Постанова

від 10.09.2018 по справі 813/2197/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5753/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.,

з участю представника позивача: Боднар Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року (суддя- Брильовський Р.М., ухвалене в м. Львові, повний текст складено 22.06.2018р. ) у справі №813/2197/17 за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест-плюс" про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках,-

ВСТАНОВИВ:

19.06.2017 року Головне управління ДФС у Львівській області звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест-плюс" про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду Головне управління ДФС у Львівській області оскаржило його подавши апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду. Вважає, що оскаржуване рішення винесене без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить його скасувати і прийняти нове, яким позов задоволити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що на підставі наказу ГУ ДФС у Львівській області від 08.06.2017 № 2234 виписано направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест-плюс" з питань проведення взаємовідносин із ТОВ "Елайтінг ЛТД" за період грудень 2016 - січень 2017 року. 08.06.2017 позивачем здійснено вихід на фактичну адресу підприємства, втім відповідач відмовив у допуску до проведення позапланової перевірки, та вказав, що наказ ГУ ДФС у Львівській області від 08.06.2017 №2234 буде оскаржено в судовому порядку. У зв'язку з не допуском посадових осіб до перевірки, позивач звернувся з даним позовом до суду, оскільки, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Відтак просить постановити рішення про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках ТОВ "Енергоінвест-Плюс".

В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, однак явки представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду заяви без їхньої участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 8 червня 2017 року ГУ ДФС у Львівській області прийняло наказ № 2234 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB "Енергоінвест-Плюс", та 8 червня 2017 року ГУ ДФС у Львівській області на підставі підпункту п.п.16.1.5, 16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст. 20, п.п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України та наказу ГУ ДФС у Львівській області від 08.06.2017 виписано направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Енергоінвест-Плюс" № 2234.

Також, 8 червня 2017 року старшим державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області Курашом Б.Є. було здійснено вихід за фактичною адресою TOB "Енергоінвест-Плюс" з метою вручення копії наказу та направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в.о. директора TOB "Енергоінвест-Плюс" Васильків В.В. ознайомився з наказом та направленнями на проведення позапланової перевірки, зазначив, що до перевірки не допускає, а наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки буде оскаржено в судовому порядку. 9 червня 2017 року складено акт відмови від допуску посадовими особами TOB "Енергоінвест-Плюс" до проведення перевірки №733/13-01-14-06. Із вказаним актом було ознайомлено в.о. директора підприємства.

Відтак податковий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків, у зв'язку із відмовою платника податків від проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції зробив висновок, що у податкового органу відсутні підстави для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків.

Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на таке.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Як зазначається в пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з пунктом 94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Пунктом 94.2 статті 94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з п. 94.5 ст. 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Пунктом 94.10 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Таким чином, позивач, у разі його недопуску платником податків до проведення перевірки, може прийняти рішення про арешт майна платника податків, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Проте як вірно зазначено судом першої інстанції, податковий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

Підпунктом 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що для виникнення у контролюючого органу права звернення до суду для застосування арешту коштів мають настати дві умови: 1) у платника податків виник податковий борг; 2) у платника податків відсутнє майно для погашення цього податкового боргу.

Докази наявності у TOB "Енергоінвест-Плюс" податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу суду не надано та в матеріалах справи відсутні,

Відтак вірним є висновок суду першої інстанції, про відсутність підстав для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках TOB "Енергоінвест-Плюс".

Аналогічну позицію викладено Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 у справі № 813/4401/16, та від 27.03.2018 у справі №813/2316/17.

Окрім того, 29 січня 2018 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду (набрала законної сили) у справі №813/3479/17 ( апеляційне провадження №876/12062/17 визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у Львівській області № 2234 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB "Енергоінвест-Плюс" від 08.06.2017. На підставі даного наказу і проводилась документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест-плюс" з питань проведення взаємовідносин із ТОВ "Елайтінг ЛТД" за період грудень 2016 - січень 2017 року. Відповідно до частини 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що обов'язковою умовою для застосування арешту є наявність законних підстав для проведення перевірки, відтак із скасуванням наказу на проведення перевірки, відпали підстави для проведення позапланової виїзної перевірки і відповідно для допуску посадових осіб позивача для проведення такої перевірки.

Враховуючи вище викладене, судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що у податкового органу відсутні підстави для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків- TOB "Енергоінвест-Плюс", відтак, в задоволені позову вірно відмовлено.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року у справі №813/2197/17 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 13.09.2018р.