Постанова
від 20.06.2018 по справі 802/2054/17-а
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

20 червня 2018 року

справа №802/2054/17-а

адміністративне провадження №К/9901/47467/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.

за участю представників

позивача - Дяка В.І. за законом,

відповідача - Тимошевської Ю.Й. за дов. від 08 лютого 2018 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства Поділля Дар на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у складі судді Томчука А.В. та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у складі колегії суддів Сушка О.О., Залімського І.Г., Смілянця Е.С. у справі № 802/2054/17-а за позовом Приватного підприємства Поділля Дар до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року Приватне підприємство Поділля Дар (далі - Підприємство, позивач у справі) звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення перевірки, визнання протиправним та скасування наказу від 03 листопада 2017 року № 3522, з мотивів безпідставності його прийняття.

12 грудня 2017 року Вінницький окружний адміністративний суд постановою, адміністративний позов задовольнив частково, визнав протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки на Приватному підприємстві "Поділля Дар" згідно направлення на перевірку від 09 листопада 2017 року №2348. В решті позовних вимог відмовив.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції висновувався на правомірності наказу податкового органу від 03 листопада 2017 року №3522 з огляду на наявність підстав для призначення та проведення позапланової виїзної документальної перевірки Підприємства. Однак цим судом досліджено направлення від 09 листопада 2017 року №2348 та встановлено його невідповідність обов'язковим вимогам, визначеним пунктом 81.1. статті 81 Податкового кодексу України, зокрема направлення не містить номеру наказу про проведення відповідної перевірки та його дати (відсутні реквізити наказу), що обумовило задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення перевірки.

28 лютого 2018 року Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою скасував постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року в частині визнання протиправними дій Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області щодо проведення перевірки на Приватному підприємстві "Поділля Дар" згідно направлення на перевірку від 09 листопада 2017 року №2348 та прийняв у цій частині нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовив. Решту постанови залишив без змін.

У квітні 2018 року Підприємством подано касаційну скаргу, в якій позивач, вказав на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, не надання належної оцінки обставинам справи, що призвело до прийняття неправильного рішення, просив скасувати постанови судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В касаційній скарзі позивач зазначає про невідповідність запиту про надання інформації нормам Податкового кодексу України, оскільки він не утримує факти порушення Підприємством норм законодавства, в чому вони полягають та чим підтверджуються. Вказує на той факт, що позивачем листом від 31 липня 2017 року на запит податкового органу вже надавались пояснення і документи по взаємовідносинам з СВК Гірниківський по цьому ж періоду, проте судами цим фактам не надано жодної оцінки. Позивач також зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих Підприємством.

Доводами касаційної скарги позивач вказує на ненадання судами оцінки тому факту, що перевірка розпочалась 09 листопада 2017 року, в той час як Наказ на її проведення та направлення вручено позивачу на день пізніше - 10 листопада 2017 року.

01 червня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив податкового органу, в якому відповідач просить в задоволенні касаційної скарги позивача відмовити, постанову суду апеляційної інстанції - залишити без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у відкритому судовому засіданні відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанови судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають частково.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

15 серпня 2017 року на адресу позивача надійшов письмовий запит відповідача від 09 серпня 2017 року за №2800/10/02-32-14-15 "Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)". За змістом останнього відповідачем з метою перевірки достовірності декларування даних податкового кредиту по взаємовідносинам із СВК Гірниківський" (код ЄДРПОУ 00853091), запропоновано позивачу протягом п'ятнадцяти робочих днів від дати отримання запиту надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу фактів, що свідчать про недостовірність визначення позивачем даних податкового кредиту на суму податку на додану вартість 214001,02 грн за травень 2017 року та 87802,70 грн за червень 2017 року, що міститься у податковій декларації з податку на додану вартість за травень, червень 2017 року по взаємовідносинах з СВК "Гірниківський". Окремо зазначено, що ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання запиту відповідно до підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є підставою для призначення та проведення документальної позапланової перевірки такого платника податків.

