Номер провадження: 22-ц/785/4975/18
Номер справи місцевого суду: 522/23371/16-ц
Головуючий у першій інстанції Бойчук А. Ю.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.06.2018 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.
суддів: Калараша А.А., Драгомерецького М.М.,
за участю секретаря судового засідання: Томашевської К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 07 березня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ „Медичний центр INTO-SANA" про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр INTO-SANA та згідно уточненої позовної заяви просила:
стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР INTO-SANA на користь ОСОБА_2: матеріальну шкоду в розмірі 18 875, 75 гривень; інфляційні витрати в розмірі 24 522, 40 гривень; 3 % річних у розмірі 3001,25 гривень; моральну шкоду у розмірі 400 000, 00 гривень; судові витрати на загальну суму 9339,46 гривень.
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 02.09.2012 року приблизно о 19.15. годині на а/ш Одеса-Іллічівськ , відбулося зіткнення автомобіля НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався з боку с. Санжейка у напрямку м. Іллічівськ , та мопеда Ямаха , під керуванням водія ОСОБА_2 яка рухалася у попутному напрямку попереду нього. Унаслідок зіткнення автомобіля Ніссан ззаду мопеду Ямаха ОСОБА_2 , 1983 р.н. отримала тілесні ушкодження.
З 02 по 03 вересня 2012 року ОСОБА_2 знаходилася на лікуванні в Іллічівській міській лікарні, і 3 вересня 2012 року вона переведена в медичний центр Інто-Сана де пробула 5 днів.
Внаслідок невірного діагнозу, та призначених досліджень, які не мали діагностичної цінності, позивачем були понесені наступні надлишкові витрати на лікування: квитанція до прибуткового ордеру № 53376 від 03.09.2012 року з додатком на суму З 622,35 гривень (перебування в палаті. КТ головного мозку , КТ поперекового відділу; Квитанція до прибуткового ордеру №6/763 від 03.09.2012 року на суму 1050,00 гривень; квитанція до прибуткового ордеру № 53545 від 04.09.2012 року з додатком на суму 5 198,70 гривень (перебування в палаті); Квитанція до прибуткового ордеру № 54070 від 06.09.2012 року з додатком на суму 5 198,70 гривень (перебування в палаті); касовий чек (№ 133610 від 07.09.2012 року на СУМУ 3806,00 гривень, придбання спеціального лікувального ліжка з матрацом для догляду за позивачкою);Загалом вартість надлишкових витрат склала 3622,35 + 1050.00+5198,7(1+5198.70+3806.00 = 18 875. 75
Крім того, невірний діагноз та неякісне лікування, спричинили позивачу моральну шкоду через душевні страждання, відчай і пригнічений моральний стан.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 07 березня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР INTO-SANA на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 15 069, 75 гривень;
Стягнуто з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР INTO-SANA на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн.
Стягнуто з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР INTO-SANA на користь ОСОБА_2 судові витрати на загальну суму 9339,46 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Приморського районного суду м.Одеси від 07 березня 2018 року в частині незадоволених вимог та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги у повному обсязі , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Отже, рішення суду оскаржується лише в частині незадоволених вимог. В іншій частині де вимоги були задоволені, рішення не оскаржено і в апеляційному порядку не переглядається.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;
3) не відповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:
1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими; 3) справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Частково задовольняючи позов, стягуючи з ТОВ "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР INTO-SANA на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 15 069, 75 гривень, яка складається з витрат на суму 3 622,35 гривень ( перебування в палаті, витрати на КТ головного мозку , КТ поперекового відділу ; на суму 1050,00 гривень; на суму 5 198,70 гривень (перебування в палаті); на суму 5 198,70 гривень (перебування в палаті) та моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн., суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обгрунтованості.
Дана частина рішення не оскаржена і в апеляційному порядку не переглядається.
Відмовляючи у задоволенні про стягнення з відповідача майнових витрат на придбання спеціального лікувального ліжка з матрацом для догляду за позивачем на суму 3806,00 гривень, - суд першої інстнації виходив з того, що придбання ортопедичного ліжка з матрацом в рекомендаціях лікарів відсутнє та зроблено ОСОБА_2 за власною ініціативою. Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення інфляційного збільшення та трьох відсотків річних, суд виходив з їх необгрунтованості. Відмовляючи у задоволенні решти заявлених вимог про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з засад добросовісності, справедивості та розумності.
Проте погодитися з усіма такими висновками суду першої інстанції, покладеними в основу рішення суду про відмову у задоволенні заявлених вимог, не можна.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що:
02.09.2012 року приблизно о 19.15. годині на а/ш Одеса-Іллічівськ , відбулося зіткнення автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався з боку с. Санжейка у напрямку м. Іллічівськ , та мопеда Ямаха , під керуванням водія ОСОБА_2 яка рухалася у попутному напрямку попереду нього. Унаслідок зіткнення автомобіля Ніссан з задньої сторони мопеду Ямаха ОСОБА_2 , 1983 р. н. отримала тілесні ушкодження.
З 02 по 03 вересня 2012 року ОСОБА_2 знаходилася на лікуванні в Іллічівській міській лікарні, і 3 вересня 2012 року вона переведена в медичний центр Інто-Сана де пробула 5 днів.
З медичної карти № С3883 МЦ Інто-Сана на імя ОСОБА_2 вбачається, що вона знаходилася на стаціонарному лікуванні в відділенні хірургії та травматології МЦ Інто -Сана з 03.09.2012 року по 08.09.2012 року.
Діагноз лікувального закладу, що направив: Поєднана травма.
Діагноз при госпіталізації: Поєднана травма. Закрита черепно - мозкова травма. Струс головного Закритий перелом Б 1, множинні садна обличчя, тазу, кінцівок (ДТП 02.09.2012 року).
В відділенні проведені наступні дослідження і консультації:
03.09.2012року Поперековий відділ хребта ( 5 хребців) ОСОБА_2 1983 р.н дослідження № 5204 від 03.09.2012 р.
Висновок на КТ - сканах ІЛ-БІ відділу хребця; кістково деструктивних і травматичних змін не виявлено. Висота тіл хребців і дисків не знижена, замикальні пластинки не змінені. Поперековий лордоз виражений зазвичай . Зміщення хребців не виявлено. Дорсальні протрузії дисків не перевищують 3 мм. Міжхребцеві отвори не звужені. Сагіттальний розмір хребцевого каналу на рівні 1,3 -15мм. Визначаються переломи бокових мас тіла 8 1 з обох сторін без зміщення уламків. Рекомендована консультація невропатолога.
03.09.2012року Головний мозок ( з 8.00 до 20.00).
Висновок : КТ - ознак органічної патології головного мозку не виявлено.
03.09.2012року Комп'ютерна електроенцефалографія з дослідженням зорового і слухового аналізаторів.
Висновок: Даних за вогнищеву органічну симптоматику і типову епилептиформну активність не виявлено. Функціональні можливості клітин кори послаблені , реактивність на аферентні роздратування знижені.На ЕКГ ритм синусів , тахікардія.
03.09.2012року МРТ поперековий відділ хребта ( 5 хребців)
Висновок : МР - ознак патологічних змін поперекового відділу хребта крижів і куприка не виявлено . МР ознаки набряку м'яких тканин в сідничної області з права , набряк паравертебральних м'яких тканин в попереково - крижової області на рівні Г5 - 8 2.
03.09.2012року Комп'ютерна ехоенцефалографія.
Висновок : Ехографічних даних, які вказують на зміщення серединних структур головного мозку не виявлено . Ознаки помірної внутрічерепної гіпертензії.
03.09.2012року Реоелектроенцефалографія .
Висновок : Підвищення тонусу судин артеріальної і венозної групи, а також ускладнення венозного відтоку в усіх басейнах. Помірне зниження пульсового кровенаповнення в басейнах ПА.
03.09.2012року Ультразвукове дослідження нирок і сечового міхура.
Висновок: Без патологій.
03.09.2012року Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини ( печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза).
Висновок : УЗ ознаки перегину жовчного міхура з наявністю застійної жовчі, помірних дифузних змін підшлункової залози.
04.09.2012року легень - 1 проекція
Висновок : Норма.
04.09.2012року УЗД ОМТ (матка, придатки)
Висновок : УЗ ознак патології не виявлено.
08.09. 2012 року Головний мозок ( з 8.00 до 20.00).
Висновок : КТ - ознак органічної патології головного мозку не виявлено.
08.09.2012року Поперековий відділ хребта ( 5 хребців (з 08.00 до 20,00)
Висновок : На КТ - сканах ІЛ-БІ відділу хребця: кістково деструктивних і травматичних :чін не виявлено. Висота тіл хребців і дисків не знижена, замикальні пластинки не змінені. Пшерековий лордоз виражений зазвичай . Зміщення хребців не виявлено. Дорсальні нг :трузії дисків не перевищують 3 мм. Міжхребцеві отвори не звужені. Сагіттальний розмір хребцевого каналу на рівні LЗ -15мм. Визначаються переломи бокових мас тіла Б 1 з обох :т: пін без зміщення уламків. Рекомендована консультація нервопотолога.
08.09.2012року Комп'ютерна електроенцефалографія з дослідженням зорового і слухового аналізаторів .
Висновок: Даних за вогнищеву органічну симптоматику і типову епилептиформну активність не виявлено. Функціональні можливості клітин кори послаблені , реактивність на аферентні роздратування знижені. На ЕКГ ритм синусів.
08.09.2012року Реоелектроенцефалографія .
Висновок : Підвищення тонусу судин артеріальної і венозної групи, а також ускладнення венозного відтоку в усіх басейнах. Помірне зниження пульсового кровенаповнення в басейнах ЛПА.
03.09.2012року Консультант невропатолог.
Висновок : ЗЧМТ. Струс головного мозку (ДТП 02.09.2012 року).
03.09.2012року Консультант хірург .
Висновок : По даним УЗД ОБП , патології не відмічаються , пошкоджень внутрішніх органів грудної та черевної порожнини не відмічається.
05.09.2012року Консультант гінеколог.
Висновок : Дисплазія шийки матки
Проведення лікування : 3 03.09.2012 року по 08.09.2012 року хвора знаходилася на строгому постільному режимі. Здійснювалося медакометозне лікування, реабілітація , динамічне дослідження травматологом.
Виписана в задовільному стані з купіруванням больового синдрому на фоні постійної планової аналгетичної терапії , поліпшенням лабораторних аналізів, для проходження подальшого амбулаторного лікування .
На момент виписки строгий постільний режим.
Рекомендації : Постільний режим 4-5 тижнів від моменту травми. Обмеження положення сидячи 1 місяць. Ходьба за допомогою костилів до 1 місяця.
Режим рухової активності: Постільний режим 4-5 тижнів. ЛФК. Повороти з ліжка на бік с 1 дня , на живіт с 2 тижня , колінно-ліктьове положення з 4 тижня . Ходьба за допомогою костилів через 4-5 тижнів з моменту травми. Масаж сегментарний. Лікувальна фізкультура - рух в усіх суглобах нижніх і верхніх кінцівок. Дихальна гімнастика на період постільного режиму.
Діагноз заключний клінічний : Поєднана травма. Закрита черепно - мозкова травма. Струс -головного мозку. Закритий перелом тіла Б 1 без зміщення уламків. Множинні садна обличчя, кінцівок.
Проведення лікування 3 03.09.2012 року по 08.09.2012 року хвора знаходилася на строгому постільному режимі. Здійснювалося медикоментозне лікування, реабілітація , динамічне дослідження травматологом.
Виписана в задовільному стані з купіруванням больового синдрому на фоні постійної планової аналгетичної терапії, поліпшенням лабораторних аналізів, для проходження подальшого амбулаторного лікування .
На момент виписки строгий постільний режим.
Рекомендації : Постільний режим 4-5 тижнів від моменту травми. Обмеження положення сидячи 1 місяць. Ходьба за допомогою костилів до 1 місяця.
Режим рухової активності: Постільний режим 4-5 тижнів. ЛФК. Повороти з ліжка на бік с 1 дня , на живіт с 2 тижня , колінно-ліктьове положення з 4 тижня . Ходьба за допомогою костилів через 4-5 тижнів з моменту травми. Масаж сегментарний. Лікувальна фізкультура - рух в усіх суглобах нижніх і верхніх кінцівок. Дихальна гімнастика на період постільного режиму.
05.06.2015 року Одеським обласним бюро судово -медичної експертизи було за постановою слідчого ВР ДТП СУ ГУМВД України в Одеській області ст. лейтенанта міліції С.О. Кормишенкова надано висновок комісійної судово - медичної експертизи № 177 щодо ОСОБА_2 , 1983 року народження. З висновку слідкує :У громадянки ОСОБА_2 малися наступні тілесні ушкодження : Закрита черепно - мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, садна обличчя, тазу, кінцівок; забій м'яких тканин поперекової області.
