Рішення

від 18.06.2018 по справі 173/961/18

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/961/18

Провадження №2/173/717/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.

При секретарі - Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: комунальне підприємство ОСОБА_1 бюро технічної інвентаризації , про визнання права власності -

ВСТАНОВИВ:

02 травня 2018 року до суду звернувся позивач ОСОБА_2 з позовом про визнання права власності до відповідача ОСОБА_1 міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: КП ОСОБА_1 БТІ .

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2018 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні в спрощеному проваджені без виклику сторін на 18 січня 2018 року .

Справа розглядалась без участі сторін та представника третьої особи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась

Згідно поданої позовної заяви позивач просить визнати за ним право власності на самочинно збудований садибний житловий будинок з господарськими спорудами № 109 по вул. Правобережній в м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області.

В обґрунтування позовних вимог посилаючись на наступне: 15.12.2015 року він придбав незавершений будівництвом житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу за адресою: вул.. Правобережна, 109 м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області. Також 15.12.2015 року на підставі договору купівлі-продажу він придбав земельну ділянку за цією ж адресою загальною площею 0,100 га (кадастровий номер 1221010100:43:007:0004). В 2017 році він закінчив будівництво садибного житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами без отримання будь-яких дозволів.

05 квітня 2018 року він звернувся до КП ОСОБА_1 БТІ для виготовлення технічного паспорту. За його замовленням було виготовлено технічну документацію на будинок.

В 2018 році він вирішив продати будинок, але нотаріус роз'яснила, що без введення в експлуатацію будинку, він не може зареєструвати право власності на це майно.

Ввести об'єкт нерухомості в експлуатацію він не має можливості, так як інспекція ДАБІ не має методики стосовно об'єктів у яких дозвіл на будівництво відсутній, що й стало підставою звернення до суду.

Відповідач письмових заперечень проти позову не надав, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, представник КП ОСОБА_1 БТІ , в судове засідання не з'явилась, подавши заяву про слухання справи у її відсутність.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини

Між сторонами виникли правовідносини із права власності на нерухоме майно.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 15.12.2015 року придбав незавершений будівництвом житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу за адресою: вул.. Правобережна, 109 м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області. Також 15.12.2015 року на підставі договору купівлі-продажу він придбав земельну ділянку за цією ж адресою загальною площею 0,100 га (кадастровий номер 1221010100:43:007:0004). В 2017 році він закінчив будівництво садибного житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами без отримання будь-яких дозволів.

05 квітня 2018 року він звернувся до КП ОСОБА_1 БТІ для виготовлення технічного паспорту. За його замовленням було виготовлено технічну документацію на будинок.

В 2018 році він вирішив продати будинок, але нотаріус роз'яснила, що без введення в експлуатацію будинку, він не може зареєструвати право власності на це майно.

Ввести об'єкт нерухомості в експлуатацію він не має можливості, так як інспекція ДАБІ не має методики стосовно об'єктів, у яких дозвіл на будівництво відсутній.

Таким чином судом встановлено, що позивачем самочинно, без належного дозволу побудований будинок, який не введений в експлуатацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом

Згідно з вимогами ч.ч. 1,2, 6 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а держава не втрачається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Разом з тим, у відповідності до п. 9 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності органу державного архітектурно-будівельного контролю були наданні повноваження до 31.12.2015 року приймати в експлуатацію об'єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт.

Враховуючи, що позивач збудував будинок за відсутності наданого йому дозволу, зведений ним будинок вважається самочинним будівництвом.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 6 „ Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)" визначено, що відповідно до ст. 376 ЦК України суди розглядають справи щодо самочинного будівництва, зокрема, про визнання права власності на самочинно збудоване майно власником земельної ділянки.

Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК ), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п'ята статті 376 ЦК ).

З матеріалів справи вбачається, що проведене позивачем самочинне будівництво на земельній ділянці, яка передана у власність позивачем саме для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

Згідно з Тимчасовим положенням про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно , затвердженого наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.02р. визначено, що одним із документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно, є рішення суду про визнання права власності.

Відповідно до п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 року зазначено, що у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком.

Враховуючи, що самочинно збудований позивачем будинок відповідає будівельно-технічним, санітарно - гігієнічним та пожежним вимогам та не порушує права інших осіб, суд відповідно до способу захисту невизнаних прав, обраного позивачем, який передбачений ст. 16 ЦК України, та з яким погоджується суд, вважає за можливе задовольнити позов, визнавши за позивачем право власності на самочинно збудований будинок.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 745.00 грн., суд вважає за можливе покласти на позивача, так як судом не встановлено вини відповідача, щодо порушення прав позивача, а необхідність звернення до суду виникла в зв'язку з недотриманням порядку оформлення права власності на майно.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: комунальне підприємство ОСОБА_1 бюро технічної інвентаризації , про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, право власності на самочинно збудований садибний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований на земельній ділянці площею 0.100 га за адресою:вул.. правобережна, 109, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 745.00 грн. покласти на позивача ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення апеляційного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 18 червня 2018 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Зареєстровано 18.06.2018 року

Оприлюднено 22.06.2018 року

Дата набрання законної сили 19.07.2018 року