01 вересня 2017 року позивачем надано письмову відповідь на запит відповідача, зі змісту якої платник податків повідомив, що на його думку, у запиті відсутні законні підстави щодо отримання засвідчених копій документів позивача, що підтверджують операції по господарських відносинах з зазначеними контрагентами за відповідні періоди і тому запит залишено без задоволення. Додатково позивач вказував, що у разі, коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 Порядку №1245 суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

03 листопада 2017 року відповідач з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з СВК "Гірниківський" (код ЄДРПОУ 00853091) за травень, червень 2017 року, керуючись статтею 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України прийняв наказ №3522 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з 09 листопада 2017 року тривалістю 5 робочих днів. На підставі вказаного наказу видано направлення на перевірку від 09 листопада 2017 року №2348.

Отримання податкової інформації контролюючими органами служби регламентується статтею 73 Податкового кодексу України, Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 (далі - Порядок №1245).

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Судами попередніх інстанцій установлено, що запит податкового органу відповідає вимогам, визначеним статтею 73 Податкового кодексу України, він містить обґрунтовані підстави для його надіслання, у ньому зазначені порушення, допущені позивачем (пункт 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підпунктів 2.1, 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року), із зазначенням інформації, яка це підтверджує, зокрема періоди та суми податку на додану вартість за травень та червень 2017 року, що містяться у податкових деклараціях.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав у податкового органу для призначення документальної позапланової перевірки Підприємства на підставі підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та правомірність спірного Наказу.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з підпунктом 78.1.4. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже, обов'язковою передумовою здійснення документальної перевірки позивача є направлення письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Відповідно до підпункту 16.1.5, підпункту 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством, подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав у податкового органу на призначення перевірки позивача, оскільки досліджені при розгляді справи в судах попередніх інстанцій запит податкового органу, наказ про проведення перевірки відповідають вимогам, встановленим вищенаведеними нормами Податкового кодексу України, а також встановлений факт ненадання Товариством відповідної інформації на письмовий запит податкового органу у передбачений законодавством строк.

Суд також вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції, якими спростовані доводи суду першої інстанції щодо протиправності дій податкового органу по проведенню перевірки з огляду на відсутність у направленні на перевірку номеру та дати Наказу. З аналізу положень підпункту 81.1 статті 81 Податкового органу України висновується, що єдиною підставою визнання направлення недійсним є відсутність підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу. Направлення на перевірку по своїй правовій природі є наслідком реалізації Наказу про проведення перевірки та не впливає на його правомірність та як доказ оцінюється за загальними правилами.

Відтак, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що наказ про проведення перевірки прийнятий податковим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, доводи касаційної скарги в цій частині висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень в частині вимог про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки, внаслідок чого рішення судів попередніх інстанцій залишаються без змін в цій частині.

Доводи заявника касаційної скарги стосовно того, що перевірка розпочалась 09 листопада 2017 року, в той час як Наказ на її проведення та направлення вручено позивачу на день пізніше - 10 листопада 2017 року, які також були заявлені в адміністративному позові та апеляційній скарзі, залишені поза увагою судів попередніх інстанцій, ці факти під час розгляду справи судами не встановлювалися та не оцінені з точки зору правових наслідків таких дій податкового органу, чи є вони самостійною підставою для визнання дій відповідача щодо проведення перевірки протиправними.

Відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, наявні підстави для скасування судового рішення в частині з направленням справи на новий розгляд.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановивши фактичні обставини, що мають значення для справи щодо позовних вимог про протиправність дій податкового органу про проведення перевірки, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо зокрема суд не дослідив зібрані у справі докази.

Відповідно до частини четвертої цієї статті справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, пунктом 1 частини 2, частини 4 статті 353, статтями 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства Поділля Дар задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 802/2054/17-а скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області щодо проведення перевірки, скерувавши справу в цій частині на новий розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

В іншій частині постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року та постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 802/2054/17-а в частині залишеній без змін постановою суду апеляційної інстанції - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення20.06.2018
Оприлюднено23.06.2018
Номер документу74870860
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —802/2054/17-а

Рішення від 27.11.2018

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Крапівницька Н. Л.

Ухвала від 03.10.2018

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Крапівницька Н. Л.

Ухвала від 17.08.2018

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Крапівницька Н. Л.

Постанова від 20.06.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Постанова від 20.06.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 04.06.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 10.05.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 12.04.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Постанова від 28.02.2018

Адміністративне

Вінницький апеляційний адміністративний суд

Сушко О.О.

Ухвала від 13.02.2018

Адміністративне

Вінницький апеляційний адміністративний суд

Сушко О.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні