Ухвала

від 18.06.2018 по справі 904/1315/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

18.06.2018м. ДніпроСправа № 904/1315/17

Суддя Новікова Р.Г., розглянувши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійські вогнетриви", с. Підгірне, Запорізька область

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором поставки №14-0470-02 від 04.03.2014р. у загальному розмірі 427323грн.91коп.

Суддя Новікова Р.Г.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Терехов А.В., дов. №106 від 22.03.2018р.

Приватний виконавець: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійські вогнетриви" звернулось до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" з позовом про стягнення заборгованості за договором поставки №14-0470-02 від 04.03.2014р. у загальному розмірі 427323грн.91коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійські вогнетриви" задоволено частково.

21.03.2017р. на виконання вищевказаного рішення суду видано судовий наказ.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2017р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017р. у справі №904/1315/17 залишено без змін.

05.06.2018р. на адресу суду надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича.

Скаржник просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича (посвідчення №0001 від 22.05.2017р.) в частині непередачі до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавчого провадження №56454744 для приєднання його до зведеного виконавчого провадження;

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича (посвідчення №0001 від 22.05.2017р.) в частині накладення арешту на кошти, що належать Публічному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний комбінат" (ідентифікаційний код 05393043), шляхом винесення постанови від 22.05.2018р. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП №56454744.

В обґрунтування поданої скарги Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" посилається на наступні обставини.

Відповідно до положень Інструкції з організації примусового виконання рішень та Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець уповноважений на виконання зведеного виконавчого провадження лише у разі, якщо він (приватний виконавець) першим відкрив відповідне виконавче провадження. Окрім того, чинне законодавство визначає єдиний порядок дій як для приватних, так і для державних виконавців, і не передбачає можливості існування двох зведених проваджень окремо для державних та приватних виконавців.

Скаржник зазначає, що перше виконавче провадження з примусового виконання рішення про стягнення з ПАТ "ДМК" коштів було відкрито постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі в тексті -ВПВР) від 03.05.2017р. ВП № 53873574. У рамках цього виконавчого провадження державним виконавцем було накладено арешт на грошові кошти ПАТ "ДМК" в межах суми стягнення 3474302315,07грн. та накладено арешт на все майно, що належить боржнику. Згідно постанови державного виконавця у виконавчому провадженні ВП №53873574 від 28.07.2017р. виконавчі провадження №53832028, №53873574 об'єднано у зведене виконавче провадження.

В подальшому, відкриті стосовно боржника (ПАТ "ДМК") виконавчі провадження, на підставі постанов директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України були витребувані з Заводського ВДВС м. Кам 'янське Дніпропетровської області (місце виконання рішення) та передані до ВПВР з метою приєднання до зведеного виконавчого провадження.

На думку скаржника, приватний виконавець був зобов'язаний передати наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2017р. у справі №904/1315/17 на виконання до органу ДВС, який відкрив перше виконавче провадження та здійснює виконання зведеного виконавчого провадження. Адже ним не здійснювалось відкриття першого виконавчого провадження про стягнення коштів з ПАТ "ДМК".

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2018р. вказану скаргу було передано на розгляд судді Новіковій Р.Г. у зв'язку із закінченням терміну повноважень судді Фещенко Ю.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2018р. скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" прийнято до розгляду.

До початку судового засідання на адресу суду надійшли заперечення на скаргу від приватного виконавця Куземченко А.С. у яких останній просить суд відмовити у задоволенні скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Нормами статті 327 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого судом наказу, який є виконавчим документом.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі по тексту - Закон України Про виконавче провадження ), передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Частиною 2 статті 24 Закону України Про виконавче провадження , встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України

У зв'язку з тим, що виконавчий документ відповідав вимогам, визначеним ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , до компетенції приватного виконавця, визначеної ст. 5 Закону України Про виконавче провадження входить виконання такого рішення суду, до заяви стягувача додано квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі, визначеному ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , тому приватним виконавцем було прийнято рішення про відкриття виконавчого провадження.

Так, приватним виконавцем 22.05.2018р. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №56454744 з виконання наказу №904/1315/17, виданого 21.03.2017р. Господарським судом Дніпропетровської області, про стягнення з Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат на користь ТОВ Таврійські вогнетриви боргу у розмірі 425143,22грн.

Дану постанову у відповідності з вимогами ст. 28 Закону України Про виконавче провадження 22.05.2018р. було направлено сторонам виконавчого провадження (стягувачу та боржнику) рекомендованим листом з повідомленням про вручення. В постанові про відкриття виконавчого провадження, у відповідності з вимогами ст.26 ЗУ Про виконавче провадження , приватним виконавцем було зазначено про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника подати декларацію про доходи та майно боржника та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдиві відомості. Також сторонам виконавчого провадження було роз'яснено право ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, за відповідною адресою в мережі Інтернет, та надано ідентифікатор доступу.

Стягувачем - ТОВ Таврійські вогнетриви в заяві про відкриття виконавчого провадження було зазначено номери рахунків, відкритих боржником в банківських установах.

Відповідно до вимог п.7 ч.4 ст.26 Закону України Про виконавче провадження - у разі, якщо в заяві стягувана зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого накладає арешт на кошти боржника.

Приватним виконавцем, у відповідності з вимогами ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , для забезпечення реального виконання рішення, винесено постанову про арешт коштів боржника (ВП № 56454744). Дану постанову 22.05.2018р. з постановою про відкриття виконавчого провадження було направлено рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення сторонам виконавчого провадження та до відповідних банківських установ для належного виконання. Згідно поштового повідомлення боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження, та копія постанови про арешт рахунків була отримана 23.05.2018р., про що є відповідна відмітка у повідомленні.

Статтею 30 Закону України Про виконавче провадження та Розділом III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою Міністерством юстиції України (вад 02.04.2012 року №512/5) (далі за текстом - Інструкція) визначені особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника. Однак, дані норми, на думку приватного виконавця, визначають порядок виконання виконавчих документів щодо одного боржника державними виконавцями та приватними виконавцями незалежно один від одного. Тобто приватний виконавець не зобов'язаний перевіряти наявність відкритих виконавчих проваджень щодо одного боржника державними виконавцями чи іншими приватними виконавцями. Перевірка наявності відкритих виконавчих проваджень щодо одного боржника здійснюється лише серед тих виконавчих проваджень, що вже перебувають на виконанні в конкретного приватного виконавця, з метою їх об'єднання у зведене виконавче провадження, порядок об'єднання і виконання якого визначено ст. 30 Закону України Про виконавче провадження та Розділом III Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Як вбачається з вищевикладеного, порядок об'єднання виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника у зведене виконавче провадження та приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження законодавством врегульовано окремо, як для органу державної виконавчої служби, так і приватного виконавця, а обов'язок передавати матеріали виконавчого провадження від приватного виконавця до органу державної виконавчої служби для приєднання до зведеного виконавчого провадження, або об'єднання відкритих приватним виконавцем та державною виконавчою службою виконавчих проваджень у зведене, ані нормами Закону України Про виконавче провадження , ані відповідними підзаконними нормативно-правовими актами не передбачений.

Разом з тим, приватний виконавець зазначає, що скаржником нормативно не обґрунтовано наявність у приватного виконавця передбаченого законом обов'язку при відкритті виконавчого провадження перевіряти автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП) на наявність інших виконавчих проваджень, за якими Публічне акціонерне товариство Дніпровський металургійний комбінат є боржником.

Приватний виконавець наполягає на тому, що Інструкція з організації примусового виконання рішень має рекомендований характер та меншу юридичну силу, ніж норми Закону України Про виконавче провадження .

Частиною 5 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження , визначено, що за заявою стягувача виконавчий документ може бути передано від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби, або від органу державної виконавчої служби - приватному виконавцю. Про передачу (прийняття до виконання) виконавчого документа виконавець виносить постанову.

Передача виконавчих документів здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Але, на сьогоднішній день ані Міністерством юстиції України, ані жодним іншим нормативно - правовим актом не врегульований порядок передачі виконавчого провадження від приватного виконавця до державного виконавця і навпаки.

Пункт 14 розділу 3 Інструкції передбачає порядок об'єднання кількох виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, встановлює вищевказані обов'язки саме для державного, а не для приватного виконавця.

В той же час, п. 15 р. 3 Інструкції встановлено, що об'єднання виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника у зведене виконавче провадження та приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження здійснюється приватним виконавцем у порядку, визначеному пунктом 14 цього розділу.

Під порядком, визначеним пунктом 14 Інструкції, на думку приватного виконавця, слід розуміти саме порядок об'єднання виконавчих проваджень та приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, що знаходяться на виконанні у приватного виконавця, а не обов'язок передати виконавче провадження до державного виконавця, який вже здійснює виконання.

