Рішення

від 22.05.2018 по справі 802/1035/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

22 травня 2018 р. Справа № 802/1035/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 (вул. Брацлавська, 2, м. Вінниця, 21001, РНОКПП НОМЕР_1)

до ОСОБА_2 освіти і науки Вінницької облдержадміністрації (вул. М. Оводова, 33, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 02141271)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 освіти і науки Вінницької облдержадміністрації у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації;

- зобов'язати ОСОБА_2 освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації надати позивачу пояснення які саме документи йому необхідно зібрати для вступу до університету на безоплатній основі по спеціальності «юрист» ;

- зобов'язати ОСОБА_2 освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації зарахувати позивача до навчання до університету на безоплатній основі по спеціальності «юрист» ;

- зобов'язати ОСОБА_2 освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації забезпечити позивача відповідними матеріалами для навчання в університеті;

- зобов'язати ОСОБА_2 освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації роз'яснити позивачу як буде проходити навчання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відбуває покарання у виді позбавлення волі в установі максимального рівня безпеки, відповідно до статті 150 Кримінально-виконавчого кодексу України. Позивач має повну загальну освіту і має бажання вчитися на безоплатній основі в університеті та отримати вищу освіту по спеціальності "Юрист". Позивач звернувся з відповідним зверненням про надання інформації до ОСОБА_2 освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації. Проте, у наданій відповідачем відповіді не міститься належної інформації стосовно поставлених позивачем питань. Дані обставини і стали підставою звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 06.04.2018 відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи).

ОСОБА_1 в позовній заяві зазначив, що він відбуває покарання у виді позбавлення волі в установі максимального рівня безпеки, відповідно до статті 150 Кримінально-виконавчого кодексу України. Згідно до ст. 107 п. 2 ст. 151 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені до довічного позбавлення волі мають право одержувати освіту відповідно до законодавства про освіту. Позивачем зазначено, що з неофіційних розмов із юристами із зазначеного питання позивачу стало відомо, що існує квота на безоплатну вищу освіту для засуджених до довічного позбавлення волі. Від керівництва державної установи «Вінницька установа виконання покарань №1» позивачу стало відомо (в усній формі), що за останні двадцять років жоден довічно засуджений, який відбуває покарання в цій установі не отримував диплом про вищу освіту. З огляду на вказані обставини, позивач вирішив, що квота на безоплатну освіту для довічно засуджених вільна.

З проханням про допомогу про зарахування на навчання до університету на безоплатній основі по спеціальності «Юрист» позивач 01.08.2017 звернувся письмово до Президента України. Секретаріат Президента перенаправив звернення позивача до Міністерства юстиції України, яке в свою чергу, порадло позивачу звернутись до ОСОБА_2 освіти виконавчого комітету Вінницької міської ради.

Однак, ОСОБА_2 освіти виконавчого комітету Вінницької міської ради займається установами І - III ступеня, тобто - школами та училищами. Із відповіді ОСОБА_2 освіти виконавчого комітету Вінницької міської ради позивачу стало відомо, що університетами займається ОСОБА_2 освіта і науки Вінницької облдержадміністрації.

Звернувшись до ОСОБА_2 освіти і науки Вінницької облдержадміністрації, позивачем отримано лист-відповідь в якому зазначено, що відповідно до статті 44 Закону України «Про вищу освіту» прийом на навчання до закладів вищої освіти здійснюється на конкурсній основі відповідно до Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Умови конкурсу повинні забезпечувати дотримання прав особи у сфері освіти.

ОСОБА_1 зазначив, що ніякої допомоги від відповідача ним не отримано, а лише отримано формальну відписку. Позивач зазначає, що через халатність та бездіяльність ОСОБА_2 освіти і науки Вінницької облдержадміністрації він не зміг подати відповідні документа на вступ до університету, не зміг підготуватися, тому що не має відповідних матеріалів та не знає куди звертатися і подавати документи.

Відповідачем через відділ прийому суду 24.06.2018 подано відзив.

У відзиві зазначено, що ОСОБА_2 освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації не визнає вимоги позовної заяви ОСОБА_1. Вказано, що ОСОБА_1 дійсно звертався до ОСОБА_2 освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації з питання реалізації свого конституційного права на здобуття вищої освіти (безкоштовно) за юридичним напрямком. ОСОБА_2 освіти і науки ОДА позивачеві ОСОБА_1 було надано відповіді в межах компетенції у спосіб та терміни, визначені чинним законодавством України, що спростовує твердження позивача щодо бездіяльності ОСОБА_2. Окрім того, жодним нормативом актом не передбачено, як стверджує ОСОБА_1, що при отриманні заяви позивача ОСОБА_2 освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації повинен був надіслати до державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» свого представника, який надасть пояснення та рекомендації з питання вступу в університет» .

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 наголошує на тому, що «із неофіційних розмов із юристами» йому стало відомо про існування квоти на безоплатну вищу освіту за спеціальністю «Юрист» для засуджених до довічного позбавлення волі. Однак, відповідно до розділу VIII «Доступ до вищої освіти, прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти» , статті 44 «Умови прийому на навчання до закладів вищої освіти» Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 року №1556-VII:1. Прийом на навчання до закладів вищої освіти здійснюється на конкурсній основі відповідно до Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Умови конкурсу повинні забезпечувати дотримання прав особи у сфері освіти.2. Умови прийому на навчання до закладів вищої освіти оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки не пізніше 15 жовтня року, що передує року вступу до закладу вищої освіти. 3. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Брати участь у конкурсі за результатами вступних іспитів з конкурсних предметів у закладі вищої освіти у межах установлених квот прийому до закладів вищої освіти (наукових установ) України мають право особи (за їхнім вибором), які мають захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, діти- сироти та особи, яких законом визнано учасниками бойових дій та які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.»

Відповідно до Розпорядженням голови Вінницької обласної державної адміністрації від 16 січня 2013 року №23 «Про затвердження положення про ОСОБА_2 освіти і науки облдержадміністрації » (із змінами) дії, вчинення яких від ОСОБА_2 вимагає у судовому порядку позивач ОСОБА_1, не належать до компетенції та повноважень ОСОБА_2 освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно ч.2 ст.34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною другою статті 77 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно ст.3 Закону України "Про звернення громадян", під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про звернення громадян", звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Згідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Частиною 1 ст.16 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Згідно ст.19 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не відміняє вимоги частини дев'ятої цієї статті.

Обов'язку надання відповіді кореспондує право громадянина одержати письмову відповідь за результати розгляду заяви чи скарги. Таке право закріплене ст. 18 Закону України "Про звернення громадян". Так, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про звернення громадян" громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Отже, чинним законодавством закріплений прямий обов'язок органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, керівників та посадових особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян надати належну обґрунтовану відповідь на звернення громадян .

В даному випадку, позивач звернувся до ОСОБА_2 освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації із заявою у якій просив належного і ґрунтовного роз'яснення, практичної допомоги підготовки до здачі іспитів з незалежного зовнішнього оцінювання та у подальшому, вступу до вищого навчального закладу.

Але, надавши відповідь від 15.02.2018 року за № 27-С-59 ОСОБА_1, суд вважає, що відповідач ніяких належних роз'яснень позивачу не надав по суті звернення, процитувавши лише норми ст. 53 Конституції України, ст. 44 Закону України Про вищу освіту . Таким чином, підійшов формально до розгляду звернення ОСОБА_1, не надавши належну обґрунтовану відповідь на його звернення.

Відповідно до частини 3 положення "Про ОСОБА_2 освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації облдержадміністрації" основними завданнями ОСОБА_2 серед іншого є: визначення потреб, розроблення пропозицій щодо розвитку та удосконалення мережі навчальних закладів; створення в межах своїх повноважень умов для реалізації рівних прав громадян України на освіту, соціального захисту дітей дошкільного та шкільного віку, студентської молоді, педагогічних, наукових, інших працівників закладів та установ освіти і науки; створення умов для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти відповідно до освітніх потреб особистості та її індивідуальних здібностей і можливостей, реалізації їх права відповідно до законів України на здобуття вищої освіти.

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи прав та інтересів юридичної особи, тобто не вчинення певних дій, які суб'єкт владних повноважень повинен був вчинити, але не вчинив.

В даному випадку суд не вбачає бездіяльності відповідача, оскільки ОСОБА_2 освіти і науки Вінницької облдержадміністрації направлено ОСОБА_1 відповідь №27-С-59 від 15.02.2018.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами звернення за визначеними в заяві позивача критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

При цьому, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.

Так, згідно частини першої вказаної норми, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб'єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві.

Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення".

Так, відповідно до пункту 3 цієї, Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку , зі сторони відповідача мають місце порушення Закону України "Про звернення горомадян", а саме, ненадання ґрунтовної відповіді на звернення .

З огляду на вказані обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині зобов'язання ОСОБА_2 освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації повторно розглянути звернення, надавши позивачу ґрунтовні роз'яснення щодо питань які викладено у зверненні позивача ОСОБА_1 (відповідь від 15.02.18 р., за № 27-С-59).

Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації розглянути належним чином звернення ОСОБА_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

позивач ОСОБА_1 (вул. Брацлавська, 2, м. Вінниця, 21001, РНОКПП НОМЕР_1)

відповідач - ОСОБА_2 освіти і науки Вінницької облдержадміністрації ( вул. М. Оводова, 33, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 02141271 )

Суддя /підпис/ ОСОБА_3

Згідно з оригіналом Суддя

Помічник судді