Рішення

від 21.06.2018 по справі 225/6456/17

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дзержинський міський суд Донецької області

ЄУН 225/6456/17

Провадження № 2/225/219/2018

РІШЕННЯ

іменем України

21 червня 2018 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області в складі: головуючого - судді Геря О.Г., за участі секретаря судового засідання Савченко О.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадщину за заповітом,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадщину за заповітом, в якому вказала, що 09.10.2009 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповідав їй, ОСОБА_1, дві земельні ділянки, що розташовані за адресою: м. Донецьк, колишнє КСП Широкий Ленінського району, пай 1, площею 0,5544 га та 3,5522 га. 09.07.2016 року ОСОБА_3 помер. Позивач у встановлений законом строк звернулась до Першої Краматорської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом. Їй було відмовлено в зв'язку з ненаданням витягу з Державного земельного кадастру про зазначену земельну ділянку та витягу з технічної документації про грошову нормативну оцінку земельної ділянки. В зв'язку з вказаними обставин позивач змушена була звернутися до суду та просити визнати за нею право власності на спадкове майно за заповітом померлого ОСОБА_3

До судового засідання позивач не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач також до судового засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності. При цьому відповідач вказав, що проти задоволення позову він не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що в заповіті, складеному 09 жовтня 2009 року, ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 на випадок своєї смерті належні йому земельні ділянки, які розташовані за адресою: місто Донецьк, колишнє КСП Широкий Ленінського району, пай 1, площею 0,5544 га та 3,5522 га.

Зазначений заповіт не оспорювався та не скасований, а відтак є чинним.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-НО №955098, виданого 27 липня 2016 року Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на підставі актового запису про смерть №1992 від 27 липня 2016 року, ОСОБА_3 помер 09 липня 2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, в тому числі й на земельні ділянки, які розташовані за адресою: місто Донецьк, колишнє КСП Широкий Ленінського району, пай 1, площею 0,5544 га та 3,5522 га.

Відповідно до вимог ст.ст.1233,1235 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно з ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу положень ст.ст.1268, 1274 ЦК України спадкоємці за заповітом чи законом мають прийняти спадщину, або не прийняти її, чи відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців незалежно від черги.

З наданих суду доказів встановлено, що позивач в межах шестимісячного строку з часу відкриття спадщини звернулася до державного нотаріуса Першої Краматорської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3

З копії спадкової справи №641/2016, відкритої після смерті ОСОБА_3, вбачається, що до Першої Краматорської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звертався також відповідач ОСОБА_2, який є сином спадкодавця. Останній отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складалось з жилого будинку з допоміжними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: місто Донецьк, вулиця Приморська, буд. 43, недоотриманої пенсії та легкового автомобілю марки ЗАЗ-1102.

Крім того, зі спадкової справи також вбачається, що до приватного нотаріуса Волноваського округу звертався ОСОБА_5, другий син спадкодавця, з заявою про відмову від спадщини.

Разом з тим, постановою державного нотаріуса Першої Краматорської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 від 12.10.2017 року позивачу було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з відсутністю в спадкоємця витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витягу з технічної документації про грошову нормативну оцінку земельної ділянки.

З листа Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 22.12.2016 року вбачається, що інформаційна база та архівні документи для визначення нормативної грошової оцінки залишилась у м. Донецьку, де проводиться антитерористична операція, тому надати нормативну грошову оцінку тимчасово не має можливості.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами України справ про спадкування від 30.05.2008 року №7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження,.

Оскільки нотаріусом відмовив у вчиненні нотаріальної дії, у позивача не виникло права власності на зазначене спадкове майно. Тому позивач позбавлена права оформлення спадщини в інший спосіб.

Згідно з пунктом г ч.1 ст.81 Земельного Кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюються, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч.3 ст.152 Земельного Кодексу України. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч.1 ст.1225 ЦК України.

З Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №717941 вбачається, що зазначений акт видано 27.01.2009 року ОСОБА_3 на підставі рішення виконкому Донецької міської ради від 26.04.2006 року №236. Тобто він був власником земельної ділянки, площею 3,5522 га, яка розташована у м. Донецьк, колишнє КСП Широкий Ленінського р-ну, пай 1, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1410137700:01:001:0062.

Також, з Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №717942 вбачається, що зазначений акт видано 27.01.2009 року ОСОБА_3 на підставі рішення виконкому Донецької міської ради від 26.04.2006 року №236. У зв'язку з чим вбачається право власності ОСОБА_3 й земельної ділянки він, площею 0,5544 га, яка розташована у м. Донецьк, колишнє КСП Широкий Ленінського р-ну, пай 1, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1410137700:01:001:0063. Дана обставина також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1402274992016 від 28.11.2016 року.

Таким чином, померлий ОСОБА_3 в свій час у встановленому законом порядку отримав право власності на зазначені земельні ділянки, а тому мав право ними розпоряджатися, в тому числі заповідати.

Та обставина, що в Державному земельному кадастрі на час звернення позивача до нотаріуса з заявою про отримання спадщини, відсутні відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1410137700:01:001:0062, площею 3.5522 га, не впливає на законність набуття права власності на неї померлим ОСОБА_3

Судом встановлено, що викладені вище умови позбавляють позивача можливості одержати в нотаріуса свідоцтва про право на спадщину. Тому її позовні вимоги щодо визнання права власності на спадкове майно при таких обставинах є обґрунтованими.

Таким чином, з викладеного вбачаються всі підстави для задоволення позовних вимог про визнання права власності позивача в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 на спірні земельні ділянки, які розташовані за адресою: м. Донецьк, колишнє КСП Широкий Ленінського району, пай 1, площею 0,5544 га та 3,5522 га.

На підставі ст.ст.1218,1227,1228,1233 ЦК України, ст.ст.81,152 ЗК України, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 263 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНН НОМЕР_2) про визнання права власності на спадщину за заповітом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого 09.07.2016 року, право власності на земельну ділянку, площею 3,5522 га, яка розташована у м. Донецьк, колишнє КСП Широкий Ленінського р-ну, пай 1, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер1410137700:01:001:0062.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого 09.07.2016 року, право власності на земельну ділянку, площею 0,5544 га, яка розташована у м. Донецьк, колишнє КСП Широкий Ленінського р-ну, пай 1, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер1410137700:01:001:0063.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 21 червня 2018 року.

С у д д я: