Постанова

від 13.06.2018 по справі 804/8093/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 червня 2018 рокусправа № 804/8093/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Бишевська Н.А.

судді: Добродняк І.Ю. Семененко Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 (суддя Кононенко Олександр Володимирович, дата складання повного тексту 26 січня 2018 року)

у справі № 804/8093/17

за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот"

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

01.12.2017 Публічне акціонерне товариство "Дніпроазот" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0008254616 від 29.08.2017, яким до ПАТ "Дніпроазот" на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 2 323 710,17 грн., винесене Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі акту перевірки № 88/28-10-46-16-05761620 від 04.08.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки Товариством не допущено порушень умов зовнішньоекономічних контрактів, відсутня його вина в тому що нерезидент затримав проведення розрахунку за поставлену продукцію.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 р. у справі № 804/8093/17 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково:

- скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу ВПП від 29.08.2017 №0008254616 в частині нарахування штрафних санкцій та пені в сумі 588 951,03 грн.;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судом встановлено, що позивач мав господарські відносини з компаніями-нерезидентами з приводу виконання угод експорту продукції. За результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, що слугувало підставою для нарахування Товариству пені за порушення строків розрахунків. Дослідивши обставини по справі та норми чинного законодавства, судом встановлено, що кошти від нерезидентів поступають на розподільчий рахунок банку, в зв'язку з чим дата зарахування валютної виручки на розподільчий рахунок є датою повернення коштів, а отже датою надходження сум валютної виручки за контрактами від 09.06.2015 № 147755, від 09.06.2015 № 147757, від 10.03.2016 № 148770, від 15.03.2016 №148795 та від 05.04.2016 № 148882 . Суд дійшов висновку, що датою повернення резиденту коштів є дата їх зарахування на розподільчий рахунок, а не зарахування на поточні рахунки ПАТ Дніпроазот . За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не порушено граничний термін зарахування валютної виручки, а тому нарахування податковим органом пені у сумі 588951,03 грн. є необґрунтованим.

Водночас, судом встановлена правомірність нарахування пені в сумі 1734759,14 грн. з огляду на те, що позивачем допущені порушення строків зарахування валютної виручки: в сумі 950000,00 дол. США на 7 днів, в сумі 665000,00 дол. США на 4 дні, 2627700,00 дол. США на 3 дні, в сумі 96073,76 дол. США на 7 днів, в сумі 102546,88 дол. США на 7 днів, в сумі 97847,52 дол. США на 1 день, в сумі 71038,72 дол. США на 1 день, в сумі 489009,96 дол. США на 3 дні, в сумі 115401,30 дол. США на 3 дні, в сумі 468113,58 дол. США на 7 днів.

Наведене й обумовило часткове задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, Офісом ВПП подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 р. у справі № 804/8093/17 в частині задоволених позовних вимог, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи відповідача повторюють зміст акту перевірки, з зауваженням того, що зарахування надходжень на користь резидентів за зовнішньоекономічними (експортними) договорами здійснюється через поточні рахунку цих резидентів, що є підставою для зняття відповідних експортних операцій з валютного контролю, а тому нарахування Офісом ВПП штрафних санкцій та пені в сумі 588 951,03 грн. є правомірним.

Також, не погодившись з рішенням суду, ПАТ Дніпроазот подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 р. у справі № 804/8093/17 в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач зазначає, що порушення строків розрахунків за контрактами з компанією-нерезидентом - компанією CLARESHOLM MARKETING LTD , відбулось з вини останнього, а вина позивача у несвоєчасному зарахуванні валютної виручки відсутня, у зв'язку з чим судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення від 18.01.2018 в частині відмови у задоволенні позовних вимог на суму 1734759,14 грн. протиправно не застосовані вимоги ст.ст.238, 241 ГК України, які свідчать, що пеня за розрахунки у сфері ЗЕД є адміністративно-господарськими санкціями, які можуть бути застосовані лише за наявності вини суб'єкта господарювання, чого у даному випадку з боку позивача не мало місця.

