Рішення

від 14.06.2018 по справі 813/2197/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2197/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Сільник Н.Є.

за участю:

представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест-Плюс" про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках, -

Встановив:

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Головного управління ДФС у Львівській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Львівській області) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест-Плюс" (далі - відповідач, ТОВ "Енергоінвест-Плюс") про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі п.п.16.1.5, 16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст. 20, п.п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України та наказу ГУ ДФС у Львівській області від 08.06.2017 № 2234 виписано направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача з питань проведення взаємовідносин із ТОВ Елайтінг ЛТД за період грудень 2016 - січень 2017 року. 08.06.2017 позивачем здійснено вихід на фактичну адресу підприємства, втім відповідач відмовив у допуску до проведення позапланової перевірки та повідомив, що документи надаватись не будуть, а наказ ГУ ДФС у Львівській області від 08.06.2017 №2234 буде оскаржено в судовому порядку. У зв'язку з не допуском посадових осіб до перевірки, позивач звернувся з даним позовом до суду, оскільки, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Позивач просить суд постановити рішення про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках ТОВ "Енергоінвест-Плюс".

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, відповідач зазначив, що 29.01.2018 постановою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі № 876/12062/17, скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2017 у справі № 813/3479/17 та ухвалено нове судове рішення, яким позов ТОВ Енергоінвест-Плюс" задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у Львівській області № 2234 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB "Енергоінвест-Плюс" від 08.06.2017. У зв'язку з наведеним відповідач зазначив, що відсутні підстави, що обґрунтовують позовні вимоги позивача.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 позовну заяву Головного управління ДФС у Львівській області було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

03 липня 2017 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду продовжено Головному управлінню ДФС у Львівській області строк для усунення недоліків позовної заяви у справі № 813/2197/17.

Ухвалами Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 відкрито провадження в адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

15 серпня 2017 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 813/2124/17.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року поновлено провадження у справі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

ТОВ "Енергоінвест-Плюс" зареєстровано як юридична особа 21.12.2015 за №14151020000037790, код ЄДРПОУ 40187178, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області.

Суд встановив, що 8 червня 2017 року ГУ ДФС у Львівській області прийняло наказ № 2234 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB "Енергоінвест-Плюс" .

8 червня 2017 року ГУ ДФС у Львівській області на підставі підпункту п.п.16.1.5, 16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст. 20, п.п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України та наказу ГУ ДФС у Львівській області від 08.06.2017 виписано направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Енергоінвест-Плюс № 2234.

8 червня 2017 року старшим державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_2 було здійснено вихід за фактичною адресою TOB "Енергоінвест-Плюс" з метою вручення копії наказу та направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

В.о. директора TOB "Енергоінвест-Плюс" ОСОБА_3 ознайомився з наказом та направленнями на проведення позапланової перевірки, зазначив, що до перевірки не допускає, документи надаватись до перевірки не будуть, а наказ ГУ ДФС у Львівській області Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB "Енергоінвест-Плюс" від 08.06.2017 № 2234 буде оскаржено в судовому порядку, про що 9 червня 2017 року складено акт відмови від допуску посадовими особами TOB "Енергоінвест-Плюс" до проведення перевірки №733/13-01-14-06. Із вказаним актом було ознайомлено В.о. директора підприємства.

Податковий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків, у зв'язку із відмовою платника податків від проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

12 червня 2017 року TOB "Енергоінвест-Плюс" звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівської області про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Львівській області Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB "Енергоінвест-Плюс" від 08.06.2017 № 2234.

22 вересня 2017 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду у справі № 813/2124/17 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест-плюс" до Головного управління ДФС у Львівської області про визнання протиправним та скасування наказу - залишено без розгляду.

6 жовтня 2017 року TOB "Енергоінвест-Плюс" повторно звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівської області про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Львівській області Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB "Енергоінвест-Плюс" від 08.06.2017 № 2234.

09 листопада 2017 року постановою Львівського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні адміністративного позову TOB "Енергоінвест-Плюс" до Головного управління ДФС у Львівської області про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Львівській області Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB "Енергоінвест-Плюс" від 08.06.2017 № 2234.

29 січня 2018 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі № 876/12062/17, скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2017 у справі № 813/3479/17 та ухвалено нове судове рішення, яким позов ТОВ Енергоінвест-Плюс задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у Львівській області № 2234 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB "Енергоінвест-Плюс" від 08.06.2017.

Вказана постанова в касаційному порядку не оскаржена та набрала законної сили.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 94.1 ст. 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п. 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з п. 94.5 ст. 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Згідно з п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Таким чином, позивач, у разі його недопуску платником податків до проведення перевірки, може прийняти рішення про арешт майна платника податків, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Проте, податковий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

Підпунктом 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

За змістом наведеної норми для виникнення у контролюючого органу права звернення до суду для застосування арешту коштів мають настати дві умови: 1) у платника податків виник податковий борг; 2) у платника податків відсутнє майно для погашення цього податкового боргу.

Проте, доказів наявності у TOB "Енергоінвест-Плюс" податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу суду не надано, таким чином суд прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках TOB "Енергоінвест-Плюс".

Аналогічного змісту позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 813/4401/16 , в якій колегія Верховного Суду зазначила, що доказів наявності у ТОВ «Аква Маріс» податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу позивачем до суду не надано, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача..

Такого ж змісту позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №813/2316/17 та зазначено, що арешт коштів на рахунках платника податків є спеціальною складовою загального арешту майна, який відрізняється виключною процедурою його застосування, та є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого відповідно до положень пунктів 94.2, 94.5 статті 94 Податкового кодексу України. Не підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку унеможливлює право податкового органу на звернення до суду з позовом про застосування арешту коштів на рахунках відповідача.

Окрім того, відповідно до частини 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У даному випадку наказ ГУ ДФС у Львівській області № 2234 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB "Енергоінвест-Плюс" від 08.06.2017, був предметом судового розгляду і судом дано правову оцінку вказаного наказу та його скасовано.

Таким чином, суд зауважує, що обов'язковою умовою для застосування арешту є наявність законних підстав для проведення перевірки, а тому зі скасуванням наказу на проведення перевірки, відпали підстави для проведення позапланової виїзної перевірки і відповідно для допуску посадових осіб позивача для проведення такої перевірки.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що у позивача відсутні підстави для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків, а відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 5 ст.139 КАС України разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

Вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 22.06.2018.

Суддя Р.М. Брильовський