Ухвала

від 22.06.2018 по справі 815/4769/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 червня 2018 року

Київ

справа №815/4769/17

касаційне провадження №К/9901/53323/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬКАРІМ-БУД" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС в Одеській області 11.06.2018 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018.

Одночасно скаржник надав заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Скаржник до касаційної скарги не додав документа про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За змістом оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у вересні 2017 року, позовна заява має майновий характер, а ціна позову становить, а ціна позову становить 95 350,08 грн.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік від 21.12.2016 № 1801-VIII прожитковий мінімуму на 01.01.2017 встановлено у розмірі 1600,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягала сплаті за подання позову у цій справі становить 1600,00 грн (1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду - 3200,00 грн (1600,00 грн х 200%).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга Головного управління ДФС в Одеській області вищезазначеним вимогам не відповідає, оскільки містить загальні посилання на те, що постановленні у справі судові рішення є незаконними та необґрунтованими.

При цьому скаржником не зазначено які саме норми матеріального права неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, чи які норми процесуального права порушені, що призвело до постановлення незаконного судового рішення.

Згідно з положеннями статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Зважаючи на наведене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції:

касаційну скаргу із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;

документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду Л.І. Бившева