Представники сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримали доводи апеляційних скарг, надали пояснення та заперечення , а також письмові відзиви на апеляційні скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, Офісом ВПП проведено документальну позапланову перевірку ПАТ Дніпроазот з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контрактів № 147755 від 09.06.2015 за період з 27.09.2016 по 30.06.2017; № 147756 від 09.06.2015 за період з 27.09.2016 по 30.06.2017; № 147760 від 09.06.2015 за період з 27.09.2016 по 30.06.2017; № 147757 від 09.06.2015 за період з 27.09.2016 по 30.06.2017; № 148742 від 02.03.2016 за період з 27.09.2016 по 30.06.2017; №148769 від 10.03.2016 за період з 10.03.2016 по 30.06.2017; № 148770 від 10.03.2016 за період з 10.03.2016 по 30.06.2017; № 148795 від 15.03.2016 за період з 15.03.2016 по 30.06.2017; № 148882 від 05.04.2016 за період з 05.04.2016 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт від 04.08.2017 № 88/28-10-46-16-05761620 (т.1, а. с.52-105).

За висновками вказаного акту перевірки Товариством допущено порушення ст.1 вказаного Закону, Постанов Правління НБУ від 03.03.2016 № 140, від 14.09.2016 № 386 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України , а саме:

- по контракту № 147755 від 09.06.2015, укладеному з компанією CLARESHOLM MARKETING LTD , Британські Віргінські Острови, в частині порушення строків надходження виручки в іноземній валюті по строку - 08.02.2017 у сумі 622183,84 дол. США на 1 день та по строку - 28.02.2017 у сумі 915229,55 дол. США на 1 день;

- по контракту № 147757 від 09.06.2015, укладеному з компанією CLARESHOLM MARKETING LTD , Британські Віргінські Острови, в частині порушення строків надходження виручки в іноземній валюті по строку - 07.02.2017 у сумі 0,02 дол. США на 8 днів, по строку - 07.02.2017 у сумі 89611,96 дол. США на 1 день; по строку - 08.02.2017 у сумі 126999,27 дол. США на 1 день;

- по контракту № 148770 від 10.03.2016, укладеному з компанією CLARESHOLM MARKETING LTD , Британські Віргінські Острови, в частині порушення строків надходження виручки в іноземній валюті по строку - 07.07.2016 у сумі 950 000 дол. США на 7 днів, по строку - 10.07.2016 у сумі 665 000 дол. США на 4 дні, по строку - 28.03.2017 у сумі 168 245 дол. США на 3 дні, по строку - 28.03.2017 у сумі 312 455 дол. США на 6 днів, по строку - 28.03.2017 у сумі 751 450 дол. США на 3 дні, по строку - 28.03.2017 у сумі 1 395 550 дол. США на 6 днів;

- по контракту № 148795 від 15.03.2016, укладеному з компанією CLARESHOLM MARKETING LTD , Британські Віргінські Острови, в частині порушення строків надходження виручки в іноземній валюті по строку - 07.07.2016 у сумі 96073,76 дол. США на 7 днів, по строку - 07.07.2016 у сумі 102546,88 дол. США на 7 днів, по строку - 13.07.2016 у сумі 97 847,52 дол. США на 1 день, по строку - 17.07.2016 у сумі 71038,72 дол. США на 1 день, по строку - 08.03.2017 у сумі 45062,36 дол. США на 1 день, по строку - 28.03.2017 у сумі 17 118,48 дол. США на 3 дні, по строку - 28.03.2017 у сумі 31791,48 дол. США на 6 днів, по строку - 28.03.2017 у сумі 40390,45 дол. США на 3 дні, по строку - 28.03.2017 у сумі 75010,85 дол. США на 6 днів;

- по контракту № 148882 від 05.04.2016, укладеному з компанією CLARESHOLM MARKETING LTD , Британські Віргінські Острови, в частині порушення строків надходження виручки в іноземній валюті по строку - 07.07.2016 у сумі 468 113,58 дол. США на 7 днів.

29.08.2017 на підставі даного акту та у відповідності до п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" Офісом ВПП винесено податкове повідомлення-рішення № 0008254616, яким до Товариства застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 2 323 710,17 грн. (т.1, а. с.142).

ПАТ Дніпроазот , вважаючи незаконним зазначене податкове повідомлення-рішення, звернулось до адміністративного суду з даним позовом.

При цьому встановлені в акті перевірки від 04.08.2017 обставини щодо наявності у ПАТ Дніпроазот контрактів на поставку продукції компанії CLARESHOLM MARKETING LTD позивачем не спростовуються і підтверджуються матеріалами справи (т.1, а. с.175-250; т.2, а. с.1-30).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94 № 185/94-ВР (тут і надалі - в редакції на період, який перевірявся, далі - Закон № 185) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

При цьому відповідними Постановами правління НБУ від 03.03.2016 № 140, від 14.09.2016 № 386 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України , які діяли у перевірений період, було встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 і 120 календарних днів (відповідно).

У частині 1 статті 4 Закону № 185 передбачено, що за порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею (ч.5 ст.4 Закону №185).

В свою чергу, згідно з п.п.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;

У відповідності до п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, несвоєчасність здійснення розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності є валютним правопорушенням, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та пені, застосування якої віднесено до повноважень органів ДФС.

При дослідженні встановлених перевіркою порушень щодо дати надходження сум валютної виручки за контрактами від 09.06.2015 № 147755, від 09.06.2015 № 147757, від 10.03.2016 № 148770, від 15.03.2016 № 148795 та від 05.04.2016 № 148882 судом першої інстанції встановлено:

- за митною декларацією від 11.10.2016 № 500010003/2016/012671 граничний термін надходження валютної виручки 08.02.2017, кошти зараховано на розподільчий (спеціальний) рахунок 08.02.2017, отже позивачем не було порушено граничний термін зарахування валютної виручки;

- за митною декларацією від 31.10.2016 № 500010003/2016/013887 граничний термін надходження валютної виручки 28.02.2017, кошти зараховано на розподільчий (спеціальний) рахунок 28.02.2017, отже позивачем не було порушено граничний термін зарахування валютної виручки;

- за митною декларацією від 10.10.2016 № 110010000/2016/606965 граничний термін надходження валютної виручки 07.02.2017, кошти зараховано на розподільчий (спеціальний) рахунок 07.02.2017, отже позивачем не було порушено граничний термін зарахування валютної виручки;

- за митною декларацією від 10.10.2016 № 110010000/2016/006967 граничний термін надходження валютної виручки 08.02.2017, кошти зараховано на розподільчий (спеціальний) рахунок 08.02.2017, отже позивачем не було порушено граничний термін зарахування валютної виручки;

- за митною декларацією від 11.10.2016 № 110010000/2016/006968 граничний термін надходження валютної виручки 08.02.2017, кошти зараховано на розподільчий (спеціальний) рахунок 08.02.2017, отже позивачем не було порушено граничний термін зарахування валютної виручки.

Отже, з огляду на дату зарахування валютних коштів від нерезидента на розподільчий (спеціальний) рахунок (а не зарахування кошів на поточні рахунки ПАТ Дніпроазот ), суд першої інстанції дійшов висновку, що нарахування податковим органом пені у сумі 588 951,03 грн. є необґрунтованим.

Відповідач в апеляційній скарзі, не заперечуючи вірність розрахованої судом першої інстанції суми, наполягає на хибності такого висновку суду першої інстанції через те, що зарахування надходжень на користь резидентів за зовнішньоекономічними договорами здійснюється саме через поточні рахунки цих резидентів, що, в свою чергу, є підставою для зняття відповідних експортних операцій з валютного контролю.

Апеляційний суд, підтримуючи позицію суду першої інстанції, вважає зазначені доводи відповідача незаконними з огляду на наступне:

В абз.1 п.2 Постанов Правління НБУ від 03.03.2016 № 140 та від 14.09.2016 № 386 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України встановлено вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб-підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України.

При цьому в абз.2 п.2 Постанов Правління НБУ від 03.03.2016 № 140 визначено, що надходження в іноземній валюті, зазначені в абзаці першому цього пункту, підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо Національному банку України, у розмірі 75 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

В абз.2 п.2 Постанов Правління НБУ від 14.09.2016 № 386 надходження в іноземній валюті, зазначені в абзаці першому цього пункту, підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо Національному банку України, у розмірі 65 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Відповідно до п.17 р.І Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління НБУ від 10.08.2005 № 281, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за № 950/11230 (в редакції на період, який перевірявся; далі - Положення № 281), суб'єкти ринку зобов'язані здійснювати продаж іноземної валюти, що належить клієнту, за його дорученням, крім тих надходжень в іноземній валюті на користь клієнта, що згідно з нормативно-правовими актами Національного банку підлягають продажу в повній сумі протягом строку, установленого в пункті 13 розділу III цього Положення.

Відповідно до п.13 р.III Положення № 281 суб'єкт ринку зобов'язаний продати без доручення клієнтів ті надходження на їх користь в іноземній валюті, що згідно з нормативно-правовими актами Національного банку підлягають продажу в повній сумі .

Такі надходження підлягають продажу не пізніше ніж на наступний робочий день після дня їх зарахування на розподільчий рахунок (окрім випадків, передбачених пунктом 6 цього розділу та іншими нормативно-правовими актами Національного банку).

Суб'єкти ринку - уповноважені банки, уповноважені фінансові установи (п.4 р.І Положення № 281).

Отже, виконання вимоги про обов'язковий продаж частини виручки в іноземній валюті стосується виключно уповноважених банків.

Згідно з п.12 р.III Положення № 281 кошти в іноземній валюті, що надійшли на адресу клієнта-резидента (юридичної особи, фізичної особи, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи), згідно з нормативно-правовими актами Національного банку підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок (крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку).

В свою чергу, в абз.1, 2 п.1.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою НБУ від 12.11.2003 № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493 (в редакції на період, який перевірявся; далі - Інструкція № 492), встановлено, що клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, якщо банк не має змоги прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Юридичні особи - резиденти, відокремлені підрозділи юридичних осіб - резидентів, нерезиденти - інвестори, іноземні представництва мають право відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності.

У відповідності до п.5.2 Інструкції № 492 поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій.

При цьому за положеннями п.5.3 Інструкції № 492 передбачено, що на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів зараховуються такі кошти: через розподільні рахунки, зокрема: у готівковій формі у випадках, визначених нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють використання готівкової іноземної валюти на території України; перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами).

З положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою НБУ від 17.06.2004 № 280, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за № 919/9518 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що розподільчий рахунок є балансовим банківським рахунком IV порядку рахунків класу 2 Розподільні рахунки суб'єктів господарювання (2603).

Цей рахунок відкривається персонально кожному клієнтові та застосовується для обліку коштів, що підлягають розподілу або додатковому контролю, у тому числі в іноземній валюті, призначеній для обов'язкового продажу; розподільчий рахунок є транзитним та використовується банком для обліку платежів на якийсь час до перерахування їх за призначенням згідно з нормативно-правовими актами або договорами (п.4 вказаної вище Інструкції).

Режим роботи такого рахунка для клієнта банку обмежений: про зарахування іноземної валюти та її списання з такого рахунка клієнт дізнається з відповідних виписок банку, при цьому самостійно розпоряджатися грошима не може. Проте, іноземна валюта, зарахована на розподільчий рахунок, безперечно, належить клієнтові, на користь якого вона зарахована.

Наведені норми свідчать про наявність певної процедури, за якою нерезидент, перераховуючи грошові кошти за поставлену по зовнішньоекономічному контракту продукцію на адресу резидента, в платіжному документі зазначає відповідний валютний рахунок, який визначений постачальником в контракті, а уповноважений банк, на виконання вимог відповідних постанов НБУ, відкриває тимчасовий, спеціальний або розподільчий рахунок для конкретного клієнта, який застосовується для обліку, розподілу або додаткового контролю коштів в іноземній валюті, що підлягають для обов'язкового продажу.

