Ухвала

від 01.06.2018 по справі 2-2393/11

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:2-2393/11

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" червня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді Астахової О.О.,

при секретарі Неділько Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві подання головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коломієць Інни Миколаївни про примусовий привід боржника ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В :

Державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Коломієць І.М. звернулась до суду з поданням про примусовий привід боржника ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Мотивуючи тим, що на примусовому виконанні у відділі знаходиться виконавчий лист №2-2393/11, виданий 15 вересня 2011 року Дніпровським районним судом м. Києва, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, аліменти на утримання дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі по 500 гривень на кожного, а в загальні сумі 1000 гривень щомісячно, починаючи з 07 квітня 2011 року і до досягнення дітьми повноліття.

Державним виконавцем проведені виконавчі дії, передбачені Законом України Про виконавче провадження , а саме: винесено та направлено постанову про відкриття провадження на адресу боржника, накладено арешту на майно боржника, здійснено запити до державних органів з метою встановлення місця роботи, джерел доходу, наявності банківських рахунків у ОСОБА_7, зареєстрованих за ним на праві власності транспортних засобів.

Однак вжиті заходи виявились безрезультатними. Будь-яке майно чи рахунки в банках на боржника не зареєстровані.

19 квітня 2017 року та 08 травня 2018 року на адресу боржника направлені виклики з вимогою з'явитись до державного виконавця для вирішення питання щодо сплати боргу за виконавчим документом. Однак боржник до виконавчої служби не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Виходом державного виконавця за місцем проживання боржника за адресою: АДРЕСА_1, встановити його місце перебування та перевірити майновий стан не виявилось можливим, оскільки доступ до приміщення квартири не був наданий, про що складено відповідний акт.

Заборгованість ОСОБА_3 по аліментах станом на 01 квітня 2018 року становить 81000,00 грн.

Боржником рішення суду про стягнення аліментів не виконується, чиняться явні перешкоди державному виконавцю у примусовому його виконанні, ОСОБА_3 не з'явився за викликами державного виконавця, що змушує звернутись до суду із означеним поданням.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За таких обставин, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані стороною докази, суд приходить до висновку про залишення без задоволення подання з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05 вересня 2011 року задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, аліменти на утримання дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі по 500 гривень на кожного, а в загальні сумі 1000 гривень щомісячно, починаючи з 07 квітня 2011 року до повноліття ОСОБА_5 (до ІНФОРМАЦІЯ_5 р.) та повноліття ОСОБА_6 (до ІНФОРМАЦІЯ_6 р.)

Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с. 23-24).

15 вересня 2011 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №2-2393/11 на примусове виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 вересня 2011 року щодо стягнення ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, аліментів на утримання дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі по 500 гривень на кожного, а в загальні сумі 1000 гривень щомісячно (а.с. 36-37).

16 грудня 2015 року головним державним виконавцем ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Коломієць І.М. відкрито виконавче провадження №49701949, на підставі виконавчого листа №2-2393/11, виданого 15 вересня 2011 року Дніпровським районним судом м. Києва (а.с. 39).

Постановою головного державного виконавця Коломієць І.М. від 16 грудня 2018 року для забезпечення виконання рішення суду накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 (а.с. 41).

Згідно відповідей Пенсійного фонду України про осіб - боржників, Державної фіскальної служби про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами платника податків будь-якої інформації щодо боржника, як платника податків та отримання заробітної плати, не зареєстровано (а.с. 43-46).

Як убачається із довідки розрахунку заборгованості по аліментам Дніпровського районного відділу ДВС м. Києва, заборгованість ОСОБА_3 за виконавчим листом №2-2393/11 станом на 01 квітня 2018 року становить 81 000,00 грн. (а.с. 62-63).

Відповідно до Акту державного виконавця від 05 травня 2018 року, під час виходу державного виконавця за місцем проживання боржника за адресою: АДРЕСА_1, двері до квартири були зачинені, на стук ніхто не відповів (а.с. 64).

За положеннями ч. 1 ст. 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Згідно із п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Разом з цим, необхідність такого заходу, як примусовий привід боржника має бути обумовлена певними обставинами, на підтвердження яких держаним виконавцем має бути надано відповідні докази такої необхідності.

Судом встановлено, що підставою для звернення державного виконавця із поданням до суду є неявка боржника ОСОБА_3 на виклики державного виконавця, які здійснювались 19 квітня 2017 року та 08 травня 2018 року для вирішення питання щодо сплати боргу за виконавчим документом (а.с. 42, 65).

Разом з тим, дані твердження не доведено перед судом належними, допустимими та достовірними доказами у розумінні ст.ст. 77-80 ЦПК України.

Матеріали справи не містять достатніх доказів належного направлення державним виконавцем вказаних викликів у встановлений законом спосіб, у порушення вимог ст. 81 ЦПК України.

Суд критично розцінює у якості доказу належного направлення ОСОБА_3 виклику державного виконавця копію конверту адресованого боржнику, оскільки причиною повернення даного поштового відправлення вказано - "неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача" (а.с. 69).

За положеннями ст. 438 ЦПК України, суд не наділений повноваженнями на збирання доказів на підтвердження підстав застосування примусового приводу боржника.

З урахуванням викладеного та у зв'язку з відсутністю доказів факту ухилення боржника від явки до державного виконавця на виклики останнього, суд не убачає правових підстав для застосування даного заходу забезпечення виконання судового рішення та приходить до висновку про відмову у задоволенні подання державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва про примусовий привід ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 7, 77-78, 81, 259-261, 353, 355, 438 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , суд

У Х В А Л И В :

Подання головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коломієць Інни Миколаївни про примусовий привід боржника ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.О. Астахова