Виставлений ОСОБА_2 діагноз Закритий перелом тіла 1 -го кресового хребця без зміщення уламків не підтверджується об'єктивними клінічними (рентгенологічними даними - при контрольному огляді комп'ютерних томограм вказаної області тіла ознак переломів не виявлено.
З чого слідкує, що відповідачем було поставлено невірний діагноз - Закритий перелом тіла 1 - кресового хребця без зміщення уламків . У наслідок дій відповідача позивач пройшла непотрібне лікування, позивачем були здійснені непотрібні витрати на оплату лікування маніпуляції, лікарські препарати та інше).
Крім того, з висновку експерта № 274/17 Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України вбачається: згідно завіреної ксерокопії медичної карти стаціонарного хворого Медичного центра "ІНТО-САНА" №3883 ОСОБА_2 госпіталізована до відділення травматології та хірургії МЦ "ІНТО-САНА" 03.09.2012 року з скаргами ...на боль в области пояснично- крестцового отдела позвоночника, общую слабость . Під час перебування на стаціонарному лікуванні проводився огляд травматологом, хірургом, офтальмологом, невропатологом, гінекологом, було виконано комп'ютерну томографію головного мозку 03.09.2012 року, комп'ютерну томографію та магнітно-резонансну томографію попереково-крижового відділу хребта 03.09.2012 року, рентгенографію ОГК, УЗД дослідження органів малого тазу та органів черевної порожнини, а також двічі (03.09.2012 року та 08.09.2012 року) виконано реоенцефалографію, електроенцефалографію та ультразвукову ехоенцефалографію. Після проведеного лікування та надання рекомендацій була виписана 08.09.2012 року з діагнозом: Сочетанная травма. ЗЧМТ. Сотрясение головного мозга. Закрытый перелой боковых масс тела 81 без смещения отломков. Множественные ссадины лица, таза, конечностей .
При вивченні рентгенологом комісії Головного бюро наданих для проведення експертизи КТ та МРТ знімків будь-яких травматичних змін хребців поперекового відділу хребта не виявлено. Таким чином, діагноз Закрытый перелой боковых масс тела Э1 без смещения отломков непідтверджений об'єктивними даними, отже був встановлений необґрунтовано.
В наданій для проведення експертизи ксерокопії медичної карти стаціонарного хворого Медичного центра "ІНТО-САНА" №3883 записи, які б відображали неврологічний статус ОСОБА_2 при перебуванні на стаціонарному лікуванні відсутній. Таким чином об'єктивних медичних даних, які б підтверджували наявність у ОСОБА_2 черепно- мозкової травми у вигляді струсу головного мозку в розпорядженні комісії Головного бюро немає.
З огляду на вищевикладене в даному випадку можна лише стверджувати, що у ОСОБА_2 на момент госпіталізації були наявні численні садна обличчя, кінцівок та ділянки тазу. Крім того, наявність на МРТ-сканах від 03.09.2012 року набряку великого сідничного м'яза справа, може вказувати на забій м'яких тканин сідничної ділянки.
Слід зазначити, що діагнози забою м'яких тканин сідничної ділянки та саден тіла не потребують госпіталізації та стаціонарного лікування взагалі. Проте, в даному випадку, враховуючи обставини отримання травми, скарги при госпіталізації, підозру на наявність черепно-мозкової травми та травми хребта, доцільне було проведення госпіталізації з метою ретельного обстеження потерпілої для їх підтвердження або виключення.
Призначене ОСОБА_2 МРТ та КТ дослідження поперекового та крижового відділів хребта було прийняте обґрунтовано та було показане для діагностики наявності пошкоджень цих ділянок. Разом з тим, діагноз Закрытый перелой боковых масс тела 81 без смещения отломков результатами цих обстежень є непідтвердженим, тобто був встановлений необгрунтовано. Проведення КТ головного мозку та ультразвукової -- іоенцефалографії загалом відповідало діагнозу закритої черепно-мозкової травми та Гуло необхідним для встановлення точної її форми. Разом з тим проведення повторної ультразвукової ехоенцефалографії 08.09.2012 року, а також проведення дектроенцефалографії та реоенцефалографії, як 03.09.12 року, так і 08.09.2012 року не івло діагностичної цінності для уточнення діагнозу та об'єму черепно-мозкової травми,: відповідало необхідному обсягу обстежень, вказаному в протоколах медичної допомоги хворим з черепно-мозковою травмою, отже було надлишковим. Решта обстежень та консультацій, що проводились ОСОБА_2 є стандартними при госпіталізації до стаціонару, майже з любою нозологічною формою, отже були показаними для проведення.