За таких умов всі подальші операції уповноваженого банку з грошовими коштами, які надійшли на ім'я клієнта на виконання укладених ним з іноземними контрагентами контрактів, здійснюються вже після первинного надходження виручки від іноземного контрагента на розподільчий рахунок резидента на території України і не можуть вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів, оскільки такі кошти вже знаходились на рахунку суб'єкта господарювання на території України.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що вірним є висновок суду першої інстанції про те, що датою надходження сум валютної виручки за контрактами від 09.06.2015 № 147755, від 09.06.2015 № 147757, від 10.03.2016 № 148770, від 15.03.2016 № 148795 та від 05.04.2016 № 148882 є дата її зарахування на розподільчий рахунок, а не зарахування на поточні рахунки ПАТ Дніпроазот .

Таким чином, враховуючи, що податковим органом незаконно до строку проведення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами зараховано ті дні, які були використані обслуговуючим банком для проведення операцій з обов'язкового продажу іноземної валюти у відповідності із вимогами Постанов Правління НБУ, апеляційний суд, як і суд першої інстанції, вважає безпідставним застосування до Товариства відповідальності у вигляді нарахування пені на суму 588 951,03 грн.

Відтак, скасування судом першої інстанції податкового повідомлення-рішення Офісу ВПП від 29.08.2017 № 0008254616 в частині нарахування штрафних санкцій та пені в сумі 588 951,03 грн. є правомірним.

Стосовно решти суми нарахованої відповідачем пені у розмірі 1734759,14 грн. суд першої інстанції встановив правомірність такого нарахування з огляду на те, що:

- за митною декларацією від 08.04.2016 № 500010003/2016/004574, граничний термін надходження валютної виручки 07.07.2017, позивач звернувся 15.07.2017 до МКАС при ТПП України із позовною заявою, таким чином порушено граничний термін зарахування валютної виручки в сумі 950000 дол. США на рахунок ПАТ Дніпроазот на 7 днів;

- за митною декларацією від 11.04.2016 № 500010003/2016/004672, граничний термін надходження валютної виручки 10.07.2017, позивач звернувся 15.07.2017 до МКАС при ТПП України із позовною заявою, таким чином порушено граничний термін зарахування валютної виручки в сумі 665000 дол. США на рахунок ПАТ Дніпроазот на 4 дні;

- за митною декларацією від 28.11.2016 № 500010003/2016/015412 граничний термін надходження валютної виручки 28.03.2017, кошти зараховано на розподільчий (спеціальний) рахунок 31.03.2017, таким чином порушено граничний термін зарахування валютної виручки в сумі 2627700 дол. США на рахунок ПАТ Дніпроазот на 3 дні, а не на 3 дні у сумі 919695 дол. США та на 6 днів у сумі 1708005 дол. США , як зазначено в акті перевірки;

- за митною декларацією від 08.04.2016 № 110010000/2016/002040 граничний термін надходження валютної виручки 07.07.2017, позивач звернувся 15.07.2017 до МКАС при ТПП України із позовною заявою, таким чином порушено граничний термін зарахування валютної виручки в сумі 96073,76 дол. США на рахунок ПАТ Дніпроазот на 7 днів;

- за митною декларацією від 08.04.2016 № 110010000/2016/002041 граничний термін надходження валютної виручки 07.07.2017, позивач звернувся 15.07.2017 до МКАС при ТПП України із позовною заявою, таким чином порушено граничний термін зарахування валютної виручки в сумі 102546,88 дол. США на рахунок ПАТ Дніпроазот на 7 днів;

- за митною декларацією від 14.04.2016 № 110010000/2016/002189 граничний термін надходження валютної виручки 13.07.2017, позивач звернувся 15.07.2017 до МКАС при ТПП України із позовною заявою, таким чином порушено граничний термін зарахування валютної виручки в сумі 97847,52 дол. США на рахунок ПАТ Дніпроазот на 1 день;

- за митною декларацією від 18.04.2016 № 110010000/2016/002276 граничний термін надходження валютної виручки 17.07.2017, позивач звернувся 19.07.2017 до МКАС при ТПП України із позовною заявою, таким чином порушено граничний термін зарахування валютної виручки в сумі 71038,72 дол. США на рахунок ПАТ Дніпроазот на 1 день;

- за митною декларацією від 08.11.2016 року № 110010000/2016/007679 граничний термін надходження валютної виручки 08.03.2017, кошти зараховано на розподільчий (спеціальний) рахунок 07.03.2017, отже позивачем не було порушено граничний термін зарахування валютної виручки;

- за митною декларацією від 28.11.2016 № 110010000/2016/008130 граничний термін надходження валютної виручки 28.03.2017, кошти зараховано на розподільчий (спеціальний) рахунок 31.03.2017, таким чином порушено граничний термін зарахування валютної виручки в сумі 48909,96 дол. США на рахунок ПАТ Дніпроазот на 3 дні, а не на 3 дні у сумі 17118,48 дол. США та на 6 днів у сумі 31791,48 дол. США , як зазначено в акті перевірки.

- за митною декларацією від 28.11.2016 № 110010000/2016/008131 граничний термін надходження валютної виручки 28.03.2017, кошти зараховано на розподільчий (спеціальний) рахунок 31.03.2017, таким чином порушено граничний термін зарахування валютної виручки в сумі 115401,30 дол. США на рахунок ПАТ Дніпроазот на 3 дні, а не на 3 дні у сумі 40390,45 дол. США та на 6 днів у сумі 75010,85 дол. США , як зазначено в акті перевірки;

- за митною декларацією від 08.04.2016 № 500010003/2016/004580 граничний термін надходження валютної виручки 07.07.2017, позивач звернувся 15.07.2017 до МКАС при ТПП України із позовною заявою, таким чином порушено граничний термін зарахування валютної виручки в сумі 468113,58 дол. США на рахунок ПАТ Дніпроазот на 7 днів.

При цьому з розрахунків вбачається, що встановлена судом першої інстанції кількість днів прострочення зарахування валютної виручки не вплинула на розмір решти суми нарахованої відповідачем пені у розмірі 1734759,14 грн. (2 323 710,17 грн. - 588 951,03 грн.), що скаржниками не спростовується.

Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення в частині нарахованої пені у розмірі 1734759,14 грн. прийнято з незастосуванням вимог ст.ст.238, 241 Господарського кодексу України, оскільки пеня за розрахунки у сфері ЗЕД є адміністративно-господарськими санкціями, які можуть бути застосовані лише за наявності допущення порушення з вини суб'єкта господарювання, якого у даному випадку позивач не допускав, а мало місце порушення з вини контрагента позивача - компанії CLARESHOLM MARKETING LTD .

Апеляційний суд стосовно таких доводів позивача зазначає наступне:

Відповідно до ст.238 ГК України (тут і надалі - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

З наведених вище положень ч.5 ст.4 Закону № 185, п.п.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1, п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України вбачається, що в межах спірних правовідносин має місце валютне правопорушення, яке підпадає під регулювання в частині контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті податковим органом, на який також покладено функції з застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому, за приписами статті 4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема: адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Отже, розрахунки в іноземній валюті не є порушенням господарської діяльності, внаслідок чого пеня застосована податковим органом спірним податковим повідомленням-рішенням не є адміністративно-господарською санкцією в розумінні статті 238 ГК України.

Аналогічні висновки викладені постанові ВС від 20.02.2018 у справі № 808/2535/17, які у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України має враховувати суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відтак, відмова суду першої інстанції у скасуванні податкового повідомлення-рішення Офісу ВПП від 29.08.2017 № 0008254616 в частині нарахування штрафних санкцій та пені в сумі 1734759,14 грн. є правомірною.

Стаття 316 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційних скарг сторін не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 р. у даній справі про часткове задоволення адміністративного позову.

Крім цього, позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційний суд врахувати, що рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ Дніпроазот від 26.04.2018 змінено найменування Товариства та змінено тип акціонерного товариства з публічного на приватне, в зв'язку з чим останнє є правонаступником всіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот", у доказ чого позивачем надано копію Статуту АТ Дніпроазот і Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 15.05.2018, які підтверджують дане правонаступництво, в зв'язку позивач підлягає заміні правонаступником в силу приписів ст.52 КАС України.

Керуючись ст.ст.310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 р. у справі № 804/8093/17 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 р. у справі № 804/8093/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко