції Статуту ФГ Бджолине .

Відповідно до пункту 5 нової редакції Статуту ФГ Бджолине земельна ділянка площею 3,384 га для ведення селянського господарства, кадастровий № НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2, реєстраційний номер № 0011 від 25 листопада 2004 року, включено до складу земель, які перебувають у користуванні та володінні ФГ Бджолине . У попередній редакції Статуту ФГ Бджолине ця земельна ділянка також була включена до земель, які перебувають у користуванні та володінні фермерського господарства, але було зазначено, що вона належить ОСОБА_7 на цій же підставі (державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2).

Судами попередніх інстанцій також встановлено та матеріалами справи підтверджено, що вказана земельна ділянка відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2, реєстраційний номер № 0011 від 25 листопада 2004 року, належала ОСОБА_7, який помер 16 січня 2009 року.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 серпня 2014 року № 2-2449 та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20 серпня 2014 року № 25797797 спадкоємицею та відповідно новим власником земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_1 є його дружина - ОСОБА_4

11 жовтня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_1, який зареєстровано в реєстрі за № 230.

Перехід права власності на земельну ділянку за договором купівлі-продажу від 11 жовтня 2014 року зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В. 11 жовтня 2014 року.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 31 травня 2016 року у справі № 372/4516/15-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 27 вересня 2016 року, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 11 листопада 2014 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, визнано недійсним. Проте, до відповідних державних реєстрів запис про це не внесений.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення апеляційного суду відповідає не повністю, а вимоги касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, повноваження щодо державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, а також змін юридичної особи визначаються Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 755-ІV).

Пунктом 1 статті 4 Закону № 755 встановлено, що державною реєстрацією юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 755-ІV зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 14 Закону № 755-ІV документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням; якщо документи подаються особисто, заявник пред'являє свій паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, або паспортний документ іноземця, або посвідчення особи без громадянства, або посвідку на постійне або тимчасове проживання. У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону № 755-ІV для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються, зокрема: заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв'язку з юридичною особою; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 15 Закону №755-ІV рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації, повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству; рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, ФГ Бджолине подано наступні документи: реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи (документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру); рішення про внесення змін до установчих документів; статут; нова редакція установчих документів; копія квитанції, виданої банком; копія квитанції, виданої банком (за публікацію); заява фізичної особи про вихід зі складу засновників; документ, що засвідчує повноваження уповноваженої особи; нотаріально засвідчена копія про смерть ОСОБА_6 від 04 серпня 2014 року актовий запис № 13247; нотаріально засвідчена копія про смерть ОСОБА_7 від 16 січня 2009 року актовий запис № 13247.

Документи подано уповноваженою особою за довіреністю, виданою головою ФГ Бджолине , підпис якої посвідчено у встановленому порядку.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону № 755-ІV державний реєстратор: приймає документи; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; веде Єдиний державний реєстр; веде реєстраційні справи; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

В свою чергу, підставами для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації юридичної особи, згідно частини першої статті 27 даного Закону, зокрема, є: подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі; невідповідність документів вимогам, установленим статтею 15 нього Закону: невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Частина перша статті 28 Закону № 755-IV містить вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації, зокрема, 1) документи подано особою, яка не має на це повноважень; 2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії; 3) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи; 4) не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку; 5) документи суперечать вимогам Конституції та законів України; 6) документи суперечать статуту громадського формування; 7) порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи; 8) невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону; 9) щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 10) щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов'язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Системний аналіз викладених правових норм дає підстави дійти до висновку, що законодавством регламентовано перелік підстав для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації юридичної особи, згідно частини першої статті 27 даного Закону, а також для відмови у проведенні реєстраційних дій, які є виключними і не підлягають розширеному тлумаченню.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постанові від 27 березня 2018 року у справі № 826/4947/16.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, уповноважена особа ФГ Бджолине звернулась до державного реєстратора із заявою про внесення змін до Статуту, які стосувалися: 1) зміна скороченої назви фермерського господарства; 2) виключення із членів фермерського господарства осіб у зв'язку зі смертю або заявою про вихід. При цьому, у реєстраційній картці - заяві не було вказано про внесення інших змін до Статуту. Разом з тим, оскільки із виключенням членів фермерського господарства, зокрема, ОСОБА_7 у зв'язку зі смертю, якому спірна земельна ділянка належала на підставі державного акта на право власності на землю, у пункт 5 Статуту також були внесені зміни щодо нового власника цієї земельної ділянки - ОСОБА_4

З огляду на таке, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що державним реєстратором під час здійснення 12 листопада 2015 року дії щодо реєстрації нової редакції Статуту ФГ Бджолине не було належним чином перевірено подані заявником документи на відповідність їх вимогам чинного законодавства, як того вимагає стаття 6 Закону № 755-ІV, зокрема, не перевірено інших положень Статуту на предмет внесення до них змін, у тому числі тих, що не були заявлені при зверненні до державного реєстратора з відповідною заявою.

Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки даній обставині, яка має важливе значення для винесення законного рішення по справі, та скасував законне рішення суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд в основу оскаржуваного рішення поклав обставини, встановлені у рішенні Обухівського районного суду у справі № 372/4516/15-ц від 31 травня 2016 року, що залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27 вересня 2016 року, яким договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, визнаний недійсним. Однак, факт визнання договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки недійсним жодним чином не впливає на встановлений порядок дій державного реєстратора та необхідність дотримання ним процедури, визначеної статтею 6 Закону № 755-ІV

До того ж колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд постановою від 14 березня 2018 року у справі № 372/4516/15-ц, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, скасовано рішення Обухівського районного суду від 31 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 27 вересня 2016 року та відмовлено у задоволенні позову про визнання договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, недійсним.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об'єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (див. рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку про необхідність задоволення касаційної скарги ОСОБА_2, скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення у силі рішення суду першої інстанції.

Оскільки колегія суддів скасовує рішення апеляційного суду та залишає у силі рішення суду першої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України касаційний суд має вирішити питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції № 51229 від 27 березня 2018 року ОСОБА_2 сплатила за подання касаційної скарги судовий збір у розмірі 1104,00 грн. Дані витрати слід стягнути на користь скаржника за рахунок бюджетних асигнувань Обухівської районної державної адміністрації Київської області.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року скасувати.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року залишити у силі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Обухівської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1104,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко