Ухвала

від 19.06.2018 по справі 2-4268/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 року м. Київ

Справа № 2-4268/11

Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого: Соколової В.В.

суддів: Поліщук Н.В., Шкоріної О.І.

секретар Луговий Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Апеляційного суду м. Києва від 20.03.2018 у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Освіта України , треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_3 про розірвання договору, стягнення штрафних санкцій, відшкодування моральної шкоди та за позовом третьої особи ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Освіта України про визнання договору про видання твору недійсним,

В С Т А Н О В И В

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 20.03.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задоволено частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 листопада 2017 року - скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Освіта України , треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_3 про розірвання договору, стягнення штрафних санкцій, відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.

Самостійні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Освіта України про визнання договору про видання твору недійсним - задоволено частково.

Справа № 2-4268/11 № апеляційного провадження:22-ц/796/1221/2018 (06.115/796/223/2018) Головуючий у суді першої інстанції: Гончарук В.П. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В. Визнано недійсним Договір на видання твору від 18.02.2011 укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Освіта України .

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Освіта України на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

В задоволенні інших вимог - відмовлено.

02.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз'яснення постанови Апеляційного суду м. Києва від 20.03.2018, в якій просив роз'яснити зміст резолютивної частини постанови щодо того, які саме самостійні вимоги третьої особи ОСОБА_3 задоволені частково, а у задоволенні яких відмовлено; роз'яснити зміст резолютивної частини постанови щодо визначення апеляційним судом розміру компенсації за рахунок держави судових витрат ОСОБА_1 в сумі 375 грн. та ОСОБА_3 в сумі 609, 60 грн.; роз'яснити зміст резолютивної частини постанови щодо того, який є правовий режим коштів у розмірі 50000, 00 грн., що стягнуто з ТОВ Освіта України на користь ОСОБА_2

В порядку п. 8 ч. 1 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

А отже Апеляційний суд м. Києва є компетентним судом щодо розгляду даної справи.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав подану ним заяву та просив про її задоволення. Наголошував на тому, що без проведення судово-бухгалтерської експертизи неможливо визначити правовий режим коштів, що стягнуті на користь ОСОБА_2, тому рішення суду в цій частині є йому незрозумілим.

Представники позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заперечували проти доводів заяви, наголошували на наявності зловживання процесуальними права задля затягування судового розгляду.

Інші особи в судове засідання не з'явилися, про розгляд заяви повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили. Оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення судового рішення, колегія суддів вважає за доцільне розглянути заяву за їх відсутності.

Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Верховний Суд України у п. 21 Постанови Пленуму № 14 від 18.12.2009 Про судове рішення у цивільній справі вказав на те, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.

Діюче процесуальне законодавство визначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. В силу зазначеної норми процесуального права, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.

Суть роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Зі змісту мотивувальної та резолютивної частини постанови Апеляційного суду міста Києва від 20.03.2018 вбачається, що колегія суддів переглянула рішення суду першої інстанції в межах доводів всіх апеляційних скарг, як те передбачено ст. 367 ЦПК України. За результатами розгляду, судом частково задоволені апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3, тим самим погодившись з їх доводами про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального і процесуального права.

Вирішуючи спір по суті, апеляційним судом були наведені встановлені ним обставини, в тому числі обставини щодо сплачених ОСОБА_2 грошових коштів, висновки і мотиви з яких суд виходив постановляючи рішення щодо їх стягнення. А отже твердження заявника про те, що колегія суддів не визначила правовий режим цих коштів є безпідставним, його посилання на необхідність проведення експертизи не може бути розглянуто на стадії роз'яснення рішення, так як розгляд справи вже завершений. Тобто, ці твердження, фактично, свідчать про висловлення незгоди заявника з рішенням суду апеляційної інстанції, а не про наявність підстав для здійснення роз'яснення.

Питання судових витрат також висвітлено в мотивувальній частині, наведені норми процесуального закону з яких виходив суд при їх присудженні та мотиви, а саме вказано на те, що визначений судом розмір є пропорційним до розміру задоволених вимог. Термін пропорційність є математичним, яким називають дві взаємно залежні величини, якщо відношення їх значень залишається незмінним, відповідно визначення розміру судових витрат проведено за відповідними правилами математики.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду чітко викладене та є зрозумілим, тому відсутні підстави для його роз'яснення. До того ж наведені заявником обставини не є такими, що можуть вплинути на виконання судового рішення.

Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів враховує і вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 271, 381, 389 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А

Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Апеляційного суду м. Києва від 20.03.2018 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач:

Судді:

Повний текст ухвали складений 21.06.2018.