Постанова

від 20.06.2018 по справі 822/1153/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1153/18

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

20 червня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнер-1" на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року (постановлену 18 квітня 2018 року, повний текст виготовлено 19 квітня 2018 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнер-1", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій до приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу Кізюн Тетяни Андріївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро" про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропартнер-1", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу Кізюн Тетяни Андріївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро" про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року закрито провадження у справі з огляду на те, що спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди, цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України. Крім того, незважаючи на те, що ТОВ "Агропартнер-1" не має на меті висувати вимоги щодо визнання свого права на користування земельною ділянкою, однак питання правомірності укладення цивільно-правової угоди, на підставі якої відбулася реєстраційна дія, обов'язково стане перед судом, який вирішуватиме цей спір.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що зазначає, що у цій справі спір про право відсутній, дослідженню підлягають оскаржуване рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, особи, наділеної владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, на предмет відповідності такого рішення критеріям, визначеними КАС України. Наголошує, що спір виник із публічно-правових відносин, у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень, та відноситься до компетенції адміністративних судів, тобто має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Відповідач та треті особи відзиву на апеляційну скаргу чи письмових пояснень не подали.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2018 року, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач вважає спірне рішення відповідача протиправним та таким що підлягає скасуванню, оскільки приватний нотаріус Кізюн Т.А. усупереч вимогам чинного законодавства повторно зареєструвала право оренди на ті ж самі земельні ділянки за ТОВ "Волочиськ-Агро" під час дії укладених договорів оренди землі з ТОВ "Агропартнер-1", які є чинними та в судовому порядку недійсними не визнавалися, про що прийняте відповідне рішення від 11.06.2016 №15013074.

ТОВ "Агропартнер" просить скасувати зазначене рішення, оскільки відповідач фактично здійснила подвійну реєстрацію договору оренди землі з тією самою фізичною особою щодо належної їй земельної ділянки, проте з різними юридичними особами.

На обґрунтування своєї позиції ТОВ "Агропартнер-1" зазначило, що між ним та ОСОБА_3 у 2008 укладено договір оренди землі на 10 років. Цей договір був зареєстрований в Державному реєстрі земель, а тому у відповідача були відсутні підстави для реєстрації аналогічних прав за третьою особою, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У рішенні від 12.10.1978 у справі "Занд проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України та ст.5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За приписами п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

За правилами ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

З огляду на те, що спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди, цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду зокрема в постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 336/2177/17, 18 квітня 2018 року у справі № 804/1001/16, від 04 квітня 2018 року у справі № 817/1048/16. Правових підстав відступити від вказаної позиції колегія не вбачає.

Як обґрунтовано зазначає суд першої інстанції, незважаючи на те, що ТОВ "Агропартнер-1" не має на меті висувати вимоги щодо визнання свого права на користування земельною ділянкою, однак питання правомірності укладення цивільно-правової угоди, на підставі якої відбулася реєстраційна дія, обов'язково постане перед судом, який вирішуватиме цей спір. Скасування рішення приватного нотаріуса з проведення реєстраційної дії за договором оренди землі обов'язково буде впливати на майнові права тієї юридичної особи, щодо якої ця реєстраційна дія буде скасована.

При цьому, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, що не належить до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням наведених обставин, норм процесуального права та правових позицій Верховного Суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначена категорія спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів, і, що провадження необхідно закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.238 КАС України.

Крім того, суд першої інстанції виконав, передбачений ст.239 КАС України обов'язок та роз'яснив позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність закриття провадження у справі з підстав передбачених п.1 ч.1 ст.238 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнер-1" залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Смілянець Е. С.