Так п. 7, розділу V Інструкції встановлює, що передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, інших органів державної виконавчої служби та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо будь-яких виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби.

Приватний виконавець, як окремий незалежний інститут виконання судових рішень не підпорядковується Департаменту державної виконавчої служби України. Порядок державного регулювання діяльності приватного виконавця визначено ст. 17 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів , відповідно до якої - приватні виконавці в своїй діяльності підпорядковані безпосередньо Мністерству юстиції України.

Наявність обов'язку в частині передачі виконавчого документа від приватного виконавця до органів Державної виконавчої служби, на думку приватного виконавця, порушило би принцип диспозитивності, встановлений ст. 2 Закону України Про виконавче провадження .

Приватний виконавець наполягає на тому, що такі дії не лише порушували б право стягувана на визначення органу, що буде здійснювати примусове стягнення, а й прямо суперечили б іншим положенням Інструкції, зокрема п. 4, 7, 8 розділу V.

У той же час, постановою приватного виконавця від 25.05.2018р. виконавче провадження № 56454744 було закінчено у зв'язку із фактичним виконанням.

На підставі наведеного, приватний виконавець стверджує, що його дії правомірні та вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим, скарга Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат не підлягає задоволенню.

Також приватним виконавцем заявлено клопотання про перенесення судового засідання.

Представник заявника у судовому засіданні не заперечив проти перенесення судового засідання з розгляду скарги.

Представник стягувача в судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся господарським судом належним чином, письмово викладеної правової позиції відносно скарги не надав, що підтверджується матеріалами справи.

Положеннями ст. 342 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Крім того, особою, дії якої оскаржуються, надано письмові заперечення на скаргу та докази на підтвердження своєї правової позиції.

З огляду на вимоги ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, належне повідомлення стягувача, боржника та приватного виконавця про дату та час судового засідання та достатність матеріалів для розгляду скарги, суд відмовляє у задоволенні клопотання приватного виконавця про перенесення судового засідання.

Дослідивши матеріли скарги та заперечень приватного виконавця, вислухавши пояснення представника скаржника суд встановив.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійські вогнетриви" задоволено частково.

21.03.2017р. на виконання вищевказаного рішення суду видано судовий наказ.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2017р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017р. у справі №904/1315/17 залишено без змін.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича (посвідчення №0001 від 22.05.2017р.) ВП №56454744 від 22.05.2018р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2017р. у справі №904/1315/17.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича (посвідчення №0001 від 22.05.2017р.) ВП №56454744 від 22.05.2018р. накладений арешт на грошові кошти, що належать Публічному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний комбінат".

Разом з цим, із доданих до скарги документів вбачається, що 03.05.2017р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№53873574 із виконання наказу №910/2031/16 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" (про зміну назви сторони прийнято постанову ВП№53873574 від 03.05.2017р.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" основного боргу у розмірі 2565769,84грн., пені у сумі 437385554,08грн., 3% річних у розмірі 155395326,15грн.

У рамках цього виконавчого провадження державним виконавцем накладений арешт на грошові кошти ПАТ "ДМК" в межах суми стягнення 3474302315,07грн. та накладений арешт на все майно, що належить боржнику.

Згідно постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП №53873574 від 28.07.2017р., виконавчі провадження №53832028, №53873574 об'єднано у зведене виконавче провадження №54404570.

23.03.2018р. державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з метою приєднання до зведеного виконавчого провадження прийнято постанову про передачу виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у строк до 23.03.2018р.

Відтак, у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження №№54404570 з примусового стягнення заборгованості з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" передбачено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Відповідно до ст. 30 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (надалі - Закон) виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Статтею 5 цього Закону визначено, що за заявою стягувача виконавче провадження може бути передано від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби, або від органу державної виконавчої служби - приватному виконавцю. Про передачу (прийняття) виконавчого провадження виконавець виносить постанову. Передача виконавчих документів здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України

Міністерством юстиції України затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (від 02 квітня 2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2832/5), яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, дія якої поширюється як на державних так і на приватних виконавців.

Згідно з п.13 розділу 3 Інструкції приватний виконавець самостійно проводить перевірку інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи в іншому виконавчому окрузі або залучає для перевірки цієї інформації іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій за встановленою типовою формою.

У п. 14 розділу 3 цієї Інструкції регламентовані дії державного виконавця в разі, якщо відкрито декілька виконавчих проваджень відносно одного боржника, та містить обов'язок державного виконавця перевірити наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження. У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова. А також ця норма регламентує інші дії виконавців щодо здійснення декількох виконавчих проваджень щодо одного боржника саме шляхом виконання їх у зведеному виконавчому провадженні та встановлює, що у разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів.

Відповідно до п.15 Інструкції об'єднання виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника у зведене виконавче провадження та приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження здійснюється приватним виконавцем у порядку, визначеному пунктом 14 цього розділу.

Відповідно до вимог статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Аналогічні вимоги містить Інструкція у редакції, чинній на час розгляду справи та поширюється на випадки відкриття виконавчого провадження і вчинення виконавчих дій приватним виконавцем.

Проаналізувавши вказані норми, можна зробити висновок, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикції, у яких вказані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів.

Вказана позиції викладена у постанові Верховного Суду від 14.03.2018р. у справі №660/612/16-ц.

Отже, у разі наявності зведеного виконавчого провадження приватний виконавець, на якого розповсюджується дія цієї Інструкції, повинен діяти відповідно до положень п.14, тобто приєднати виконавче провадження до зведеного, тобто до того яке є першим відкрите чи перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Про наявність інших виконавчих проваджень приватний виконавець повинен був переконатися самостійно за даними автоматизованої системи виконавчого провадження.

Системний аналіз норм Закону України "Про виконавче провадження" дає можливість зробити висновок про те, що наявність двох або більше зведених виконавчих проваджень щодо одного і того самого боржника є недопустимим, оскільки порушується принцип черговості задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення вимог стягувачів.

Так, ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми;

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.

Основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Згідно зі ст. 46 цього ж Закону у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку із втратою годувальника;

3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету;

5) у п'яту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інші вимоги, пов'язані з трудовими правовідносинами, задовольняються в порядку надходження виконавчих документів.

У разі якщо виконавчі документи щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інших вимог, пов'язаних із трудовими правовідносинами, надійшли протягом одного дня і стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог за такими виконавчими документами, відповідні вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми.

Відтак, у випадку першочергового задоволення вимог одного зведеного виконавчого провадження, порушує права інших стягувачів, примусове виконання за вимогами яких перебуває у іншому зведеному виконавчому провадженні, що порушує принцип рівності учасників виконавчого провадження.

Порушення прав боржника суд вбачає в тому, що останній мав законні сподівання на вчинення щодо нього дій державного чи приватного виконавця у відповідності до законодавства та погашення заборгованості в порядку черговості її виникнення відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження".

З огляду на викладені вище норми, господарський суд дійшов висновку про те, що оскільки приватним виконавцем Куземченко А.С. не здійснювалося відкриття першого виконавчого провадження про стягнення коштів з боржника - Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", то приватний виконавець повинен був передати відповідні накази на виконання органу ДВС, який відкрив перше виконавче провадження відносно цього боржника для приєднання їх до зведеного виконавчого провадження.

З урахуванням вищевикладеного доводи приватного виконавця Куземченко Андрія Сергійовича, викладені в запереченнях на скаргу, суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли підтвердження при дослідженні положень Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Частинами 2 та 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З урахуванням вищевикладеного суд задовольняє скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича.

Керуючись положеннями Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 86, 91, 129, 234, 235, 342 - 345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича про визнання неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича (посвідчення №0001 від 22.05.2017р.) в частині непередачі до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавчого провадження №56454744 для приєднання його до зведеного виконавчого провадження; визнання неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича (посвідчення №0001 від 22.05.2017р.) в частині накладення арешту на кошти, що належать Публічному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний комбінат" (ідентифікаційний код 05393043), шляхом винесення постанови від 22.05.2018р. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП №56454744 - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича (посвідчення №0001 від 22.05.2017р.) в частині непередачі до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавчого провадження №56454744 для приєднання його до зведеного виконавчого провадження.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича (посвідчення №0001 від 22.05.2017р.) в частині накладення арешту на кошти, що належать Публічному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний комбінат" (ідентифікаційний код 05393043), шляхом винесення постанови від 22.05.2018р.

Ухвала набирає законної сили 18.06.2018р. та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали підписаний 22.06.2018р.

Суддя Р.Г. Новікова