Рішення

від 18.06.2018 по справі 916/344/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/344/18

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю № 46/вих-мр від 20.02.2018р.;

Від відповідача: не з'явився.

Від третіх осіб:

- департаменту комунальної власності ОСОБА_3 міської ради: ОСОБА_4 за довіреністю № 01-36/45 від 27.12.2017р.;

- товариства з обмеженою відповідальністю „Об'єднана торгівельна

мережа» : не з'явився;

- товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія „Поліс» : не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю „Волна» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: департаменту комунальної власності ОСОБА_3 міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Об'єднана торгівельна мережа» , товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія „Поліс» , про стягнення 101 223,12 грн., -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „Волна» (далі по тексту - ТОВ „Волна» ) про стягнення основного боргу у розмірі 66 162,92 грн., трьох відсотків річних у розмірі 3 823,84 грн., збитків від інфляції у розмірі 29 692,05 грн., пені у розмірі 1 544,31 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 25.03.2003р. в частині сплати орендних платежів.

Ухвалою від 26.02.2018р. господарським судом, у порядку ст. 50 ГПК України, було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: департамент комунальної власності ОСОБА_3 міської ради; третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Об'єднана торгівельна мережа» , товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія „Поліс» .

Представник відповідача в судові засідання по даній справі не з'явився та про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання. Оскільки ТОВ „Волна» не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами.

Департамент комунальної власності ОСОБА_3 міської ради підтримав позовні вимоги ОСОБА_3 міської ради та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. ТОВ „Об'єднана торгівельна мережа» та ТОВ "Фінансова компанія „Поліс» не скористались наданим законом правом на участь свого представника у судових засіданнях по даній справі, письмових пояснень від даних учасників судового процесу до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

25.03.2003р. між ОСОБА_3 міською радою (Орендодавець) та ТОВ „Волна» (Орендар) було укладено договір оренди землі, зареєстрований 09.04.2013р. за №763/88 в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, у відповідності до п. п. 1.1, 1.2 якого Орендодавець на підставі Закону України „Про оренду землі» та рішення ОСОБА_3 міської ради №923-XXIV від 27.12.2002р. надає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 620,00 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, 1-й Водопровідний провулок, 2, для експлуатації та обслуговування складської бази строком на 15 років.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі ст.ст. 1, 2, 4 Закону України „Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

В силу положень ст.ст. 13 - 15 Закону України „Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно з п. п. 2.1, 2.2, 2.3 договору оренди землі від 25.03.2003р. передбачено, що за користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцеві оренду плату. Орендна плата вноситься Орендарем за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, у розмірі 7898,80 грн. на рік. Всі розрахунки за договором здійснюються виключно в грошовій безготівковій формі.

Положеннями п. 3.2.1 договору оренди землі від 25.03.2003р. передбачено, що Орендодавець зобов'язаний передати у користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, та придатну для використання за цільовим призначенням, зареєструвати та видати документи, що посвідчують право Орендаря на користування земельною ділянкою.

Відповідно до положень п. 3.4.1 договору оренди землі від 25.03.2003р. Орендар зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди зобов'язання, додержуватись вимог, встановлених Законом України „Про оренду землі» , виконувати обов'язки відповідно до умов договору і Земельного кодексу України.

Згідно з положеннями п. п. 6.2, 6.4 договору оренди землі від 25.03.2003р. цей договір може бути достроково розірваний за взаємною згодою сторін. Реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

03.06.2017р. департамент комунальної власності ОСОБА_3 міської ради, до повноважень якого належить, в тому числі, моніторинг сплати орендних платежів за договорами оренди, звернувся до ТОВ „Волна» із претензію, відповідно до якої вимагав сплатити заборгованість за договором оренди від 25.03.2003р., розмір якої станом на 31.05.2017р. становив 56 115,74 грн., яка була залишена з боку ТОВ „Волна» без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.09.2017р. Департамент комунальної власності ОСОБА_3 міської ради звернувся до Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області із листом про надання інформації з приводу сплати ТОВ „Волна» орендних платежів за договором оренди від 25.03.2003р.