Як вже було зазначено вище, хворі з діагнозами забою м'яких тканин сідничної ділянки та саден тіла не потребують госпіталізації та стаціонарного лікування, можуть лікуватись амбулаторно. Тривалість стаціонарного лікування в даному випадку є затягнутою, такою, що не відповідає характеру отриманих ушкоджень та обумовлена помилковою (надлишковою) діагностикою. Рекомендації надані ОСОБА_2 та призначене їй лікування у вигляді протизапальної, знеболювальної, антибактеріальної, протинабрякової, місцевої терапії, хоча і були надлишковими, проте могли сприяти більш швидкому одужанню та запобігати розвитку ускладнень. Разом з тим, в зв'язку з відсутністю даних про психічний та неврологічний статус хворої в наданій медичній документації, оцінити обґрунтованість призначення гліцеседу та гідазепаму комісія можливості немає .
Хворі з діагнозами забою м'яких тканин сідничної ділянки та саден тіла не потребують стороннього догляду, додаткового харчування та санаторно-курортного лікування. Такого характеру ушкодження в своєму нормальному перебігу не можуть призвести до стійкої втрати працездатності .
Відповідно до ст. 3 Конституції України від 28 червня 1996 р. людина, її життя й здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю
У листі Департаменту конституційного, адміністративного та соціального законодавства управління соціального, трудового та гуманітарного законодавства Міністерства юстиції України від 20.06.2011 року Про відповідальність медичних працівників зазначено, що цивільно-правова відповідальність у сфері медичної діяльності - це вид юридичної відповідальності, який виникає внаслідок порушення в галузі майнових або особистих немайнових благ громадян у сфері охорони здоров'я та який полягає переважно в необхідності відшкодування шкоди. До особистих немайнових благ громадян, які безпосередньо пов'язані з медичною діяльністю, належать насамперед життя й здоров'я.
Отже, внаслідок притягнення лікаря (медичного закладу) до цивільно-правової відповідальності підлягає відшкодуванню шкода, завдана неналежним лікуванням. Цивільний кодекс України (далі - ЦК Украъни) від 16 січня 2003 року не містить спеціальної норми за відшкодування шкоди, завданої неналежним лікуванням.
Стаття 1195 ЦК передбачає відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, проте специфічність відносин у сфері охорони здоров'я та проблема доказування вини лікаря в судовому процесі обумовлює потребу визначення ознак протиправності діянь закладів охорони здоров'я та поняття неналежне лікування .
Протиправність діянь закладів охорони здоров'я або фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які мають право на надання медичних послуг, полягає в порушенні нормативних актів, суб'єктивного права людини на медичну допомогу, або, іншими словами, у невиконанні своїх юридичних обов'язків персоналом закладів охорони здоров'я чи фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, найнятими нею працівниками.
Протиправність може виражатись як у дії, так і в бездіяльності. Бездіяльність може полягати в халатному ставленні до пацієнтів, до їх хвороби, незверненні уваги на які-небудь дрібниці, які необхідні для точного встановлення діагнозу - звідси ненадання лікарем тієї допомоги, яка повинна бути надана.
Таким чином, протиправність діяння в медичній сфері виражається в здійсненні лікарем
неналежного лікування, яке виражається дією чи бездіяльністю, що являє собою одну з умов, наявність якої необхідна для притягнення лікаря (медичного закладу) до цивільно-правової відповідальності.
Слід звернути увагу, що відповідальність лікувального закладу перед пацієнтом може виступати або внаслідок деліктного або договірного зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі ст. 119 ЦПК України в редакції, що діяла на час звернення до суду з позовом, підставами позову, які відповідно до ст. ст. 31, 215 цього Кодексу суд не може змінити без згоди позивача, є обставини, якими останній обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону.
Аналогічні положення містять відповідно ст. ст. 175, 49, 265 ЦПК України в діючий редакції.
Як вбачається зі змісту заявленого позову, позивач посилаючись на спричинення йому майнової шкоди вказує на понесені нею надлишкові витрати на знаходження у палаті, проведення додаткових та інших медичних обстежень, які не мали діагностичної цінності через невірний діагноз, поставлений їй відповідачем. В якості підтвердження понесених зайвих витрат позивач посилається на відповідні квитанції та прибуткові касові ордери, видані їй відповідачем на загальну суму 18875,75 грн. Також позивач вказує, що через не якісне надання відповідачем медичних послуг і поставлення невірного діагнозу їй було спричинено моральну шкоду в сумі 400 000 грн., яка полягала у душевних стражданнях, стресовий стан через зайвість пройденого лікування, хвилюваннях при поставленні невірного діагнозу.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону Про захист прав споживачів договір - це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами. Отже, звертаючись по медичну допомогу, особа укладає з клінікою усний договір про надання медичних послуг, згідно з яким є їх споживачем. Тому на відносини, які виникають з такого договору, поширюється дія Закону Про захист прав споживачів .
В засіданні судової колегії представник позивача ОСОБА_2 адвокат Попов В.В. підтвердив, що підставою заявлених вимог є насамперед збитки, завдані надлишковими витратами внаслідок неналежного виконання медичних послуг (встановлення діагнозу та проходження лікування) на підставі усного договору між сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги .
Серед доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 звернула увагу на норми Закону Про захист прав споживачів , як правову підставу своїх вимог про стягнення шкоди.
Оскільки правовідносини, що виникли між сторонами по суті є договірними, висновок суду про необгрунтованість вимог про стягнення інфляційного збільшення та трьох відсотків річних не узгоджується з висновком про стягнення надмірно сплачених грошових коштів за неякісно надані медичні послуги. Крім того такий висновок суду не заснований на вірному розумінні норми ч.2 ст. 625 ЦК України, яка застосовується у разі прострочення грошового зобов'язання у договірних відносинах. При цьому слід звернути увагу, що прострочення зобов'язання мають місце після спливу строку його виконання або у разі невиконання його на вимогу кредитора.
З матеріалів справи не вбачається наявність досудового звернення позивача до відповідача з вимогою про повернення надлишково сплачених коштів за неякісні медичні послуги.
Тому такою вимогою є безпосередньо позов до суду, поданий 03.12.2016 року, що також визнано в засіданні судової колегії представником позивача ОСОБА_2 адвокатом Поповим В.В.
Враховуючи наведене рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення інфляційного збільшення та трьох відсотків річних не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про часткове задоволення вимог. При цьому судова колегія ввжає, що прострочення настало з дати звернення до відповідача з вимогою - судовим позовом.
Оцінюючи розмір простроченого зобов'язання судова колегія виходить з такого.
Враховуючи договірні стосунки між сторонами, висновок суду про відмову у вимогах про стягнення з відповідача майнових витрат на придбання спеціального лікувального ліжка з матрацом для догляду за позивачем на суму 3806,00 гривень, з посиланням на те, що придбання ортопедичного ліжка з матрацом в рекомендаціях лікарів ТОВ Медичний центр "ІНТО-САНА" відсутнє та зроблено ОСОБА_2 за власною ініціативою, є обгрунтованим.
Доводи апеляційної скарги даний висновок суду не спростовують і зведені до переоцінки встановлених обставин. Представник ОСОБА_2 адвокат Попов В.В. не заперечував відсутність документального підтвердження рокомендацій відповідача на придбання ортопедичного ліжка з матрацом.
Тому рішення суду в частині відмови у вимогах про стягнення з відповідача майнових витрат на придбання спеціального лікувального ліжка з матрацом для догляду за позивачем на суму 3806,00 гривень слід залишити без змін.
Таким чином сума простроченого зобов'язання дорівнює сумі надлишкових витрат позивача на медичні послуги і перебування у палаті, яка стягнута судом в загальній сумі 15 069,75 грн., і правомірність стягнення якої не досліджується в апеляційному порядку через не оскарження рішення суду у цій частині.
Враховуючи розмір прострочених зобов'язань та період стягнення з урахуванням виникнення прострочення, розрахунок інфляційного збільшення та трьох відсотків річних апеляційним судом здійснюється у вигляді відповідної таблиці.
