Рішення

від 22.06.2018 по справі 825/2243/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2018 року                     Чернігів                               Справа № 825/2243/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Зайця О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Вальдкор М" про накладення арешту на кошти та інші цінності та стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «Вальдкор М» (код ЄДРПОУ 37633011) на суму 22097,79грн. що знаходяться на відкритих рахунках у банках; стягнення з рахунків в установах банків товариства з обмеженою відповідальністю «Вальдкор М» (код ЄДРПОУ 37633011) податкового боргу за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 22097,79 грн. на р/р 31119105700002, одержувач УК у м. Чернігові/м.Чернігів/21081000, банк отримувача ГУ ДКСУ у Чернігівській області код 38054398, МФО 853592.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свого податкового обов'язку, щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, відтак, станом на дату звернення до суду підприємство як платник податків має податковий борг зі сплати пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на загальну суму 22097,79 грн. Крім того, позивач просить накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «Вальдкор М».

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався без поважних причин.

Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статей 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, дослідивши подані докази, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вальдкор М» 15.04.2011 зареєстровано в якості юридичної особи, згідно витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприсмців та громадських формувань від 17.04.2018 №1003872515.

Відповідач перебуває на обліку в Чернігівській ОДНІ ГУ ДФС у м. Чернігові з 18.04.2011.

Відповідно до статті 67 Конституції України та підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України (надалі ПК України) на відповідача покладений обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 6.1 статті 6 ПК України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до нього Кодексу.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Станом на 05.06.2018 за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 22097,79 грн., а саме: відповідачу донараховано штрафні санкції у розмірі 170 грн. за порушення вимог валютного законодавства (акт перевірки від 04.08.2016 №311/14/37633011), що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 17.08.2016 №0002851400, яке отримано 31.08.2016, цим же актом встановлено порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за порушення вимог валютного законодавства, а тому податковим повідомленням-рішенням від 17.08.2016 №0002841400 відповідачу донараховано пеню у розмірі 18218,49 грн.

Крім того, за відповідачем рахується заборгованість за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 3709,30 грн. (акт перевірки від 06.10.2016 №380/14/37633011), яка підтверджується податковим повідомленням-рішенням №0003611400 від 20.10.2016, яке отримано 20.10.2016.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Дані податкові повідомлення-рішення відповідач не оскаржував в судовому або адміністративному порядках у встановлені строки, а тому визначені в них суми грошових зобов'язань вважаються узгодженими.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України контролюючим органом з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми №3208-17 від 06.10.2016, яка була повернута 07.11.2016 у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку податкового боргу, що є предметом даного позову.

Відповідно до п.п. 20.1.28 та 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати з банків та інших фінансових установ пеню за несвоєчасне виконання ними рішень суду та доручень платників податків про сплату податків, зборів, платежів; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України). Згідно пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відтак, виходячи з вимог статті 95 Податкового кодексу України, податкова заборгованість платників податків стягується контролюючим органом на підставі рішення суду шляхом: стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та за рахунок реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків. При цьому, право на звернення з позовом про стягнення податкового боргу з платника податків виникає у контролюючого органу через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення з рахунків в установах банків товариства з обмеженою відповідальністю «Вальдкор М» (код ЄДРПОУ 37633011) податкового боргу за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 22097,79 грн. на р/р 31119105700002, одержувач УК у м. Чернігові/м.Чернігів/21081000, банк отримувача ГУ ДКСУ у Чернігівській області код 38054398, МФО 853592 підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «Вальдкор М» (код ЄДРПОУ 37633011) на суму 22097,79грн. що знаходяться на відкритих рахунках у банках, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Так, згідно пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Аналогічні норми містить Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України 14.07.2017 № 632 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 за № 948/30816, відповідно до пункту 1 розділу ІІІ якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з вищевказаних обставин.

Отже, адміністративний арешт застосовується лише за наявності однієї із наведених обставин.

Позивачем вищенаведені обставини для застосування адміністративного арешту не доведені. Наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку. Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними в пункті 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Таким чином, у задоволенні даної вимоги слід відмовити.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов, - задовольнити частково.

Стягнути з рахунків в установах банків товариства з обмеженою відповідальністю «Вальдкор М» (код ЄДРПОУ 37633011) податковий борг за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 22097,79 грн. на р/р 31119105700002, одержувач УК у м. Чернігові/м.Чернігів/21081000, банк отримувача ГУ ДКСУ у Чернігівській області код 38054398, МФО 853592.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 22 червня 2018 року.

Суддя                                                                                           О.В. Заяць