Листом від 21.09.2017р. Головним управлінням державної фіскальної служби в Одеській області було повідомлено департамент комунальної власності, що ТОВ „Волна» протягом періоду з березня 2013р. по квітень 2017р. не сплачує орендної плати, в результаті чого у орендаря наявна заборгованість по орендним платежам у загальній сумі 61 300,02 грн.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до відповідача ОСОБА_3 міською радою було наголошено, що відповідачем у порушення прийнятих на себе за умовами договору оренди землі від 25.03.2003р. зобов'язань протягом періоду з 01.03.2013р. по 30.11.2017р. не було сплачено орендної плати, в результаті чого у відповідача виник основний борг у розмірі 66 162,92 грн., який останнім у добровільному порядку на вимогу департаменту комунальної власності ОСОБА_3 міської ради сплачений не був.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 21 Закону України „Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Проте, в порушення наведених норм закону та умов договору оренди землі від 25.03.2003р., протягом періоду з 01.03.2013р. по 30.11.2017р. ТОВ „Волна» орендні платежі не сплачувалися, в результаті чого, станом на момент вирішення даного спору у відповідача наявна заборгованість з орендної плати в сумі 66 162,92 грн. З викладених обставин, позовні вимоги ОСОБА_3 міської ради до ТОВ „Волна» про стягнення основного боргу у розмірі 66 162,92 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані. Доказів, спростовуючих наведене відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі сплати орендних платежів позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано відповідачеві до сплати 3% річних в сумі 3 823,84 грн. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних господарський суд зазначає про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_3 міської ради у названій частині підлягають задоволенню судом.

Окрім того, ОСОБА_3 міською радою з посиланням на ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачеві збитки від інфляції у розмірі 29 692,05 грн., розраховані протягом періоду з березня 2013р. по жовтень 2017р. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_3 міської ради до ТОВ „Волна» про стягнення збитків від інфляції у розмірі 29 692,05 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5.1 договору оренди землі від 25.03.2003р. за несвоєчасне внесення орендної плати, передбаченої п. 2 цього договору, Орендар сплачує Орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми прострочених платежів.

З посиланням на умови договору оренди землі від 25.03.2003р. та приписи чинного законодавства України, позивачем було нараховано ТОВ „Волна» до сплати пеню за порушення строків сплати орендних платежів, яка була розрахована за період заборгованості грудень 2016р. - вересень 2017р. по кожному із платежів окремо, у розмірі 1 544,31 грн.

Відповідно до ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, що має наслідком необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_3 міської ради до ТОВ „Волна» шляхом присудження до стягнення на користь позивача пені у розмірі 1 544,31 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог шляхом присудження до стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю „Волна» на користь ОСОБА_3 міської ради основного боргу у розмірі 66 162,92 грн., трьох відсотків річних у розмірі 3 823,84 грн., збитків від інфляції у розмірі 29 692,05 грн. та пені у розмірі 1 544,31 грн. відповідно до ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 547, 548, 549, 611, 617, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 193, 231 Господарського кодексу України, ст. 93 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 4, 13-15, 18, 21, 30 Закону України „Про оренду землі» , ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви розподіляються відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Волна» /65085, м. Одеса, вул. Самарська, буд. 2, ідентифікаційний код 25041460/ на користь ОСОБА_3 міської ради /65004, місто Одеса, площа Думська, буд. 1, ідентифікаційний код 26597691/ основний борг у розмірі 66 162,92 грн. /шістдесят шість тисяч сто шістдесят дві грн. 92 коп./, три відсотки річних у розмірі 3 823,84 грн. /три тисячі вісімсот двадцять три грн. 84 коп./, збитки від інфляції у розмірі 29 692,05 грн. /двадцять дев'ять тисяч шістсот дев'яносто дві грн. 05 коп./, пеню у розмірі 1 544,31 грн. /одна тисяча п'ятсот сорок чотири грн. 31 коп./, судовий збір у розмірі 1762,00 грн. /одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп./

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 22 червня 2018 р.

Суддя С.П. Желєзна