ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/679/18
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Оборотової О.Ю.
при секретарі судового засідання Горнович Л.О.
Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства УНІВЕРСАЛ до відповідача Головного управління ДФС в Одеській області за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області Шишлової Інни Сергіївни про захист права на недоторканність ділової репутації -
За участю представників:
від позивача: Торчинська О.В, довіреність № УН-5, дата видачі: 01.02.2018р.;
від відповідача : Бутрик А.О., довіреність № 156/9/15-32-10-04-05, дата видачі: 21.05.2018р.;
від третьої особи: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство УНІВЕРСАЛ звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про захист права на недоторканність ділової репутації.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що інформація, яка розповсюджена Головним управлінням ДФС в Одеській області порушує його право на недоторканність ділової репутації.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.04.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.
04.05.2018р. від Головного управління ДФС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства УНІВЕРСАЛ , оскільки вважає їх безпідставними.
18.05.2018р. від Приватного підприємства УНІВЕРСАЛ надійшла відповідь на відзив Головного управління ДФС в Одеській області, відповідно до якого, позивач заперечує з приводу доводів, які викладені у відповіді на відзив та наполягає на задоволенні позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.03.2018р. закрито підготовче провадження у справі № 916/679/178; призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 11 червня 2018 р. о 11 год. 30 хв.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступні обставини справи:
Як зазначає позивач, Приватне підприємство УНІВЕРСАЛ отримав від свого контрагента (ДП ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС ) лист в якому зазначається, що Головним управлінням ДФС в Одеській області направлено Вимогу, текст якої містить недостовірну інформацію, що принижує ділову репутацію позивача, дискредитуючи його перед іншими контрагентами (а.с. 13).
Недостовірною інформацією позивач вважає фактичні твердження, викладені в абз.2-3 вимоги (а.с. 14), а саме:
В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ПП Універсал (ЄДР 32806783) протягом 2017 року, діючи умисно, шляхом реалізації товарної сільськогосподарської продукції за готівкові кошти, без відповідного відображення даних фінансово-господарських операцій в документах бухгалтерського обліку та податкової звітності підприємства, ухилились від сплати податку на додану вартість на загальну суму 4028 тис. грн., що є коштами в особливо великих розмірах.
Разом з тим встановлено, що до незаконної діяльності задіяні наступні підприємства: ТОВ Віво Технопарк (код ЄДР 41180257), ТОВ Агро-Нива (код ЄДР 31969556), ТОВ Агрофірма Росава (код ЄДР 31683690).
Поширення даної інформації, на думку позивача є оприлюдненням завідомо неправдивої інформації відповідачем з метою приниження ділової репутації позивача.
Приватне підприємство УНІВЕРСАЛ стверджує, що інформація, яка була поширена відповідачем, є недостовірною, оскільки, вона не є доведеним фактом, не підтверджена жодним доказом, а є предметом дослідження в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32017160000000099, зареєстрованому в ЄРДР 13.10.2017р.
В обґрунтування правової позиції Приватне підприємство УНІВЕРСАЛ зазначає, що станом на дату відкриття Кримінального провадження, на дату направлення Вимоги та станом на дату звернення до суду з позовною заявою, позивач не має заборгованості по сплаті податків, про що свідчить відсутність у матеріалах Кримінального провадження актів податкової перевірки, повідомлення-рішення або інших доказів на підтвердження існування факту недотримання вимог податкового законодавства позивачем. Таким чином, у відповідача відсутні підстави стверджувати про те, що позивач ухилився від сплати податку, як це зазначено у Вимозі.
Крім цього позивач стверджує, що відповідачем не доведено на підставі яких обставин зроблено висновок про недоплату податку на додану вартість на загальну суму більше 4 млн. грн. та відповідно незаконну реалізацію сільськогосподарської продукції власного виробництва на суму більше 24 млн. грн., оскільки протягом 2017 року позивач в цілому не виробив продукції у кількості на зазначену суму.
Головне управління ДФС в Одеській області заперечує з приводу позовних вимог Приватного підприємства УНІВЕРСАЛ та зазначає, що у відповідності до фактичних обставин, слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32017160000000099 від 13.10.2017 року відносно посадових осіб ПП Універсал , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст.212 Кримінального кодексу України.
Відповідач звертає увагу, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що службові особи ПП Універсал (ЄДР 32806783) протягом 2017 року, діючи умисно, шляхом реалізації товарної сільськогосподарської продукції за готівкові кошти, без відповідного відображення даних фінансово-господарських операцій в документах бухгалтерського обліку та податкової звітності підприємства, ухилились від сплати податку на додану вартість, на загальну суму 4028 тис. грн., що є коштами в особливо великих розмірах.
Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження виникла необхідність у залученні до матеріалів кримінального провадження документів по здійсненим фінансово-господарським операціям між ТОВ Агро - Нива (код ЄДР 31969556) та ТОВ Агрофірма Росава (код ЄДР 31683690) та ДП Ілліч-Агро Донбас ПАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (код ЄДР 34550446).
Як зазначає Головне управління ДФС в Одеській області з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження на адресу ДП Ілліч-Агро Донбас ПАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча направлено вимогу про надання копій документів.
Факти, викладені у вимозі старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області Шишлової Інни Сергіївни, який був надісланий на адресу ДП Ілліч-Агро Донбас ПАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (код ЄДР 34550446), є достовірними і відповідають дійсності, адже відносно службових осіб ПП Універсал 17.10.2017 року порушено кримінальне провадження № 32017160000000099, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.05.2018 року (а.с.32).
Дані обставини, власне, і стали підставою для звернення до господарського суду Одеської області з відповідним позовом, з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення , невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Згідно частини 1 статті 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Згідно частини 1 статті 200 ЦК України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
Статтею 1 Закону України Про інформацію передбачено, що під інформацією розуміються будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Відповідно до статті 5 ЗУ Про інформацію , кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Відповідно до абзацу 5 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. (абзац 2 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи ).
Частиною другою статті 34 Господарського кодексу України передбачено, що дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
Відповідно до абзацу 2 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Судом встановлено, що інформація, яка є предметом розгляду по справі №916/679/18 поширена Головним управлінням ДФС в Одеській області саме в процесі досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32017160000000099, зареєстрованому в ЄРДР 13.10.2017р.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 Кримінального процесуального кодексу України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Дослідивши суть вимоги Головного управління ДФС в Одеській області від 06.02.2018р. (а.с.14), суд зазначає, що вона не суперечить ст. 93 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки містить виключно фабулу кримінального правопорушення, відомості про яке містяться в ЄРДР (а.с. 32).
Крім цього, суд звертає увагу, що в рамках господарської справи суд не надає оцінку обставинам, які є предметом розгляду у незакінченому кримінальному провадженні, оскільки не може делегувати собі повноваження органів досудового розслідування.
Суд зазначає, що вимога Головного управління ДФС в Одеській області не містить відомостей, що Приватне підприємство УНІВЕРСАЛ притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 212 КК України, кримінальне провадження № 32017160000000099 не завершено, вимога направлена виключно в рамках дослідження обставин кримінального провадження, а тому суд не приймає до уваги доводи позивача, які направлені на встановлення факту невинуватості позивача у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Згідно абзацу 6 пункту 15 Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Отже, судом встановлено, що дана інформація на момент її публікації є достовірною, оскільки, факт порушення кримінального провадження підтверджено належним та допустимим доказом, а саме витягом з ЄРДР, вимога Головного управління ДФС в Одеській області від 06.02.2018р. містить виключно фабулу кримінального обвинувачення, та зазначається не з метою оприлюднення завідомо неправдивої інформації відповідачем з метою приниження ділової репутації позивача а з метою встановлення обставин, які є предметом кримінального провадження.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства УНІВЕРСАЛ Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства УНІВЕРСАЛ до Головного управління ДФС в Одеській області про захист права на недоторканність ділової репутації - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 21 червня 2018р.
Суддя О.Ю. Оборотова
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2018 |
Оприлюднено | 22.06.2018 |
Номер документу | 74841537 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Оборотова О.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні