Постанова

від 26.09.2018 по справі 802/1035/18-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1035/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

26 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в квітні 2018 ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності Департаменту освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації протиправною, зобов'язання відповідача надати позивачу пояснення, які саме документи йому необхідно зібрати для вступу до університету на безоплатній основі по спеціальності "Юрист", зобов'язання Департаменту освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації зарахувати позивача на навчання до університету на безоплатній основі по спеціальності "Юрист", зобов'язання відповідача забезпечити позивача відповідними матеріалами для навчання в університеті та зобов'язання Департаменту освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації роз'яснити позивачу як буде проходити навчання.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано відповідача розглянути належним чином звернення ОСОБА_2, в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, ОСОБА_2 відбуває покарання у виді позбавлення волі в установі максимального рівня безпеки відповідно до статті 150 Кримінально-виконавчого кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з розмов з юристами йому стало відомо, що існує квота на безоплатну вищу освіту для засуджених до довічного позбавлення волі. Від керівництва державної установи Вінницька установа виконання покарань №1 позивачу стало відомо (в усній формі), що за останні двадцять років жоден довічно засуджений, який відбуває покарання в цій установі не отримував диплом про вищу освіту. З огляду на вказані обставини позивач вирішив, що квота на безоплатну освіту для довічно засуджених вільна.

У зв'язку з чим 01 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернувся з проханням до Президента України про допомогу щодо зарахування на навчання до університету на безоплатній основі за спеціальністю "Юрист".

Секретаріат Президента перенаправив звернення позивача до Міністерства юстиції України, яке в свою чергу, порадило позивачу звернутись до Департаменту освіти виконавчого комітету Вінницької міської ради.

З відповіді Департаменту освіти виконавчого комітету Вінницької міської ради №С-15-86565/01-15 від 14 вересня 2017 року позивачу стало відомо, що університетами займається Департамент освіти і науки Вінницької облдержадміністрації.

25 вересня 2017 року позивач звернувся із заявою до Департаменту освіти і науки Вінницької облдержадміністрації.

15 лютого 2018 року позивач отримав лист-відповідь, в якому зазначено, що відповідно до статті 44 Закону України "Про вищу освіту" прийом на навчання до закладів вищої освіти здійснюється на конкурсній основі відповідно до Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Умови конкурсу повинні забезпечувати дотримання прав особи у сфері освіти.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, в порушення вимог Закону України "Про звернення громадян", не надав належну відповідь на звернення позивача, а підхід до розгляду звернення ОСОБА_2 мав формальний характер.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Зазначена норма кореспондується із ст. 34 Конституції України, якою передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Закріплене Конституцією України право на інформацію передбачено, насамперед, Законами України "Про звернення громадян", "Про доступ до публічної інформації" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про інформацію" право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Частиною 3 статті 3 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що заява - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Відповідно до ст.ст. 15, 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань); скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою рішень; вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення; у разі визнання заяви необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про звернення громадян" громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Крім того, відповідно до частини 3 положення "Про Департамент освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації облдержадміністрації" основними завданнями Департаменту серед іншого є: визначення потреб, розроблення пропозицій щодо розвитку та удосконалення мережі навчальних закладів; створення в межах своїх повноважень умов для реалізації рівних прав громадян України на освіту, соціального захисту дітей дошкільного та шкільного віку, студентської молоді, педагогічних, наукових, інших працівників закладів та установ освіти і науки; створення умов для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти відповідно до освітніх потреб особистості та її індивідуальних здібностей і можливостей, реалізації їх права відповідно до законів України на здобуття вищої освіти.

Дослідивши лист відповідача № 01-27-02/3365 від 09 жовтня 2017 року та звернення позивача, суд встановив, що відповідь не містить усієї запитуваної позивачем інформації.

В свою чергу відповідач надав формальну відповідь та не врахував при цьому, що ОСОБА_2 відбуває покарання у виді позбавлення волі в установі максимального рівня безпеки, відповідно до статті 150 Кримінально-виконавчого кодексу України, в зв'язку з чим не має достатнього доступу до інформаційних ресурсів, а тому позбавлений можливості самостійно визначити відповіді на питання свого звернення від 25 вересня 2017 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Департамент освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації не виконав положення Закону України "Про звернення громадян" та не надав належну і змістовну відповідь щодо питань, порушених у зверненні ОСОБА_2

Водночас, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності Департаменту освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації протиправною підлягає скасуванню з наступних підстав.

Протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

У зв'язку з цим, а також з урахуванням обставин, встановлених у справі, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання бездіяльності протиправною помилковим, оскільки наданий лист не містить відповідей на усі питання, порушені ОСОБА_2 у своєму зверненні-заяві.

За таких обставин належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є визнання бездіяльності Департаменту освіти та науки Вінницької обласної державної адміністрації при розгляді звернення ОСОБА_2 від 25 вересня 2107 року протиправною.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Департаменту освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації зарахувати позивача на навчання до університету на безоплатній основі по спеціальності "Юрист"; зобов'язання відповідача забезпечити позивача відповідними матеріалами для навчання в університеті; зобов'язання Департаменту освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації роз'яснити позивачу, як буде проходити навчання, колегія суддів вважає їх обґрунтованими, оскільки відповідач у справі не наділений повноваженнями щодо вирішення порушених вище питань, а прийом на навчання до вищих навчальних закладів, відповідно до чинного законодавства здійснюється на конкурсній основі.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, висновки суду першої інстанції по суті спору частково не відповідають встановленим у справі обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності Департаменту освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації протиправною та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. В іншій частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності Департаменту освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації протиправною.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації щодо надання відповіді на звернення ОСОБА_2 від 25 вересня 2017 року.

В іншій частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 27 вересня 2018 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Курко О. П. Совгира Д. І.