Рішення

від 14.06.2018 по справі 805/1929/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2018 р. Справа№805/1929/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аляб'єва І.Г., при секретарі судового засідання Козирєвій О.О.,

за участі представників: Позивача - Лактіонової Л.О., Відповідача - Пономарьова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Донецьккокс до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

У березні 2018 року Приватне акціонерне товариство Донецьккокс (далі - Товариство) звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - ГУ ДФС), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 грудня 2017 року №0014924603.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 26 березня 2018 року.

Ухвалою суду від 16 травня 2018 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

До судового засідання, призначеного на 14 червня 2018 року, сторони з'явилися.

ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Товариство зазначає, що оскаржуваним рішенням до нього застосовано штраф у розмірі 142 259,20 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних від 30 червня 2017 року.

Така затримка сталася внаслідок припинення дії сертифікату ключа електронного цифрового підпису до договору про визнання електронних документів між Товариством та ДФС України та необхідності отримання нового ключа та переукладення договору.

Товариство зазначає, що починаючи з червня 2017 року вжило своєчасних та достатніх заходів для укладення нового договору, проте з невідомих причин ДФСС України неодноразово відмовляло в його укладенні.

Фактично договір був укладений у серпні 2017 року, і одразу після цього відповідні податкові накладні були зареєстровані.

ГУ ДФС надало до суду відзив на позов та додаткові пояснення до відзиву, де просить у задоволенні позову відмовити.

Посилається на те, що відмова в укладенні договорів про визнання електронних документів обумовлена відсутністю у примірниках договорів, що надсилалися Товариством, відомостей про електронну адресу Товариства, або невідповідністю такої адреси (в разі її зазначення) адресі веб-сторінки Товариства.

Також зазначають, що у відповідних примірниках договорів невірно вказано адресу та код ЄДРПОУ податкового органу.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

ПрАТ Донецьккокс зареєстроване за адресою: 87534, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. Нахімова, 116, корпус А, код ЄДРПОУ 00191112.

ГУ ДФС зареєстроване за адресою: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028.

Згідно з повідомлення про початок досудового розслідування від 28 березня 2017 року, Бахмутським ВП ГУНП України в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017050150000801 за фактом незаконного захоплення будівлі ТОВ Донецьккокс за адресою: м. Донецьк, вул. Зарічна, 1.

У зв'язку із захопленням будівлі та документів, у Товариства виникла необхідність отримання нового сертифікату ключа електронного цифрового підпису до договору про визнання електронних документів.

Згідно з актом приймання передачі від 06 червня 2017 року, складеним Товариством та ТОВ Центр сертифікації ключів Україна , Товариству передано новий сертифікат відкритого ключа електронного цифрового підпису.

15, 19, 20 червня, 26 липня 2017 року Товариством надсилалися засобами електронного зв'язку до ДФС України примірники договорів про визнання електронних документів.

Згідно з квитанціями № 1 та № 2, договори доставлені до ДФС України у день їх направлення, проте не були прийняті з посиланням на недотримання положень розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 (далі - Інструкція № 233).

01 серпня 2017 року Товариство знову надіслало до ДФС України примірник відповідного договору, який, згідно квитанції № 2, прийнято 04 червня 2017 року.

17 листопада 2017 року за результатами камеральної перевірки Товариства ГУ ДФС склало акт № 752/05-99-46-03/00191112.

У акті зазначено, що Товариством пропущено строк реєстрації двох податкових накладних в ЄРПН:

- від 30 червня 2017 року № 1 (контрагент - ПрАТ Єнакіївський металургійний завод ) на суму ПДВ 293 127,91 грн (фактично зареєстровано у ЄРПН 07 серпня 2017 року за № 9155314122);

- від 30 червня 2017 року № 2 (контрагент - ПрАТ Єнакіївський металургійний завод ) на суму ПДВ 418 168,11 грн (фактично зареєстровано у ЄРПН 07 серпня 2017 року за № 9155309246).

07 грудня 2017 року ГУ ДФС винесло податкове повідомлення-рішення №0014924603, який за вказані порушення до Товариства застосовано штраф, передбачений пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу (далі - ПК) України у розмірі 142 259,20 грн (20 % суми ПДВ за відповідними накладними).

22 грудня 2017 року Товариство звернулося із скаргою на вказане рішення до ДФС України, рішенням якої від 22 лютого 2018 року № 6630/6/99-99-11-03-01-25 у задоволенні скарги відмовлено.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Відповідно до частини другої статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

З огляду на те, що сторонами не заперечується факт порушення Товариством строку реєстрації податкових накладних, предметом доказування у цій справі є наявність вини Товариства у такому порушенні.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 № 233 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за N 320/15011), (чинний на час спірних правовідносин), (далі - Інструкція).

Податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі (пункт 1 Розділ ІІІ Інструкції).

Відповідно до положень пункту 5 Розділу ІІІ Інструкції, платник податків:

- отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці;

- отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

- ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки);

- надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії;

- після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Додатком 1 до Інструкції затверджено примірний договір про визнання електронних документів.

Пунктом 1.2 розділу 3 Примірного договору про визнання електронних документів визначено, що платник податків зобов'язаний для накладання ЕЦП на податкові документи в електронному вигляді при їх передачі до органу ДПС використовувати особистийключ, відповідно якому посилений сертифікат відкритого ключа надано Платником податків до органу ДПС разом із цим Договором.

Згідно з пунктом 5 Інструкції № 233 платник податків: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів

посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці;

отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки);

надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії;

після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Пунктом 6 Інструкції № 233 передбачено, що орган ДПС, де зареєстрований платник податків, на його запит: видає два примірники договору;

записує на електронний носій платника податків

безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів;

звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору;

після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Згідно з пунктом 7.3 Інструкції № 233 після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його

розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Відповідно до пункту 7.4 Інструкції № 233 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до

органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

За правилами пункту 7.5 Інструкції № 233 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в

електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа,

результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами

телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Пунктом 7.6 Інструкції № 233 передбачено, що якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

З матеріалів справи вбачається, що протягом червня та липня 2017 року Товариство неодноразово направляло до ДФС України заповнені примірники договорів про визнання електронних документів, які були доставлені, проте не прийняті ДФС України.

У квитанціях № 2 не вказано про конкретні недоліки відповідних договорів, зазначено лише про їх невідповідність вимогам розділу ІІІ Інструкції № 233.

Під час судового розгляду представник Відповідача пояснив, що такими недоліками є відсутність у примірниках договорів, що надсилалися Товариством, відомостей про електронну адресу Товариства, або невідповідність такої адреси (в разі її зазначення) адресі веб-сторінки Товариства.

Також зазначив, що у відповідних примірниках договорів невірно вказано адресу та код ЄДРПОУ податкового органу.

Дослідивши копії договорів, які надсилалися Товариством до ДФС України, суд приходить до висновку про безпідставність відмови в прийнятті відповідних документів.

Зокрема, як вбачається з примірника договору від 20 червня 2017 року, в якості електронної адреси зазначено t.v.zaytseva@metinvestholding.com .

Посилання Відповідача на те, що ця адреса є відмінною від адреси веб-сторінки Товариства вбачаються необґрунтованими, оскільки електронна адреса є адресою, призначеною для направлення електронних листів, в той час як веб-сторінка - це Інтернет-сайт, який може і не містити в собі інструментів для електронного листування.

Крім того, суд зазначає, що законодавство не містить вимог щодо зазначення конкретної електронної адреси при укладенні договору. ЇЇ вибір є розсудом сторони договору.

Щодо посилання Відповідача на неправильне зазначення адреси та коду ЄДРПОУ Приморського відділення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (як сторони договору), суд зазначає наступне.

Як вбачається з примірника договору від 20 червня 2017 року, адресою Приморського відділення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області вказано: м. Маріуполь, вул. Куїнджі, буд. 93. Код ЄДРПОУ - 41312788.

Вказана адреса відповідає адресі Приморського відділення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, що зазначена на офіційному сайті ГУ ДФС у Донецькій області.

Аналогічно, згідно з відомостями цієї ж Інтернет-сторінки, код 41312788 є податковим номером Приморського відділення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

Вдповідно до пункту 2.2 Порядку обліку платників податків і зборів, одатковим номером платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 податковим номером платника податків є код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) для платників податків, які включаються до такого реєстру (юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб - резидентів та нерезидентів).

Суд також звертає увагу, що примірник договору, направлений Товариством 01 серпня 2017 року та прийнятий ДФС України, є аналогічним за змістом примірнику від 20 червня 2017 року.

З викладеного вбачається, що Товариство ще до моменту видачі податкових накладних вжило усіх необхідних заходів задля забезпечення можливості їх реєстрації. Враховуючи, що нездійснення такої реєстрації сталося не з вини останнього, а одразу після укладення договору, Товариство зареєструвало відповідні накладні, відтак Позивач звільняється від відповідальності за вчинене порушення.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Донецьккокс (87534, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. Нахімова, 116, корпус А, код ЄДРПОУ 00191112) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028.) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 07 грудня 2017 року №0014924603.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь Приватного акціонерного товариства Донецьккокс судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2 133,89 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року.

Вступна та резолютивна частини рішення складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 червня 2018 року.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22 червня 2018 року.

Суддя Аляб'єв І.Г.