Заборгованість: 15 069,75 грн.Період прострочення: с 03.12.2016 по 22.01.2018
Відсоткі з урахуванням встановленого індексу інфляції
ЗаборгованістьПеріод простроченняІндекс інфляціїФормулаВідсотки зподнів 15 069,75 грн. 03.12.2016 -31.12.2016 29 112,4% (р/р) 29 / 366 ? 12,4% ? 15 069,75 грн. 148,06 грн. 15 217,81 грн. 01.01.2017 -22.01.2018 387 101,8% (м/м) 387 / 31 ? 1,8% ? 15 217,81 грн. 3 419,59 грн. Разом: 3 567,65 грн.
Відсоткі з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми
ЗаборгованістьПеріод простроченняФормулаВідсотки зподнів 15 069,75 грн. 03.12.2016 22.01.2018 416 3% ? 416 / 366 ? 15 069,75 грн. 513,85 грн. Разом: 513,85 грн.
Таким чином, загальна сума стягнення з відповідача на користь позивача інфляційного збільшення та трьох відсотків річних становить 4081 грн. 50 коп. (3567,65 + 513,85).
Крім того, ОСОБА_2 оскаржує рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди, зокрема в тій частині, яка не була задоволена судом.
Аналізуючи обставини, якими позивач обгрунтувала апеляційну скаргу судова колегія звертає увагу на таке.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до суду з позовом лише на 5-му році після подій, пов'язаних з перебуванням її у медичному центрі Інто-Сана . Причиною звернення до суду послугувала експертиза проведена в межах розслідування кримінальної справи за фактом ДТП 02.09.2012 року і завдання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень внаслідок ДТП.
Отримавши результати експертизи про невірно поставлений діагноз і зайвість деяких медичних процедур та перебування на стаціонарі, ОСОБА_2 через один рік звернулась до суду з вимогами про стягнення моральної шкоди посилаючись на душевні страждання через невірний діагноз та стрес пов'язаний з зайвими витратами та неефективним лікуванням.
Суд першої інстанції виходячи з встановлених у справі обставин, з урахуванням засад добросовісності, справедивості та розумності стягнув з відповідача у відшкодування моральної шкоди позивачу 1000 грн.
Оскільки ОСОБА_2 не довела, що невірно поставлений діагноз та проведене відповідачем лікування призвели до погіршення стану здоров'я або негативно вплинули на її одужання, то розмір моральної шкоди у 1000 грн., визначений судом на користь ОСОБА_2, як споживачу не якісно наданих медичних полслуг, є цілком справедливими та розумними.
Доводи апеляційної скарги висновків суду в частині розміру стягнення моральної шкоди не спростовують, а зведені лише до переоцінки обставин встановлених судом.
Тому рішення суду в частині вирішення вимог про стягнення моральної шкоди слід залишити без змін.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні інфляційного збільшення та трьох вісотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання - скасуваню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про часткове задоволення вимог та стягнення з відповідача на користь позивача інфляційного збільшення та трьох вісотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в загальному розмірі 4 081 грн, 50 коп. В решті цих вимог слід відмовити. В частині відмови у вимогах про стягнення майнових витрат на придбання спеціального лікувального ліжка з матрацом для догляду за позивачем на суму 3806,00 гривень та стягнення моральної шкоди у повному обсязі заявлених вимог - слід залишити без змін.
У відповідності до ст. 141 ч. 13 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат підлягає зміні з урахуванням пропорційності задоволених вимог про стягнення майнових збитків.
Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 7471 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, судова колегія -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 березня 2018 року в частині відмови у стягненні інфляційного збільшення та трьох вісотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення інфляційного збільшення та трьох вісотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання - задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Інто-Сана (ЄДРПОУ: 21001593) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3) заборгованість, інфляційне збільшення від простроченого грошового зобов'язання в сумі 3567 грн. 85 коп., три проценти річних від простроченого грошовго зобов'язання у розмірі 513 грн. 85 коп., а всього стягнути 4 081 грн. 50 коп.
В іншій частині вимог про стягнення інфляційного збільшення та трьох вісотків річних з прострочення виконання грошового зобов'язання- відмовити.
Рішення в частині стягнення судових витрат - змінити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Інто-Сана (ЄДРПОУ: 21001593) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3) судові витрати в сумі 7471 грн.
В іншій частині рішення про відмову у задоволенні вимог про стягнення майнової та моральної шкоди - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 19.06.2018 року.
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: А.А. Калараш
М.М. Драгомерецький
Суд | Апеляційний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2018 |
Оприлюднено | 22.06.2018 |
Номер документу | 74828947 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Одеської області
Таварткіладзе О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні