Постанова

від 21.06.2018 по справі 910/23196/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/23196/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Білдінг"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018р.

у складі колегії суддів: М.Г. Чорногуз - головуючий, А.О. Мальченко, О.В. Агрикова

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Білдінг"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм - Актив"

про стягнення 600 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

ТОВ "Капітал Білдінг" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Прайм-Актив" про стягнення 600 000, 00 грн. авансу.

Позов обґрунтований тим, що відповідач, в порушення укладеного між сторонами договору підряду №27-07/2017 від 27.07.2017р., не приступив в обумовлені строки до виконання робіт та не підтвердив актами виконаних робіт використання суми авансу.

Крім того, позивач зазначає, що сторони не погодили істотних умов договору, тому договір є неукладеним та не створює жодних правових наслідків, а сплачений позивачем на розрахунковий рахунок відповідача авансовий платіж за неукладеним договором підлягає поверненню.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.02.2018р. у справі №910/23196/17 позовні вимоги ТОВ "Капітал Білдінг" задоволено, стягнуто з ТОВ "Прайм-Актив" на користь ТОВ "Капітал Білдінг" авансовий платіж в розмірі 600 000,00 грн.

Місцевий господарський суд вказав, що відповідач в обумовлені строки не приступив до виконання робіт та не підтвердив актами виконаних робіт використання суми авансу, як це передбачено п. 4.1 договору.

Крім того, попри усні домовленості між сторонами, відповідач та позивач не узгодили істотні умови договору стосовно строків його виконання, що мали б міститися в додатку № 2 до договору - Календарний план виконання робіт.

Оскільки відповідач не підтвердив використання сум авансу актами виконаних робіт, та беручи до уваги, що відповідач заявлених позовних вимог не спростував, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу авансового платежу, пославшись на норми ст. 1212 ЦК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018р. рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову апеляційний господарський суд вказав на безпідставність тверджень позивача та місцевого господарського суду про неукладеність договору підряду, оскільки сторони погодили істотну умову договору - строк його дії. При цьому суд звернув увагу, що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення, а не за наслідками виконання його сторонами.

Апеляційний господарський суд також дійшов висновку про неможливість витребування авансового платежу відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставного збагачення, оскільки між сторонами укладено договір про оплатне виконання робіт, який є чинним, і отримані відповідачем у якості авансу кошти набуто за наявності правової підстави.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

ТОВ "Капітал Білдінг" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Скаржник вказує на порушення судом п. 1 ч. 1 ст. 264 ГПК України, за яким суд повинен був закрити апеляційне провадження, оскільки апеляційна скарга ТОВ "Прайм-Актив" підписана представником за довіреністю, а не адвокатом, як того вимагає ч. 1 ст. 58 ГПК України.

Крім того зазначає, що апелянт у апеляційній скарзі посилається на докази, які не досліджувались в господарському суді першої інстанцій та були подані тільки як додатки до апеляційної скарги.

Скаржник стверджує, що апеляційний господарський суд не врахував, що при подані позову позивач навів дві підстави для стягнення коштів, одна з яких - неукладеність договору та застосування ст. 1212 ЦК України, а друга - невиконання умов договору та непідтвердження використання авансу. Відмовляючи в задоволенні позову з посилання на неможливість застосування в даному випадку ст. 1212 ЦК України, суд не надав оцінці іншій підставі позову.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю погоджується з позицією апеляційного господарського суду та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

27 липня 2017 р. між ТОВ "Капітал Білдінг" як замовником та ТОВ "Прайм-Актив" як підрядником укладено договір на виконання підрядних робіт № 27-07/2017, за п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи по об'єкту: "Термомодернізація дошкільного навчального закладу № 599 на вул. Василя Стуса, 26-А" в розділі: тимчасові накриття, демонтаж кровлі, влаштування кровлі, згідно будівельних норм і стандартів в термін, який встановлюється договором.

Згідно з п. п. 2.1, 2.2 договору строк виконання робіт, визначений цим договором наступний: початок робіт - з моменту укладення договору, а закінчення робіт - згідно графіка затвердженого замовником. Початок та закінчення етапів робіт визначається календарним планом виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 та акту приймання виконаних робіт за формою №КБ-2в з відомістю ресурсів підписаними уповноваженими представниками сторін, відповідно до річних кошторисних призначень.

За п. 4.2 договору зазначений вище акт оформлюється належним чином підрядником і подається для підписання замовнику не пізніше 25-го числа звітного місяця, який повинен розглянути та підписати акт та довідку протягом 5 (п'яти) календарних днів, але в будь-якому випадку не пізніше останнього числа звітного місяця при виконанні вимог ст. 48 Бюджетного кодексу України або письмово мотивувати відмову від прийняття робіт.

В п. 4.7 договору сторони погодили, що замовник має право надати підряднику аванс, на підставі поданої заявки, поетапно у відповідності та у розмірі отриманого бюджетного фінансування.

Згідно з п. 4.8 договору підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт обладнання, матеріалів, конструкцій та виробів. По закінченню граничного терміну використані суми авансу повинні бути підтверджені актом виконання обсягів робіт, або повернуті замовнику.

За змістом п. 4.9 договору в разі невикористання авансу підрядник протягом 2 робочих днів після граничного терміну використання повертає не використаний аванс на розрахунком рахунок замовника та сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення повернення авансу і суму індексації, нараховану на суму наданого авансу та 3% річних.

Відповідно до п. п. 17.1, 17.2 договору строком дії договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати обов'язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2018р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Додатками до цього договору, які являються невід'ємними його частинами, зокрема є: додаток №1 - договірна ціна; додаток №2 - календарний план виконання робіт; додаток №3 - локальні кошторисні розрахунки; додаток №4 - дефектний акт (п. 17.7 договору).

Сторонами підписано Додаток № до договору №27-07/201 від 27.07.2017р. "Протокол погодження договірної ціни", за змістом якого сторони засвідчили, що розмір договірної ціни складає 2 240 000 грн., в т.ч. ПДВ 20% 373 333,33 грн.

Позивачем на рахунок відповідача перераховано авансовий платіж за виконання робіт з улаштування покрівлі згідно договору №27/07-2017 від 27.07.2017р. на загальну суму 600 000, 00 грн.

20 вересня 2017р. позивач направив відповідачу претензію, в якій зазначав про те, що в ході перевірки виконання робіт на об'єкті було виявлено, що роботи не виконуються та викладено прохання підготувати та надати акти фактично виконаних робіт та поставлених матеріалів та повернути решту коштів авансового внеску на рахунок позивача.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За приписами ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Судами встановлено, що договір № 27-07/2017 від 27.07.2017р. за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до ст. 845 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Господарський суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про помилковість тверджень місцевого господарського суду та позивача про неукладеність договору з підстав неузгодження строку його дії, оскільки як вбачається з п. 17.2 договору, він набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2018 р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції про те, що сторонами погоджено строк дії договору, та враховує часткове виконання укладеного договору, зокрема позивачем, що виключає застосування до спірних правовідносин норм ст. 1212 ЦК України, та що не заперечується й самим скаржником.

Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на порушення судом п. 1 ч. 1 ст. 264 ГПК України щодо не закриття апеляційного провадження з підстав подання апеляційної скарги не адвокатом, оскільки як вбачається із встановлених обставин, в судове засідання апеляційного господарського суду від відповідача з'явився належний представник - адвокат Сурник В.М., який підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі. Таким чином, прийняття судом апеляційної скарги, яка підписана неналежним представником, за наявності вказаних обставин, не потягло за собою порушення чиїх-небудь прав, та не є належною підставою для скасування постанови та закриття апеляційного провадження.

При цьому, доводи скаржника про ненадання судом апеляційної інстанції оцінки такій підставі позовних вимог, як невиконання відповідачем умов договору та непідтвердження використання авансу, заслуговують на увагу.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що договір підряду є неукладеним, а також з того, що відповідач не підтвердив використання сум авансу актами виконаних робіт, як передбачено умовами договору.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення та відмовляючи в задоволенні позову, виходив з відсутності підстав вважати договір неукладеним, при цьому не перевірив обґрунтованості інших підстав, заявлених в позові, для його задоволення.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем до апеляційної скарги додано підписані представниками сторін акти на закриття прихованих робіт №1-5, в яких зазначено матеріали, які використовувались при виконанні робіт, а також видану завідуючою ДНЗ №599 Носач Л.В. інформаційну довідку щодо проведення у вказаному ДНЗ робіт по модернізації покрівлі. На підтвердження вартості використаних матеріалів відповідач до апеляційної скарги надав копії платіжних доручень на загальну суму 416246,98 грн.

Проте апеляційний господарський суд не відхилив вказані докази та не надав їм оцінки.

Також суд не дослідив використання відповідачем авансових сум, розмір такого використання та чи є підставі згідно з умовами договору, на які посилається позивач, повертати йому зазначені кошти.

Як вбачається із встановлених судами обставин, згідно з п. 4.8 договору підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт обладнання, матеріалів, конструкцій та виробів. По закінченню граничного терміну використані суми авансу повинні бути підтверджені актом виконання обсягів робіт, або повернуті замовнику.

За змістом п. 4.9 договору в разі невикористання авансу підрядник протягом 2 робочих днів після граничного терміну використання повертає не використаний аванс на розрахунком рахунок замовника та сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення повернення авансу і суму індексації, нараховану на суму наданого авансу та 3% річних.

Судом апеляційної інстанції не встановлено наявності чи відсутності підстав для застосування вказаних умов договору у даному спорі, хоча позивач у позовній заяві посилався на відсутність підтвердження використання авансу відповідачем.

За положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з мотивувальної частини із зазначенням, зокрема, доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

Всупереч вказаним нормам законодавства, приймаючи нове рішення, суд апеляційної інстанції не оцінив аргументу позивача щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не встановив в судовому процесі всіх обставин справи всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності, що мають значення для правильного вирішення справи та дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі розгляду справи Верховним Судом не дають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, постанова у справі підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з урахуванням викладених вказівок цієї постанови.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги та дії, які повинен виконати суд першої інстанції при новому розгляді

Виходячи з вищевикладеного, з дотриманням передбачених ГПК України меж перегляду судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

При новому розгляді справи апеляційному господарському суду слід належним чином дослідити умови укладеного між сторонами договору та перевірити наявність/відсутність підстав для задоволення позову, на які посилається позивач.

Оскільки справа підлягає передачі на новий розгляд до апеляційного господарського суду, то відповідно до вимог ч. 14 ст. 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Білдінг" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018р. у справі №910/23196/17 скасувати.

Справу №910/23196/17 передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л.В. Стратієнко

Суддя І.В. Ткач